Згідно з оприлюдненими Нацбанком України даними на його сайті, вони спрацювали з прибутком, незважаючи на формування додатково відповідно 7,71 млрд грн та 0,62 млрд грн резервів.
Основною причиною такого значного прибутку обох держбанків став отриманий у серпні результат від операцій з фінансовими активами та зобов’язаннями – відповідно 7,49 млрд грн та 2,95 млрд грн.
Крім того, ПриватБанк у серпні продемонстрував збільшення загальних активів на 14,95 млрд грн, а Ощадбанк – 8,22 млрд грн, тоді як у державного Укрексімбанку активи скоротилися відразу на 31,23 млрд грн, що, ймовірно, пов’язано з отриманням через нього урядом частини зовнішнього фінансування та його витрачанням.
Серед інших лідерів із прибутку в серпні опинилися Укрсиббанк – 625,0 млн грн, Сітібанк – 444,4 млн грн, Райффайзен банк – 267,7 млн грн, Універсал банк (monobank) – 210,7 млн грн, Укргазбанк – 143,0 млн грн та ОТП Банк – 131,4 млн грн.
Найбільший збиток у серпні показали Альфа-Банк та державний Укрексімбанк – відповідно 1,357 млрд грн та 1,103 млрд грн. Ці банки сформували за місяць додаткових резервів 1,674 млрд. і 0,776 млрд. грн. відповідно. Крім того, Альфа-Банк у серпні втратив ще 1,51 млрд грн загальних активів.
Серед збиткових виявились також банк “Кредит-Дніпро” – 181,8 млн грн, Ідея Банк – 110,7 млн грн, банк “Глобус” та Кредобанк – 87 млн грн і 86 млн грн відповідно.
За результатами восьми місяців цього року найприбутковішим залишається ПриватБанк – 14,15 млрд грн, а друге місце завдяки серпневому результату зайняв Ощадбанк – 2,34 млрд грн.
Далі йдуть три банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 1,87 млрд грн, Укрсиббанк – 1,7 млрд грн та Сітібанк – 1,12 млрд грн, а потім два приватні українські банки: Універсал банк – 0,65 млрд грн та банк “Південний” – 0,34 млрд. грн.
Найбільші ж збитки за січень-серпень показали Альфа-Банк – 4,88 млрд грн та два держбанки: Укрексімбанк – 4,41 млрд грн та Укргазбанк – 3,40 млрд грн.
Замикають п’ятірку збиткових два банки з іноземним капіталом: ПроКредит Банк – 1,29 млрд грн та ОТП Банк – 0,44 млрд грн.
Загалом за вісім місяців цього року 42 банки спрацювали із чистим прибутком, тоді як 25 – із чистим збитком.
Сумарний чистий прибуток усіх банків склав 8,43 млрд грн, у тому числі у серпні – 5,1 млрд грн, проте без урахування ПриватБанку та Ощадбанку фінансовий результат банківської системи буде негативним – відповідно 8,05 млрд грн та 0,95 млрд грн.
За даними Нацбанку, у серпні портфелі ОВДП усіх банків зменшилися, найбільше – Ощадбанку: на 3,05 млрд грн, тоді як Універсал Банку – на 1,99 млрд грн, ПУМБ – на 1,73 млрд грн. Сумарно ж банківський портфель ОВДП за серпень знизився на 23,83 млрд. грн.
Міністерство енергетики працює над продовженням спеціальних зобов’язань щодо забезпечення населення електроенергією (термін яких спливає 30 жовтня), що передбачає збереження діючих тарифів на цей ресурс для населення, повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.
“Для людей нічого не зміниться. Тарифи залишаться незмінними”, – сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у суботу.
Галущенко зазначив, що Міненерго опрацьовує певні зміни до моделі ПСО, щоб у тому числі мати можливість зберегти тарифи.
Як повідомлялося, побутові споживачі платять за електроенергію 1,44 грн/кВт-год за місячного споживання 250 кВт-год включно та 1,68 грн/кВт-год за обсягів, що перевищують 250 кВт-год.
Україна в січні-серпні 2022 року вдвічі наростила виручку від експорту олійних культур порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,71 млрд, проте скоротила постачання рослинних жирів та продуктів переробки олійних – на 11%, до $3,65 млрд.
Як повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” у п’ятницю, за вказаний період експортовано 1,6 млн. тонн насіння соняшнику на $823 млн., 0,9 млн. тонн ріпаку на $415 млн. і 0,8 млн. тонн сої на $413 млн. .
Уточнюється, що найбільшими покупцями олійних за вісім місяців 2022 стали Румунія (19,3% загальної суми), Болгарія (18,0%), Туреччина (16,9%), Польща (12,2%), Угорщина (7, 9%), Німеччина (5,9%), Молдова (3,7%) та Нідерланди (3,1%). Сумарна частка цих восьми країн у вітчизняному експорті олійних становить 87%.
У свою чергу, у січні-серпні 2022 року Україна експортувала рослинних олій та жирів усіх видів на $3,65 млрд, що на 11% менше від минулорічних показників за відповідний період.
За даними ІАЕ, основним експортним товаром цієї групи є соняшникова олія, виручка від експорту якої за вісім місяців поточного року склала $3,36 млрд, або 92% усіх постачань олії та жирів.
Найбільшими покупцями української олії та жирів усіх видів у січні-серпні 2022 року стала Польща з часткою 14,5%, за нею йдуть Індія (11,7%), Туреччина (9,8%), Нідерланди (8,1%). ), Італія (5,4%), Болгарія (4,9%), Іспанія (4,7%), Румунія (4,5%). Сукупно на ці країни припадає близько 64% вартості експорту олії та жирів.
“Підсумкові показники експорту олійних культур та рослинних олій за результатами 2022 року значною мірою залежатимуть від здатності українських експортерів максимально використовувати напрацьовані шляхи вивезення продукції, у тому числі через морські порти за допомогою “зернового коридору”, – підсумував ІАЕ у повідомленні.
ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН) у вересні підвищила прогноз світового збору пшениці у 2022 році до 787,2 млн тонн, що на 1% більше, ніж було зібрано у 2021 році, повідомляється у зведенні організації.
“І, можливо, (показник) досягне ще вищого, рекордного, рівня. Це зумовлено вищим, ніж очікувалося, урожаєм у Європейському союзі та Російській Федерації”, – йдеться у документі.
Загалом світове виробництво зерна знизиться на 1,7% – до 2 млрд. 768 млн. тонн, у тому числі фуражного зерна – на 2,8%, до 1 млрд. 468 млн. тонн, “що обумовлено, головним чином, несприятливими агротехнічними умовами в США. “, Пояснюють експерти ФАО.
Крім того, виробництво рису у світі в 2022 році очікується на рівні 512,8 млн тонн, що на 2,4% нижче за абсолютний рекорд 2021 року. Зниження прогнозу порівняно з вереснем пов’язане з літньою посухою, що тривала, високими температурами в Китаї і повенію в Пакистані, йдеться в документі.
Як очікується, споживання зернових у 2022/2023 сільгоспів може знизитися на 0,5% – до 2 млрд 788 млн тонн, в основному за рахунок зменшення споживання в кормових цілях.
Олександр Буряк та Сергій Буряк стали власниками по 25% акцій ПрАТ “Страхова компанія “Брокбізнес” (Київ), повідомляється в розміщеній у базі НКЦПФР інформації.
Крім того, наголошується, що Сергій Буряк раніше акціями компанії не володів, Олександр Буряк був власником 0,002723%.
Як повідомлялося, СК “Брокбізнес” працює на українському ринку страхування понад 25 років та представлена у всіх регіонах України. Страховик має 39 ліцензій на добровільні та обов’язкові види страхування.
У січні-червні 2022 року компанія зібрала 120,14 млн грн валових премій, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, здійснила страхових виплат та відшкодувань на 29,56 млн грн, що на 33,16% менше , ніж за аналогічний період 2021 року, а рівень виплат знизився на 13,48 п.п. та становив 24,61%.
Власний капітал компанії станом на 30 червня зріс на 48,29% – до 135,85 млн. грн., а його валові зобов’язання знизилися на 13,07% і склали 121,25 млн. грн. Внаслідок цього відбулося зростання рівня покриття власним капіталом зобов’язань страховика на 46,36 п.п. Отже, станом початку другого півріччя 2022 року власний капітал покривав 112,04% зобов’язань компанії. Обсяг коштів та їх еквівалентів становив 117,99 млн грн, збільшившись на 17,15%.
За підсумками першого півріччя 2022 року порівняно з першим півріччям 2021 року операційний прибуток страховика виріс у 14 разів – до 46,22 млн грн, а його чистий прибуток збільшився майже у 29 разів – до 44,53 млн грн.
Конкурс “Євробачення-2023” відбудеться у Ліверпулі, повідомляє прес-служба конкурсу.
“EBU та BBC раді повідомити, що Ліверпуль був обраний як місто-організатор 67-го конкурсу пісні “Євробачення” після проведення конкурсного відбору”, – зазначається в повідомленні.
Гранд-фінал конкурсу “Євробачення-2023” пройде на “Ліверпуль Арені” у суботу, 13 травня, а півфінали – 9 та 11 травня.
BBC спільно з Європейським мовним союзом (EBU) організує цей захід за погодженням з українською громадською телекомпанією “Суспильне”.
Одночасно з оголошенням міста-організатора EBU випустив офіційний логотип Євробачення-2023, де зображено український прапор.
“Дизайн логотипу відображає те, що хоча конкурс проводитиметься у Великій Британії, він проводитиметься від імені України, переможниці конкурсу пісні Євробачення цього року”, – наголошується в повідомленні.
“Символічно, що конкурс “Євробачення-2023″ пройде в Ліверпулі, місті-побратимі Одеси. Організація конкурсу такого рівня висуває надвисокі вимоги. Упевнений, що місто, визнане столицею поп-музики, зустріне їх найкращим чином і подарує свято музики, яке вразить як делегації, так і шанувальників Євробачення”, – прокоментував результати відбору голова правління “Суспільного” Микола Чернотицький.
Прем’єр-міністр Великобританії Ліз Трасс також привітала Ліверпуль із перемогою у відборі.
“Великі привітання Ліверпулю з тим, що його було обрано як приймаючу сторону Євробачення 2023. Гостинне місто з багатою музичною спадщиною, Ліверпуль влаштує незабутнє шоу, присвячене багатій культурі та творчості України”, – написала Трасс у Twitter.
У свою чергу міністр культури України Олександр Ткаченко також висловив упевненість, що Ліверпуль чудово впорається із проведенням конкурсу.
“Я вітаю рішення BBC з обранням міста проведення Євробачення-2023. Упевнений, що Ліверпуль чудово впорається із завданням проведення такого масштабного свята та відобразить традиції та особливості України у ньому”, – написав Ткаченко у телеграм-каналі.
