Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді запросив президента України Володимира Зеленського відвідати Індію «за взаємно зручного випадку», відповідний 32 пункт завершує спільну заяву України та Індії за результатами візиту прем’єра до Києва.
«Цілком природно, що в таких випадках він (Моді) надсилає запрошення, що він і зробив у цьому випадку. Тож ми очікуємо, що в момент, коли йому буде зручно, президент Зеленський відвідає Індію», – прокоментував це запрошення міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар на прес-брифінгу в п’ятницю в Києві.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді в п’ятницю зустрівся в Києві з президентом України Володимиром Зеленським. Це перший візит прем’єра Індії в Україну з моменту здобуття останньою незалежності в 1991 році.
21 серпня 2024 року Американська Торговельна Палата в Україні (AmCham Ukraine) провела урочистий прийом у Києві з нагоди святкування Дня Незалежності України. Захід об’єднав членів Палати, дипломатів, представників бізнесу, ставши важливою подією в діловому житті столиці.
Захід розпочався з вітальних слів керівництва AmCham. Президент Палати Андрій Гундер підкреслив важливість партнерства між Україною та Сполученими Штатами і висловив упевненість у подальшому розвитку двосторонніх економічних відносин. Особлива увага була приділена викликам, що стоять перед українським бізнесом в умовах триваючої війни та глобальної економічної нестабільності.
На сьогоднішній день AmCham Ukraine об’єднує понад 600 компаній-членів, що робить її однією з найбільших та найвпливовіших бізнес-асоціацій в Україні. Для ефективного захисту інтересів бізнесу та вирішення ключових питань в різних галузях економіки, в рамках Палати працюють 24 профільних комітетів, що охоплюють такі сфери, як фінанси, ІТ, охорона здоров’я, агробізнес та інші.
Рада директорів AmCham Ukraine відіграє важливу роль в управлінні організацією, надаючи стратегічні рекомендації та професійну експертизу. До складу Ради входять:
Виконавчий комітет:
Олена Кошарна — Голова Ради (Horizon Capital)
Арвід Тюркнер — Заступник голови Ради (ЄБРР)
Алекс МакУортер — Заступник голови Ради (Citi Україна)
Сергій Мартинчук — Скарбник (Сisco)
Сергій Чорний — Юридичний радник та секретар (Baker McKenzie)
Директори:
Юлія Бадрітдінова — Генеральний директор, McDonald’s Україна
Василь Бовділов — Генеральний директор, Unilever Україна
Михайло Бубнов — Генеральний директор, Schneider Electric Україна
Олег Хайдакін — Генеральний директор, Carlsberg Україна
Михайло Харенко — Партнер, Sayenko Kharenko
Леонід Полупан — Генеральний директор, Microsoft Україна
Петро Рондіяк — Голова ради директорів, Winner Group Ukraine
Анджей Ружицький — Генеральний директор, Bunge Україна
Олена Середа — Директор з корпоративних відносин та юридичних питань, Coca-Cola Україна
Андрій Цимбал — Генеральний директор, KPMG Україна
Василе Варварой — Генеральний директор, Cargill Україна
Прийом, організований Американською Торговельної Палати в Україні, продемонстрував єдність та прагнення українського бізнесу до розвитку в умовах глобальних викликів. Цей захід ще раз підкреслив важливість міжнародного партнерства та роль AmCham Ukraine у підтримці економічної стабільності та зростання в країні.
Інтерфакс-Україна – член Американської Торговельної Палати в Україні та офіційний постачальник послуг AmCham Ukraine.
Загальний виділений перестрахувальний капітал зріс на 7% у 2023 році, до $568 млрд, а на 2024 рік прогнозується ще більше зростання – до $625 млрд, повідомляє сайт Reinsurance News з посиланням на звіт кредитного рейтингового агентства AM Best.
Згідно зі звітом, традиційний перестрахувальний капітал у 2023 році збільшився на 14% у річному обчисленні – приблизно на $57 млрд, до $468 млрд.
За даними AM Best, крім Berkshire Hathaway National Indemnity, найбільш істотне зростання капіталу було отримано на Бермудських островах завдяки стійкому операційному прибутку, про який повідомили різні бермудські компанії.
AM Best прогнозує на 2024 рік зростання традиційного капіталу перестрахування на 10% до $515 млрд, тоді як очікується, що капітал третьої сторони складе від $105 млрд до $110 млрд.
Таким чином, загальний виділений капітал перестрахування на кінець 2024 року оцінюють у $620-625 млрд, і аналітики AM Best очікують, що протягом 2024 року цей ринок продовжить процвітати.
Страхова компанія «Гардіан» (Київ) розробила страховий продукт «Гардне КАСКО» з покриттям військових ризиків до 100% від вартості транспортного засобу, повідомляється на сайті страховика.
Як зазначається, згідно з умовами страхового продукту, страхуванню підлягає будь-який тип транспортного засобу, зокрема електромобілі, віком до п’яти років включно і вартістю від 1 млн грн до 10 млн грн. Франшиза – 0% за всіма ризиками. Розмір страхового тарифу становить від 3% до 4,2% (залежно від обраних умов).
Програма покриває стандартні страхові ризики: ДТП; пожежа; стихійне лихо; стихійні явища; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події; незаконне заволодіння, а також воєнні ризики: пошкодження/знищення ТЗ внаслідок воєнних дій через застосування зброї, зокрема безпілотних літальних апаратів будь-яких типів і/або їхніх уламків, засобів протиповітряної оборони і/або боєприпасів на території України в районах, де не ведуться воєнні (бойові) дії та вони не перебувають у тимчасовій окупації.
Як додатковий бонус передбачено додаткове покриття, зокрема: грубі порушення ПДР, пошкодження під час евакуації – до 5% від розміру страхової суми один раз упродовж строку дії договору.
Програма не передбачає обмеження за віком водіїв, допущених до керування транспортним засобом. Є можливість сплати страхового платежу одноразово або частинами.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020-го отримала статус повного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена картка».
Влада Молдови до кінця 2024 року планує завершити техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту з будівництва першого в країні мультимодального логістичного комплексу на залізничній станції Берешть в Унгени (5 км від кордону з Румунією), повідомило молдовське Мінекономіки. Проєкт реалізується за технічної підтримки USAID у рамках програми «Інституційні та структурні реформи в Молдові». Після завершення підготовки ТЕО буде оголошено конкурс на пошук інвестора.
«Амбітний проєкт охоплює залізничні та автомобільні під’їзні шляхи, контейнерні крани, вантажно-розвантажувальні платформи, склади і парк вантажних автомобілів. За оцінками, інфраструктура зможе обслуговувати до 200 тис. вантажівок щорічно, перевалка вантажів складе близько 4 млн тонн. Термінал Берешть стане регіональним логістичним хабом, що інтегрує Молдову у світову транспортно-логістичну мережу», – йдеться в повідомленні.
Наразі основні перевізники зі Сходу і Заходу вважають за краще вибирати маршрути в обхід Молдови через відсутність логістичної інфраструктури.
Залізнична станція Берешть розташована за 106 км від Кишинева, за межами міста Унгень з північного боку, на залізничному коридорі, що йде до міста Белць і триває далі до кордону з Україною. Стратегічне розташування станції пов’язане з близькістю кордону Румунії/ЄС (5 км), а також зв’язком із численними промисловими об’єктами і транспортними маршрутами.
Ділянка під термінал Берешть займає площу 80 га, вона належить державі й управляється ДП «Залізниця Молдови». Залізничні колії об’єкта дають змогу використовувати як широку колію (1520 мм), так і європейську (1435 мм).
За даними молдовських ЗМІ, інвестиції в проєкт оцінюють у 30 млн євро, будівництво об’єкта триватиме 24-30 місяців.
Україна з понеділка, 25 серпня, може повернутися до експорту електроенергії в денні години, коли в енергосистемі виникне її профіцит, повідомила НЕК «Укренерго» в Telegram.
За її даними, цьому сприяє зниження спеки і, як наслідок, споживання електроенергії, а також достроковий вихід із планового ремонту одного з блоків атомних електростанцій. При цьому в денні години активно працюють сонячні електростанції.
В «Укренерго» нагадали, що задля уникнення аварій енергосистема має працювати збалансовано – кількість енергії, що виробляється, кожної хвилини має відповідати кількості спожитого ресурсу.
«З огляду на економічну недоцільність обмеження роботи СЕС, починаючи з 25 серпня Україна планує відновити експорт електроенергії до сусідніх країн. Уже завтра буде проведено аукціон на доступ до міждержавних перетинів за напрямками Румунії, Угорщини та Молдови», – зазначили в НЕК.
Електроенергія експортуватиметься виключно в період профіциту – під час активної роботи СЕС. У періоди максимального споживання, коли потужності в енергосистемі недостатньо, експорт е/е з України здійснюватися не буде.
Джерело: https://interfax.com.ua/
