Неаудійований прибуток EBITDA шести сонячних електростанцій (СЕС) сукупною встановленою потужністю 105 МВТ у Львівській області, які найбільший український мобільний оператор зв’язку “Київстар” придбав за 3,6 млрд грн (або $80,8 млн), склав за результатами 2025 року 596 млн грн.
Як йдеться у презентації “Київстару” щодо придбання, виручка цих шести СЕС, введених в експлуатацію у 2017-2025 роках, склала за минулий рік 682 млн грн.
Оператор зазначив, що ця інвестиція із розрахунку $0,77 млн за 1 МВт відповідає одному з чотирьох пріоритетів – вкладення капіталу в реальні активи, що пом’якшують інфляційний та/або валютний ризик.
“Відновлювана енергетика є одним із ключових напрямів інвестиційного портфеля “Київстар”, адже вона відкриває можливості для подальшого використання “зеленої” електроенергії у покритті частини енергопотреб компанії”, – цитуються у релізі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
Трьома іншими пріоритетами вказані інвестування в реконструкцію інфраструктури та превентивний захист мережі, розвиток цифрової екосистеми шляхом суміжних придбань та збільшення частки ринку фіксованого широкосмугового зв’язку шляхом цільових придбань.
З урахуванням дебютної купівлі у грудні минулого року СЕС “Санвін 11” на 13 МВт за $3 млн у Житомирській області загальний обсяг “зеленої” генерації “Київстар” зріс до 118 МВт, що дає можливість виробляти обсяги електроенергії, еквівалентні близько 30% поточного річного споживання компанії, йдеться у релізі.
“Електроенергія від придбаної групи СЕС надходитиме до об’єднаної енергосистеми України відповідно до чинних ринкових і регуляторних правил, що дасть змогу “Київстару” частково хеджувати ризики, пов’язані з коливаннями цін на електроенергію”, – пояснили у “Київстар”.
Мобільний оператор уточнив, що відповідні “зелені” проєкти також дають йому можливість вибудовувати довгострокову модель енергоспоживання, зміцнюють енергетичний сектор країни та відповідають цілям сталого розвитку.
Курс акцій “Київстар” 26 травня, у день оголошення купівлі шести СЕС, зріс на 2,18% – до $14,51 за штуку.
Як повідомлялось, у березні цього року “Київстар” отримав дозволи АМКУ на купівлю шести СЕС на Львівщині: ТОВ “Енергопостач-Плюс”, “Лайтфул”, “Санлайт Дженерейшн”, “Терновиця Солар”, “Енерджі Спейс” та “Терновиця Солар Плюс”.
“Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн. У тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Понад пів мільйона угод і майже 50 млрд грн — саме так виглядає ринок сільськогосподарської землі в Україні за понад чотири роки після скасування мораторію за даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 75,1 тисячі грн наразі складає середня ціна за гектар землі в Україні. Найдорожча земля нині на Івано-Франківщині та Київщині, а найактивніше цьогоріч землю купують на Вінниччині та Чернігівщині.
501 619 угод купівлі-продажу сільгоспземлі на загальну суму 49,7 млрд грн уклали в Україні за понад 4 роки з моменту відкриття земельного ринку. Загальна площа ділянок оформлених угод становить 977,2 тисячі гектарів.
Слідкуємо за динамікою на сторінці Ринку землі в Україні.
Рекордні 131,3 тисячі угод уклали українці торік. Це на 13% більше, ніж у 2024 році. Водночас сума угод зросла одразу на 43%: із 12,5 млрд грн до 18 млрд грн. Якщо у 2024 році гектар землі коштував у середньому 47,3 тис. грн, то у 2025 році — вже 61,8 тис. грн. Таким чином, земля за рік подорожчала майже на третину.
Ринок землі продовжив дорожчати й у 2026 році. Лише за перші 4 місяці українці уклали 39 797 угод на суму 6,17 млрд грн. Хоча угод й поменшало на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, вартість землі продовжила стрімко рости й сягла 75,1 тис. грн/га. Це на 26% більше, ніж роком раніше.
Варто зазначити, що при зростанні цін площа проданих земель скоротилась. Якщо у січні-квітні 2025 року продали 92,9 тисячі гектарів, то цього року — 82,1 тисячі га.
Найдорожчим місяцем 2026 року поки став січень — тоді середня ціна гектара сягнула 95,7 тис. грн. А найбільшу активність покупці проявили у березні, коли було укладено 12 276 угод.
Традиційно ціни сильно відрізняються залежно від регіону. Найдорожча земля нині на Івано-Франківщині, де гектар у середньому коштує 179,6 тис. грн. Майже така ж ціна на Київщині — 178,2 тис. грн/га. До п’ятірки найдорожчих також увійшли Львівщина (153,4 тис. грн/га), Тернопільщина (120 тис. грн/га) та Вінниччина (93,4 тис. грн/га).
Натомість найнижчі ціни — у прифронтових та південних регіонах. На Донеччині гектар землі коштує 30,7 тис. грн, на Херсонщині — 38,5 тис. грн/га, а на Миколаївщині — 44,1 тис. грн/га. До регіонів з найнижчими цінами на землю також потрапила Дніпропетровщина (46,5 тис. грн/га) та Одещина (47,8 тис. грн/га).
Найактивніше землю продають у центральних та північних регіонах країни. Так, найбільше угод від початку року уклали у Вінницькій області — 3 416. Далі йдуть Чернігівська (3 279), Сумська (3 261), Полтавська (2 963) та Хмельницька (2 905) області.
https://opendatabot.ua/analytics/landmarket-2026
Весняно-літня заборона на вилов риби на річках і кореневих водах, яка діяла з 1 квітня, завершилась, повідомила пресслужба Державного агентства рибного господарства (Держрибагентства) у середу.
Зазначається, що відтепер дозволено рибалити на річках і кореневих водах, проте виключно вудками чи спінінгами з використанням природної або штучної принади із загальною кількістю гачків не більше семи на одного рибалку.
Держрибагентство нагадало, що добова норма дозволеного вилову становить 3 кг риби + 1 особина, яка перевищує мінімально дозволені для вилову розміри. Наприклад, для внутрішніх водойм довжина сома має бути не менше 80 см, щуки – 50 см, а судака – 42 см, для головня та чехоні – 24 см, для синця – 22 см, а для лина та рибця – 20 см.
Водночас обмеження за вагою та кількістю взагалі не поширюються на вилов таких видів, як атерина, верховодка, карликовий американський сом, ротань-головешка, сонячний окунь, тюлька та чебачок амурський.
Наголошується, що під суворою забороною залишається вилов риб, які занесені до Червоної книги України. Серед них: харіус європейський; дунайський та чорноморський лососі; вирезуб причорноморський; марена дніпровська; в’язь; підуст; карась золотий; стерлядь; білуга; осетер; севрюга та деякі інші види.
На водосховищах, зокрема, Дніпровського каскаду, ставках чи лиманах, нерестова заборона ще триває. У цих місцях дозволено рибалити виключно з берега й поза межами нерестовищ. При цьому можна використовувати лише спінінг з однією штучною приманкою або гачкові снасті з кількістю гачків не більше двох на одну особу, додало агентство.
Мережа АЗК Parallel в січні-березні кварталі 2026 року збільшила продаж пального в 1,5 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомили “Енергореформі” в компанії.
Крім того, Parallel запустила оновлені автозаправні комплекси після модернізації.
У компанії зазначають, що все це стало основною причиною майже подвійного зростання обсягу податків, сплачених за цей період – 738 млн грн, що в 1,8 раза перевищує аналогічний показник минулого року.
При цьому основна частина податкових виплат припала на платежі на митниці.
“Сума ПДВ при імпорті, акцизного податку та мита перевищила 700 млн грн. За аналогічний період 2025 року цей показник сягав майже 400 млн грн. Різниця пояснюється насамперед збільшенням закупівель імпортного пального та новими акцизними ставками, що набрали чинності з 1 січня 2026 року”, – зазначили в Parallel.
Також зазначається, що податок на прибуток підприємств зріс у 3,5 раза порівняно з I кварталом 2025 року, але в загальному обсязі податків його частка не перевищує 2%. Це в компанії пояснили тим, що основний грошовий потік йде постачальникам, державі та працівникам компанії.
Стосовно останнього, в мережі вказали, що майже вдвічі зросли платежі податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору.
“Це пов’язано з політикою компанії на підвищення рівня оплати праці та збереження робочих місць у період нестабільності на паливному ринку”, – додали в компанії.
Як прокоментував власник і CEO Parallel Олександр Дубінін, підсумки першого кварталу засвідчили зростання популярності мережі серед автомобілістів, а суттєве покращення прибутковості бізнесу відбулося завдяки стратегічним інвестиціям попередніх років та заходам із підвищення ефективності управління.
“За цією нетривіальною задачею стоять серйозні інвестиції та кропітка робота команди, орієнтованої на потреби клієнта”, – підкреслив Дубінін.
Як повідомлялося, у липні 2025 року кількість АЗК під ТМ Parallel збільшилася до 76 АЗК у 8 областях. На сьогодні працює 96 автозаправних комплексів у 17 регіонах.
До війни мережа під ТМ Parallel нараховувала 132 АЗК. Внаслідок повномасштабного вторгнення “Параллель” втратила або зупинила роботу більшої частини об’єктів.
У першому півріччі 2025 року сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 724 млн: 414 млн грн – акцизний податок, 278 млн грн – ПДВ, 13 млн грн – податок на прибуток та 2,4 млн грн – військовий збір.
Компанія “Параллель” – член Нафтогазової асоціації України, входить до 10-ки найбільших українських імпортерів пального.
Банки України в березні 2026 року видали 808 іпотечних кредитів на суму 1,51 млрд грн, що на 7,9% більше, ніж у лютому, коли було видано 701 кредит на 1,39 млрд грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
“Якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%”, – прокоментував результати регулятор у телеграм-каналі.
Водночас порівняно з березнем 2025 року обсяг виданих кредитів збільшився на 87,5%.
Як уточнює Нацбанк, серед 38 опитаних банків, що разом формують понад 95% валового іпотечного портфеля, у березні нові кредити видавали 14 банків. Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 494 у березні на суму 932,4 млн грн проти 386 у лютому на суму 766,6 млн грн.
На вторинному ринку житла було укладено 314 угод на 572,7 млн грн, тоді як в лютому – 315 на 627,7 млн грн.
Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку у березні 2026 року збільшилась до 8,37% річних (8,25% у лютому 2025 року), а на вторинному ринку до 10,48% (9,46%).
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у березні було видано в Києві та Київській області – 441 на 873 млн грн (58,0% загального обсягу). Далі йдуть Львівська – 43 кредитів на 92 млн грн, Вінницька – 35 на 69 млн грн та Волинська області – 32 на 57 млн грн.
Як повідомлялося, 5 травня Рада з фінансової стабільності схвалила оновлену Стратегію з розвитку іпотечного кредитування.
Документ передбачає зниження ризиків, удосконалення державної підтримки іпотеки, захист прав кредиторів, розвиток інструментів фінансування будівництва та поліпшення доступу до інформації про ціни на ринку нерухомості.
Інвестиції у розвиток громад агрохолдинга “Кернел” за останні чотири роки досягли 1 млрд грн, останнім часом швидкими темпами зростає програма “Моя громада: разом з Kernel” за моделлю співфінансування: на кожну гривню, яку мешканці збирають через краудфандинг, компанія додає ще 10 грн, йдеться у пресрелізі “Кернел” у середу.
“Результати 2026 року доводять дієвість підходу: громади залучили майже 1 млн грн, що на 46% більше, ніж торік. Проєкт стрімко масштабується: якщо у 2025 році було подано 196 заявок із п’яти областей, то вже цього року – 411 заявок із 12 регіонів України”, – зазначив агрохолдинг.
Він уточнив, що за два роки роботи програми “Моя громада: разом з Kernel” компанія профінансувала 67 локальних ініціатив на понад 10 млн грн, а ще понад 1,3 млн грн громади залучили самостійно через партнерів проєкту краудфандингову платформу “Моє місто”.
Цьогоріч переможцями стали 34 проєкти, для втілення яких компанія профінансувала 4,5 млн грн. Серед пріоритетів – ветеранські простори, програми підтримки ментального здоров’я, безбар’єрні спортивні майданчики та освітні проєкти. Протягом наступних трьох місяців переможці будуть реалізовувати проєкти у своїх громадах.
“Ми бачимо великий запит на розвиток своїх міст і сіл навіть під час війни, і наше завдання – дати місцевим активістам інструменти. Механіка краудфандингу допомагає зробити перевірку: якщо мешканці готові підтримати ідею бодай невеликим внеском, значить, запит реальний”, – наводяться у релізі слова директорки БФ “Разом з Кернел” Лілії Марачканець.
За її словами, головна ідея – навчити громадські організації, школи, комунальні заклади та активістів самостійно створювати проєкти та об’єднувати людей навколо спільних рішень. “Кернел” також навчає місцевих управлінців працювати з міжнародними інвестиціями та європейськими грантами.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн.
Згідно з інформацією на сайті БФ “Разом з Кернел”, фонд працює у 12 областях України у 190 громадах та реалізує більше 2 тис. проєктах за вісьмома напрямами.
