Найближчої доби в Україні очікується помірно прохолодна погода, місцями мокрий сніг, поривчастий вітер та ожеледиця.
Як повідомляє Укргідрометцентр, у понеділок, 13 лютого, в Україні без істотних опадів, вдень у західних і східних областях невеликий мокрий сніг. На дорогах країни місцями ожеледиця.
Вітер північно-західний, західний, 7-12 м/с, у східних, вдень і в західних областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 4-9° морозу, у Карпатах до 13° морозу; вдень 0-5° тепла, у східних областях і в Карпатах від 3° морозу до 2° тепла.
У Києві в понеділок без істотних опадів. На дорогах подекуди ожеледиця. Вітер північно-західний, західний, 7-12 м/с. Температура вночі 4-6° морозу, вдень 1-3° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 13 лютого найвища температура вдень (10,2°) була в 1995 році, найнижча вночі (-29,1°) в 1911 році.
У вівторок, 14 лютого, в Україні невеликий (у східних областях помірний) мокрий сніг, вдень подекуди з дощем, лише в більшості західних областей без істотних опадів.
На дорогах подекуди ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, в Україні місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, у Карпатах до 6° морозу; вдень 0-5° тепла, на Закарпатті 3-8° тепла.
У Києві у вівторок подекуди невеликий мокрий сніг, вдень місцями з дощем. На дорогах подекуди ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вдень пориви 15 м/с.
Температура вночі 0-2° тепла, вдень 2-4° тепла;
Узбекистан розраховує, що в’їзний турпотік у країну за підсумками 2023 року зросте на 34%, повідомив радник директора офісу Шовковий шлях Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO) Шухрат Ісакулов.
“Якщо 2016 року Узбекистан відвідали 2,2 млн туристів, то 2019-го – 6,7 млн. Звісно, пандемія вплинула на туризм, але з минулого року вже намітилася стійка тенденція до зростання турпотоку. Минулого року Узбекистан відвідали 5,2 млн туристів. Цього року ми плануємо залучити вже 7 млн і перевищити показники допандемійного періоду”, – розповів він на прес-конференції в п’ятницю.
Влада Сінгапуру ухвалила рішення скасувати вимогу щодо обов’язкового пред’явлення сертифіката про вакцинацію від коронавірусу або медичної страховки, що покриває випадки зараження COVID 19, під час в’їзду в країну, повідомляють азійські ЗМІ.
Такі послаблення почнуть діяти з 13 лютого.
Крім того, буде скасовано обов’язкове носіння масок у громадському транспорті, але їх, як і раніше, вимагатимуть у медустановах.
У МОЗ Сінгапуру зазначили, що приблизно 80% населення країни отримали мінімальний рівень захисту від коронавірусу за допомогою вакцинації від COVID 19.
У квітні минулого року в Сінгапурі скасували значну частину обмежень, що діяли з метою боротьби з коронавірусом.
Індію 2022 року відвідали 6,9 млн іноземних туристів, це вчетверо більше ніж за останні два роки пандемії коронавірусу, повідомляє газета Hindustan Times.
“Міністр туризму і культури Союзу Гангапурам Кішан Редді заявив, що 2022 року Індію відвідали майже 6,9 млн іноземних туристів. Після двох років падіння турпотоку через пандемію коронавірусу кількість прибуттів зросла вчетверо. За його словами, збільшення турпотоку означає, що галузь просувається в правильному напрямку для досягнення сталого туризму”, – пише видання.
За словами Редді, Мінтуризму цього року зробить акцент на в’їзний туризм і запустить промо-акцію “Відвідайте Індію 2023”. “У нас є 40 об’єктів, що входять до списку спадщини ЮНЕСКО, і ми щорічно відзначаємо понад 1000 фестивалів”, – уточнив він.
Він також зазначив, що за останні вісім років у країні було побудовано велику туристичну інфраструктуру, і тепер влада хоче переосмислити підхід до туризму в Індії.
“Для забезпечення цифровізації туристичного сектора розробляється “Національна місія з туризму”. На першому етапі міністерство створило національну інтегровану базу даних індустрії гостинності, яка має спростити роботу бізнесу”, – пише газета.
Також влада Індії планує розвивати пригодницький туризм, екотуризм та інші напрямки.
Україна цього року може отримати щонайменше п’ять біометанових заводів, вважає голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“Дуже позитивно розвивається тема біометану. Минулого року встигли ухвалити базовий законопроєкт (№5464 від 21 жовтня 2021 року). Також подорожчав природний газ, і зараз вигідніше робити біометан, ніж пускати біогаз на електрику. Компанії в цьому зацікавлені, і я думаю, що цього року ми побачимо щонайменше п’ять біометанових проєктів”, – сказав Гелетуха на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Він зазначив, що реалізація такої кількості проектів під час війни буде позитивним сигналом, а після війни Україна буде здатна будувати до сотні таких заводів на рік.
Гелетуха уточнив, що вже в найближчі лютневі дні перший завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік запустить у Чернігівській області компанія “Галс-Арго”. Крім того, компанія має запустити також проєкт потужністю 10 млн куб. м у Київській області.
Як пояснив голова БАУ, у “Галс-Арго” є п’ять діючих біогазових установок, які виробляють електрику, але економічно вигідніше виробляти біометан.
Гелетуха додав, що ще три очікувані цього року проєкти потужністю 3 млн куб. м, 25 млн куб. м і 50 млн куб. м реалізують інші компанії. Один із заводів побудовано з нуля, чотири переобладнано на виробництво електрики з біогазу.
Крім того, голова БАУ повідомив, що сьогодні, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку, готовий розглядати кредити під біометанові проєкти на відміну від проєктів із виробництва “зеленої” електроенергії, оскільки оплати за неї нестабільні з боку компанії “Гарантований покупець”.
Він пояснив, що виробники біометану не залежать від “ГарПоку”, а також мають потенційну можливість його експорту. Водночас Галетуха назвав це питання “поки що дискусійним”.
“Зараз діє заборона на експорт природного газу, але біометан таким не є. Тому Міненерго щодо виробників біометану обіцяє не створювати жодних проблем, а внести запропоновані його партії (коли вони будуть) у квоту, яка дозволяється на експорт. Тобто обіцяє квотувати без обмежень”, – пояснив керівник БАУ.
При цьому він зазначив, що європейські компанії звертаються до асоціації із запитом щодо можливого експорту українського біометану, але очікують “і на перший біометан, і на сигнали від уряду, чи зможе він потрапити до Європи”.
“Це буде позитивний прецедент”, – резюмував Гелетуха.
Він додав, що українському бізнесу експорт біометану цікавіший за продаж його на внутрішньому ринку, оскільки в Європі платять так звану премію за поновлюваність, тобто за скорочення викидів парникових газів.
“Всередині України такої премії немає, а вона досить цікава. Готовність європейців її платити пов’язана з податком на викиди СО2 в розмірі EUR80 за тонну. Європейці готові купити дорожче біометан, щоб не платити цей податок”, – описав ситуацію Гелетуха.
Як повідомлялося, у липні 2022 року Регіональна газова компанія та агрохолдинг “Галс Агро” (власник ТОВ “Городище-Пустоварівська аграрна компанія”) уклали договір про приєднання біометанового заводу в Чернігівській області до газорозподільних мереж. Тоді повідомлялося, що на початку 2023 року готується перше в Україні фізичне приєднання потужностей заводу до газорозподільних мереж. Крім чернігівського проєкту, РГК анонсувала на друге півріччя 2023 року підключення до газорозподільних мереж другого біометанового заводу – у Вінницькій області.
У жовтні 2022 року РГК, “Галс Агро” і нідерландська STX Commodities B.V. підписали меморандум про співпрацю з метою продажу першого в Україні біометану в Європу.
“Ми поступово розвиваємо свій проєкт і зараз виходимо на фінальну стадію – планування продажу біометану в ЄС, що дасть нам змогу стабільно працювати і планувати розширення обсягів виробництва”, – заявив тоді директор “Галс-Агро” Сергій Кравчук.
ТОВ “Діоніс Біогаз Енерджі” (“Діоніс БГЕ”, Київ), яке запустило в середині лютого 2022 року новий біогазовий комплекс встановленою потужністю 4,5 МВт, також заявляло про інтерес до біометану.
Україна та Єгипет розглядають можливість реалізації спільних логістичних проєктів у галузі АПК, зокрема створення логістичного хаба в Єгипті для поставок українського зерна.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, відповідні домовленості досягнуто під час зустрічі очільника міністерства Миколи Сольського та надзвичайного і повноважного посла Арабської Республіки Єгипет в Україні Аймана Ахмеда Мухтара Ельгаммаля.
“Особливу увагу вони приділили детальному обговоренню можливості розширення торговельних відносин між Україною та Єгиптом і поглиблення співпраці в агросекторі. Пан Айман Ахмед Мухтар Ельгаммаль висловив зацікавленість Єгипту в реалізації спільних логістичних агропроєктів. Йдеться, зокрема, про створення логістичного хабу для поставок зерна. Микола Сольський зазначив, що Україна розгляне пропозицію Єгипту”, – зазначається в повідомленні Мінагрополітики.
Також під час зустрічі сторони обговорили реалізацію гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine і роль України в забезпеченні продовольчої безпеки світу.
Як повідомлялося, аналогічне бажання побудувати хаби для імпорту української сільгосппродукції висловили Сенегал, Нігерія та Гана під час візиту делегації Мінагрополітики до африканських країн у січні 2023 року.
Державне агентство Єгипту із закупівлі продовольства (GASC) 6 лютого закупило 60 тис. тонн кукурудзи українського походження. Сільгосппродукцію було закуплено в оператора Egyptian African Co двома партіями по 30 тис. тонн кожна за ціною $323/тонну.
