Первинні реєстрації нових і уживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у січні 2025 року виріс на 37% у порівнянні з першим місяцем 2024 року – до 233 од., повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
У порівнянні з груднем минулого року, коли була зареєстрована рекордна за місяць кількість автобусів, попит на них у січні-2025 скоротився на 29,4%.
За даними асоціації, частка нової техніки у цьому обсязі становила 64% (торік була 70%).
Найчастіше серед нових автобусів у січні вперше реєстрували вітчизняну техніку – автобуси Ataman заводу “Черкаський автобус”- 36 од., Etalon Чернігівського автозаводу – 34 од. та запорізьких ZAZ – 27 од.
Серед вживаних частіше за все реєструвались автобуси Mercedes-Benz – 25 од.; VDL – 15 од. та VW – 11 од.
Як повідомлялось з посланням на дані “Укравтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових і старих автобусів скоротилися на 19% до 2023 року – до 2,241 тис. од., зокрема, нових автобусів на 24% – до 1,296 тис., уживаних – на 12%, до 945 од.
З 25 по 27 лютого 2025 року пройде четверта міжнародна спеціалізована виставка «AGROPRO EXPO 2025», яка відбудеться у Міжнародному Виставковому Комплексі «SOF EXPO Samarkand», розташованому в серці Центрально-Азіатського регіону — місті Самарканд.
«AGROPRO EXPO 2025» — це сільськогосподарська виставка з широким спектром експозицій, де будуть представлені:
Протягом трьох днів провідні компанії з країн Європи та Азії презентують передові проєкти в аграрній галузі.
На виставці буде представлена продукція як місцевих, так і світових виробників і брендів, включаючи весь спектр техніки для роботи на землі — комбайни, трактори, кормозбиральну техніку, обладнання для внесення добрив та інші. Також на заході будуть присутні представники банків та лізингодавців для комплексного вирішення завдань підприємців.
Дізнатися деталі та взяти участь у роботі виставки можна, перейшовши за посиланням.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на 31 грудня 2024 року мали 4 млн 260,08 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, що на 25,59 тис., або 0,6%, більше, ніж місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Найбільший абсолютний приріст кількості бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8830; +0,8%), Польщі (+3705; +0,4%) і Чехії (+3435; +0,9%)», – ідеться в інформації відомства.
Зазначається, що кількість людей, які перебувають під тимчасовим захистом, у грудні скоротилася тільки в Данії (-1 995; -5,1%), Італії (-1 310; -0,8%) і Франції (-595; -1,0%).
Згідно з даними Євростату, Німеччина зі зростаючим відривом залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 161,45 тис. до кінця 2024 року, або 27,3% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 991,63 тис., або 23,3% і Чехія – 388,63 тис., або 9,1%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 226,62 тис., Румунія – 179,72 тис. та Італія – 163,10 тис.
Згідно з даними Євростату, загалом за 2024 рік кількість мігрантів з України зі статусом тимчасового захисту скоротилася на 52,14 тис. осіб, але наприкінці 2023 року не врахували даних Швейцарії, де наразі перебуває 68,05 тис. таких громадян.
У Німеччині 2024 року кількість біженців з України зі статусом тимчасового захисту зменшилася на 89,80 тис. через проведене наприкінці 2023 року уточнення даних, тоді як у Польщі вона збільшилася на 36,84 тис., у Чехії – на 15,59 тис., в Іспанії – на 31,70 тис., Румунії – на 33,87 тис. і в Італії – на 1,73 тис.
Євростат також останніми місяцями уточнює, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці 2024 року спостерігалася в Чехії (35,7), Польщі (27,1) та Естонії (25,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,5.
Йдеться також, що на кінець 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (44,8%) отримувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (31,9%), тоді як дорослі чоловіки – менш як чверть (23,2%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,2%, дітей 33,2% і дорослих чоловіків 20,6%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець 2024 року було також у Словаччині – 131,53 тис., Нідерландах – 121,30 тис. та Ірландії – 109,99 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 87,24 тис., Австрії – 85,56 тис., Норвегії – 78,77 тис., Фінляндії – 69,39 тис., Болгарії – 68,94 тис., Швейцарії – 68,05 тис., Португалії – 65,29 тис. і Франції – 58,53 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Литва – 48,25 тис., Латвія – 48,09 тис. осіб, Швеція – 46,41 тис., Угорщина – 39,17 тис., Данія – 36,92 тис., Греція – 32,537 тис., Естонія – 35,44 тис., Хорватія – 25,95 тис., Кіпр – 22,16 тис., Ісландія – 4,2, 22 тис. і Ліхтенштейн – 0,70 тис.
Євростат уточнив, що всі дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2025 року оцінювали в 6,303 млн, а у світі – у 6,863 млн, що на 49 тис. більше, ніж на 16 грудня.
У самій Україні, за останніми даними ООН, 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), приблизно 160 тис. осіб. осіб переміщено з прифронтових районів на сході та півдні в період із травня до жовтня 2024 року у зв’язку з активізацією бойових дій.
Як зазначав на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України 2024 року в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби – 0,315 млн). НБУ також зберіг прогноз відтоку 2025 року на рівні 0,2 млн.
Джерело: http://relocation.com.ua/the-number-of-refugees-from-ukraine-in-eu-es/
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), за підсумками роботи в 2024 році збільшив сплату податків і зборів на 30% порівняно з 2023 роком – до майже 2,815 млрд грн.
Згідно з пресрелізом, третій воєнний рік поспіль завод залишається сталевою підтримкою економіки України, попри усі об’єктивні складнощі.
“Майже 639 млн грн – на 34 млн більше, ніж 2023 року – отримав бюджет міста Кам’янського. До обласного та державного бюджетів надійшло майже 2,176 млрд грн”, – констатується в інформації компанії.
І уточнюється, що найбільші за обсягом відрахування до бюджетів різних рівнів: єдиний соціальний внесок – майже 457 млн грн (+14% до 2023 року), плату за землю до місцевого бюджету проти 2023 року збільшено на 21,5 млн грн – склала понад 386 млн грн (+6% до 2023 року). Також значний податок на доходи фізичних осіб – майже 394 млн грн (+12% до 2023 року), воєнний збір склав 37 млн грн (+28% до 2023 року).
Екологічний податок зріс порівняно з 2023 роком на 17,5%, до 181 млн грн.
Фінансова директорка заводу Євгенія Жаміашвілі зазначила, що “Каметсталь”, разом з усіма підприємствами компанії, працює для економіки країни, залишаючись у найскладніші часи стабільним виробником затребуваної металопродукції та відповідальним платником податків.
“Також ми, як ключове підприємство міста, залишаємося найбільшим донатором для міського бюджету. Відповідальне відрахування підприємством коштів у повному обсязі – це підтримка стабільних виплат заробітної плати співробітникам комунальних підприємств міста, забезпечення роботи медичних закладів та найбільш важливих міських програм”, – сказала фіндиректор.
Прессслужба нагадує, що група “Метінвест” у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% проти 2023 року – до 19,8 млрд грн.
Як повідомлялося, “Каметсталь” у 2023 році збільшила сплату податків і зборів на 34,8% порівняно з 2022 роком – до 2,154 млрд грн. “Каметсталь” у 2022 році сплатила 1,598 млрд грн податків і зборів, що вище за показник 2021 року.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (“Інтерпайп НТЗ”, Дніпро) у січні-вересні 2024 року скоротило консолідований чистий прибуток на 57,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 501,810 млн грн з 1 млрд 183,320 млн грн.
Згідно з проміжним звітом про консолідовані фінансові результати за підсумками зазначених дев’яти місяців, з яким ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна“, компанія зменшила чистий дохід за цей період на 28,3% – до 6 млрд 229,471 млн грн.
Нерозподілений консолідований прибуток на кінець вересня-2024 становив 4 млрд 455,675 млн грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НТЗ” у січні-вересні 2023 року отримало консолідований чистий прибуток 1 млрд 183,320 млн грн, тоді як завершило аналогічний період 2022 року з чистим збитком 1 млрд 933,986 млн грн.
Компанія завершила 2023 рік з консолідованим чистим прибутком 748,896 млн грн проти збитку у 2022 році 1 млрд 233,944 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. В “Інтерпайпі” працює близько 9 тис. співробітників.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп НТЗ” виробляє прямошовні зварні труби діаметром від 152 до 530 мм. Його виробничі потужності перевищують 850 тис. тонн.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності ТОВ “Інтерпайп Україна” перебуває 12,0902% його акцій, KLW Limited (Кіпр) – 60,8197% і Interpipe Limited (Кіпр) – 21,8405%.
Статутний капітал ПАТ “Інтерпайп НТЗ” становить 100 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївпастранс» 10 лютого оголосило тендер на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Лот1), страхування від нещасного випадку на транспорті (Лот 2) під час поїздки (нерегулярні перевезення) (Лот 3).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, загальна очікувана вартість закупівлі – 965,187 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 18 лютого.
Як повідомлялося, аналогічний тендер було оголошено 30 січня.
