АТ “Науково-технічний комплекс (НТК) “Електронприлад” (Київ), майже 91,77% акцій якого належить державі, за підсумками 2024 року виплатить дивіденди в розмірі 21,152 млн грн, або 0,77 грн одну акцію.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, таке рішення ухвалили збори акціонерів товариства 30 квітня.
Строк виплати дивідендів – з 1 липня по 30 жовтня поточного року.
Як зазначено в проєкті протоколу загальних зборів, на виплату дивідендів спрямовано 75% отриманого в 2024 році чистого прибутку. Ще 25% чистого прибутку спрямовується на витрати, передбачені фінансовим планом товариства.
Компанія не наводить розміру чистого прибутку за 2024 рік, а по даним проєкту Clarity Project, він становив 28,203 млн грн (у 2023 році – 6,36 млн грн). Чистий дохід збільшився удвічі – до 345 млн грн.
НТК “Електронприлад” спеціалізується на створенні бортового авіаційного обладнання літальних апаратів. Підприємство було створено 1962 року на базі систем автоматизованого контролю АНТК “Антонов”.
Статутний капітал АТ “НТК “Електронприлад” – 6,785 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ПрАТ “Хімфармзавод “Червона зірка” (Харків) в січні-березні 2025 року збільшило чистий прибуток на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,144 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід від реалізації за цей період збільшився на 27% – до 100,558 млн грн.
“Хімфармзавод “Червона зірка” – український виробник лікарських препаратів, лікувальної косметики і добавок дієтичних.
За даними системи Опендатабот, чистий прибуток компанії за 2024 рік склав 24,063 млн грн, що на 64% більше, ніж в 2023 році.
Кінцевим бенефіціаром компанії є Олена Галкіна.
Рада директорів агрохолдингу ІМК в ході конференц дзвінку 22 травня затвердила виплату проміжних дивідендів на базі звітності на кінець березня цього року на загальну суму EUR22,37 млн (EUR0,63 на акцію).
Інформацію про відповідні рішення аграрна група оприлюднила на своєму сайті.
ІМК зазначила, що під час визначення дивідендів було враховано, що чистий прибуток за перший квартал 2025 року склав EUR16,74 млн, нерозподілений прибуток на кінець березня – EUR7,08 млн, а емісійний дохід – EUR17,84 млн.
Дивіденди будуть сплачені 5 червня акціонерам за станом на 29 травня. Після оголошення про дивіденди акції ІМК подорожчали приблизно на 15%, або PLN4 – до PLN31,9 за акцию (около EUR7,5).
Агрохолдинг “ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – 116 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2024 року 864 тис. тонн.
ІМК завершив 2024 рік з чистим прибутком $54,54 млн порівняно із чистим збитком $21,03 млн у 2023 році. Виручка зросла на 52% – до $211,29 млн, валовий прибуток – в чотири рази, до $109,10 млн, нормалізована EBITDA – у 25 разів, до $86,11 млн.
В Україні у сезоні-2025 очікується суттєве зменшення валового збору ячменю на тлі скорочення посівних площ та впливу погодних ризиків, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради.
“Цьогоріч очікуємо збір ячменю близько 5,1-5,3 млн тонн, що на 40% нижче від довоєнного рівня. Це означає суттєве зниження пропозиції вже на старті сезону і ринок поступово починає це враховувати у цінах”, – зазначили аналітики.
Експерти привернули увагу, що попит на український ячмінь підвищується, особливо з боку Китаю, який повертається на ринок, та країн Південної Європи. Це формує передумови для стабілізації і навіть підвищення експортної активності.
“Китай уже законтрактував близько 500 тис. тонн українського ячменю на липень-серпень, а європейські імпортери, зокрема, Іспанія та Італія також активізують закупівлі. Трейдери прагнуть заздалегідь закрити потреби в обсягах, зважаючи на обмежені перспективи внутрішнього виробництва”, – розповіли аналітики.
Вони також бачать потенціал для підвищення цін у другій половині року, особливо якщо погодні ризики підтвердяться і врожай виявиться ще меншим за прогноз.
“На старті сезону модель цін показує рівень $200-205/тонна на базисі CPT, але вже до грудня-січня можна очікувати позначки $230-240/тонна. Ринок уже демонструє готовність платити більше за обмежену пропозицію якісного ячменю”, – прогнозують у “Пуск”.
Агрохолдинг KSG Agro у 2024 році збільшив валовий дохід від реалізації у свинарському сегменті до $8,9 млн, що на 64% більше проти попереднього року, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Зростання прибутковості на 64% за рік навіть у мирний час можна вважати значним результатом. Агрокомпанії ще до війни звикли працювати з аномальними ризиками, серед яких – епідемії, неврожаї та зміни клімату. Війна кратно примножила непередбачуваність та перелік загроз. Тому без якісної системи управління ризиками агробізнесу не обійтися і поточна ринкова позиція нашого агрохолдингу вкотре це підтверджує. Своїми наробками в сфері управління ризиками та інвестиціями під час війни ми готові ділитися з іншими українськими компаніями”, – сказав голова ради директорів агрохолдингу Сергій Касьянов, якого цитує пресслужба.
За його інформацією, агрохолдинг розвиває вертикальну інтеграцію, регулярно проводить стрес-тестування бізнес-моделі та коригує свої стратегії. Українські та європейські інвестори позитивно реагують на очевидні успіхи агрохолдингу, розглядаючи його як високодохідний, хоча й недооцінений в період війни актив.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Європейська Комісія віднесла РФ і Білорусь до країн із найвищим рівнем ризику відповідно до Регламенту ЄС щодо запобігання знелісненню та та деградації лісів (EUDR), що є додатковим запобіжником від потрапляння їхньої лісопродукції на європейський ринок, повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
“Європейська Комісія оприлюднила оновлений список класифікації країн за рівнем ризику відповідно EUDR. Україна, як і провідні європейські виробники лісоматеріалів, отримала статус країни з низьким ризиком. Це створює умови для приходу в Україну інвесторів та залученню інвестицій, відкриває нові можливості для українських експортерів меблів та іншої лісопродукції, полегшуючи вихід на європейський ринок. Водночас рф та Білорусь опинились серед країн із високим ризиком, що ще більше ускладнює потрапляння їхньої продукції в ЄС. Працюємо над тим, щоб в перелік постачальників з високими ризиками потрапили і країни, які задіяні у схемах сірого імпорту російської деревини”, – підкреслив Смаль.
Він зауважив, що попри війну завдяки цифровізації та реформам у лісовій сфері Україні вдалось отримали статус країни експортера з низькими ризиками нарівні з Німеччиною, Латвією, Фінляндією та Польщею.
“Це результат наших системних реформ і цифрової трансформації в лісовій галузі, зокрема запровадження таких інструментів як е-лісорубний квиток, е-сертифікат походження та е-ТТН з фотофіксацією”, – зазначив голова Держлісагентства.
Як повідомлялося, 2022 року ЄС запровадив санкції на імпорт російської деревини, целюлози, паперу, інших виробів з деревини та меблів. Йдеться не лише про імпорт з РФ, а також про трейдинг російської деревини через треті країни.
Згідно з розслідуванням Earthsight, європейські виробники меблів в обхід санкцій під час війни закупили понад 500 тис. куб. м березової фанери російського виробництва.
Експерти World Forest ID виявили, що 46% зразків березових виробів, які постачаються до Великої Британії і позначені як такі, що походять з України, Польщі, Естонії та Латвії, насправді вироблені в Білорусі та РФ.
Регламент EUDR, що набуде чинності для середніх і великих компаній з 1 січня 2026 року, передбачає, що продукція, імпортована до ЄС, не повинна сприяти знелісненню чи деградації лісів. Країни класифікуються за рівнем ризику — низький, стандартний і високий. Статус низького ризику спрощує експорт, знижує регуляторне навантаження та посилює конкурентоспроможність українських виробників на ринку ЄС.
https://interfax.com.ua/news/general/1074828.html
