У Верховній Раді запрацює міжфракційне депутатське об’єднання (МФО) “На підтримку дружби, торговельно-економічного, культурного та гуманітарного співробітництва з Тайванем”, повідомив голова парламентського комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція) .
“Ми вирішили створити разом із колегами МФО “На підтримку дружби та співпраці з Тайванем” (…) По суті, МФО вже створено. Залишається лише оголосити про його створення на пленарному засіданні”, – розповів Мережко агентству “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
За словами голови комітету, він був одним із ініціаторів створення МФО, до якого увійшли 15 народних депутатів із фракцій “Слуга народу”, “Голос”, “Європейська Солідарність”.
Мережко зазначив, що особисто його до створення МФО підштовхнули дії Тайваню – “серйозні санкції проти Росії”, запроваджені після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, та надана нашій країні допомога.
“Тобто Тайвань у важкий для нас час повівся як справжній друг. Суспільство на Тайвані також дуже активно підтримало Україну”, – підкреслив Мережко.
Говорячи про плани МФО, Мережко наголосив, що вважає привабливою модель європейських країн, які мають власні економічні представництва в Тайбеї.
“Нам потрібно розвивати економічні, культурні, гуманітарні та інші зв’язки з Тайванем. До речі, Європейський парламент рекомендує державам ЄС розвивати зв’язки з Тайванем. І це правильно, оскільки у нас є спільні цінності. Наприклад, такі як демократія та верховенство права”, – пояснив нардеп.
У заяві про створення МФО, передану Мережку агентству “Інтерфакс-Україна”, народні депутати наголошують на необхідності “розвивати відносини з Тайванем для захисту миру, у рамках міжнародного права, Статуту ООН, міжнародних зобов’язань України та політики одного Китаю”.
Згідно з документом, головою МФО депутати, які ввійшли до нього, обрали Мережка.
Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до Закону про держбюджет-2022, якими знову дозволила державному дорожньому фонду спрямовувати кошти на дорожнє будівництво, тоді як на сьогодні вони можуть йти тільки на військові потреби і виплату боргів.
Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, за відповідний законопроєкт №7669 проголосував у вівторок 241 народний депутат за необхідного мінімуму в 226 голосів, представники фракцій “Європейська Солідарність”, “Голос” і “Батьківщина” не голосували, утрималися або голосували проти.
“Щоб відновити зруйновані під час бойових дій дороги і мости, потрібні гроші. Наразі кошти дорожнього фонду спрямовуються передусім на виконання боргових зобов’язань. Законопроєкт, який сьогодні підтримала Рада за основу, повертає гроші за призначенням – в дорожній фонд на дороги”, – прокоментував це рішення голова бюджетного комітету Ради Юрій Арістов на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, щонайменше 65 мостів між населеними пунктами потребують негайного відновлення, оскільки існує велика проблема з доставкою вантажів, зокрема гуманітарних. Крім того, сильно пошкоджені дороги в Чернігівській, Харківській, Волинській, Житомирській, Запорізькій та Київській областях.
“Коротше, відкривають можливість знову будувати дороги замість відправити гроші на армію”, – написав у телеграм-каналі депутат Ярослав Железняк з фракції “Голос”, що проголосував проти.
Крім того, в першому читанні Рада проголосувала за законопроєкт (№7668) про відновлення акцизів на паливо, які є основним джерелом наповнення дорожнього фонду.
Українські коксохімічні заводи (КХЗ) у січні-липні поточного року скоротили виробництво валового коксу 6% вологості на 53,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,682 млн тонн.
При цьому у липні вироблено 224,4 тис. тонн валового коксу, зокрема металургійного – 191,8 тис. тонн, уточнив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор об’єднання коксохімічних підприємств “Укркокс” (Дніпро) Анатолій Старовойт.
За його даними, за 7 міс-2022 виробництво металургійного коксу склало 2,3 млн. тонн.
Наразі працюють “Южкокс”, “Каметсталь” (колишній ДКХЗ), ДМЗ (“Дніпроококс”), “Запоріжкокс” та коксохімічне виробництво на “ArcelorMittal Кривий Ріг”, де в експлуатації знаходяться коксові батареї №№1,2.
Гендиректор також повідомив, що за 7 міс.-2022 року на вітчизняні КХЗ поставлено 2,94 млн. тонн вугільного концентрату, у тому числі українського видобутку – 1,63 млн. тонн, з РФ імпортовано (до війни) 622,9 тис. тонн, з Казахстану (до війни) – 65,4 тис. тонн, Польщі – 29,1 тис. тонн, Чехії – 38,8 тис. тонн, США – 428,8 тис. тонн та Австралії – 126 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила випуск коксу на 1,3% порівняно з 2020 роком – до 9,543 млн тонн.
Китайські фондові індекси падають на торгах у вівторок. Інші ринки акцій найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) торгуються у плюсі.
Японський індекс Nikkei 225 до 8.10 мск піднявся на 1,2%.
Найсильніше серед компонентів індексу дорожчають акції NEC Corp, що виробляє електроніку. (+6,4%), виробника промислового обладнання Mitsubishi Heavy Industries Ltd. (+5,2%) та цементної Sumitomo Osaka Cement Co. Ltd. (+5%).
Безробіття в Японії в липні залишилося на червневому рівні в 2,6%, свідчать дані міністерства внутрішніх справ та комунікацій країни. Показник співпав із середнім прогнозом аналітиків, опитаних Trading Economics, і тримається на цій позначці вже третій місяць поспіль.
Число безробітних скоротилося на 2,2% порівняно з липнем минулого року, до 1,76 млн осіб, тоді як кількість зайнятих не змінилася і становила 67,34 млн осіб.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:20 за київським часом знизився на 0,6%, гонконгський Hang Seng впав на 1%.
У Гонконгу найбільше опускаються папери Alibaba Health Information Technology Ltd. (-4,4%), біологічної Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (-2,9%), виробника ПК Lenovo Group Ltd. (-2,6%) та технологічної Meituan (-2,1%).
Ринкова капіталізація девелоперської Country Garden Holdings Co. знижується на 3,5%. Чистий прибуток компанії в січні-червні впав на 96%, скоригований – на 68% на тлі кризи в секторі нерухомості Китаю.
Котирування акцій інвестиційної компанії CITIC Ltd. зростають на 1,5% після публікації фінансової звітності за перше півріччя. Чистий прибуток компанії зріс на 13%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8.25 мск піднявся на 0,9%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 0,3%, автовиробника Hyundai Motor Co. – на 3,7%.
Австралійський S&P/ASX 200 зріс на 0,7%.
Папір медичний Healius Ltd. збільшуються у ціні майже на 4%. Чистий прибуток компанії минулого фінансового року підскочив у 7 разів.
Державний Укргазбанк (Київ) достроково погасив 1 млрд. грн. рефінансування, отриманого від Національного банку України (НБУ) цього року, повідомила прес-служба банку у вівторок.
“30 серпня державний Укргазбанк здійснив дострокове погашення кредиту рефінансування у сумі 1 млрд грн, отриманого від НБУ цього року. Погашення сталося завдяки позитивній динаміці залучення коштів юридичних та фізичних осіб у серпні цього року”, – йдеться у повідомленні.
АБ “Укргазбанк” створено 1993 року. Держава в особі Мінфіну має 94,94% акцій фінустанови.
За даними Національного банку України, на 1 липня 2022 року Укргазбанк за розміром загальних активів посідав 5-е місце (139,671 млрд грн) серед 68 банків, що діють у країні.
Фондові індекси найбільших країн Західної Європи зростають на торгах у вівторок, відіграючи падіння напередодні.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:20 КВ зріс на 0,87% і склав 426,32 пункту.
Німецький індекс DAX піднімається на 1,4%, французький САС 40 – на 1,2%, британський FTSE 100 – на 0,6%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 зростають на 1,5% та 1% відповідно.
Споживчі ціни в Іспанії, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у серпні зросли на 10,3% у річному вираженні, показали попередні дані іспанського статистичного відомства INE. Інфляція сповільнилася порівняно з 10,7% у липні і виявилася меншою за 10,4%, які прогнозували аналітики, опитані The Wall Street Journal.
Уповільнення зростання споживчих цін пов’язане із уповільненням темпів зростання цін на енергоресурси, наголошується в доповіді INE.
У помісячному вираженні споживчі ціни країни у серпні зросли на 0,1%. Минулого місяця ціни знизилися на 0,6% порівняно з червнем.
Серед лідерів зростання у складі Stoxx 600 торгуються акції норвезької IT компанії Adevinta ASA (13,8%), датського виробника діагностичного обладнання Ambu A/S (7%), британського виробника взуття Dr. Martens PLC (+5%) та французької цифрової Atos SE (+4,7%).
У лідерах падіння у Європі знаходяться акції видобувних та енергетичних компаній, серед яких Polymetal International PLC (-3%), Orron Energy AB (-2,8%), Dino Polska S.A. (-2,3%), Equinor ASA (-2%), Antofagasta PLC (-1,9%) та BHP Group Ltd. (-1,8%).
