Заступник керівника Офісу президента України, голова Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Віктор Микита повідомив про нараду з керівниками обласних адміністрацій, на якій обговорили підготовку регіонів до початку нового навчального року, забезпечення дітей гарячим харчуванням, облаштування укриттів, енергонезалежність закладів освіти та інші питання.
“Станом на зараз понад 9 370 закладів освіти готові забезпечити дітей гарячими обідами. Це майже 99% усіх учнів, які навчаються на цьому рівні. Держава забезпечила громади фінансовим ресурсом для досягнення цього показника”, – написав Микита в Телеграм у п’ятницю за підсумками наради.
Також він повідомив про роботу над реалізацією ініціативи президента “Пакунок школяра” з фінансування родин першокласників для закупівлі необхідних речей до школи перед початком нового навчального року, але не уточнив, на якому вона перебуває етапі.
Заступник керівника ОП розповів про роботу зі створення енергонезалежних шкіл, яка полягає в обладнанні найбільших закладів освіти засобами автономного живлення, генерації та тепла. “Школи стануть справжніми просторами незламності, де у разі відключень світла діти зможуть тривалий час перебувати в теплі та з електроенергією. Минулої, важкої зими такі рішення у громадах та регіонах довели свою ефективність. Це наш перевірений шлях, яким ми рухаємося далі”, – повідомив Микита.
У зв’язку з проведенням заходів із забезпечення безпеки за участю іноземних делегацій у столиці 22–25 серпня будуть введені тимчасові обмеження дорожнього руху, повідомляє Управління державної охорони України.
Зазначається, що обмеження будуть введені в центральній частині столиці, а також на деяких ділянках Печерського, Подільського, Соломенського та Шевченківського районів.
«Просимо враховувати зазначену інформацію під час пересування», – йдеться в повідомленні УДГ України у мережі Facebook.
Діти з психічними розладами, яким необхідна стаціонарна допомога, в Україні повинні лікуватися в обласних або міських дитячих лікарнях, а не в загальних психіатричних закладах, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, законодавство було змінено після виявлення випадків, коли дітей з інтернатних закладів направляли до психіатричних лікарень, зокрема під виглядом лікування чи оздоровлення або фактично для впливу на їхню поведінку.
Подібні випадки фіксувалися в матеріалах уповноваженого Верховної Ради з прав людини та правоохоронних органів.
Гончар наголосив, що психіатрична лікарня не повинна використовуватися як інструмент корекції поведінки дитини.
Окремою проблемою залишаються дорослі пацієнти з деменцією, які тривалий час перебувають у психіатричних закладах переважно з соціальних, а не медичних причин.
Стабільні пацієнти з деменцією, яким не потрібне лікування загострення, на думку заступника міністра, повинні отримувати соціальний догляд, зокрема в закладах підтримуваного проживання або інших спеціалізованих закладах, а не постійно займати місця в психіатричному стаціонарі.
Кількість госпіталізацій до українських медичних закладів зросла з 5,5 млн випадків у 2021 році до 8,3 млн у 2025 році, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, водночас змінилася структура пацієнтів: частка госпіталізованих чоловіків віком 18–65 років зросла за цей період на 12 процентних пунктів.
Разом з тим у 2025 році зростання кількості госпіталізацій зупинилося, а в першому півріччі 2026 року їхня кількість уже зменшилася порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Гончар наголосив, що нові критерії госпіталізації, затверджені Міністерством охорони здоров’я, не спричиняють цього скорочення, а фактично закріплюють тенденцію, яка вже сформувалася в медичній системі.
При цьому порівняння показників за тривалий період вимагає обережності. У 2020–2022 роках українські медичні заклади переходили від паперового обліку до електронного, тому якість кодування медичних випадків поступово поліпшувалася. За словами заступника міністра, дані електронної системи охорони здоров’я з 2023 року вже є достатньо стабільними для міжрічних порівнянь.
Швейцарія з офіційними міжнародними резервами обсягом $1,0877 трлн посіла перше місце серед країн Європи, свідчить аналіз інформаційно-аналітичного центру Experts Club на основі останніх доступних даних центральних банків.
На другому місці розташувалася Німеччина з $539,77 млрд. Росія після коригування показника з урахуванням іммобілізованих активів опустилася на третю позицію.
«Швейцарські $120,7 тис. резервів на одного жителя майже у сім разів перевищують показники Данії та Чехії — $17,95 тис. і $17,2 тис. відповідно, тоді як Польща й Угорщина мають близько $7,8 тис. Цей розрив показує не рівень особистого добробуту громадян, а масштаб зовнішньої фінансової подушки відносно демографічної бази. Для малих держав знаменник різко підсилює результат, тому рейтинг необхідно аналізувати разом із покриттям імпорту, короткостроковим зовнішнім боргом, ліквідністю та структурою резервних активів. Без такого контексту високе місце легко помилково сприйняти як універсальну оцінку фінансової стійкості», — підкреслив економіст і засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Банк Росії оцінював валові резерви країни у $755,6 млрд. Водночас близько $285 млрд російських суверенних активів залишаються заблокованими в юрисдикціях країн G7. Після їх виключення аналітична оцінка операційно доступної частини резервів становить приблизно $470,6 млрд. Цей показник не є офіційною статистикою чистих резервів.
Наступні місця посіли Італія з $414,52 млрд, Франція з $404,02 млрд і Польща з $294,95 млрд. До першої десятки також увійшли Велика Британія, Туреччина, Чехія та Іспанія.
Рейтинг складено за методологією МВФ IRFCL. Сукупний резервний показник Європейського центрального банку та ширші балансові активи центробанків не враховувалися.