Запорізьке комунальне підприємство «Запопрожелектротранс» 24 грудня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 423,3 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 1 січня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК «ВУСО».
Україна отримала $1 млрд від Японії та Великої Британії, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Транш надійшов під гарантії урядів цих держав у рамках програми DPL Світового банку”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, залучені кошти спрямують на зміцнення української економіки та фінансування пріоритетних видатків у соціальній і гуманітарній сферах.
Близько 2 млн артилерійських снарядів буде вироблено в 2025 році в країнах ЄС, повідомив новопризначений єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс у коментарі Hromadske.
Відповідаючи на запитання про те, чи вистачить Європі виробничих потужностей для збільшення військової допомоги Україні, чиновник зазначив, що лише 20-25% зброї виробляють у країнах ЄС, а решту купують за кордоном. За словами Кубілюса, збільшення виробництва зброї в ЄС потребує замовлень від європейських урядів, яких бракує, а без довгострокових контрактів із виробниками озброєння не варто очікувати, що Європа вироблятиме більше зброї та боєприпасів для України в наступні роки.
“Гроші з бюджету ЄС не можуть використовуватися для закупівлі зброї для України. Існує низка обмежень на інвестиції в оборонну промисловість за межами ЄС. Однак для закупівлі озброєнь можуть бути використані гроші з Європейського фонду миру або заморожених російських активів”, – зазначив єврокомісар.
Водночас, пояснює Кубілюс, наступного року Україна отримає близько EUR30 млрд від ЄС і сама вирішить, скільки з цієї суми використати в оборонних цілях. Наразі в ЄС упроваджується новий механізм, що дає змогу інтегрувати український військово-промисловий комплекс у європейську оборонну промисловість.
У підсумковому комюніке саміту ЄС, який відбувся 18-19 грудня, особливо наголошується, що Європейська рада “планує активізувати роботу з подальшої підтримки та розвитку оборонної промисловості України й поглиблення її співпраці з оборонною промисловістю ЄС”.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” у 2025 році має намір зосередитися на системному розмінуванні земель сільгосппризначення та водних шляхів, повідомила пресслужба агрохолдингу у фейсбуці.
“Насамперед це формування разом з органами влади нового підходу до створення масивів ділянок для проведення всіх етапів очищення земель: від нетехнічного обстеження до механізованого та ручного розмінування. Крім того, разом із саперною спільнотою ми працюємо над удосконаленням процесів протимінної діяльності та збільшенням доступності технічних засобів інспектування тощо. Усе це дасть змогу зробити процес розмінування швидшим, ефективнішим і доступнішим для України”, – розповів директор із взаємодії з владою Михайло Різак.
“Нібулон” також планує розширювати сертифікацію власного підрозділу розмінування на повний цикл, що включає знешкодження вибухонебезпечних предметів і підводне розмінування.
“Ми продовжуємо інвестувати в розвиток, готові надавати послуги всім охочим”, – зазначив Різак.
Він наголосив, що “Нібулон” готовий продовжувати розмінування українських сільгоспземель і водних шляхів, але хотів би отримати державну підтримку, яку вже заробив.
“Звертаємо увагу держави, що досі не отримали повернення витрат за вже реалізовані проєкти розмінування”, – констатував він.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Більше половини опитаних планують закриття саме через старі-нові податки
Опендатабот провів найбільше дослідження стану та планів фопів в Україні. В опитуванні взяли участь майже 32 тисячі підприємців. 27% опитаних планують закриватися найближчим часом. Більше половини таких бізнесів припиняють роботу через різке зростання податкового навантаження. У грудні на 1 відкритий фоп 2 підприємці закриваються. До порівняння, рік тому ситуація була кардинально протилежна: на 4 нових підприємця припадало 1 закриття.
Опендатабот провів масштабне опитування українських підприємців, аби дізнатися плани малого та середнього бізнеса на найближче майбутнє. В дослідженні взяли участь 31 694 респонденти, які зазначили, що працюють як фопи.
27% або ж 8621 опитаних підприємців планують закриття найближчим часов. 2297 або ж 7% планували закритися цьогоріч. Ще 20% або 6324 учасника зазначили, що планують припинити діяльність у наступному році.
Більше половини з тих, хто планує закриття — а саме 62% — прийняли рішення закриватися через підвищення податків. Ще 19% підприємців припиняють роботу через проблеми у бізнесі. Варто зазначити, що наразі через масштабну атаку проросійських хакерів на державні реєстри закриття бізнесу або ж дуже ускладнене, або ж взагалі неможливе.
Найбільше опитаних фопів працює у рітейлі (роздрібна торгівля) — 24,6%, ще 21% — в ІТ.
З моменту підписання закону про введення військового збору для малого та середнього бізнесу на 1 новий фоп припадає 2 закритих. Так, 24 497 підприємців припинили роботу за період з моменту підписання Президентом закону та до 17 грудня. За цей саме період відкрилося у 2,2 рази менше нових справ: 10 947. До порівняння, у відповідний період торік на 4 нових фопи припадав лише 1, що закривався.
Опендатабот звернувся по коментар до Голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данили Гетманцева. Однак на момент публікації тексту відповіді ми не отримали.
https://opendatabot.ua/analytics/fops-pool-result
Під час повномасштабної війни колектив АТ “Харківобленерго” скоротився на 20%, який компанія поповнює за рахунок різних форм навчання, передає Енергореформа.
Про це повідомив директор з персоналу компанії Сергій Вовк під час першого засідання Ліги енергетичного розвитку України в Києві, присвяченому кадрам в енергетиці.
“Ми є прифронтовою зоною, по всьому периметру якої постійно відбуваються бойові дії. У звʼязку з цим значна кількість працівників виїхала за межі регіону і ми стикнулися з дефіцитом персоналу. З орієнтовної кількості 6 тис. персоналу ми втратили 1 200 працівників, тобто скорочення команди склало 20%. В результаті на сьогодні нами затребувані абсолютно всі спеціальності “в полі”, серед яких, зокрема, електромонтери, фахівці з обслуговування кабельних мереж”, – зазначив Вовк.
За його словами, підготовка кадрів для “Харківобленерго” відбувається в форматі дуальної освіти в рамках підписаних угод, зокрема, з Харківським політехнічним інститутом, Харківським національним університетом радіоелектроніки, а також власними силами товариства.
За даними Вовка, у 2023 році навчання пройшли майже 1500 працівників компанії, з яких у Центрі підготовки персоналу – 1000 фахівців, у спеціалізованих навчальних закладах – понад 400 осіб. За 10 місяців 2024 року ще майже 1500 працівників пройшли відповідне навчання з підвищення кваліфікації.
“Важливою проблемою є суттєве погіршення освітнього рівня учнів шкіл та студентів після переходу на “дистанційку”. Плюс величезна кількість дітей шкільного та студентського віку виїхали з країни. Ми втратили великий прошарок майбутніх спеціалістів, який треба надолужити. Тому ведемо активний пошук співробітників через Держслужбу зайнятості, соціальні мережі”, – пояснив директор з персоналу.
Він додав, що на певні посади компанія бере навіть без досвіду роботи.
“Якщо людина готова працювати, то вона проходить навчання, складає іспити, і потім вже може обійняти вищу посаду, ніж та, яку ми пропонуємо їй на початку”, – уточнив Вовк.
Як було зазначено під час засідання Ліги енергетичного розвитку, ринок праці в енергетиці в найближчі 10 років потребуватиме, за різними оцінками, від 60 до 80 тис. нових працівників, водночас нинішні освітні можливості дозволяють підготувати лише 10 тис. фахівців.
“Спілкуючись з енергетиками, я чую про колосальний попит на вже підготовлених фахівців, які можуть швидко адаптуватися та активно працювати. Одним з важливих шляхів підготовки таких спеціалістів є дуальна освіта, але вона потребує підтримки з боку держави. Треба оперативно усунути будь-які законодавчі перепони і полегшити процедури, адже майбутні енергетики мають навчатися у вишах і паралельно працювати на підприємствах, набуваючи досвід і отримуючи зарплату”, – вважає директор з розвитку інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна ” та засновник ГО “Клуб експертів” Максим Уракін.
Довідка: Ліга енергетичного розвитку України (ЛЕРУ) – громадська організація, заснована журналістами та комунікаційниками Олександром Голіздрою та Сергієм Шевченко, з метою підвищення ефективності комунікацій та діалогу між всіма стейкхолдерами енергоринку.
Energoreforma, SHEVCHENKO, URAKIN, Vovk, ГОЛІЗДРА, Харківобленерго
