Курс долара слабо зміцнюється до основних світових валют вранці в четвер, інвестори чекають на підсумки вересневого засідання Європейського центрального банку і оцінюють заяви членів керівництва Федеральної резервної системи.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає 0,1%, ширший WSJ Dollar Index зростає на 0,1%.
Пара євро/долар о 8:56 мск торгується на рівні $0,9996 порівняно з $1,0008 на закриття попередньої сесії, євро втрачає близько 0,1%.
Європейський центральний банк (ЄЦБ), як очікується, підніме ключові відсоткові ставки за підсумками вересня вересня відразу на 75 базисних пунктів (б.п.). ЄЦБ лише одного разу піднімав базову ставку настільки різко – через кілька днів після запуску євро 1999 року, але тоді це було короткострокове технічне коригування, зазначає газета Financial Times. Підсумки засідання стануть відомі о 15:15 у четвер.
“У ЄЦБ не залишилося “голубів”, тільки помірні та радикальні “яструби””, – зазначає головний економіст з європейських ринків Allianz SE Катаріна Утермель.
Курс американської валюти до єни зріс на 0,15%, до 144,04 єни.
Ієна стала головною жертвою недавнього ралі долара, оскільки японська валюта особливо чуйно реагує на підйом прибутковості довгострокових американських держоблігацій, пише Investing.com.
“Будь-які спроби повернутися до рівня 140 єн за $1 були недовгими, і в останні дні пара досягла 144 єни $1 вперше з 1998 року, – написав старший аналітик OANDA Крейг Ерлам. – Можливо, настав час діяти, або ми побачимо продовження різкого зниження курсу до долара”.
На ієну тиснуть чергові “яструбині” коментарі від Федрезерва. Так, заступник голови американського ЦБ Лейл Брейнард напередодні заявила, що ФРС доведеться підняти базову процентну ставку до рівнів, за яких відбудеться уповільнення економічної активності.
Український автопарк у серпні поповнили 1489 електромобілів, що майже вдвічі більше, ніж за місяць 2022 року, але на 14% менше, ніж у липні поточного, повідомляє “Укравтопром”.
Згідно з повідомленням на сайті асоціації у середу, основну масу зареєстрованих електромобілів склали легкові – 1397 од. (152 нових та 1245 уживаних).
Найпопулярнішим електрокаром залишається Nissan Leaf з реєстрацією у серпні 297 авто, другий результат у Volkswagen ID.4 – 154, третій – у Volkswagen е-Golf – 150.
Четвертим за популярністю став електромобіль Renault Zoe – 97 од., а замикає ТОП-5 серпневого ринку електромобілів Tesla Model 3, у заліку якої 60 реєстрацій.
З 92 комерційних електромобілів, які отримали минулого місяця українські номери, 40 од. були моделі Renault Kangoo Z.E.
Загалом у січні-серпні першу реєстрацію в Україні пройшли 7,366 тис. електромобілів, що на 42% більше, ніж за аналогічний період 2021 року.
Як повідомлялося, 2021 року в Україні вперше на облік було поставлено 8,872 тис. електромобілів – на 19% більше, ніж роком раніше, частка нових авто зросла до 14% порівняно з 9%.
Президент України Володимир Зеленський під час розмови з новим прем’єр-міністром Великої Британії Ліз Трасс запросив відвідати Україну.
“Першим серед іноземних лідерів провів розмову з новообраним Прем’єр-міністром Великобританії Ліз Трасс. Запросив її до України. Подякував народу Британії за лідерську оборонну та економічну підтримку України. Важливо, що Великобританія готова до подальшого посилення. Приділили увагу гарантіям безпеки”, – написав він. у “Твіттер”.
Окрім цього, Зеленський та Трасс обговорили обговорили участь Великобританії у відновленні України.
“Скоординували подальший тиск на РФ. Мета – зупинити агресію та притягнути винних до відповідальності. Важливо визнати Росію державою-терористом. Продовжуватимемо активну взаємодію у всіх форматах”, – також написав Зеленський.
Верховна Рада призначила народного депутата Рустема Умерова на посаду керівника Фонду державного майна (ФДМ).
Ухвалення відповідного проекту постанови №8005 загалом підтримали 282 народні депутати на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у телеграм-каналі.
“Парламент призначив головою Фонду державного майна нашого колегу від “Голос” Рустема Умерова. За – 282 (голосів – ІФ). Проти – 0″, – написав він.
Як зазначив парламентар, за фракціями результати голосування за кандидатуру Умерова розподілилися таким чином: “Слуга народу” – 198 голосів, “Європейська солідарність” – 2 голоси, “Батьківщина” – 1 голос, група “Платформа за життя та мир” – 17, група “За майбутнє” – 9, “Голос” – 13, “Довіра” – 16, група “Відновлення України” – 14 та позафракційні депутати віддали 12 голосів.
Як повідомлялося, комітет ВР з питань економічної політики 7 вересня підтримав кандидатуру Умерова на посаду голови ФДМ.
Умеров – український політичний діяч, підприємець, інвестор та меценат, член української делегації на переговорах із Росією, делегат Курултаю кримськотатарського народу.
У 2019 році був обраний народним депутатом ІХ скликання від партії “Голос” (18-й номер у списку як безпартійний) та став членом однойменної фракції.
В українському парламенті обіймав посаду секретаря комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин, а також був заступником члена Постійної делегації у Раді Європи та співголовою депутатського міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”.
У вересні 2020 року Умеров увійшов до групи з розробки державної стратегії деокупації Криму та Севастополя при Раді національної безпеки та оборони України (РНБО).
Україна в січні-серпні 2022 року експортувала 265,5 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що всього на 9,9% менше від показника за аналогічний період 2021 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України” на сайті.
При цьому наголошується, що в грошовому еквіваленті експорт цієї продукції за вказаний період зріс на 32,8% – до $589,2 млн. Таке збільшення експортної виручки стало можливим завдяки зростанню цін на традиційно експортних ринках української продукції, зокрема країн ЄС та Близького Сходу. .
Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у серпні 2022 року були Саудівська Аравія (24%), Нідерланди (16%) та Словаччина (10%). Ці країни за підсумками січня-липня стали найбільшими споживачами українського м’яса птиці.
У той же час імпорт м’яса птиці в Україну за цей же період становив 49,7 тис. тонн, що на 36% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Весь обсяг надійшов із країн ЄС, переважно з Польщі.
З початку війни в Україні закрилося близько 7 тис. ресторанів та кафе, відкрилося понад 2 тис. нових закладів, повідомила агенція “Інтерфакс-Україна” співзасновник Національної ресторанної асоціації України Ольга Насонова.
«Точної статистики немає, т.к. вона зараз просто не ведеться, серед цих 7 тис. – заклади, що закрилися, і ті, про які немає даних (на окупованих територіях, у зонах обстрілів). Ринок зменшився приблизно на 25% порівняно з лютим 2022 року. У деяких областях падіння ринку становило понад 50% (Харківська, Миколаївська, Запорізька, Луганська області), У Київській, Одеській, Дніпропетровській областях – падіння до 30%», – сказала Насонова.
Водночас, за її словами, у західних областях спостерігається позитивна динаміка. У Львові та області кількість ресторанів та кафе зросла приблизно на 30%, у Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській областях відмічено зростання приблизно на 20%.
«До початку літа падіння ринку було значнішим. Але з червня почали відкриватися ресторани у Києві, а також у західних областях, загалом понад 2 тис. закладів. Найбільш інтенсивно розвивався ресторанний ринок у Львові – понад 500 нових закладів в області з початку війни. З усіх міст на Західній Україні Львів виявився найкосмополітичнішим і наповненим», – сказала Насонова.
За її словами, серед літніх відкриттів Львова були заклади «розкручених» мереж: Bao Casual (власник Тарас Середюк), «Остання Барикада» (Дмитро Борисов), низка франчайзингових закладів.
При цьому експерт зазначила, що некоректно говорити про релокацію ресторанів. «Насправді тих, хто по-справжньому перемістився, тобто. тих, хто перевіз обладнання, меблі та інше, одиниці. Частіше ресторан виявлявся просто знищеним, або на окупованій території, і вивозити не було чого. Тому відкривалися нові ресторани», – сказала Насонова.
На її думку, ресторанні інвестори почали розглядати міста на Західній Україні як вигідніші для запуску нового бізнесу. Що стосується експансії за кордон, то таких прикладів поки що небагато. “Планується відкриття “Чорноморки”, закладів Борисова, Сухомліна. Країни – Польща та Німеччина, але більше Польща. Там більше українців, і менталітет поляків ближчий до нашого», – сказала експерт.
Створена у 2021 році Національна ресторанна асоціація України (НРАУ) на травень 2022 року об’єднує понад 50 учасників, 450 ресторанів та кафе.
