Президент Румунії Клаус Йоганніс у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським закликав переглянути ухвалений у грудні закон про національні меншини, деякі положення якого викликали критику з румунського боку.
“Передав президенту Зеленському румунську заклопотаність з приводу нещодавно ухваленого закону про меншини та погодився активізувати діалог для пошуку рішень, що забезпечують найвищі стандарти захисту для румунської спільноти в Україні, аналогічно до української спільноти в Румунії”, – написав Йоганніс у Twitter.
Як повідомляє пресслужба Адміністрації президента Румунії, президенти домовилися, що найближчим часом міністри закордонних справ двох країн проведуть обговорення щодо двостороннього вирішення наявних питань.
Як повідомлялося, Зеленський підписав законопроєкт № 8224 29 грудня 2022 року. Документ закріплює визначення “національні меншини (спільноти)”; права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин, особливості державної політики щодо реалізації прав і свобод представників нацменшин, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод осіб, які належать до нацменшин.
П’ята стаття законопроєкту “Права, свободи та обов’язки осіб, які належать до національних меншин (спільнот)” гарантує громадянам України незалежно від їхнього етнічного походження, належності чи неналежності до національних меншин (спільнот) громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні та мовні права і свободи, визначені Конституцією.
Особа, яка належить до національної меншини (спільноти), має також право на самоідентифікацію, свободу громадських об’єднань і мирних зібрань, свободу вираження поглядів і переконань, думки, слова, совісті та релігії; участь у політичному, економічному і соціальному житті; використання мови національної меншини; освіту, зокрема мовами національних меншин; збереження культурної самобутності національної спільноти.
Раніше Міністерство закордонних справ Румунії виступило з критикою законопроєкту, зазначивши, що Верховна Рада ухвалила його без додаткових консультацій із Венеціанською комісією та додаткових консультацій із представниками румунської діаспори в Україні. Зокрема, критику румунської сторони викликало нечітке врегулювання питань мови освіти та використання мов національних меншин у документації.
Наступним документом стратегічного характеру, який ухвалить Міністерство закордонних справ України у 2023 році, буде Латиноамериканська стратегія, повідомив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
“Ми почули сигнал від бразильської сторони, будемо з ними активно працювати. Як і з іншими країнами цього регіону. І взагалі цього року Латинська Америка буде в нас у пріоритеті. Це останній регіон світу, який ми ще ґрунтовно “не переорали””, – сказав Кулеба під час онлайн-брифінгу в середу.
Як пояснив міністр, візит української делегації до Бразилії, де 1 січня відбулася церемонії інавгурації Луїса Інасіу Лули да Сілви, свідчить про зацікавленість України в перезавантаженні українсько-бразильського діалогу, наданні додаткового імпульсу торговельно-економічним взаєминам.
Так, Кулеба нагадав, що в МЗС уже є “Азійська стратегія” та “Африканська стратегія”, які реалізуються. Наступний документ стратегічного характеру, який ухвалить МЗС цього року, буде Латиноамериканська стратегія, наголосив міністр.
“Ви цього року побачите потужне повернення України в простір Південної Америки. Слідкуйте за новинами, президент Зеленський приділяє цьому питанню велику увагу”, – додав він.
Реєстрації в Україні нових і старих електромобілів 2022 року зросли в 1,5 раза порівняно з 2021 роком – до 13,318 тис. од., зокрема на частку нових припало 16,9% проти 14,2%, повідомила Федерація автопрому України (ФАУ) на основі даних МВС.
Згідно з інформацією на сайті Федерації, зокрема в грудні порівняно з тим самим місяцем-2021 ринок зріс на 68% – до 1559 од., що також на 9,6% перевищило показник листопада-2022.
“Обстріли, відключення електроенергії, криза – не обвалили ринок. Він показав черговий приріст. А в ТОП-10 сталося те, що здавалося неможливим ще кілька років тому – змінився лідер. І це не Tesla, яка наступала на п’яти Nissan – на перше місце вирвався Volkswagen, піднявшись за рік на чотири сходинки”, – зазначають у ФАУ.
За підсумками року VW зайняв 20,7% ринку електромобілів, наростивши продажі більш ніж уп’ятеро – до 2,754 тис. од. Лідер попереднього року Nissan із часткою 18,8% став другим, а продажі цієї марки зросли на 13% – до 2,509 тис. од. Tesla, яка посідала 2021 року друге місце, стала третьою з приростом продажів на чверть – до 2,089 тис. од. і часткою ринку 15,7%.
Четверте місце, як і роком раніше, у Renault – 6,5% ринку, а на п’яте місце вийшла Honda (+6 позицій) із часткою 5,7%, наростивши реєстрацію майже вп’ятеро – до 756 од.
Водночас Chevrolet, який посідав у 2021 році третю сходинку рейтингу, за підсумками 2022 року перемістився на 10-ту позицію зі зниженням реєстрацій удвічі – до 397 од.
Решта марок, що входять до десятки рейтингу з шостого по дев’яте місце (Hyundai, BMW, Mercedes-Benz, Audi), наростили реєстрації.
Водночас у рейтингу моделей перше місце з великим відривом продовжує утримувати Nissan Leaf (частка скоротилася до 17,8% з 24,6% роком раніше), а на друге місце вийшов VW id4 з часткою 10,7%. Tesla Model 3 втратила одну позицію в рейтингу і посіла 7,1% ринку. На четвертій і п’ятій позиціях розташувалися VW e-Golf і Renault Zoe.
Chevrolet Bolt EV, який у 2021 році входив до трійки лідерів, перемістився на дев’яту позицію з часткою ринку 2,6% (проти 8,9%).
У структурі реєстрацій електромобілів за роками випуску, згідно зі статистикою, минулого року найбільше зареєстровано автомобілів 2021 року випуску – 2642 од., далі йдуть реєстрації авто 2022 р.в. – 2268 од., 2019 р.в. – 1490 од., і 2020 р.в. – 1281 авто.
Як повідомлялося з посиланням на дані ФАУ, 2021 року реєстрації в Україні електромобілів збільшилися на 18,9% порівняно з 2020 роком – до 8541 од., зокрема на частку нових авто припало 14,2% проти 8,9% роком раніше.
Україна торік експортувала, за попередніми даними, сільгосппродукції щонайменше на $20 млрд, що приблизно наполовину менше, ніж 2021 року, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі національного телемарафону в середу.
Він також підкреслив, що це все одно дуже чимала сума, особливо з урахуванням агресії РФ та інших обставин, в умовах яких Україна виконувала зовнішні поставки.
Сольський зазначив, що 2021 року більша частина валютної виручки дісталася українському агросектору, тоді як 2022 року значну частину маржі з експорту сільськогосподарських культур дістали інфраструктурні та логістичні компанії, зокрема іноземні.
“Кораблі, які йдуть з українським зерном, страхові послуги і все інше, через воєнні ризики та умови, в яких ми живемо, значно подорожчали. Але це все одно стаття №1 за валютними надходженнями країни, і є великі шанси, що наступного року ситуація буде схожою”, – наголосив міністр у відеоінтерв’ю.
Як повідомлялося, за попередніми даними заступника міністра економіки – торговельного представника України Тараса Качки, Україна торік експортувала 99,8 млн тонн продукції та товарів усіх видів на загальну суму $44,1 млрд, що відповідно на 38,4% і 35% менше за показники 2021 року.
Найбільше виручки отримано від експорту продукції АПК – кукурудзи на $5,94 млрд (+1% до 2021 року), соняшникової олії на $5,46 млрд (- 14,4%), пшениці – $2,6 млрд (-44,7%), ріпаку – $1,54 млрд (-8,6%), насіння соняшнику – $1,26 млрд (зростання в 33 рази), сої – $862 млн (+43%), м’яса птиці – $852 млн (+19%).
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні-листопаді поточного року скоротили виробництво валового коксу 6%-ї вологості на 58,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,66 млн тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор об’єднання коксохімічних підприємств “Укркокс” (Дніпро) Анатолій Старовойт, у листопаді вироблено 235 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 204 тис. тонн,
За його даними, за 11 місяців 2022 року виробництво металургійного коксу склало 3,14 млн тонн.
Наразі працюють “Південкокс”, “Каметсталь” (колишній ДКХЗ), ДМЗ (“Дніпрококс”), “Запоріжкокс” і коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Гендиректор також повідомив, що за 11 місяців 2022 року на вітчизняні КХЗ поставлено 4,254 млн тонн вугільного концентрату (за 11 місяців 2021 року – 11,834 млн тонн), зокрема українського видобутку – 2,853 млн тонн, з РФ імпортовано (до війни) 623,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) 623,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) 623,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) 623,9 тис. тонн. тонн, з Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 36,3 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 448,6 тис. тонн і Австралії – 187,3 тис. тонн. Зокрема в листопаді поставлено 308 тис. тонн концентрату, з них українського видобутку – 299 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна 2021 року знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Столичний ресторанний бізнес найбільше відчув на собі наслідки ворожих обстрілів та відключень електроенергії. Багато цікавих та унікальних закладів змушені були призупинити або взагалі припинити свою діяльність. Разом з тим надію на майбутнє дає відкриття нових локацій, зокрема розширення ресторанної мережі середземноморської кухні «Porto Maltese».
Ресторан «Porto Maltese» розташований в центрі міста за адресою: бульвар Лесі Українки, 30 В.
Головна ідея закладу – створення атмосфери середземноморського містечка в діловому центрі столиці, що допомагає відволікти відвідувача від бурхливого життя міста та налаштувати на неспішний візит, занурення у атмосферу невеличкого європейського порту, з можливістю пірнути у морські глибини, зігрітися у теплій компанії близьких друзів, розділити смачну вечерю, насолодитися блакиттю хвиль і винирнути оновленим в очікуванні наступного візиту в порт.
Складне за формою приміщення ресторану одразу підказує мотив майбутнього дизайну – дві зали, як бухти портового міста, перетікають одна в одну, поєднані рибним базаром з свіжим виловом прямо під вітрилами рибалок, та завершені літньою терасою – виходом з порту в місто. І нема нічого кращого в традиціях Середземномор’я, ніж поєднання свіжої риби з родинною виноробнею.
Атмосферу порту створюють також білосніжні вітрила кораблів, стіна з зображенням страшного володаря морів, кита з «Історії тварин» Конрада фон Геснера, якого приборкали для охорони вишуканих скарбів нашого ресторану – колекції пляшок добірного вина, яке за легендою створюється на сусідніх пагорбах. Світильники медузи неспішно витають над баром на тлі борту іржавого судна, в очікуванні гостей.
Інтер’єр просочений глибокою морською блакиттю з яскравими білосніжними акцентами вітрилами та скатертинами.
На стелі, об’єднуючи обидва зали, плавними вигинами коливаються морські хвилі, грають промінчиками теплого, наче сонячного світла від множини лампочок, закручуються у вир, затягуючи відвідувача оглянути весь простір, дослідити обидва зали, а колони-троси – дбайливо штабельовані снасті, без яких життя порту не можливе, привертають увагу майстерністю свого виконання.
У меню ресторану представлені різноманітні види молюсків та риби: морський язик, барабулька, сонячник, крила ската, тюрбо та інші. Гості самостійно можуть обрати спосіб приготування: соте, суп, сиціліано, в пергаменті, на грилі, по-домашньому та в солі, а потім спостерігати за процесом приготування на відкритій кухні.
Так само, як свіжий салат, м’ясні страви, свіжоспечений хліб, домашні десерти та багатий вибір вин. На вас чекає унікальний кулінарний «маршрут» – від делікатесів з морепродуктів, через смачні страви сербської кухні до свіжих салатів, приготованих з особливою ретельністю.
Гості ресторану уже визначились із фаворитом меню — соте з морепродуктів.
До кожної позиції сомельє підбере винну пару, аби підкреслити витончений смак страви. У винотеці зібрані найкращі зразки вин світу.
Porto Maltese, Porto Maltese Restaurant, ВИНО, морська кухня, середземноморська кухня
