Комунальне підприємство “Київпастранс” 3 лютого оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) категорії D1, D2, C2, E 870 од.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 16,672 млн грн. Заявки на участь у тендері приймаються до 12 лютого.
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) у 2024 році виконав 418 млн переказів, що на 18% більше ніж у 2023 році.
Згідно повідомленню пресслужби “НоваПей” у вівторок, загальний обсяг переказів через систему у 2024 році досяг 308,5 млрд грн, що на 31% більше ніж у 2023 році.
Крім того, благодійні фонди здійснили через “НоваПей” 1,5 тис. переказів на 32,5 млн грн.
“Ми пишаємося тим, що навіть у викликах сьогодення можемо стабільно зростати, підтримувати економіку та встановлювати нові рекорди. Це результат злагодженої роботи команди, довіри наших клієнтів та партнерів. Ми продовжуємо впроваджувати інновації, щоб надавати найкращі фінансові сервіси”, – цитує пресслужба “НоваПей” гендиректора сервісу Андрія Кривошапко.
NovaPay у 2024 році встановив рекорд, виконавши 2,57 млн операцій за одну добу. Максимальна швидкість обробки досягла 65 транзакцій на секунду.
Крім того, у 2024 році “НоваПей” перерахував до бюджету країни близько 1,5 млрд грн, на 23% більше, ніж у 2023 році.
У перемогу України NovaPay інвестував 5,9 млн грн, що стало ще одним важливим кроком на шляху до спільної мети, повідомили у пресслужбі сервісу.
“НоваПей” (ТМ NovaPay) – це міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи компаній NOVA і вже понад 12 років надає платіжні сервіси онлайн і офлайн у понад 3 600 відділеннях “Нової пошти”. Сервіс першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав розширену ліцензію НБУ, яка дозволила відкривати рахунки та випускати картки.
Згідно із даними Нацбанку України, на 1 грудня 2024 року ТОВ “НоваПей” випустило 449,11 тис. платіжних карток, з яких активними (мінімум одна операція за листопад) було 123,34 тис. З часткою 0,22% компанія займала 17 позицію на ринку, та поки що суттєво відстає від лідерів ПриватБанку (29,28 млн) та mono (9,86 млн активних карток). В той же час на початок 2024 року “НоваПей” випустило всього 13 тис. карток.
Окрім того, компанія на початок грудня мала 10,71 тис. встановлених платіжних терміналів порівняно із 3,43 тис. на початок року, та встановила перших 10 пристроїв самообслуговування. За кількістю платіжних терміналів “НоваПей” з часткою 2,1% компанія обігнала “Укрпошту” з її 1,4% та займала вже п’яте місце на ринку, де беззаперечним лідером є ПриватБанком з часткою 60,7%.
Нотаріуси в Україні у 2024 році здійснили 12,6 млн нотаріальних дій, що на 20% більше, ніж у 2023 році, повідомляється на сайті Міністерства юстиції.
Згідно із його даними, за послугами нотаріусів минулого року звернулося 9,7 млн громадян, що на 1,7 млн, або 21,3% більше, ніж у 2023 році.
Як уточнив Мінюст, найчастіше українці зверталися за засвідченням вірності копій документів (5,8 млн), справжності підпису на документах (2,9 млн) та посвідченням довіреностей (1,4 млн).
За даними міністерства, на ринку нотаріальних послуг суттєво переважають приватні нотаріуси – їх в Україні 5,5 тис. проти 699 державних, вони ж виконують і більшість (91%) всіх нотаріальних дій у країні.
Мінюст зазначив, державні переважно займаються оформленням спадщини – це 40% усіх їхніх послуг: 680 державних нотаріусів за рік видали 412 тис. свідоцтв про право на спадщину, тоді як 5,2 тис. приватних – 638,8 тис. таких свідоцтв.
Приватні нотаріуси, згідно із повідомленням, натомість домінують на ринку нерухомості, який у 2024 році продемонстрував значне зростання. Торік вони оформили 383,8 тис. договорів відчуження нерухомості (+25% до минулого року), тоді як державні – 23 тис. (+14%). Подібна ситуація склалася і з оформленням земельних ділянок: приватні нотаріуси оформили 367,9 тис. договорів відчуження земельних ділянок та паїв (+22%), а державні – 25,3 тис. (+14%).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні поточного року збільшив випуск прокату на 9,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 215 тис. тон зі 196 тис. тон.
Згідно з пресрелізом підприємства у вівторок, виплавка сталі за зазначений період склала 243 тис. тон ( січні-2023 – 235,5 тис. тон), чавуну – 287,7 тис. тон (261 тис. тон).
У грудні “Запоріжсталь” виробила 284,7 тис. тон чавуну, 245,5 тис. тон сталі, відвантажено 234,1 тис. тон прокату.
Як повідомлялось, МК “Запоріжсталь” у 2024 році збільшив випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тон з 2 млн 54,7 тис. тон, сталі на 17,2% – до 2 млн 890,8 тис. тон, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тон.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна за перші п’ять місяців 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024 – січень 2025) поставила на зовнішні ринки понад 352 тис. тон цукру, що на 17% більше, ніж за аналогічний період 2023-2024 МР, повідомила пресслужба Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” у Facebook.
Бізнес-обєднання акцентувало, що весь експортований обсяг було спрямовано на світовий ринок, в той час як у вересні 2023-січні 2024 частка експорту на світовий ринок становила лише 9,5%.
“Суттєве зростання частки світового ринку в експорті цукру є результатом успішних зусиль українських цукровиків з пошуку альтернативних ринків збуту у зв’язку із обмеженнями, накладеними на український цукор зі сторони ЄС”, – пояснили в галузевій асоціації.
Основними напрямками експорту українського цукру у вересні 2024 року – січні 2025 року стали Туреччина (19% всього експорту), Лівія, Сомалі, Шрі-Ланка, Північна Македонія.
В “Укрцукрі” зауважили, що з 1 січня 2025 року відновилась можливість експорту цукру з України до країн ЄС. За перші 5 місяців 2025 року вітчизняні матимуть можливість експортувати в ЄС 107,3 тис. тонн цукру.
Як повідомлялося, у виробничому сезоні-2024 українські цукровики виробили 1,8 млн тон цукру. Обсяг внутрішнього ринку в Україні наразі оцінюється в 900 тис. тонн на рік.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, 2024 року експортував свою продукцію у 53 країни світу, поставивши на глобальні ринки понад 1,2 млн тонн продукції, що на 18% більше показника 2023 року, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
“Незважаючи на всі виклики 2024 року, наш експорт став яскравим прикладом стійкості та професіоналізму команди. Ми не лише втримали свої позиції на міжнародних ринках, а й розширили географію поставок, відкривши нові перспективи для зростання”, – зазначив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу Астарти Вячеслав Чук.
За інформацією агрохолдингу, основними споживачами кукурудзи “Астарти” у 2024 році стали Іспанія, Єгипет, Італія та Ірландія. Соєві олія і шрот постачалася переважно на ринки країн Східної Європи, також у Саудівську Аравію та Малайзію. Споживачами цукру були переважно країни Європи, Північної Африки, Близького Сходу, країни CEFTA.
У планах компанії подальше розширення ринків збуту, оптимізація експортної логістики та збільшення обсягів експорту, резюмували в агрохолдингу.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який провадить діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизився на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
