Нідерланди, які традиційно приваблюють мігрантів з усього світу, продовжують демонструвати стійке зростання кількості іноземців на своїй території. Це зростання зумовлене як економічними можливостями країни, так і розвиненою системою соціального захисту. Розглянемо основні групи мігрантів, їхню роль в економіці, а також демографічні тенденції, пов’язані з міграцією.
На початок 2025 року чисельність населення Нідерландів становить близько 18 мільйонів осіб. Згідно з офіційними даними, близько 25% населення країни мають міграційне походження (включно з першим і другим поколінням мігрантів). Прямий приріст населення за рахунок міграції останніми роками стабільно перевищує 100 тисяч осіб щорічно.
У структурі мігрантів можна виділити кілька груп.
Мігранти з країн Європейського Союзу
Найбільшу частку мігрантів становлять громадяни країн ЄС, зокрема Польщі, Румунії та Болгарії. Польські мігранти, кількість яких перевищує 200 тисяч осіб, займають провідні позиції, особливо в сільському господарстві, будівництві та логістиці.
Близький Схід і Африка
Значну групу становлять мігранти з Сирії, Іраку, Афганістану та країн Північної Африки. Багато з них приїхали до Нідерландів як біженці. Кількість сирійців у країні оцінюють майже в 100 тисяч осіб. Основна увага приділяється їхній інтеграції через програми професійної підготовки та вивчення мови.
Мігранти з Туреччини та Марокко
Традиційні міграційні спільноти Нідерландів включають турків і марокканців, багато з яких переїхали ще в 1960-1970-х роках. Сьогодні їхня чисельність сягає близько 400 тисяч осіб (кожна група), і вони відіграють важливу роль у малому бізнесі та сфері послуг.
Південна Азія
Останніми роками спостерігається зростання мігрантів з Індії та Пакистану, які працюють переважно в ІТ-секторі та інших висококваліфікованих галузях. Кількість індійців перевищила 50 тисяч, і ця група демонструє значний потенціал для економічного зростання країни.
Латинська Америка і Кариби
Сильний історичний вплив на міграційні потоки чинять колишні колонії Нідерландів, такі як Суринам, Кюрасао і Аруба. Громадяни цих територій мають спрощений доступ до країни, що робить їх значущою групою.
Українці
З початком війни в Україні 2022 року кількість українських мігрантів різко зросла. На кінець 2024 року в Нідерландах налічується за різними оцінками від 70 до 100 тисяч громадян України. Вони активно зайняті в сільському господарстві, охороні здоров’я та сфері логістики.
За останні десять років населення Нідерландів зросло майже на 1,2 мільйона осіб. Основний фактор цього зростання – міграція. Якщо на початку 2010-х років приріст населення забезпечувався як за рахунок природного збільшення, так і за рахунок міграції, то останніми роками внесок мігрантів став домінуючим. Істотні зміни в структурі населення спостерігаються і за віковими категоріями. Мігранти з молодіжних груп (18-35 років) значно скорочують проблему старіння нації, яка гостро стоїть перед багатьма європейськими країнами. Мігранти відіграють важливу роль у таких галузях, як:
До 2030 року експерти прогнозують подальше зростання кількості мігрантів, що пов’язано як з триваючим припливом трудових мігрантів, так і з глобальними викликами, такими як кліматичні зміни і міжнародні конфлікти. Нідерланди залишаються однією з найбільш відкритих країн Європи, здатних ефективно інтегрувати іноземців.
Джерело: http://relocation.com.ua/analiz-mihratsii-ta-hrup-mihrantiv-u-ni/
«Транспортлюкс Україна» інвестувало близько 40 млн грн у будівництво підприємства з виробництва біоетанолу в Райгородській громаді (Житомирська обл.), повідомив голова Житомирської обласної військової організації Віталій Бунечко.
«Особливість виробництва полягає в тому, що воно відповідає одразу на кілька викликів. Це виробництво біоетанолу, який із травня цього року має становити щонайменше 5% автомобільного палива в Україні. Тож власні потужності з його виробництва дозволять не витрачати зайві кошти на експорт, а підтримувати вітчизняного виробника та економіку», – написав він у Telegram.
Бунечко уточнив, що основна сировина для заводу – відходи харчової промисловості: тваринний жир, зокрема з курячих ферм, відходи виробництва рослинних олій тощо. Відповідно вирішується ще одна важлива проблема – переробка відходів.
«Завод будується з використанням передових технологій і допоможе зменшити залежність від традиційних енергоресурсів, створить нові робочі місця та сприятиме розвитку економіки регіону», – наголосив очільник Житомирської ОДА.
За інформацією регіональних ЗМІ, у п’ятницю завод виробив перший літр біодизеля. Вони послалися на слова інвестора, громадянина Молдови Міхаїла Попу, який висловив сподівання, що виробництво біодизеля стане частиною довгострокової стратегії енергетичної незалежності регіону та покращить соціальну складову громади, де будуть створені нові робочі місця, а фермери зможуть продавати олійні культури за вигіднішими умовами.
Інвестор додав, що підприємство має намір нарощувати виробництво, щоб задовольнити потребу в паливі не тільки громади, але згодом налагодити експорт.
Українські виробники цукру 2024 року встановили історичний рекорд з експорту цукру, спрямувавши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн грн, повідомила Національна Асоціація цукровиків України («Укрцукор»), яка озвучила ТОП-5 виробників цукру в сезоні-2024, повідомила пресслужба асоціації у Facebook.
Згідно з повідомленням, очолив рейтинг «Радехівський цукор», частка якого в загальноукраїнському виробництві становила 31%, на другій позиції агрохолдинг «Астарта» з 21% частки ринку, на третьому «Укрпромінвест-Агро» з 14%. Четверту і п’яту позиції розділили «Теофіпольський цукровий завод» і «Аспек Груп» з рівними частками виробництва в 6%.
Як повідомлялося, у сезоні-2024, який завершився 21 січня 2025 року, в Україні працювали 29 цукрових заводів. Вони сумарно виробили 1,8 млн тонн цукру.
Українські виробники цукру у 2024 році встановили історичний рекорд з експорту цукру, виробленого у 2023-2024 маркетинговому році, і поставили на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн грн.
Україна в першій половині січня 2025 року скоротила обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами на 42,7% порівняно з першою половиною грудня 2024 року – до $15,8 млн, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно з повідомленням, обсяги експорту зменшилися на 14%, обсяги імпорту – на 54%.
У галузевій асоціації відзначили зростання експорту масла вершкового і молочних жирів на 57% на тлі зниження експорту молока і вершків згущених на 31%, а також молочної сироватки на 28%.
Водночас імпорт молока і вершків не згущених зріс на 75%, тоді як імпорт масла вершкового/молочних жирів скоротився на 74%, а сирів усіх видів – на 53%.
Як повідомлялося, галузеві ЗМІ зазначають зростання імпорту сичужних сирів (жорсткі, напівтверді, білі) на 50% порівняно з груднем 2023 року до 4,6 тис. тонн. Поставки європейських плавлених сирів в аналогічному порівнянні збільшилися на 28% до понад 500 тонн.
Металургійні підприємства України в грудні 2024 року збільшили виробництво сталі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 547 тис. тонн з 520 тис. тонн, і на 1,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 541 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 23-тє місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2024 зафіксовано зниження виплавки сталі до грудня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня є такою: Китай (75,970 млн тонн, +11,8% до грудня-2023), Індія (13,582 млн тонн, +9,5%), Японія (6,907 млн тонн, -1,1%), США (6,684 млн тонн, -2,4%), РФ (5,7 млн тонн, -8,6%), Південна Корея (5,209 млн тонн, -3,2%), Туреччина (2,978 млн тонн, -7,6%), Німеччина (2,744 млн тонн, +4,1%), Іран (2,581 млн тонн, -8,2%) і Бразилія (2,573 млн тонн, +1,8%).
Загалом у грудні 2024 року виплавка сталі зросла на 5,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,460 млн тонн.
За 12 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 5,090 млн тонн, -1,7%), Індія (149,587 млн тонн, +6,3%), Японія (84,009 млн тонн, -3,4%), США (79,452 млн тонн, -2,4%), РФ (70,690 млн тонн, -7%), Південна Корея (63,531 млн тонн, -4,7%), Німеччина (37,234 млн тонн, +5,2%), Туреччина (36,893 млн тонн, +9,4%), Бразилія (33,741 млн тонн, +5,3%) та Іран (30,952 млн тонн, +0,8%).
Загалом у 2024 році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
