Обсяги перевезення вантажів Українським коридором зросли до 150 млн тонн, а кількість суден, що пройшли ним, перевищила 6 тис., повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Мінрозвитку рівно за два місяці до цього прозвітувало про результати роботи коридору за два роки з моменту відкриття: більше 137 млн тонн та понад 5,3 тис. суден, тож за два останні місяці коридором пройшло біля 700 суден із приблизно 13 млн тонн вантажу.
Згідно з раніше опублікованими даними міністерства, у другий рік роботи коридору обсяг вантажів збільшився приблизно до 72,6 млн тонн з 64,4 млн тонн у першій, а кількість суден – до більш ніж 2,9 тис. з 2,38 тис. В той же час вантаж одного судна скоротився приблизно до 24,9 тис. тонн з 27,1 тис. тонн у перший рік роботи коридору.
Таким чином в останні два місяці спостерігається подальше зменшення вантажів, які припадають на одне судно, – приблизно 18,6 тис. тонн, хоча загальна кількість суден суттєва зросла порівняно із середнім значенням другого року роботи коридору, що забезпечило невелике зростання й вантажообігу.
Кулеба також додав, що із загальної кількості вантажу 90 млн тонн прийшлося на зерно, тоді як за два роки роботи коридору це було понад 84 млн тонн, а за перший рік – 43,5 млн тонн. Таким чином за останні два місяця середньомісячний показник відправки зернових все ще нижче як середнього показника другого року роботи коридору, так і першого року.
В той же час порівняно із травнем-липнем ситуація покращилася. Кулеба 12 травня звітував про перевезення 120 млн тонн вантажів Українським морським коридором, у тому числі 76 млн тонн зернових. Отже в ці три останні місяці другого року роботи коридору щомісячні обсяги склали менше 5,7 млн тонн, у тому числі зернових – менше 2,7 млн тонн, тоді як в перші два місяця третього року ці показники зросли приблизно до 6,5 млн тонн та 3 млн тонн.
За словами міністра, завдяки морському коридору українська продукція та товари потрапляють у 55 країни світу, тоді як за результатами другого року Мінрозвитку звітувало про 54 країни, а після першого року роботи коридору йшлося про експорт до 46 країн.
Кулеба також повідомив, що на сьогоднішній день в морських портах діють 30 стаціонарних укриттів, додатково встановлено 21 мобільна захисна споруда в портах Великої Одеси. До кінця 2025 року планується облаштувати ще 28.
Аграрії станом на 17 жовтня намолотили 34,749 млн тонн зернових та зернобобових культур з 7,979 млн га, що складає 69% площ, засіяних цими культурами, повідомило на сайті Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 42,8 млн тонн зернових з 9,4 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 18,8% та 15% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 4,91 млн тонн кукурудзи з 895,2 тис. га, тоді як торік приблизно на цю дату – 13,2 млн тонн з 2,4 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,78 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,36 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 658,3 тис. тонн з 271,1 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 124,8 тис. тонн та 59,9 тис. тонн проти 158,9 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 17 жовтня досяг 896,2 тис. тонн із 304,7 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати склав 1 млн тонн.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,78 млн тонн з площі 1,13 млн га, Полтавська – 2,66 млн тонн з 564,2 тис. га, Хмельницька– 2,48 млн тонн з 356,9 тис. га та Вінницька область – 2,45 млн тонн з 440,1 тис. га.
Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.
Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку лише трохи менше за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,08 млн тонн із 1,34 млн га порівняно із 5,2 млн тонн із 2,3 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 7,19 млн тонн із 3,91 млн га порівняно із 9,3 млн тонн із 4,5 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 4,72 млн тонн на площі 90 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 6,5 млн тонн.
Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 76% засіяних площ, соя – 62%, цукровий буряк – з 45%, тоді як збір ріпаку завершений.
Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що у минулому році урожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2025 рік за типами
Більшість громадян Німеччини виступають проти надання українським біженцям універсальної соціальної допомоги Bürgergeld, свідчать результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення видання Bild.
Згідно з оприлюдненими даними, 66% опитаних німців не вважають, що всі українські біженці мають отримувати повну соціальну допомогу, тоді як 17% підтримали цю ідею.
Крім того, 62% респондентів заявили, що чоловіки призовного віку з України мають повернутися додому, 18% висловилися проти, ще 8% зазначили, що їм байдуже.
За даними видання, приблизно 700 тис. українців, які перебувають у Німеччині, щороку отримують сумарно близько 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій з них має роботу.
На цьому тлі в Німеччині тривають політичні дебати щодо доцільності виплат для новоприбулих біженців. У проєкті федерального бюджету на 2026 рік уряд планує заощадити близько 1,5 млрд євро, частково за рахунок зміни підходу до виплат для українців: замість Bürgergeld передбачено менші допомоги для прохачів притулку.
Експерти зазначають, що це питання стає одним із ключових у політичному порядку денному Німеччини: воно стосується як соціальної справедливості, так і імміграційної політики країни. Дискусія навколо ролі українських біженців у німецькому суспільстві відображає глибші настрої щодо демографічних викликів, інтеграції та підтримки європейської солідарності у воєнний період.
Джерело: http://relocation.com.ua/germans-oppose-payments-to-ukrainian-refugees-survey-shows/
Звіт компанії Microsoft показав, що в першій половині 2025 року Україна посіла п’яте місце в світі і третє в Європі серед країн, які найчастіше ставали об’єктом кіберактивності, зокрема в Європі майже кожен десятий потерпілий був з України (9,5%).
“Незважаючи на величезні виклики, Україна швидко трансформується і стає лідером у сфері кібербезпеки. Прискорюючи впровадження хмарних технологій, застосовуючи ШІ для захисту критичної інфраструктури та стимулюючи інновації, країна формує цифрову стійкість”, – цитуються слова технологічного директора Microsoft у кластері країн Північної Європи (NTO Europe North Multi-country Cluster) Ренате Страздіна.
У звіті зазначається, що понад 52% кібератак з відомими мотивами обумовлені вимаганням і програмами-вимагачами, тоді як на кібершпигунство припадає лише 4%. У 80% випадків мета нападників – викрадення даних, що підкреслює глобальний характер цієї загрози.
Компанія зазначає, що щодня обробляє понад 100 трлн сигналів систем безпеки, блокує приблизно 4,5 млн нових спроб атак шкідливого ПЗ, аналізує 38 млн випадків виявлення ризиків для облікових записів користувачів і сканує 5 млрд електронних листів на наявність шкідливих програм і фішингових загроз.
Microsoft у звіті зазначив, що все частіше цілями кібератак стають лікарні, школи та місцеві органи влади через зберігання конфіденційних даних та обмежені ресурси на кіберзахист. Таким чином, це призводить до затримок у наданні медичної допомоги, переривання навчального процесу та зупинки транспортних систем.
Microsoft Digital Defense Report 2025 також додає, що на сьогоднішній день застарілі заходи безпеки є неефективними. Тому використання користувачами багатофакторної аутентифікації (MFA), особливо стійкої до фішингу, може запобігти понад 99% атак, пов’язаних з викраденням облікових даних.
Окремо в звіті зазначається, що загроза з боку державних суб’єктів залишається. Зокрема, Росія розширює атаки за межі України, наприклад, на малі підприємства країн НАТО, використовуючи їх як точки входу в більші організації. Китай розширює атаки на різні галузі та неурядові організації, використовуючи вразливі пристрої для прихованого доступу.
Microsoft додав, що Іран атакує логістичні компанії в Європі та Перській затоці, ймовірно, готуючись до зриву комерційних перевезень, а Північна Корея фокусується на фінансовій вигоді та шпигунстві, зокрема через працевлаштування ІТ-фахівців за кордоном, які передають заробітки режиму.
У звіті зазначається, що штучний інтелект (ШІ) прискорює розвиток загроз. Наприклад, кіберзлочинці застосовують ШІ для автоматизації фішингу та створення штучно згенерованого контенту. Фахівці з кібербезпеки, навпаки, – для більшої можливості виявити загрози та підвищити рівень безпеки користувачів.
«Сенс Банк» у 2026 році планує істотно наростити кредитний портфель малого та середнього бізнесу (МСБ), орієнтуючись на підприємства з оборотом до 1 млрд грн, повідомила директор департаменту МСБ банку Яна Шумунова в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Сьогодні портфель кредитів МСБ становить близько 3,2 млрд грн, а пасиви — близько 20 млрд грн. Ми плануємо розширити ліміти обслуговування до 1 млрд грн обороту по клієнту і збільшити частку кредитних операцій», — зазначила вона.
За словами Шумунової, значна частина клієнтів банку працює в сферах торгівлі, послуг, переробки, агро та логістики.
«Сенс Банк» — український універсальний банк, раніше відомий як «Альфа-Банк Україна». Після націоналізації в 2022 році банк активно розвиває цифрові сервіси, корпоративне кредитування та підтримку малого бізнесу. Мережа банку налічує понад 200 відділень, активи перевищують 100 млрд грн.
