Schneider Electric, глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, сьогодні опублікувала результати за перший квартал 2026 року в межах нової дорожньої карти сталого розвитку Impact 2030.
Спираючись на багаторічне лідерство та унікальний підхід до сталого розвитку, Impact 2030 структурує амбіції компанії навколо чотирьох стратегічних напрямів — електрифікація світу, трансформація промисловості, розкриття людського потенціалу та підтримка місцевих громад — які реалізуються через цільові програми та вимірюються за допомогою чітких показників ефективності.
У першому кварталі нового циклу Impact Score досяг 3,40/10, що є впевненим стартом на шляху до річної цілі 2026 року — 4,20/10 (де 10/10 відповідає амбіції на 2030 рік). Цей показник відображає ранній прогрес у ключових програмах, поєднуючи результати в операційній діяльності компанії з масштабованим впливом для клієнтів, постачальників і громад.
Schneider Electric додатково скоротила викиди вуглецю у власних операціях: викиди Scope 1 і 2 зменшилися на 82,5% порівняно з 2017 роком. У першому кварталі компанія також допомогла клієнтам заощадити або електрифікувати 47,5 млн МВт·год енергії завдяки рішенням у сфері енергоменеджменту, автоматизації та цифрових технологій. У результаті цих зусиль було досягнуто скорочення та уникнення 20 млн тонн CO₂-еквіваленту за квартал.
Досягнення масштабних результатів також потребує переосмислення підходів до проєктування та виробництва продукції. У першому кварталі компанія продовжила впровадження фреймворку Future Designed: 14% ключових продуктів на етапі розробки вже демонструють високі показники циркулярності та екологічної ефективності.
У ланцюгу постачання компанія прискорила розгортання ініціативи Zero Carbon Pathway, розвиваючи довгострокову модель взаємодії з постачальниками. У першому кварталі до програми приєдналися понад 1 100 постачальників, багато з яких уже пройшли навчання та отримали практичні інструменти для декарбонізації своєї діяльності.
Підтримка рівних можливостей залишається ключовим пріоритетом компанії. За перший квартал понад 2,8 мільйона людей отримали доступ до сталої електроенергії через громадські рішення Schneider Electric, а 113 000 осіб пройшли навчання та підвищення кваліфікації у програмах, пов’язаних з енергетикою, електрифікацією та автоматизацією. Загалом із 2009 року навчання пройшли понад 1,2 мільйона людей.
«Impact 2030 створює рамку для системної трансформації, залучаючи всіх учасників», — зазначила Естер Фінідорі, директорка з питань сталого розвитку Schneider Electric. «Ми очікуємо, що позитивні результати будуть зростати з кожним кварталом, оскільки наша амбіція перетворюється на відчутний, послідовний і вимірюваний прогрес».
Детальні результати та основні показники сталого розвитку за Q1 2026 доступні у звіті.in Schneider Electric’s quarterly report, опубліковано одночасно з фінансовими результатами Групи за перший квартал.
Визнання:
Пов’язані ресурси:
Про компанію Schneider Electric
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність.
Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу. Дізнайтесь більше на сайті https://www.se.com/ua/uk/
ПрАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя) за підсумками січня-березня поточного року наростило чистий збиток в 3,9 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 510,751 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 21,4% – до 957,475 млн грн з 1 млрд 217,961 млн грн.
Непокритий збиток на кінець березня-2026 становив 6 млрд 775,516 млн грн.
Згідно зі звітом за 2025 рік, чистий збиток підприємства минулого року зріс на 22,1% у порівнянні з 2024 роком – до 711,015 млн грн з 582,427 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зменшився на 6,2% – до 5 млрд 330,967 млн грн з 5 млрд 686,039 млн грн.
На ринок України поставляється 74,6% загального обсягу продаж підприємства, на експорт – 25,4%. Найважливіші ринки збуту (з 100% на зовнішньому ринку за часткою продажів в експорті): Західна Європа – 43,9%, Північна і Південна Америки – 26,6%, східна Європа – 25,5%, решта розподіляється на Далекий і Близький Схід.
Станом на 31 грудня 2025 року чисельність персоналу підприємства становила 2,814 тис. осіб (у 2024 році – 3,147 тис. осіб).
“Дніпроспецсталь” – єдиний в Україні виробник сортового прокату і поковки зі спеціальних марок сталі: нержавіючої, інструментальної, швидкорізальної, підшипникової, конструкційної, а також із жароміцних сплавів на основі нікелю.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, його акціями володіють компанії Wenox Holdings Ltd. – 47,1128%, Boundryco Ltd. – 11,0131%, Gazaro Ltd. – 16,5197%, Crascoda Holdings – 6,6826% та Middleprime Limited – 9,7901% (усі – Кіпр).
Раніше повідомлялося, що міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne у травні 2008 року продала свій пакет акцій “Дніпроспецсталі” у розмірі близько 30%, який знаходився раніше під мандатом групи. При цьому нових акціонерів заводу пов’язують із VS Energy International, бенефіціарами якої є кілька російських підприємців.
Згідно зі звітом, у травні 2023 року згідно з рішенням РНБОУ від 12 травня 2023 року застосовані персональні економічні санкції до кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ “Дніпроспецсталь”.
Статутний капітал ПрАТ складає 49,720 млн грн.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) за січень-березень 2026 року збільшив чистий прибуток на 12% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 778 млн грн.
Як йдеться у пресрелізі компанії в середу, виручка зросла на 11% – до 7,3 млрд грн.
Ключовими факторами залишаються зростання споживання дата-послуг, розвиток фіксованого бізнесу та зростання доходів від продажів обладнання та інших послуг, пояснили у “Vodafone Україна”.
Зазначається, що показник OIBDA збільшився на 4% – до 3,49 млрд грн, а маржа OIBDA зменшилася до 47,8% з 50,7% у І кварталі 2025 року, що пов’язано із зростанням витрат на електроенергію, забезпечення енергостійкості мережі, витрат на персонал та підвищення рентної плати за радіочастотний ресурс.
Мобільний оператор зауважив, що зростання прибутку було зумовлене покращенням управлінням борговим портфелем.
Середній дохід на одного користувача (ARPU) у першому кварталі цього року збільшився на 13% – до 145,2 грн на місяць за стабільної абонентської бази. В той же час фіксується зростання кількості контрактних підключень, додав VFU.
Згідно релізу, обсяг інвестицій за січень-березень 2026 року становив 1,55 млрд грн, що на 2% менше січня-березня 2025 року. Серед основних напрямків інвестицій – підвищення енергостійкості інфраструктури, зокрема забезпечення резервного живлення, розширення використання генераторів та акумуляторів, розвиток та модернізація мобільної мережі, а саме розширення 4G покриття.
Також були зроблені інвестиції в розвиток фіксованого доступу до інтернету на базі сучасних технологій (GPON) та підготовку інфраструктури до впровадження нових поколінь зв’язку, включаючи 5G.
“Компанія продовжує реалізацію системних проєктів модернізації мережі та впроваджує технологічні рішення, спрямовані на підвищення якості послуг і адаптацію інфраструктури до нових викликів”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, “Vodafone Україна” у 2025 році збільшив виручку на 14% порівняно із попереднім роком – до 27,8 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 18% – до 4,18 млрд грн.
Ви можете нормально читати англійською.
Розуміти листи.
Навіть дивитися YouTube без субтитрів.
Але потім починається Zoom-дзвінок.
— “Hey everyone, thanks for joining…”
— “Can we quickly align on this?”
— “What are your thoughts?”
І в голові раптом стає порожньо.
Людина починає:
● нервувати;
● боятись перебити;
● губитися через акценти;
● зависати перед відповіддю;
● думати не про сенс розмови, а про власні помилки.
Особливо неприємний момент — коли Ви хороший спеціаліст, але англійською раптом почуваєтесь невпевнено.
І це значно поширеніше, ніж здається.
Багато людей думають:
“Якщо я знаю англійську — значить зможу нормально говорити на робочих дзвінках”.
Але Zoom-англійська працює інакше.
Тут недостатньо просто “знати слова”.
Під час live-комунікації мозок одночасно виконує купу задач:
● слухає;
● перекладає;
● формує відповідь;
● аналізує реакцію співрозмовників;
● стежить за контекстом;
● бореться зі стресом.
І все це — у реальному часі.
Саме тому людина може:
● чудово писати англійською;
● нормально читати документацію;
● мати хороший vocabulary —
але все одно губитися на дзвінках.
Особливо коли є:
● різні акценти;
● швидкий темп;
● перебивання;
● технічні затримки;
● поганий звук;
● кілька людей одночасно;
● small talk;
● професійна термінологія.
Ваш мозок буквально працює в режимі підвищеного навантаження.
Тому втома після англомовних дзвінків — абсолютно реальна річ.
Це одна з найтиповіших проблем дорослих.
Людина думає:
● “Я ж це знаю…”
● “Я вчив цю фразу…”
● “Чому я зараз мовчу?”
Проблема не у знаннях.
Проблема у швидкості доступу до них під стресом.
Під час Zoom-дзвінка немає:
● часу подумати 30 секунд;
● можливості спокійно перекласти;
● паузи “на підготовку”.
Потрібно реагувати одразу.
І саме це лякає найбільше.
Це важливо усвідомити.
Мовний бар’єр не означає, що людина:
● недостатньо розумна;
● поганий професіонал;
● “слабка” в англійській.
Дуже часто навпаки:
чим відповідальніша людина — тим сильніше вона хвилюється.
Бо хоче:
● звучати професійно;
● не втратити авторитет;
● не виглядати розгублено;
● не створити незручну паузу.
Особливо це відчувають:
● менеджери;
● IT-фахівці;
● маркетологи;
● HR;
● sales-команди;
● спеціалісти, які працюють із міжнародними клієнтами.
Багатьох дивує ця думка.
Але проблема дорослих рідко в:
● Present Perfect;
● умовних реченнях;
● складній граматиці.
Найчастіше складно:
● швидко реагувати;
● слухати різні акценти;
● не панікувати;
● підтримувати small talk;
● говорити без довгих пауз.
І тут важлива річ:
Speaking для дзвінків треба тренувати окремо.
Так само як:
● презентації;
● переговори;
● співбесіди;
● публічні виступи.
Так, можливо скажете.
І це нормально.
У міжнародних командах більшість людей НЕ є native speakers.
Усі:
● мають акцент;
● роблять помилки;
● іноді перепитують;
● губляться.
І це давно стало частиною глобальної комунікації.
Цей страх дуже поширений.
Особливо коли:
● людина говорить швидко;
● є незнайомий акцент;
● поганий мікрофон;
● складна тема.
Але хороша новина в тому, що професійне перепитування — це абсолютно нормальна практика.
Насправді більшість людей під час дзвінка думають про:
● дедлайни;
● задачі;
● власний стрес;
● презентацію;
● клієнта.
А не про Ваш артикль чи accent.
Більше того — впевненість у speaking часто важливіша за “ідеальність”.
Це одна з головних помилок.
Перед call варто:
● виписати ключові думки;
● підготувати основні фрази;
● продумати відповіді;
● повторити терміни по темі.
Навіть native speakers часто готують нотатки перед важливими дзвінками.
Це дуже допомагає мозку під час стресу.
● Hey everyone, thanks for joining
● Nice to meet you all
● Hope you’re doing well
● Thanks for your time today
● That’s a good question
● Let me think for a second
● From my perspective…
● I’d say that…
● As far as I understand…
Ці фрази дають мозку час сформувати відповідь.
● Could you repeat that, please?
● Sorry, the audio cut out
● Could you say that a bit slower?
● Just to make sure I understood correctly…
Це звучить професійно й абсолютно нормально.
Саме small talk часто викликає найбільший дискомфорт.
Особливо у людей, які добре знають “робочу” англійську.
Прості варіанти:
● How’s your week going?
● Hope the weather is better there ????
● Have you been busy lately?
Не потрібно намагатися звучати “дуже цікаво”.
Достатньо звучати природно.
Ось парадокс:
Люди з середнім рівнем англійської іноді звучать упевненіше за тих, хто знає більше.
Чому?
Бо:
● не намагаються будувати складні конструкції;
● говорять простіше;
● не перевантажують себе;
● концентруються на змісті.
Наприклад:
❌ “Regarding the implementation process, we potentially might…”
✅ “I think we should start with…”
Короткі речення часто звучать:
● чіткіше;
● професійніше;
● впевненіше.
Після англомовних дзвінків багато людей відчувають:
● виснаження;
● головний біль;
● перевантаження;
● бажання “мовчати до вечора”.
І це не “слабкість”.
Під час дзвінка мозок постійно:
● обробляє іноземну мову;
● аналізує контекст;
● прогнозує відповіді;
● контролює власне мовлення.
Особливо складно інтровертам і людям із високою тривожністю.
Ніщо не замінює live speaking.
Саме тому люди, які:
● лише дивляться відео;
● читають;
● роблять вправи —
часто все одно бояться Zoom-call.
Мозку потрібна практика реакції в реальному часі.
Це критично важливо.
Бо міжнародні дзвінки — це не лише “ідеальна британська англійська”.
Там можуть бути:
● індійські акценти;
● польські;
● німецькі;
● французькі;
● українські;
● американські;
● змішані.
І до цього треба звикати окремо.
Не абстрактних тем із підручника.
А:
● дзвінків;
● мітингів;
● презентацій;
● переговорів;
● дейліків;
● small talk;
● пояснення задач.
Саме тут <a href=”https://www.english.kh.ua/ukr/corporate/”>наш досвід показує</a>, що дорослі починають прогресувати значно швидше, коли тренують не “англійську загалом”, а конкретні робочі ситуації, у яких вони реально живуть щодня.
Це важлива думка.
Багато людей чекають:
● “ще трохи повчу слова”;
● “ще підтягну граматику”;
● “ще не готовий говорити”.
Але speaking працює навпаки.
Спочатку:
● незручно;
● страшно;
● повільно;
● з помилками.
І лише потім з’являється впевненість.
Не існує моменту, коли людина раптом починає говорити “без страху”.
Страх зменшується через повторення.
Ще кілька років тому можна було уникати міжнародної комунікації.
Зараз для багатьох професій це вже неможливо.
Zoom-англійська впливає на:
● кар’єрне зростання;
● міжнародні проєкти;
● зарплату;
● впевненість;
● можливість працювати глобально.
І хороша новина в тому, що це не “талант”.
Це навичка.
А навички тренуються.
Навіть якщо зараз Вам страшно говорити на дзвінках — це не означає, що так буде завжди.
Національний поштовий оператор “Укрпошта” запустив новий формат отримання посилок без черг, що передбачає встановлення спеціальних комірок зі швидкої видачі всередині відділень, йдеться у повідомленні компанії у середу.
Згідно з пресрелізом, у Києві та Київській області встановлено перші 120 комірок швидкої видачі. Загалом на першому етапі новий формат запрацює у 400 відділеннях, передусім у містах-мільйонниках та обласних центрах.
В “Укрпошті” пояснили, що частина відправлень автоматично компанією направляється на отримання у новому форматі, вже після прибуття посилки клієнт отримує SMS із кодом доступу, відкриває відповідну секцію та забирає відправлення самостійно без звернення до оператора.
Зазначається, що такі комірки доступні безпосередньо у відділеннях та працюють в години їхньої роботи.
“Ми давно шукали спосіб розвести потоки клієнтів: тих, хто приходить лише по посилку, і тих, хто користується іншими сервісами – від комунальних платежів до міжнародних поштових переказів. Тести ще тривають, але вже зараз видно: отримати посилку в “Укрпошті” без черги можна”, – цитуються у релізі слова генерального директора “Укрпошти” Ігоря Смілянського.
У компанії наголошують, що запуск нового формату є частиною оновлення сервісу національного поштового оператора.
“Після завершення 100% автоматизації сортувальних процесів і створення інфраструктури з потенційною потужністю до 3 млн відправлень на добу компанія поступово змінює й клієнтський досвід: розвиває мережу поштоматів, партнерських точок видачі та нові формати отримання посилок у відділеннях”, – додали в “Укрпошті”.
Як повідомлялось, загальний прибуток державної “Укрпошти” за січень-квітень становив 106,3 млн грн, прибуток EBITDA – 122,9 млн грн. Власний капітал компанії сягнув 2,3 млрд грн без додаткового бюджетного фінансування.
За січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.
