Як повідомляє Fixygen, Центральний банк Узбекистану вивчає можливість запровадження оптової цифрової валюти центрального банку (wholesale CBDC), паралельно тестує стейблкоїни та має намір продовжити скорочення частки держави у банківському секторі.
Про це представники регулятора заявили на Silk Road Finance & Technology Forum 2026, який проходить у Ташкенті 24-26 серпня. Форум організували Центральний банк Узбекистану та Global Finance & Technology Network (GFTN). У ньому беруть участь понад 6 тис. представників із 74 країн.
Заступник голови та член правління Центрального банку Нодірбек Ачилов повідомив, що регулятор аналізує міжнародний досвід використання оптових CBDC, включаючи як успішні, так і невдалі проєкти.
На відміну від роздрібної цифрової валюти, яка потенційно може використовуватися населенням для повсякденних платежів, оптова CBDC призначена переважно для розрахунків між банками та іншими фінансовими установами. Серед потенційних переваг такого інструменту Ачилов назвав підвищення безпеки та ефективності міжбанківських розрахунків.
Центральний банк також спільно з Національним агентством перспективних проєктів Узбекистану тестує систему стейблкоїнів у спеціальному регуляторному режимі. Рішення про подальше масштабування проєкту планується ухвалити після завершення досліджень та оцінки реакції фінансового ринку. Тема стейблкоїнів, цифрових валют центральних банків і токенізації реальних активів є одним із окремих напрямів програми форуму.
Одночасно Центральний банк планує продовжити приватизацію та скорочення державної присутності у банківській системі. Голова ЦБ Тимур Ішметов заявив, що за останні кілька років частка держави у секторі знизилася приблизно з 85% до 60%.«Ми продовжимо цю тенденцію», – заявив Ішметов.
Офіційна статистика ЦБ показує, що станом на 1 червня 2026 року на банки з державною участю припадало близько 63% активів банківської системи, 66% кредитного портфеля та 59% капіталу. Загальні активи комерційних банків становили 984,4 трлн сумів.
Регулятор також готується опублікувати стратегію валютних інтервенцій. За словами Ішметова, операції Центрального банку на валютному ринку не спрямовані на утримання курсу сума на певному фіксованому рівні. Інтервенції, зокрема, пов’язані із закупівлею золота та регулюванням обсягу грошової пропозиції.
ЦБ має намір і надалі зберігати гнучкий, орієнтований на ринок валютний курс та представити плани подальшої лібералізації операцій за рахунком руху капіталу.«Ми готові бути більш відкритими та прозорими», – зазначив Ішметов.
Крім того, Центральний банк підготував трирічню дорожню карту реформування банківського регулювання після проведеної МВФ та Світовим банком оцінки фінансового сектору FSAP. Регулятор планує наблизити вимоги до міжнародних стандартів Basel III та перевести банки на звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.Silk Road Finance & Technology Forum проводиться в Узбекистані вперше. Однією з його цілей організатори називають позиціонування країни як регіонального центру фінансових технологій Центральної Азії. Окремі секції форуму присвячені цифровим активам, платіжній інфраструктурі, штучному інтелекту, транскордонним платежам, токенізації та CBDC.
