Мережа лабораторій “Ескулаб” планує найближчими днями відновити роботу в Києві та Київській області після спроб рейдерського захоплення, до кінця року розширити мережу в регіоні до понад 100 пунктів забору.
“Зараз у нас у Києві та області 32 пункти забору, ми плануємо до кінця року відкрити ще 70. Ми обов’язково повернемося в роботу наступного тижня, найближчим часом ми стабілізуємо ситуацію і почнемо проводити забір біоматеріалу наших пацієнтів”, – сказала операційний директор мережі Світлана Зінченко на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
Своєю чергою, керівник юридичного департаменту “Ескулаба” Андрій Зборівський повідомив, що під час спроб незаконного заволодіння компанією з боку її співзасновників Станіслава Луговського та Дениса Мельника “у пунктах забору біоматеріалу відбувається масове й систематичне порушення касової дисципліни та ухилення від податків”.
“Ми звернулися до податкових органів, за нашими зверненнями проводилися перевірки, за два дні таких перевірок було встановлено три порушення касової дисципліни. Факти правопорушень фіксуються і передаються до правоохоронних органів. Винні нестимуть відповідальність, зокрема кримінальну”, – сказав він.
Він також повідомив, що діяльність компанії “Ескулаб” блокується компанією “МЗ Груп”, яка надавала “Ескулабу” послуги у сфері ІТ.
“МЗ Груп” заблокувала акаунти всіх співробітників компанії “Ескулаб-Центр”. Унаслідок таких дій стало неможливо виконувати лабораторні дослідження біоматеріалу, який було відібрано в тисяч пацієнтів”, – сказав він.
Зборівський зазначив, що “є факти блокування біоматеріалу у львівській та київській лабораторії мережі”, а керівники київської та львівської лабораторії приховували біоматеріал пацієнтів.
“Ці незаконні дії спричинили загрозу здоров’ю та життю пацієнтів, оскільки багато пацієнтів вимагали невідкладної видачі результатів. У тому числі, перебуваючи в лікарнях. За даними фактами були відповідні звернення до правоохоронних органів і були відкриті кримінальні розслідування”, – сказав він.
“Керівництво лабораторії “Ескулаб” у Київському регіоні виконує всі необхідні дії для усунення негативних наслідків таких протиправних дій, відновлення діяльності компанії та виконання лабораторних досліджень”, – сказав він.
Зборівський наголосив, що “лабораторія вживає всіх можливих дій, щоб винні понесли встановлену законом відповідальність”.
Своєю чергою, керівниця відділу бізнес-аналітики лабораторії “Ескулаб” Юліана Дутко уточнила, що з 19 до 25 липня в роботу інформаційної системи лабораторії проводили втручання, які блокували її, “насамперед блокували акаунти директора Сергія Дядюшка, операційної директорки Світлани Зінченко, співробітників пунктів збору та працівників офісу”.
Крім того, за словами Дутка, “партнери дійшли до апогею совій аморальності і вручну видаляли зареєстровані замовлення”.
“У нас є підтвердження, що всі ці дії були здійснені співробітниками “МЗ Груп” Ігоря Малиновського”, – сказала вона.
Дутко також повідомила, що співробітники пунктів збору отримали вказівку від Станіслава Луговського не проводити через систему оплату за аналізи, уникаючи, таким чином, оподаткування. При цьому для здійснення цієї маніпуляції використовувалося резервне сховище даних.
“Зокрема, ми зафіксували в одному з пунктів, що сумарна оплата за аналізи склала понад 10 тис. грн, тоді як податки було заплачено з 210 грн”, – сказала вона.
Зі свого боку директор “Ескулаб Центр” Сергій Дядюшко зазначив, що дії рейдерів “завдали лабораторії величезної репутиційної шкоди, оцінити яку складно”.
“Йдеться не тільки про корпоративний конфлікт. Йдеться про те, що в цей конфлікт були втягнуті пацієнти, а це ставить під загрозу їхнє життя і здоров’я. Пацієнти відтерміновують операції та візити до лікарів через штучно створену ситуацію, в цей час Луговський і Мельник виводять з “Ескулаб” у Львові мільйони гривень”, – наголосив Дядюшко.
Як повідомлялося, наприкінці липня мережа лабораторій “Ескулаб” призупинила діяльність у Києві через конфлікт, що виник між власником мережі Сергієм Дядюшком та її співзасновниками – Станіславом Луговським і Денисом Мельником. Адміністратором програмного забезпечення лабораторії виступав двоюрідний брат Луговського Ігор Малиновський.
Конфлікт між співзасновниками мережі “Ескулаб” виник 2023 року, коли Луговський і Мельник спробували переоформити на себе частку Дядюшка і вивести його зі складу учасників мережі.
Медична лабораторія “Ескулаб” входить до трійки найбільших приватних лабораторій України, законтрактована Національною службою здоров’я України (НСЗУ). До складу мережі входять п’ять лабораторних центрів і 180 пунктів забору аналізів у західних регіонах України та Києві.
2023 року “Ескулаб” заплатив 33,8 млн грн податків, зокрема ЄСВ – 14,97 млн грн, військовий збір – 1,33 млн грн, ПДФО – 14,034 млн грн. Входить до десятки найбільших платників податків Львівської області.
Співзасновниками ПП “ПСМЛ “Ескулаб” виступають Дядюшко, якому належить 43% компанії, Луговський (43%) і Мельник (14%). Співзасновниками ТОВ “Ескулаб центр” виступають Дядюшко, Луговський і Мельник, кожному з яких належить по 20% компанії, а також Руслана Солтані, якій належить 40%.
Гнатыш, Дутко, Дядюшко, Ескулаб, Зборівський, Зинченко, Петровський
Основні види промпродукції за обсягом реалізації у 2023 році (млн грн)
Джерело: Open4Business.com.ua
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, у січні-червні поточного року наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) на 87% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,892 млн тонн, окатишів – на 25%, до 3,193 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 31% – до 2,085 млн тонн.
Згідно з операційним звітом материнської компанії Metinvest B.V. у понеділок, випуск товарної залізорудної продукції збільшився більш ніж удвічі – до 8,021 млн тонн, а виробництво товарного ЗРК зросло в 3,4 раза – до 5,023 млн тонн, чому сприяло розблокування українських чорноморських портів із серпня 2023 року та збільшення портфеля замовлень на коксові вугільні окатиші.
Зазначається, що у зв’язку з обмеженим виробництвом електроенергії в Україні через російські обстріли з середини березня 2024 р. і високим попитом на імпортну е/е, її вартість впливає на завантаженість і конфігурацію роботи гірничо-збагачувальних комбінатів групи.
Водночас “Метінвест” розподіляє завантаженість ГЗК, з огляду на доступність е/е, її вартість, ринкові ціни на залізорудну продукцію та інші фактори для забезпечення ефективного виробництва.
У результаті, у 2-му кварталі 2024 року виробництво загального ЗРК зменшилося на 17% проти попереднього кварталу – до 4,033 млн тонн, обсяг випуску товарної залізорудної продукції зменшився на 13% – до 3,814 млн тонн, зокрема виробництво товарного ЗРК скоротилося на 22% – до 2,205 млн тонн. Водночас обсяги виготовлення товарних окатишів залишилися майже на рівні попереднього кварталу – 1,609 млн тонн.
Згідно зі звітом, виробництво вугільного концентрату групи у 2-му кв-2024 зменшилося на 8% проти попереднього кварталу – до 999 тис. тонн.
Зазначається, що основним фактором цього було зниження обсягів виробництва на 12% у Покровській вугільній групі (Україна) – до 562 тис. тонн, серед іншого через запланований перерозподіл видобувних робіт з огляду на потужності виробничих ділянок.
Виробництво вугільного концентрату на United Coal Company (США) залишилося майже на рівні попереднього кварталу – 437 тис. тонн. Зазначається, що в 1 півріччі-2024 випуск вугільного концентрату групи зменшився на 31% переважно через зменшення обсягів виробництва на 39% на United Coal Company у зв’язку з припиненням видобутку на шахтах Carter Roag та зменшенням видобутку на деяких шахтах Wellmore. Також виробництво вугільного концентрату в Покровській вугільній групі знизилося на 25% переважно внаслідок оптимізації видобувних робіт через зміну гірничо-геологічних умов.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Обсяг експортної виручки, що надійшла в Україну за січень-червень 2024 року, перевершив результат за аналогічний період минулого року на 15,9%, або $3,3 млрд, тоді як розмір неповерненої валютної виручки тримається на колишньому рівні 7-8 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у відповідь на запит агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Тому практично незмінні обсяги експортних операцій, за якими було перевищено граничні строки розрахунків, на тлі збільшення обсягів отриманої експортної виручки з-за кордону є позитивною тенденцією”, – зазначив регулятор.
Нацбанк зазначив, що розширення обсягів неповерненої експортної виручки негативно позначилося б на платіжному балансі та рівні міжнародних резервів, які є важливим буфером макрофінансової стійкості країни.
Зазначається, що з огляду на це НБУ системно протидіє непродуктивному відтоку капіталу та вживає заходів для своєчасного повернення експортної виручки.
Зокрема, центробанк згадав запроваджені на початку повномасштабного вторгнення РФ валютні обмеження, які він пом’якшує лише за наявності стійких передумов, заходи посилення валютного нагляду, а також збереження скорочених граничних строків розрахунків для експорту окремих с/г товарів.
“Національний банк очікує запровадження Кабінетом міністрів України режиму експортного забезпечення за операціями з експорту окремих аграрних товарів, що був розроблений за участю Мінагрополітики, НБУ, ДПСУ, ДМСУ та інших державних органів, і затверджений цьогоріч Верховною Радою відповідними змінами до законів”, – йдеться у відповіді регулятора.
“Вважаємо, що цей захід має сприяти покращенню ситуації з поверненням валютної виручки в аграрній сфері. Наразі державні органи закінчують підготовку підзаконної нормативно-правової та технічної бази для впровадження зазначеного механізму”, – додав Нацбанк.
Регулятор має намір і надалі співпрацювати з державними органами для забезпечення комплексного підходу у вирішенні питання своєчасного повернення експортної виручки в Україну.
Як повідомлялося, на початку листопада 2023 року НБУ на запит агентства “Інтерфакс-Україна” поінформував, що обсяг неповерненої валютної виручки від початку повномасштабного вторгнення РФ становить близько $8 млрд, що, на думку регулятора, “має відчутний вплив на платіжний баланс”. Центробанк зазначив, що йдеться не тільки про виручку від експорту зернових, а й про неповернену валютну виручку загалом.
Державний Ощадбанк (Київ) уклав перший кредитний договір на 28,7 млн грн під 9% річних за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” на встановлення газопоршневої електроустановки потужністю 2,5 МВт, повідомляється на сайті фінустанови.
“Клієнт, який постачає сировину багатьом українським виробникам товарів першої необхідності, отримає кредит на суму 28,7 млн грн строком на 5 років. Потужність установки – 2,5 МВт; це убезпечить виробництво на випадок тривалого вимкнення електроенергії”, – уточнюється в прес-релізі.
Назву компанії банк не розкриває.
Як повідомлялося, уряд у другій декаді липня запустив кредитування підприємців і бізнесу за програмою “Доступні кредити 5-7-9” для придбання та встановлення газотурбінних, газопоршневих або біогазових генерувальних установок. Максимальна сума кредиту становить до 150 млн грн, а термін кредитування – до 10 років.
За даними Національного банку України (НБУ) станом на 1 червня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (415,82 млрд грн) за загальними активами серед 63 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 5,98 млрд грн.
Антимонопольний комітет України розпочав розслідування проти виробника води «Карпатська джерельна» через можливе введення в оману споживача. Пише Delo.ua* із посиланням на повідомлення АМКУ.
Зазначається, що відомством розпочато розгляд справи № 127-26.4/116-24 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатські мінеральні води» порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
«Предметом справи є, зокрема, дії ТОВ «Карпатські мінеральні води» у вигляді поширення інформації щодо води торговельної марки «Карпатська Джерельна», а саме щодо походження та характеристик такої продукції», – зауважують в АМКУ.
У відомстві звертають увагу на те, що «Карпатська Джерельна» видобувається зі свердловин, тому не може називатись «джерельною». Окрім того, вода під цією торговою маркою не має жодного відношення до Карпат, адже її видобування та фасування здійснюються за сотні кілометрів від них.
В АМКУ додають, що такі дії, за відсутності у ТОВ «Карпатські мінеральні води» відповідного належного підтвердження таких відомостей, містять ознаки порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману споживачів.
Про компанію «Карпатські мінеральні води»
«Карпатські мінеральні води» є національним виробником мінеральних вод і безалкогольних напоїв вже більше ніж 15 років.
Компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод у 1996 році з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ «Карпатська Джерельна», і в червні 2002 року була реорганізована в завод по виробництву мінеральної води і безалкогольних напоїв «Карпатські мінеральні води». В 2002 році компанія розпочала виробництво солодких газованих напої в ТМ «Фруктова Джерельна» і ТМ «Соковинка», а в 2016 – енергетичного напою ТМ «Dragon».
Сьогодні група компаній «Карпатські мінеральні води» є потужним гравцем українського ринку природних мінеральних вод і безалкогольних напоїв.
Мінеральна вода «Карпатська Джерельна» видобувається з двох артезіанських свердловин на глибині 90 метрів із природного джерела. Як стверджують в компанії, виробництво знаходиться безпосередньо біля джерела, і вода зі свердловин надходить на лінії розливу по трубопроводу. В процесі розливу вода проходить фільтрацію тільки від механічних домішок і зберігає всі корисні природні мікроелементи.
Нагадаємо, Антимонопольний комітет України наклав штраф на три компанії бізнесмена В’ячеслава Супруненка на майже 1 млн грн.
Так, ТОВ «Київський завод «Росинка» оштрафовано на 169 999 грн, ТОВ «Київський БКК» – на 300 000 грн, ТОВ «Київхліб» – на 500 000 грн. Цей захід впливу було накладено за порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом придбання активів у вигляді єдиного майнового комплексу ПрАТ «Краплинка» без дозволу АМКУ.
