Зростання споживчих цін в Україні в липні 2022 року у зв’язку із сезонними чинниками уповільнилося до 0,7% із 3,1% у червні та 2,7% у травні, повернувшись на рівень кінця минулого року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
У липні минулого року інфляція становила 0,1%, тому в річному вимірі за підсумками липня цього року вона зросла до 22,2% із 21,5% за підсумками червня та 18% за підсумками травня.
Базова інфляція за минулий місяць також знизилася до 1,2% із 1,6% у червні та 1,4% у травні. Проте з урахуванням базової дефляції на 0,1% у липні 2021 року в річному вимірі вона збільшилася до 16,7% із 14,9% за підсумками червня та 13,7% – за підсумками травня.
Від початку цього року, за перші сім місяців, інфляція в Україні становила 18,2%, а базова – 12,7%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку в липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 8,7%) подорожчали яйця. На 5,1-1,1% зросли ціни на продукти переробки зернових, рис, свинину, сало, рибу та продукти з риби, безалкогольні напої, хліб, масло. На 5,4–1,9% подешевшали фрукти, яловичина та овочі.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,3%, зокрема на тютюнові вироби – на 1,8%; на алкогольні напої – на 0,8%.
Одяг та взуття подешевшали на 3,5%, зокрема взуття – на 3,8%, одяг – на 3,2%.
Ціни на транспорт знизилися на 0,3% в основному через здешевлення палива та мастил на 4,4%. На 2,9% подорожчав проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті.
У сфері зв’язку ціни зросли на 2,1%, що пов’язано з подорожчанням мобільного зв’язку на 4,1% і поштових послуг на 2,6%.
Як повідомлялося, у 2021 році інфляція в Україні зросла до 10% із 5% у 2020 році та 4,1% у 2019 році, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
НБУ прогнозує пришвидшення інфляції цього року до 31%, зокрема за підсумками третього кварталу – до 25,6%.
Верховна Рада підтримала волонтерську діяльність.
За відповідний законопроєкт №7363 “Про внесення змін до закону “Про волонтерську діяльність” загалом проголосували 276 народних депутатів на пленарному засіданні в понеділок, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у телеграмі.
Законопроєкт передбачає додаткові напрями волонтерської діяльності, зокрема для надання волонтерської допомоги для подолання наслідків військової агресії Російської Федерації проти України.
Документ враховує умови правового режиму воєнного стану та поширює норму ст. 6 закону “Про волонтерську діяльність” на волонтерів, які допомагають протидіяти збройній агресії РФ на всій території України. Ця стаття визначає розмір і порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми чи каліцтва).
Законопроєкт також визначає державну підтримку волонтерської діяльності через розробку та імплементацію загальнодержавних цільових програм підтримки розвитку волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів.
Раніше “Клуб Експертів” створив відео про перспективи розвитку волонтерського руху в Україні в умовах війни:
Верховна Рада ухвалила закон (№7420) з правками до Митного кодексу України для приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року та участі в Новій комп’ютеризованій транзитній системі (NCTS), яку використовують договірні сторони Конвенції, – так званий митний безвіз.
Як повідомили одразу кілька депутатів, за документ проголосували в понеділок 275 народних обранців.
“Закон наближає українське митне законодавство до законодавства Євросоюзу. Зокрема, вдосконалює чинні норми в частині спрощення проходження митниці для надійних підприємств, надання статусу фінансового гаранта та забезпечення сплати митних платежів”, – прокоментував ухвалення закону прем’єр-міністр Денис Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, зміни також передбачають запровадження європейського механізму розгляду скарг і продовження цифровізації митниці, що прискорить її проходження та зменшить корупційні ризики.
“Подальше укладення “митного безвізу” із ЄС дасть можливість Україні запровадити обмін митною інформацією щодо транзитних вантажів із 36 країнами в режимі реального часу, спеціальні транзитні спрощення та прості й рівні умови для фінансових гарантів”, – зазначив глава уряду.
Конвенція об’єднує країни європейського регіону (ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія), які запровадили єдині для всіх договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням NCTS.
“Із Божою допомогою запустимо з 1 жовтня”, – написав після ухвалення закону в телеграм-каналі голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
Раніше заступник голови цього комітету Ярослав Железняк зазначав, що при доопрацюванні законопроєкту спільно з бізнес-асоціаціями було внесено норму про те, що на період дії воєнного стану та рік після нього для оцінки (повторної оцінки, моніторингу) з метою надання авторизації авторизованих економічних операторів застосовуватимуться знижені значення показників платоспроможності (фінансової стійкості) та ліквідності підприємства.
Колишній прокурор, який наразі займається адвокатською діяльністю, привласнив 8 кг золота вартістю 11 млн грн, вилученого ним під час обшуків, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
“15 серпня 2022 року за дорученням заступника генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прокурором САП та детективами НАБУ вручено повідомлення про підозру колишньому прокурору, який наразі займається адвокатською діяльністю”, – йдеться у повідомленні САП у телеграм-каналі у понеділок.
За інформацією САП, під час досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2019-го – на початку 2020 року прокурор однієї з місцевих прокуратур Києва на підставі наказу про відрядження здійснював повноваження у кримінальному провадженні у складі групи прокурорів Генеральної прокуратури України.
“Користуючись повноваженнями прокурора у справі особа вирішила заволодіти майном, що було попередньо вилучено ним під час обшуку. З метою створення видимості законності своїх дій прокурор підробив процесуальні документи у кримінальному провадженні щодо походження майна та у подальшому, маючи до нього доступ, незаконно заволодів золотом вагою понад 8 кг та вартістю понад 11 млн гривень”, – наголошується в повідомленні.
Колишньому прокурору повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Ван Клік” (раніше – “Саламандра Україна”, Полтава) на зборах акціонерів 15 вересня розглянуть питання про перейменування компанії на ПрАТ “СК “Прем’єр Альянс”, повідомляється на порядку денному зборів акціонерів компанії в інформаційної бази Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Під час зборів також заплановано змінити виконавчий орган товариства з одноосібного – генеральний директор – на колегіальний: правління на чолі з головою правління.
За даними Національного банку України, у першому кварталі 2022 року компанія зібрала 11,8 млн грн чистих премій та 9,8 млн грн підписаних премій, виплатила клієнтам 3,972 млн грн.
Активи компанії становили 99,540 млн грн, власний капітал – 63,4 млн грн, зобов’язання – 36,2 млн грн, страхові резерви – 17,6 млн грн.
Фінансовий результат до оподаткування за підсумками першого кварталу становив 346,7 тис. грн, чистий прибуток – 39,4 тис. грн.
СК “Ван Клік” входить до небанківської фінансової групи “Саламандра”, кінцевим бенефіціаром та власником якої є Юрій Явтушенко.
Державний ПриватБанк (Київ) та платіжна система Payoneer запустили функцію “запит платежу”, що дозволяє запросити оплату за надані послуги, повідомила пресслужба банку у понеділок.
“Щойно ви заповните деталі свого запиту, ми відправимо вашому клієнту електронного листа від вашого імені з інформацією про спосіб оплати. Ваш клієнт може обрати бажаний спосіб оплати та відправити кошти безпосередньо на ваш акаунт Payoneer”, – процитувала пресслужба керівницю направлення переказів Марію Страшко.
Як повідомлялося, на початку травня Payoneer та ПриватБанк (Київ) запустили інтеграцію в мобільному додатку Приват24.
При цьому уточнювалося, що інтеграція надає можливість реєструватися через Приват24, авторизуватися в сервісі Payoneer з банківського додатка, а також прив’язувати обліковий запис та перегляд дебетових транзакцій через ПриватБанк.
Користувачі можуть виводити кошти з Payoneer на карти та рахунки фізосіб та ФОП та зараховувати кошти цілодобово в режимі online для фізосіб та з 8:00 до 20:00 протягом робочого тижня для ФОП.
Інтеграція також надає можливість уникнути комісій банків-кореспондентів за SWIFT-платежі від Payoneer.
Згідно зі статистикою Національного банку України, на 1 червня 2022 року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав у рейтингу перше місце (606,635 млрд грн) серед 69 банків країни.
