Служба зайнятості створює можливості, де перетинаються інтереси шукачів роботи та роботодавців,забезпечуючи їх передовими інструментами для досягнення професійних цілей. Від індивідуальних консультацій до масштабних ярмарків вакансій, від професійної перепідготовки до підтримки стартапів –служба зайнятості охоплює весь спектр потреб учасників ринку праці, сприяючи економічному розвитку та соціальній стабільності столиці.
Так, за 8 місяців 2024 року: Послугами Київського міського центру зайнятості скористалися понад 13 тисяч громадян, з них майже 9 тисяч мали статус зареєстрованого безробітного.
Столичною службою зайнятості забезпечено зайнятість для 5,3 тисяч українців.
Зокрема,працевлаштовано 760 внутрішньо переміщених осіб з наданням компенсації роботодавцям витрат на оплату їх праці.
За працевлаштування 65 людей з інвалідністю роботодавцям було надано компенсацію на облаштування робочого місця.
Професійне навчання проходили понад 500 безробітних. Рівень працевлаштування після навчання становить 75%.
Після закінчення навчання слухачам видається документ державного зразка про присвоєння відповідної кваліфікації.
Ваучер на навчання для підвищення конкурентоздатності на ринку праці отримали 367 громадян. Наразі перелік професій та спеціальностей, за якими може бути виданий ваучер, становить 124 позиції. Найбільше ваучерів з початку цього року було видано за такими професіями та спеціальностями, як: медсестринство, психологія,дошкільна освіта, кухар, кондитер, водій. Подати заявку на отримання ваучера можна онлайн на сайті служби зайнятості.
З початку дії програми«Власна справа» майже 2 тисячі мешканців столиці отримали мікрогранти на започаткування або розвиток вже діючого бізнесу в розмірі до 250 тисяч гривень, окрім того майже 100 ветеранів та їх подружжя – отримали гранти на підприємництво в розмірі до 1 мільйона гривень.
Станом на 1 вересня 2024 року на одну вакансію в м. Києві претендує одна людина. Середня заробітна плата у вакансіях, які подали роботодавці, становить 14,7 тис. грн.
Директор Київського міського центру зайнятості Дмитро Новицький зазначає:
«Наш підхід полягає не лише у вирішенні нагальних потреб працевлаштування,а й у плануванні розвитку трудового потенціалу столиці на майбутнє. Наші програми допомогли тисячам киян знайти роботу своєї мрії, а сотням роботодавців – отримати кваліфікованих фахівців.
Особливо заслуговують уваги ініціативи з підтримки вразливих категорій населення. Завдяки співпраці з бізнесом, навчальними закладами, громадськими та благодійними організаціями ми створюємо інклюзивне середовище, де кожен має шанс на професійну реалізацію. Київський міський центр зайнятості пропонує інноваційні рішення для сучасних викликів у сфері зайнятості».
КП «Вінницька транспортна компанія» 10 вересня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 300 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 18 вересня
Аграрії всіх областей України станом на 10 вересня посіяли 639,9 тис. га озимих порівняно з 484,1 тис. га тижнем раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озиму пшеницю посіяно на 101,1 тис. га (тижнем раніше цей показник становив 27,7 тис. га), ячмінь – на 3,7 тис. га (2,2 тис. га), жито – на 0,4 тис. га (8 тис. га), ріпак – на 534,7 тис. га (446,2 тис. га).
За інформацією міністерства, сівбу озимих зернових культур проводять у Вінницькій, Львівській та Івано-Франківській областях. Озимий ріпак сіють у 18 областях України. Завершили його посів аграрії Волинської, Рівненської та Тернопільської областей.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було посіяно 1155 тис. га озимих, з яких ріпаку – 905,9 тис. га, пшениці – 228,6 тис. га, ячменю – 10,8 тис. га, жита – 9,5 тис. га.
Україна в січні-серпні 2024 року наростила на 7,9% до $307 обсяги зовнішньої торгівлі молочними продуктами порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомив Союз молочних підприємств України (СМПУ) на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, від’ємне сальдо експорту-імпорту молочних продуктів дещо зросло проти показника минулого року за цей самий період і становило -$32,6 млн проти -$31,2 млн. Водночас обсяги імпорту в 1,24 раза перевищували обсяги експорту; у січні-серпні-2023 року таке перевищення становило 1,25 раза.
За інформацією аналітиків, обсяги експорту в січні-серпні 2024 року зросли до $137,3 млн, що на 8,3% вище, ніж за аналогічний період минулого року.
Зростання обсягів експорту порівняно з минулим роком зафіксовано за кисломолочними продуктами (+27% у натуральному вираженні та +32% у вартісному), молочною сироваткою (+43% та +38% відповідно), сирами всіх видів (+40% та +31% відповідно).
Водночас значно знизилися (у натуральному вираженні) обсяги експорту масла та молочних жирів (-25%), водночас падіння за вартістю становило 9%, що пояснюється значним зростанням цін на цю продукцію в поточному році.
Експерти звернули увагу, що обсяги імпорту в січні-серпні 2024 року зросли на 7,6% порівняно з аналогічним минулорічним періодом – до $170 млн. Водночас зростання спостерігається в категоріях “масло і молочні жири” – у 2,3 раза в натуральному вираженні, удвічі – у вартісному вираженні, а також “сири” (+8% у натуральному вираженні).
Україна також скоротила обсяги імпорту (у натуральному вираженні) в 3,3 раза молока і вершків не згущених (питних), на 28% молочної сироватки і на 16% кисломолочних продуктів, резюмували в СМПУ.
Підприємство “Слобожанщина Агро”, що належать до аграрної компанії “ІМК”, залучило 100 млн грн за державною програмою пільгового кредитування “Доступні кредити 5-7-9%” від державного ПриватБанку (Київ).
“З початку війни фінансування агровиробництва для нас стало пріоритетом. Банк системно підтримує і продовжить підтримувати український агробізнес, який працює в прифронтових і деокупованих регіонах”, – наводять слова члена правління з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євгена Заіграєва у пресрелізі держбанку.
Зазначається, що надане фінансування надасть змогу “Слобожанщині Агро” протягом року підтримувати ведення господарської діяльності в прифронтовому регіоні країни.
Заіграєв додав, що підприємство продовжує свою роботу на території Сумської області, де досі присутні високі воєнні ризики.
“Завдяки цьому підприємство отримало більш пільгову відсоткову ставку під гарантії КМУ (Кабінету Міністрів України – ІФ-У)», – наголошується в релізі.
“МК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2023 року 1,002 млн тонн.
Цього року компанія придбала 140 вагонів українського виробництва, а на початку серпня вперше відправила у власних вагонах-зерновозах свою продукцію до портів. За даними Привату, щомісячне відправлення компанією зерна в порти залізничними шляхами становить 60-70 тис. тонн.
Агрохолдинг “ІМК” у першому півріччі 2024 року збільшив чистий прибуток у 2,4 раза до аналогічного періоду минулого року – до $21,52 млн, а його виручка зросла на 51% – до $108,32 млн, водночас частка експорту скоротилася несуттєво – до 81,3% з 81,9% роком раніше.
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 серпня цього року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав перше місце (895,26 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у серпні становили 6,445 тис., що на 68% більше, ніж у серпні минулого року, і на 36,6% порівняно з липнем поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялося, у липні-2024 попит на електромобілі зріс на 38% до липня-2023 і на 14% – до червня-2024.
Як повідомлялося, такий стрибок попиту на електромобілі за останні 1,5 місяця експерти ринку пов’язують з ініціативою уряду щодо запровадження 15-відсоткового військового збору з покупців авто під час першої реєстрації, зокрема й електромобілів, на які наразі в Україні відсутнє оподаткування (крім невеликого акцизного збору).
Наприкінці серпня стало відомо, що уряд відмовився від цієї ініціативи.
За даними “Укравтопрому”, частка нових авто в реєстрації електрокарів у серпні, як і роком раніше, становила 18% (у липні була 21%).
Основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто – 6,302 тис. од. (нових – 1,159 тис., б/в – 5,143 тис.), а з 143 комерційних новими були лише п’ять.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів липня сформували BYD Song Plus – 174 од.; Honda M-NV – 169 од.; Volkswagen ID.4 – 147 од.; ZEEKR 001 – 107 од.; Nissan Ariya – 83 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих сформували Nissan Leaf – 658 од.; Tesla Model Y – 588 од.; Tesla Model 3 – 561 од.; Hyundai Kona – 308 од.; Volkswagen е-Golf – 289 од.
Загалом у січні-серпні першу реєстрацію в Україні пройшли понад 35,6 тис. од. автотранспорту на акумуляторних джерелах живлення (на 79% більше, ніж за той самий період 2023 року), на частку нових припало 20%.
Зі свого боку інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting також відзначає стрибок попиту на електрокари на інформації про ведення військового збору – за її даними, у серпні продано 1,3 тис. нових електромобілів, що стало місячним рекордом продажу за весь час спостережень.
“І хоча частка ринку електрокарів трохи знизилася порівняно з минулими місяцями та становила 16%, абсолютна кількість продажу стала рекордною, незважаючи на масові відключення електроенергії”, – констатується в повідомленні на сайті групи.
За даними експертів, за 8 місяців 2024 року в Україні продано 8,2 тис. нових електромобілів (16,9% від загального авторинку) – на 30% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли у 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
