СК «Експрес Страхування» (Київ) у січні-серпні 2024 року здійснила виплати на суму 340,2 млн грн, що на 64,6%, або на 133,5 млн грн, більше за показник за такий самий період 2023 року, повідомляється на сайті страховика.
Зокрема, виплати за КАСКО становили 287,5 млн грн (+59,1%), за ОСЦПВ – 44,4 млн грн (більше в 2,4 раза), за добровільним медичним страхуванням – 3,8 млн грн (-14,7%), виплати за іншими договорами страхування – 4,6 млн грн (+36,4%).
Водночас компанія повідомляє, що в серпні 2024 року виплати клієнтам становили 53,1 млн грн (+94,4%) більше, ніж у серпні 2023 року. Зокрема, за договорами КАСКО компанія виплатила 45,3 млн грн (+94,2%), за ОСЦПВ – 6,8 млн грн (зростання в 2,5 раза).
ТДВ «Експрес Страхування» засноване в 2008 році входить до складу групи компаній УкрАВТО. Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. Стабільно висока швидкість врегулювання подій в СК забезпечена оптимальною взаємодією з партнерськими СТО.
З квітня 2012 року СК «Експрес Страхування» є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, за перше півріччя 2024 року одержала $13,3 млн чистого прибутку, що на 35,4% гірше показника за аналогічний період 2023 року та пов’язане зі зростанням витрат на корми за падіння цін на готову продукцію.
Згідно зі звітом групи на Варшавській фондовій біржі, її виручка за перші шість місяців цього року впала на 26% до січня-червня минулого року – до $64,2 млн через падіння вартості яєць на 30% (рік до року), сухих і рідких яєчних продуктів відповідно на 8% і 25%.
Зокрема, доходи від продажу яєць впали до $39,86 млн із $62,11 млн, а доподатковий прибуток у цьому сегменті – до $4,39 млн із $8,66 млн, тоді як виручка від яєчних продуктів скоротилася незначно – до $24,35 млн із $26,58 млн, хоча зниження доподаткового прибутку було більшим – до $9,08 млн із $12,22 млн.
Також продаж в Україні знизився до $31,18 млн із $40,76 млн, а на експорт – до $33,03 млн з $47,93 млн.
Валовий прибуток “Овостара” за січень-червень цього року скоротився на 29,3% – до $19,1 млн, операційний – на 43,8%, до $11,3 млн, а EBITDA на 41,0% – до $12,8 млн.
Ослаблення гривні також призвело до того, що за підсумками першого півріччя цього року сукупний прибуток “Овостара” склав $6,46 млн проти $20,59 млн за аналогічний період минулого року.
Зазначається, що за рік загальне поголів’я зросло з 7,3 млн до 7,6 млн, хоча курей-несучок знизилося з 6,5 млн до 6,2 млн, у результаті обсяг виробництва яєць зменшився на 4% – до 706 млн.
На тлі повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну і загальної несприятливої ситуації в економіці країни керівництво ухвалило рішення призупинити інвестиційну програму, проте інвестиції компанії зросли за звітний період до $6,8 млн із $5,2 млн у першому півріччі минулого року.
“У першій половині 2024 року група розпочала будівництво двох пташників для молодняка птиці із загальним бюджетом близько $3,8 млн, з яких $1,8 млн уже освоєно станом на звітну дату. Запланована дата завершення будівництва – квітень 2025 року”, – йдеться у звіті.
Група також повідомила, що її чистий борг підскочив з $47,9 млн до $72,4 млн, проте приблизно так само зросли і вільні грошові кошти – з $50,3 млн до $74,4 млн. Зокрема, в Україні за 12 місяців вони скоротилися до $22,7 млн із $24,7 млн, зокрема в гривні – до еквіваленту $0,4 млн із $7,6 млн, у Латвії – до $10 млн із $21,2 млн, тоді як у Великій Британії зафіксовано зростання до $40,31 млн із $0,12 млн.
Як повідомлялося, чистий прибуток “Овостар Юніон” за перший квартал 2024 року впав на 22,4% – до $6,97 млн при зниженні виручки на 24,6% – до $35,67 млн.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – в середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Однак цього року мажоритарні власники агрохолдингу гендиректор Борис Бєліков і член ради директорів Віталій Вересенко разом із компаніями Fairfax Financial Holding акумулювали 95,45% акцій і викупили в межах squeeze-out решту 4,55%, або 277,066 тис. акцій за ціною PLN70 за акцію (близько $17,3 за тодішнім курсом).
Уряд Швеції схвалив виділення додаткових 500 мільйонів шведських крон ($49 млн) на підтримку опалення та електропостачання в Україні.
Як повідомляється на сайті шведського уряду, нова підтримка спрямована на покриття потреб найбільш вразливих людей у країні. Цю нову підтримку буде надано паралельно з великою шведською підтримкою, яка вже надається енергетичному сектору України.
“Сьогодні уряд виділяє додатково 500 мільйонів шведських крон на підтримку опалення та електропостачання України. Росія дедалі частіше націлює свої атаки на важливу енергетичну інфраструктуру. Ця нова підтримка піде на вироблення електроенергії для приблизно 185 тис. людей і допоможе підтримувати українське суспільство, економіку та бізнес”, – сказав міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Йоган Форссел.
Він наголосив, що це має вирішальне значення для стійкості України.
Міністр енергетики, бізнесу та промисловості Ебба Буш зазначила, що Швеція і далі підтримуватиме Україну “стільки, скільки буде потрібно”. “Ці 500 мільйонів шведських крон стануть одним з найбільших внесків Швеції в енергопостачання України та допоможуть генерувати електроенергію для лікарень і тисяч українських будинків”, – сказала вона.
Ініціатива охоплює дві газові турбіни для виробництва електроенергії на початковому етапі. Виробничий об’єкт буде захищений таким чином, щоб мінімізувати руйнівні наслідки російських атак.
Основна відповідальність за внесок Швеції лежатиме на Шведському агентстві міжнародного розвитку та співробітництва. Проєкт є спільною інвестицією з українською державною енергетичною компанією та іншими міжнародними фінансовими інституціями. Мета полягає в тому, щоб цей виробничий об’єкт почав працювати у 2025 році.
У восьмий змагальний день Паралімпійських ігор-2024 у Парижі збірна України виборола 9 медалей, з яких 2 золоті, 2 срібні та 5 бронзових, повідомляє Міністерство молоді та спорту.
Так, українська дзюдоїстка Наталія Ніколайчик виборола «золото» (вагова категорія до 48 кг, клас J1).
Також «золото» в української штовхачки ядра Марії Помазан (клас F35).
Дві срібні медалі у чоловічої збірної з голболу, зокрема Василя Олійника, Антона Стрельчука, Федора Сидоренка, Євгена Циганенка, Родіона Жигаліна та Олександра Топоркова.
Також «срібло» виборола українська легкоатлетка Оксана Ботурчук у бігу на 100 м, клас Т12.
Павло Баль виборов «бронзу» в шосейних перегонах, 56,8 км, клас H5) з гендбайку.
Українські дзюдоїсти Анжела Гаврисюк (вагова категорія до 57 кг, клас J1) і Давид Хорава (вагова категорія до 60 кг, клас J2) завоювали ще дві «бронзи».
Дві «бронзи» також у плавців Данила Чуфарова (100 метрів брасом, клас SB11) та Ярослава Семененка, Анни Гонтар, Олександра Комарова та Ірини Пойди (естафета 4х50 метрів комплексом).
Наразі збірна України з 61 медаллю посідає 7 місце в медальному заліку. Зокрема, у команди 15 золотих нагород, 20 срібних і 26 бронзових.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив компанії CRH Ukraine B. V. (м. Роттердам, Нідерланди) придбати акції ПрАТ «Дікергофф цемент Україна», що забезпечить їй перевищення 50% голосів у вищому органі управління активу, що купується, повідомляється на сайті АМКУ. Також АМКУ дав дозвіл на виконання передбачених договором купівлі-продажу заходів, що перешкоджають конкуренції (підпункт 16.1 п. 16 договору купівлі-продажу акцій, укладеного між компаніями Dyckerhoff GMBH, CRH Ukraine B. V. та «CRH Nederland B. V.»), які повинні бути здійснені протягом 24 місяців після завершення угоди.
Як повідомлялося, у липні 2024 року АМКУ озвучив умови можливого придбання групою CRH активів «Дікергофф Цемент Україна», а саме передачу 25-28% акцій ПрАТ незалежному інвестору з правом вето.
Очікується, що таким інвестором стане Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), оскільки в грудні 2023 року CRH підписала мандатний лист із ним щодо спільного придбання активів італійської компанії Buzzi в Україні.
CRH Ukraine B.V. повідомила про намір придбати 99,9775% частку в статутному капіталі ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», що володіє двома цементними заводами в Рівненській і Миколаївській областях. Відповідне повідомлення підприємство розмістило в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 12 серпня 2024 року.
У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів: «Волинь-цемент» (Здолбунів Рівненської обл.) і «Південь-цемент» (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Станом на літо 2023 року вартість купівлі озвучували EUR100 млн.
АМКУ розглядав заяву CRH про концентрацію з вересня 2023 року.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Головними завданнями аграрного сектору є формування глибинної переробки, нарощування виробництва сировини для неї, розширення географії експорту агропродукції та продовольча безпека, заявив ще до призначення його міністром аграрної політики та продовольства Віталій Коваль на засіданні парламенту в четвер.
«Як кандидат на посаду міністра аграрної політики та продовольства гарантую, що аграрний сектор – це буде сектор глибинної переробки, і українська земля буде фундаментом для того, щоб ми на ній вирощували продукцію, продукцію переробляли, експортували в максимальну кількість країн, забезпечили продовольчу безпеку, і аграрний комплекс став по-справжньому агроіндустріальним», – сказав він.
Коваль закликав народних депутатів підтримувати всі ініціативи, які спрямовані на трансформацію України в агроіндустріальну країну, щоб «аграрій України» звучало гордо в усьому світі».
Серед найбільших викликів, які стоять перед агросектором, він назвав забезпечення валютної виручки, зростання агроекономіки та відновлення довіри аграріїв до влади.
«Програми, які ми з вами затвердили, ми маємо наповнити не тільки бюджетними коштами, а й коштами наших партнерів для того, щоб продукція була конкурентною, і ми могли на всіх континентах забезпечувати продовольчу безпеку», – наголосив Коваль.
При цьому він пообіцяв відновити суб’єктність Мінагрополітики, щоб АПК був драйвером розвитку всієї економіки, особливо в суміжних галузях машинобудування та галузях, які дадуть змогу зробити імпортозаміщення.
Коваль підкреслив, що приділить особливу увагу сектору тваринництва.
Як повідомлялося, Верховна Рада в четвер призначила міністром аграрної політики і продовольства екс-главу Фонду державного майна Віталія Коваля. Його кандидатуру підтримав 251 народний депутат. До цього, з 9 вересня 2019 року, він очолював Рівненську облдержадміністрацію, а з 24 лютого 2022 року керував Рівненською обласною військовою адміністрацією.
