Урожайність лохини в Україні у сезоні 2026 року виявилася низькою майже по всій країні, при цьому в окремих господарствах урожай середньостиглих сортів практично відсутній, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА).
Основною причиною проблем стали весняні заморозки, які найсильніше вплинули на середньостиглі та пізні сорти лохини.
«Урожайність цього року дійсно погана. І так майже по всій Україні», — сказав Баштанник. За його словами, в окремих місцях врожайність середньостиглих сортів виявилася «абсолютно нульовою».
При цьому ситуація на споживчому ринку виглядає зовсім інакше: незважаючи на проблеми з врожайністю, лохина в розпал сезону суттєво подешевшала. За оцінкою голови УПОА, відпускна ціна ягоди безпосередньо з господарств становить близько 100 грн/кг, тоді як роздрібна ціна перебуває приблизно на рівні 200 грн/кг.
Баштанник зазначає, що лохина поступово перестає бути нішевою дорогою ягодою і перетворюється на масовий продукт для українського ринку. Зростання внутрішнього споживання супроводжується розширенням пропозиції, хоча найефективніші виробники, як і раніше, орієнтуються, зокрема, на експорт.
«Лохина стала «народною» ягодою, тому що її зараз багато і вона подобається споживачам», — зазначив президент УПОА.
Додатковим обмеженням для галузі залишається дефіцит працівників, особливо під час збору врожаю. За словами Баштанника, нестача робочої сили стосується практично всіх виробників і здатна стримувати подальше розширення ягідного бізнесу.
Вирощування лохини в контейнерах і тунелях, що дозволяє частково зменшити вплив несприятливої погоди, поки що також не стало масовим в Україні. Голова УПОА вважає цю технологію скоріше нішевою через високу вартість субстратів, інфраструктури та додаткових вимог до виробництва.
Проблеми з урожаєм виникають на тлі складної ситуації з експортом української лохини. За опублікованими 12 серпня даними асоціації «Ягодарство України», у 2025/26 маркетинговому році експорт лохини скоротився майже втричі — до 7,6 тис. тонн проти 24,4 тис. тонн у попередньому сезоні. Експортна виручка знизилася на 40% — до 44,5 млн євро, незважаючи на зростання середньої експортної ціни до 5,85 євро за кг.
Основними закордонними ринками для української лохини залишалися Польща, Австрія та Чехія.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників лохини складається неоднозначно: внутрішній попит зростає, і ягода стає доступнішою для споживачів, проте весняні заморозки різко знизили врожайність частини сортів, галузь відчуває брак працівників, а обсяги експорту залишаються значно нижчими за попередній сезон.
Українська плодоовочева асоціація об’єднує виробників, переробників та експортерів плодоовочевої продукції й займається розвитком внутрішнього ринку та просуванням української продукції на зовнішніх ринках.
Національний банк України призупинив діяльність ТОВ «ФК «Есаймент» щодо надання іншим особам коштів на умовах договорів про поворотну фінансову допомогу до 17 серпня 2027 року.
Таке рішення ухвалено за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю компанії.
Як повідомив регулятор, НБУ встановив, що компанія здійснює ризиковану діяльність, яка може загрожувати інтересам її клієнтів або кредиторів. Серед виявлених регулятором порушень зазначено проведення операцій, що не мали економічної доцільності.
Захід впливу стосується конкретного виду операцій і не означає повного відкликання ліцензії фінансової компанії.
Рішення про застосування обмеження Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 17 серпня 2026 року.
Як повідомляє «Сербський економіст», китайська компанія Reliance планує інвестувати 100,5 млн євро у будівництво високотехнологічного заводу з виробництва батарей у сербському місті Інджія; проект передбачає створення близько 250 робочих місць, заявив 20 серпня президент Сербії Александар Вучич.
За його словами, на підприємстві вироблятимуть батареї для безпілотних літальних апаратів, безпілотного транспорту, роботів, побутової техніки та інших пристроїв.
«Мова йде про високотехнологічну компанію, одну з найкращих у світі у виробництві батарей для дронів, безпілотних автомобілів, роботів, побутової техніки та інших пристроїв», — наводить слова Вучича видання Danas із посиланням на його інтерв’ю Радіо та телебаченню Сербії (RTS).
Передбачається, що рамкова угода з інвестором буде підписана наприкінці серпня 2026 року, а будівельні роботи можуть розпочатися вже наприкінці жовтня.
Вучич уточнив, що Reliance була однією з 14 компаній, з представниками яких сербська сторона проводила переговори під час його останньої поїздки до Китаю.
Судячи з назви та описаного президентом профілю продукції, йдеться про Jiangsu Reliance New Energy Technology Co., Ltd., що працює під брендом Reliance Battery. При цьому сербська влада поки що публічно не розкрила повну юридичну назву інвестора в проєкті в Інджії.
За даними самої Reliance, компанія була заснована в китайському Чанчжоу в листопаді 2021 року і спеціалізується на розробці та виробництві високопотужних циліндричних літій-іонних елементів. Вона випускає елементи форматів 21700 і 46-series на основі NCA та LFP, а також проводить дослідження напівтвердотільних і твердотільних акумуляторів та технології сухих електродів.
Компанія прямо вказує серед сфер застосування своїх акумуляторів дрони, eVTOL, гуманоїдних і логістичних роботів, електроінструмент, побутову прибиральну техніку, електричні мотоцикли та велосипеди, автомобілі, системи резервного живлення та спеціальну техніку.
Таким чином, у разі реалізації проєкту Індія отримає ще одне високотехнологічне виробництво, пов’язане з електротехнічною промисловістю. Місто вже сформувало великий промисловий кластер між Белградом і Нові-Садом. Зокрема, у квітні 2025 року тут розпочала роботу перша в Європі фабрика японської компанії JFE Shoji вартістю понад 50 млн євро, яка випускає сердечники електродвигунів для побутової техніки та автомобільної промисловості.
В Інджії також працює завод Toyo Tire Serbia, а в 2026 році японська компанія розпочала будівництво тут нового європейського центру досліджень і розробок вартістю 29 млн євро.
Національний банк України призупинив до 17 серпня 2027 року проведення ТОВ «Профіт Файненс» операцій з надання іншим особам коштів на умовах договору про поворотну фінансову допомогу.
Захід впливу було застосовано після проведення безвиїзного нагляду.
За даними НБУ, у діяльності компанії виявлено операції, які регулятор кваліфікував як ризиковану діяльність, що загрожує інтересам клієнтів або кредиторів. Зокрема, Нацбанк встановив проведення операцій, що не мали економічної доцільності.
Йдеться не про відкликання ліцензії компанії в цілому, а про тимчасову заборону конкретного виду операцій — надання коштів іншим особам на умовах поворотної фінансової допомоги.
Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 17 серпня 2026 року.
Україні сьогодні доступно 15 ГВт електричної потужності з урахуванням когенерації та імпорту, а до кінця року вони мають зрости до 21,4 ГВт, якщо не буде значних руйнувань внаслідок атак РФ, повідомив перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю.
За його словами, понад 40% забезпечує атомна генерація, 25% – ТЕС та 15% – гідроенергетика.
“Енергію генерують шість із дев’яти енергоблоків АЕС, три енергоблоки перебувають у плановому ремонті, на п’яти блоках планові ремонти уже завершені”, – сказав Шмигаль.
Глава Міненерго зазначив, що Україна продовжує нарощувати енергопотужності, і до 1 1 листопада вони мають зрости до 19,6 ГВт, а до кінця року план 21,4 ГВт за умови, якщо уже відновлені потужності не зазнають руйнувань РФ.
“Енергосистема працює стабільно, але все може змінюватися залежно від інтенсивності російського повітряного терору, в період вечірнього максимуму”, – наголосив Шмигаль.
Видатки зведеного бюджету, млрд грн (функціональна класифікація)
