Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та низка провідних китайських компаній підписали нові інвестиційні угоди, які мають принести країні понад 940 млн євро інвестицій та 1,65 тис. нових робочих місць, повідомили китайські ЗМІ.
Документи були підписані в китайському місті Цзясін у присутності президента Сербії Александра Вучича. Угоди охоплюють автокомпоненти, високотехнологічне виробництво, елементи для електромобілів, шини, системи освітлення та прецизійні пластикові деталі.
Найбільший блок угод пов’язаний з Mint Group. Компанія, яка є глобальним гравцем у виробництві зовнішніх автомобільних деталей, структурних компонентів та алюмінієвих корпусів для батарей електромобілів, реалізує два проекти в Сербії. Перший передбачає інвестиції у розмірі 135 млн євро та створення 600 робочих місць у Лозниці, другий — інвестиції у розмірі 91 млн євро та 220 робочих місць у Шабці.
З китайською компанією SHAK підписано договір про проект у Нові-Саді вартістю 33,5 млн євро, який має створити 50 нових робочих місць. Компанія спеціалізується на виробництві високоякісних автомобільних шасі та структурних компонентів.
Також буде підписано інвестиційну угоду з BMTS Technology, виробником турбокомпресорів та електричних допоміжних систем для пасажирських і комерційних автомобілів. Проект орієнтований на автоматизацію, його вартість оцінюється в 13,3 млн євро.
Ще один проект пов’язаний з Xingyu Automotive, одним із провідних китайських виробників автомобільних систем освітлення, включаючи LED-фари, задні ліхтарі та світлові модулі. Компанія планує інвестувати 77 млн євро в Ніше та створити 100 робочих місць.
Окремо було оголошено про нову інвестицію Linglong Tire у Зреняніні на суму 566 млн євро, яка має забезпечити 400 нових робочих місць. Linglong працює в Сербії з 2019 року, є найбільшим виробником шин у Китаї та входить до десятки найбільших світових виробників автомобільних, вантажних і спеціальних шин.
Також заявлено про заплановану інвестицію компанії Yusei в Ніші в розмірі 27 млн євро зі створенням 280 робочих місць. Yusei є китайським виробником високоточних пластикових автомобільних деталей, форм для лиття під тиском та хромованих компонентів.
На церемонії також було підписано меморандум про взаєморозуміння між Mint Holding Group та China Construction Fourth Engineering Division Corp. Ltd. Southeast Branch. Документ має підтримати реалізацію інвестицій Mint у Сербії.
Для Сербії ці угоди важливі не лише як нові робочі місця, а й як поглиблення китайської присутності в автомобільній та технологічній промисловості країни. Нові проєкти пов’язані з електромобілями, корпусами акумуляторів, освітленням, шинами, турбосистемами та пластиковими компонентами — тобто з тими сегментами, де Сербія намагається вбудуватися в європейські та глобальні ланцюги поставок автопрому.
https://t.me/relocationrs/2899
Наукові працівники закладів вищої освіти та наукових установ отримали можливість оформити відстрочку від мобілізації повністю онлайн у застосунку «Резерв+», повідомило Міністерство оборони України.
За даними відомства, функціонал онлайн-відстрочок у «Резерв+» розширено для наукових працівників. Раніше онлайн-відстрочка вже була доступна для окремих категорій працівників закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти.
Щоб отримати відстрочку онлайн, дані працівника мають бути актуальними та корректно внесеними до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Серед ключових вимог – основне місце роботи, зайнятість не менше ніж на 0,75 ставки, право на відстрочку за посадою у сфері вищої освіти або наукової діяльності, а також робота на посаді, що входить до переліку наукових.
МОН уточнює, що нова категорія у «Резерв+» стосується наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої, фахової передвищої, професійної освіти, наукових установ та організацій.
Якщо система не підтверджує право на відстрочку або видає відмову, працівнику необхідно звернутися до роботодавця для перевірки та оновлення даних у ЄДЕБО. Саме коректність даних у базі є визначальною для автоматичного підтвердження права на відстрочку.
Розширення онлайн-відстрочок у «Резерв+» є частиною цифровізації військового обліку та зменшення необхідності особистого звернення до територіальних центрів комплектування. Для наукових установ і закладів освіти це також означає більшу відповідальність за своєчасне та правильне внесення кадрових даних до ЄДЕБО.
Уявіть ситуацію.
Ви сидите в кабінеті лікаря десь у Польщі, Канаді чи Німеччині. Голова й так гуде від температури або стресу, а тут ще звучить:
— “Can you describe your symptoms?”
— “How long have you had this pain?”
І в цей момент мозок ніби вимикається.
Хоча вдома Ви могли нормально дивитися серіали англійською, читати повідомлення чи навіть працювати з іноземними клієнтами, у кабінеті лікаря все стає набагато складніше. З’являється страх сказати щось не так. Не зрозуміти важливу інформацію. Переплутати ліки. Неправильно описати симптоми.
І це абсолютно нормально.
Для багатьох українців за кордоном саме медичні ситуації стають моментом, коли мовний бар’єр відчувається найсильніше.
Є велика різниця між:
● “замовити каву”;
● “поговорити про погоду”;
● і пояснити лікарю, що у Вас дивний біль у грудях уже третій день.
Медичні розмови — це стрес навіть рідною мовою. А іноземною — тим більше.
Людина починає хвилюватися через кілька речей одночасно:
● страх помилки;
● фізичне погане самопочуття;
● незнайомі слова;
● акцент;
● швидку мову співрозмовника;
● страх виглядати “нерозумно”.
Особливо важко людям із рівнем A2–B1. Вони вже щось знають, але ще не почуваються впевнено. І саме ця група найчастіше каже:
“Я все розумію… але коли треба говорити — гублюсь”.
Це один із найсильніших страхів.
Люди бояться пропустити щось важливе:
● назву хвороби;
● рекомендації;
● спосіб прийому ліків;
● результати аналізів.
Особливо коли лікар говорить швидко або має сильний акцент.
Багато хто думає, що потрібно говорити складно та граматично ідеально.
Насправді лікарю набагато важливіше зрозуміти базову інформацію:
● де болить;
● як давно;
● наскільки сильно;
● чи є температура;
● чи є алергії.
Навіть дуже проста англійська вже може вирішити проблему.
Це ще один поширений страх.
Але правда в тому, що лікарі в більшості країн щодня спілкуються з людьми з різних куточків світу:
● українцями;
● поляками;
● індійцями;
● китайцями;
● арабами;
● французами.
Для них акцент — звичайна річ.
Їхнє головне завдання — допомогти Вам, а не оцінювати Ваш pronunciation.
Ось що часто дивує людей:
Для візиту до лікаря не потрібен рівень Advanced.
Серйозно.
У більшості ситуацій достатньо:
● базового словникового запасу;
● кількох готових фраз;
● уміння спокійно пояснити проблему простими словами.
Наприклад:
“I have a headache.”
“My throat hurts.”
“I feel dizzy.”
“I have a fever.”
Це прості речення. Але вони вже працюють.
Не намагайтесь одразу вчити складну медичну термінологію.
Почніть із найпотрібнішого.
● I have a headache — У мене болить голова
● I have a sore throat — У мене болить горло
● I have a fever — У мене температура
● I feel weak — Я почуваюсь слабко
● I feel dizzy — У мене запаморочення
● I have a cough — У мене кашель
● I have stomach pain — У мене болить живіт
● It hurts here — Болить тут
● The pain is strong — Біль сильний
● It started yesterday — Це почалось учора
● It gets worse at night — Вночі стає гірше
● I’m allergic to penicillin
● I take these medications
● Can I buy this without a prescription?
● Could you repeat that, please?
● Could you speak more slowly?
● Can you write it down?
● What does this word mean?
Ці фрази можуть здатися простими. Але саме вони часто рятують у реальних ситуаціях.
Це дуже недооцінена порада.
Перед візитом до лікаря можна заздалегідь записати:
● симптоми;
● коли вони почались;
● температуру;
● назви ліків;
● алергії;
● питання до лікаря.
Тоді під час стресу Вам не доведеться згадувати слова “на льоту”.
Більше того — Ви можете просто показати нотатки лікарю.
І це абсолютно нормально.
Це одна з головних помилок дорослих.
Людина починає:
● будувати складні речення;
● перекладати все слово в слово;
● переживати через граматику.
У результаті — паніка й мовчання.
Натомість краще:
● говорити коротко;
● використовувати прості слова;
● пояснювати поетапно.
Наприклад:
❌ “I have been experiencing some uncomfortable sensations…”
✅ “My chest hurts.”
Простота — це не слабка англійська.
Простота — це ефективна комунікація.
Багато людей роками вчать англійську, але:
● не можуть записатись до лікаря;
● бояться телефонних дзвінків;
● губляться в аптеці;
● панікують у стресових ситуаціях.
Чому так?
Тому що класичне навчання часто будується навколо:
● абстрактної граматики;
● вправ;
● тестів;
● “ідеальних” діалогів із підручників.
А реальне життя звучить зовсім інакше.
Саме тому дорослим часто важливі практичні заняття, де є:
● speaking;
● живі діалоги;
● моделювання реальних ситуацій;
● психологічний комфорт;
● робота зі страхом говорити.
Наприклад, багато студентів помічають, що після занять і практики на <a href=”https://www.english.kh.ua/”>курси Business Language</a> їм стає набагато легше говорити не лише про роботу, а й у повсякденних ситуаціях — від дзвінків до лікаря до спілкування в банку чи аптеці.
По-перше — не панікувати.
Навіть люди з хорошою англійською іноді не розуміють медичні терміни.
І це нормально.
Проста фраза:
“Could you speak more slowly, please?”
— абсолютно нормальна.
Особливо:
● назви ліків;
● дозування;
● рекомендації.
Наприклад:
“So I should take this twice a day?”
Це допомагає переконатися, що Ви все правильно зрозуміли.
Одна важлива річ, яку багато людей усвідомлюють надто пізно:
Мета мови — не звучати як носій.
Мета мови — щоб Вас зрозуміли.
І коли людина може:
● пояснити проблему;
● поставити питання;
● зрозуміти відповідь;
● отримати допомогу —
це вже працююча англійська.
Навіть якщо там є помилки.
Навіть якщо є акцент.
Навіть якщо Ви говорите повільно.
Це важливо пам’ятати.
Стрес у медичних ситуаціях — універсальний.
Навіть англомовні люди:
● забувають слова;
● хвилюються;
● перепитують;
● плутаються.
Тому не варто вимагати від себе “ідеального виступу”.
Ви не складаєте іспит.
Ви просто намагаєтесь подбати про своє здоров’я.
Ось що реально працює для дорослих:
Навіть 10–15 хвилин живої практики краще, ніж години пасивного перегляду відео.
У стресі мозок любить шаблони.
Тому корисно мати:
● готові речення;
● заготовлені відповіді;
● знайомі конструкції.
Не лише:
● Present Perfect;
● умовні речення;
● тестові вправи.
А:
● дзвінки;
● аптека;
● лікар;
● робота;
● оренда житла;
● small talk.
Саме це дає відчуття впевненості за кордоном.
Вони перестають чекати моменту, коли “будуть готові”.
Бо такого моменту майже не існує.
Спочатку людина:
● хвилюється;
● губиться;
● говорить повільно;
● робить помилки.
І це нормально.
Впевненість приходить не ДО speaking.
Вона приходить ПІСЛЯ багатьох спроб.
Коли люди говорять про англійську, зазвичай згадують:
● кар’єру;
● зарплату;
● співбесіди;
● міжнародні компанії.
Але для багатьох дорослих справжня цінність мови починається в інших моментах.
Коли Ви можете:
● самостійно поговорити з лікарем;
● викликати допомогу;
● пояснити проблему;
● зрозуміти рекомендації;
● не почуватись безпорадно.
У такі моменти англійська перестає бути “предметом”.
Вона стає відчуттям контролю над власним життям.
І, можливо, саме це — найважливіше.
speaking_english, англійська_для_еміграції, англійська_онлайн, медична_англійська, мовний_барєр
У Бухаресті навколо назви нового парку в 4-му секторі столиці розгорілася політична дискусія після того, як місцева влада запропонувала назвати його на честь президента США Дональда Трампа, а потім винесла це питання на онлайн-голосування.
Йдеться про розширення парку Tudor Arghezi на бульварі Metalurgiei. Спочатку мер 4-го сектора Бухареста Даніел Белуце пропонував назвати нову частину парку Donald J. Trump, пояснюючи це 250-річчям незалежності США та символікою румунсько-американського партнерства. Після критики в публічному просторі він запропонував мешканцям обрати назву через онлайн-опитування.
До списку варіантів увійшли імена західних та європейських політиків, серед них Дональд Трамп, Джо Байден, Барак Обама, Майя Санду, Еммануель Макрон, Жак Ширак, Франсуа Міттеран, Вацлав Гавел, Гельмут Коль та Ангела Меркель. За даними Digi24, на ранньому етапі голосування Майя Санду впевнено лідирувала: після приблизно 4 тис. голосів вона набирала близько 60%, тоді як Трамп мав 16%, а Барак Обама — 15%.
Однак до завершення онлайн-опитування ситуація змінилася. Мер Даніель Белуце оголосив, що за підсумками голосування нова частина парку отримає назву Donald J. Trump. За даними HotNews, за цей варіант проголосували понад 28 тис. осіб, а загалом у голосуванні щодо назви парку та льодової арени взяли участь понад 116 тис. осіб. Наступним кроком має стати затвердження назви місцевою радою 4-го сектора.
Румунські ЗМІ зазначають, що голосування супроводжувалося суперечками. Представники опозиції з USR заявили про можливі порушення та звернули увагу на різке зростання кількості голосів на користь Трампа в ніч перед завершенням опитування. За даними HotNews, один із радників USR стверджував, що до суботнього вечора було близько 30 тис. голосів, а до недільного ранку — вже близько 70 тис.
Таким чином, початкова інформація про лідерство Майї Санду була вірною лише для раннього етапу голосування. За останніми повідомленнями румунських ЗМІ, підсумковим переможцем онлайн-опитування став Дональд Трамп, хоча рішення ще має пройти адміністративне затвердження.
Історія отримала широкий резонанс, оскільки перетворила питання про назву районного парку в Бухаресті на символічну дискусію про зовнішньополітичні орієнтири Румунії, ставлення до США, Молдови та роль публічних консультацій у місцевій політиці.
Виконання обов’язків генерального директора ДП “Ліси України” з 1 липня 2026 року буде покладено на голову комісії з перетворення підприємства Ігоря Зубовича, який з серпня 2025 року по початок травня був заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства, а до цього – начальником Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу і в.о. голови Інспекції.
Як повідомило Мінекономіки на своєму сайті у середу, відповідне рішення прийняла наглядова рада ДП.
Наразі керівником “Ліси України” є Юрій Болоховець, який став очільником з моменту створення у травні 2023 року, а після рішення про перетворення ДП у АТ з вересня 2025 року є головою комісії з перетворення. До цього він у 2021-2023 рокам був головою Державного агентства лісових ресурсів України.
Понад третина нових випадків раку у світі пов’язана з факторами ризику, на які можна вплинути за допомогою профілактики, зміни поведінки, медичних втручань та екологічної політики, як випливає з аналізу ВООЗ, опублікованого в Science Alert.
За даними аналізу, у 2022 році у світі було зареєстровано майже 19 млн нових випадків раку, з яких близько 38% були пов’язані з 30 модифікованими факторами ризику. Серед них — куріння, вживання алкоголю, високий індекс маси тіла, недостатня фізична активність, забруднення повітря, ультрафіолетове випромінювання, окремі інфекції та професійний вплив шкідливих речовин.
Головним запобіжним фактором ризику залишається тютюн. Куріння було пов’язано приблизно з 15% усіх нових випадків раку у 2022 році. У чоловіків цей показник був ще вищим: майже кожен четвертий новий випадок онкологічного захворювання міг бути пов’язаний з курінням.
Другим за значимістю поведінковим фактором стало вживання алкоголю. Алкоголь був пов’язаний з 3,2% усіх нових випадків раку, або приблизно з 700 тис. діагнозів. Разом куріння та алкоголь формують найбільший блок запобіжних онкологічних ризиків.
Автори аналізу підкреслюють, що йдеться не про повну гарантію запобігання хворобі, а про зниження ймовірності її розвитку. Рак залишається складною групою захворювань, на яку впливають вік, спадковість, інфекції, екологія та випадкові біологічні процеси. Однак частка факторів, пов’язаних зі способом життя та середовищем, показує, що профілактика може мати велике значення для громадського здоров’я.
Окрему увагу в дослідженні приділено забрудненню повітря. У Східній Азії близько 15% випадків раку легенів у жінок пов’язують саме із забрудненням повітря, а в Північній Африці та Західній Азії серед чоловіків цей показник сягає близько 20%. Це показує, що профілактика раку не може обмежуватися лише індивідуальними звичками — важливими є також державна політика, якість повітря, умови праці та санітарний контроль.
Серед інфекційних факторів, яким можна запобігти, важливу роль відіграє вірус папіломи людини, який може призводити до раку шийки матки. Тому вакцинація, скринінг та рання діагностика залишаються ключовими інструментами профілактики поряд із відмовою від куріння та зменшенням споживання алкоголю.
