Україна з 17 квітня може почати експорт електроенергії до Словаччини в обсязі 200 МВт щогодини, повідомила НЕК “Укренерго”.
Згідно з її повідомленням у Телеграм-каналі в суботу, відповідний аукціон із розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів у напрямку Словаччини було проведено сьогодні на дату поставки 17 квітня.
На аукціоні було розподілено 100% доступної пропускної спроможності за цим напрямком серед чотирьох учасників.
Згідно з даними аукціонної платформи “Укренерго”, всі 200 МВт перерізу розділили “ДТЕК Західенерго” (по 115-135 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдінг” (по 47-49 МВт на кожну годину), “Ле Трейдінг Україна” (по 5-20 МВт на 18 годин), “ТЕС” (по 20 МВт на кожну годину).
При цьому вперше з моменту відкриття експорту з 11 квітня компанії не просто бронювали перетин, а конкурували за ціною за нього. У підсумку, мінімальна ціна МВт-год становила 307,5 грн/МВт-год, максимальна – 1,3 тис. грн/МВт-год.
Загалом компанії за 24 години понеділка мають сплатити за перетин до Польщі майже 3,4 млн грн.
Водночас експорт електроенергії в суботу до Молдови зріс на 59,2% – до 1777 МВ-год, до Польщі після дводенної перерви становить 1775 МВт-год на добу, свідчать дані на сайті мережі системних операторів континентальної Європи ENTSO-E.
Згідно з інформацією на сайті, постачання до Молдови здійснюватимуть 18 годин на добу на потужності мінімум 99 МВт і максимум 130, до Польщі – по 75 МВт усі години, за винятком першої години доби, потужність на яку становила 50 МВт.
На 15 квітня 289-290 МВт із 650 МВт запропонованої годинної пропускної спроможності перерізу в Молдову забронювали 6 компаній: ПрАТ “Укргідроенерго” (по 100 МВт на кожну годину), “Д. Трейдінг” (по 99 МВт на кожну годину). Трейдинг” (по 99 МВт на кожну годину), “Артлекс-Енерджі” (по 40 МВт на кожну годину), “ДЕ Трейдинг” (по 30 МВт на кожну годину), “ЕРУ Трейдинг” (по 20 МВт на кожну годину) і “ЕЕС” (по 1 МВт на 4 години). Державний енерготрейдер “ЕКУ”, який бронював кілька днів по 150 МВт на кожну годину, цього разу в аукціоні участі не брав.
Як повідомлялося, експорт до Молдови здійснювався 11 квітня в обсязі 150 МВт-год, 12 квітня 497 МВт-год на добу, 13 квітня – 965 МВт-год, 14 квітня – 1116 МВт-год. До Польщі е/е йшла поки що тільки 12 квітня в обсязі 1625 МВт-год. Тоді всі запропоновані 75 МВт перетину на кожну годину забронювало “ДТЕК “Західенерго”.
Після перерви 13-14 квітня, ця компанія забронювала таку саму потужність на 15 квітня.
Міненерго відновило експорт електроенергії рішенням від 7 квітня, після чого НЕК “Укренерго” почала проводити аукціони з розподілу потужності перерізу для експорту до Молдови та Польщі, вирішували питання відкриття експорту до Словаччини.
У Міненерго наголошують, що експорт здійснюватиметься в умовах профіциту е/е і виключно за умови дотримання пріоритетності поставок українським споживачам. Експорт було зупинено з 11 жовтня після початку масованих атак на енергосистему.
Дозволена ENTSO-E максимальна пропускна здатність для експорту електроенергії в Європу становить 400 МВт. “Укренерго” спільно з європейськими колегами працює над можливістю збільшення цього обсягу.
Україна в січні-березні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 95,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,148 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 82,2% – до $6,781 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Японії (47,35% поставок у грошовому виразі), Туреччини (19,73%) та Індії (8,89%).
Україна в зазначений період не імпортувала цю продукцію.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому вираженні на 19,6% – до $130,144 млн. Водночас основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому вираженні), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.).
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна в січні-березні поточного року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 97,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,238 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні імпорт нікелевих руд у цей період скоротився на 98% – до $257 тис.
Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому виразі).
У I кв.-2023, як і в I кв.-2022, Україна не здійснювала експорт і реекспорт цієї продукції.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт нікелевих руд і концентрату в натуральному вираженні на 71,9% порівняно з попереднім роком – до 346,719 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт нікелевих руд скоротився на 73,8% – до $15,428 млн. Ввезення здійснювалося з Гватемали (100% поставок у грошовому вираженні).
За 2022 рік, як і 2021 року, Україна не здійснювала експорту та реекспорту цієї продукції.
В Україну нікелеву руду імпортує Побузький феронікелевий комбінат (ПФК, входить до групи Solway).
ПФК переробляє на рік близько 1,2 млн тонн руди.
Створити Офіс реалізації проєктів (Project Implementation Unit) з-поміж сертифікованих міжнародними інституціями фахівців, які зможуть реалізувати уніфіковану процедуру закупівель Advanced Procurement та інших етапів реалізації проєктів, пропонує голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм.
“Сьогодні від моменту виділення фінансування до проходження всіх процедур і укладення договору на виконання робіт потрібно від 5 місяців до року. Попереду на нас чекають десятки тисяч таких проєктів. За чинних процедур міжнародних фінансових інститутів, відновлення займе століття”, – заявив він на українсько-американському форумі партнерства, організованому Американськими торговими палатами двох країн цього тижня у Вашингтоні.
Найєм наголосив, що Україна кардинально відрізняється від інших країн, які відбудовувалися коаліцією партнерів після війни, наприклад Сирії, Афганістану або Іраку, оскільки в Україні всі органи влади на центральному і місцевому рівнях продовжують працювати.
“Але у цього є і свої “мінуси”: відновлення в Україні не буде з нуля, це не будівництво greenfield. Внутрішні узгодження, процедури, регуляція тощо. – це велика частина процесів, які впливатимуть на швидкість та ефективність відновлення”, – зазначив голова Держагентства відновлення.
На його думку, головним викликом буде не стільки дефіцит коштів на відновлення, скільки неможливість використання наявних ресурсів. Найєм уточнив, що вже зараз отримано заявки на 11-12 тис. об’єктів.
Водночас він наголосив, що Україна чітко розуміє необхідність відзвітувати за кожну витрачену міжнародними інституціями та платниками податків країн-партнерів. У зв’язку з цим очільник Держагентства відновлення повідомив про плани вже у квітні запустити функцію compliance в обласних службах агентства та розпочати сертифікації за стандартом ISO 37001 (Anti-bribery management systems).
“Уже цього літа разом із командою Міністерства (відновлення) ми презентуємо єдину цифрову екосистему управління відновленням DREAM (Digital Reconstruction Ecosystem for Accountable Management), що дасть змогу отримати повний доступ до даних усіх проєктів відновлення”, – зазначив Найєм.
Водночас він закликав міжнародних партнерів із відновлення чітко та ясно визначити критерії та механізми прозорості в реалізації проєктів відновлення.
Віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков і старший заступник генерального директора Японського агентства міжнародного співробітництва JICA (“Джайка”) Хідея Кобаясі підписали угоду про виділення гранту від уряду Японії.
Як повідомила пресслужба Мінвідновлення, йдеться про виділення Україні гранту в 400 млн доларів, угоду про який було погоджено наприкінці березня 2023 року. Кошти буде виділено в межах Програми екстреного відновлення, спрямованої на критичну інфраструктуру.
“Це вже друга грантова угода, підписана з агентством міжнародного співробітництва JICA. Така підтримка дає нам змогу оперативно та якісно реалізовувати проєкти швидкого та гуманітарного відновлення. Насамперед ідеться про забезпечення базових потреб наших громадян і відновлення критичної інфраструктури”, – зазначив Кубраков.
Як зазначається у пресрелізі, кошти виділятимуться на покращення та підтримку таких напрямів: обладнання для гуманітарного розмінування; транспортне обслуговування; енергетичне обслуговування; управління відходами руйнувань; водопостачання; медичне обладнання; обладнання для надання освітніх послуг; аграрний сектор; сектор суспільного мовлення; сектор комунальних послуг на рівні органів місцевого самоврядування.
“Крім того, уряд Японії виділить 70 мільйонів доларів грантової підтримки відновлення України через механізм Програми розвитку ООН. Загалом від початку року було досягнуто домовленості між Україною та Японією про виділення понад 600 мільйонів доларів на відновлення України”, – зазначили в Мінвідновлення.
Японське агентство міжнародного співробітництва JICA (“Джайка”) – це урядова організація з надання технічної, грантової (безоплатної) допомоги, виділення пільгових позик урядам іноземних країн. “Джайка” є однією з найбільших агенцій у світі, що надає допомогу більш ніж 150 країнам світу і є “єдиним вікном” у Японії, через яке надаються всі види допомоги з метою розвитку.
До переліку 254 компаній, що потрапили під нові 10-річні санкції України, увійшли в переважній більшості російські IT-компанії.
Відповідний указ №227/2023 про введення в дію рішення РНБО від 15 квітня підписав президент України Володимир Зеленський.
Серед підсанкційних компаній, зокрема, провідні російські інтернет-холдинги “Яндекс” і “Рамблер Груп”, великі на ринку послуг автоматизації роботи підприємств “Програмні продукти “Парус” і “1С-Галактика”, а також відоме АТ “Сітронікс”.
Крім того, у списку українське ТОВ “Корпоративні бізнес-системи” (“КБС”) з Одеси та однойменні російська і казахстанська компанії з Москви і Алмати відповідно.
Згідно з даними opendatabot, наразі бенефіціарами українських КБС вказано їхнього директора Леоніда Пашина, а виручка компанії 2022 року становила 67,4 млн грн. Крім того, компанія вигравала в тендерах Нацбанку України, Ощадбанку, Українського держцентру радіочастот, ДП “Енергоринок” і Одеського морського торгового порту.
На сайті російської компанії (CBS) зазначено, що вона заснована 1998 року і є широкопрофільним розробником і системним інтегратором, надає послуги на території Казахстану, Росії та країн Центральної Азії.
