ДП “Ліси України” анонсувало проведення “жорстких кадрових чисток на всіх рівнях”, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець у Facebook.
“Протягом року безпека ДП “Ліси України” фіксувала факти порушень, збирала інформацію, проводила службові розслідування, передавала матеріали правоохоронцям. Це була величезна робота, яка потребує часу. Але є реальний результат”, – написав він і додав, що деталі слідства поки що не розголошуються.
Як повідомлялося, державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” є одним із найбільших лісокористувачів Європи та найбільшим лісокористувачем України. Входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебувають 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
В Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її межах уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів.
Крім того, для боротьби з корупцією всередині держпідприємства керівництво ДП “Ліси України” задля удосконалення системи електронного обігу деревини (ЕОД) впровадило пілотний проєкт із GPS-моніторингу переміщення вантажного та спеціалізованого транспорту в лісових масивах.
Підприємства об’єднання “Укртрубопром” у січні-вересні поточного року збільшили виробництво труб на 5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 376,1 тис. тонн.
Згідно з даними об’єднання в п’ятницю, у січні поточного року було вироблено близько 30 тис. тонн трубної продукції (44,9% до січня-2022), у лютому – 39,5 тис. тонн (80,4% до лютого-2022). тонн (80,4% до лютого-2022), у березні – 57 тис. тонн (1631,4% до березня-2022), у квітні – 42,3 тис. тонн (228,6% до квітня-2022), у травні – 49,6 тис. тонн (96,5% до травня-2022), у червні – 35 тис. тонн (67,8% до червня-2022).
У липні вироблено 43,9 тис. тонн труб (зростання на 12% до липня-2022), у серпні – 41,8 тис. тонн (14,5%), у вересні – 36,9 тис. тонн (зниження на 10,2%).
При цьому наголошується, що за 9 міс-2023 трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку. Зокрема, “Інтерпайп Ніко Тьюб” і НВП з ІІ “Укртрубоізол” збільшили випуск безшовних труб на 8,8% і 26,2% відповідно, тоді як “Трубосталь” скоротила – на 54,5%. “Сентравіс” збільшив виробництво нержавіючих труб на 12,9%, тоді як “Інтерпайп НМТЗ” знизив – електрозварювальних труб на 62,9%. Виробництво труб ВО “Оскар” знизилося на 25%.
Генеральний директор об’єднання “Укртрубопром” Георгій Польський зазначив, що за підсумками дев’яти місяців поточного року трубна галузь України продемонструвала позитивну динаміку, незважаючи на постійні обстріли виробничих майданчиків, розташованих у прифронтових зонах, зокрема, в Нікополі. Заводи вкладають у безпеку працівників, наприклад, розміщуючи на території цехів мобільні захисні блоки, де люди можуть сховатися від бомбардувань. Крім того, невирішеною залишається проблема стабільного постачання водою трубних виробництв після підриву греблі Каховської ГЕС і обміління Каховського водосховища.
“Справжнім ударом у спину для українських експортерів, зокрема сталевих труб, стала блокада українсько-польського кордону, яка розпочалася на початку листопада. Європейський напрямок – єдиний, який залишився для нашого бізнесу після початку широкомасштабної війни. Багато фури з трубами досі стоять у заторі, зірвано всі терміни доставки європейським клієнтам. Але є загроза розширення страйку й іншими східно-європейськими країнами. Якщо це станеться, майже всім трубним заводам, розташованим у прифронтових регіонах, доведеться вже з середини грудня зупиняти виробничі потужності”, – наголосив гендиректор.
Як повідомлялося, підприємства “Укртрубопрому” в першому кварталі наростили випуск труб на 5,9%, до 126,5 тис. тонн. У першому півріччі вони наростили випуск труб на 5% – до 253,5 тис. тонн.
Підприємства “Укртрубопрому” у 2022 році скоротили виробництво труб на 37,9% порівняно з 2021 роком – до 449,7 тис. тонн. Минулого року всі заводи продемонстрували негативну динаміку. “Інтерпайп Ніко Тьюб” і “Трубосталь” знизили випуск безшовних труб на 31,1% і 61,6% відповідно, “Сентравіс” – нержавіючих труб на 38,3%, “Інтерпайп НМТЗ” – електрозварювальних труб на 67,1%. Виробництво труб ВО “Оскар” впало на 20%, і тільки НВО з ІІ “Укртрубоізол” вийшов на рівень виробництва позаминулого року. Дніпропетровський трубний завод простоює і перебуває в стані ліквідації.
Розрахункова кількість населення в окремих регіонах України на підставі кількості діючих sim-карт мобільного зв’язку (у млн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-жовтні 2023 року збільшило обсяг перевезення зерна та продуктів помелу на 5,8%, або на 1,32 млн т порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 24,26 млн т, ідеться у зведенні УЗ.
Згідно з документом, в експортному сполученні за 10 місяців було перевезено 17,55 млн т зерна і продуктів помелу, що на 0,7%, або 129 тис. т менше в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року.
Загалом за 10 місяців залізницею в напрямку портів було перевезено 10,46 млн т зернових вантажів, що на 15% менше, ніж за аналогічний період 2022 року. При цьому обсяг перевезень у напрямку прикордонних переходів становив 7,09 млн т (на 31% більше).
Обсяги перевезень зернових вантажів у напрямку портів зростають із серпня, у зв’язку з початком роботи тимчасового морського коридору в порти Великої Одеси, зазначили в УЗ.
Уточнюється, що в жовтні частина перевезень зернових у напрямку портів становила 56,8%.
Раніше повідомлялося, що українським морським коридором, встановленим ВМС ЗСУ, з 10 серпня 2023 року скористалося 151 судно, з яких 121 вже вийшло ним із 4,4 млн тонн експортного вантажу.
Згідно з прогнозом заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрія Васькова, за умови повноцінної роботи морського коридору більше ніж 50% експортних відвантажень 2024 року здійснюватимуть морем.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують опускатися в п’ятницю.
Перенесення зустрічі міністрів ОПЕК+ привнесло деяку нервозність на ринок. Проте експерти вважають, що перенесення не позначиться на результатах зустрічі, пише MarketWatch. Аналітики Citi очікують, що Саудівська Аравія продовжить добровільне обмеження виробництва на 1 млн б/д на перший квартал 2024 року, а інші країни загалом пообіцяють дотримуватися встановлених квот до кінця року.
Експерти UBS також прогнозують, що картель досягне угоди про обмеження на видобуток. При цьому вони очікують збереження волатильності цін на нафту в найближчому майбутньому.
Котирування січневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 6:58 кв становили $81,33 за барель, що на $0,09 (на 0,1%) нижче за ціну на закриття минулої сесії. У четвер ці контракти подешевшали на $0,54 (на 0,7%) – до $81,42 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці опустилася на $0,7 (на 0,9%) і становить $76,42 за барель. Основна сесія в четвер не проводилася через святкування в США Дня подяки.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), обговорило з потенційними замовниками постачання продукції наступного року в обсязі понад 200 тис. тонн титанової руди.
Згідно з прес-релізом компанії, обговорення можливих постачань відбулося в рамках 17-ї щорічної TZMI Congress – найбільшої виставки світової титанової галузі, яка відбулася в Сінгапурі.
Завдяки заходу, який об’єднав найбільших гравців титанового ринку, представники ОГХК провели низку зустрічей для розширення міжнародного співробітництва та планування поставок на 2024 рік. Зокрема, попередні переговори відбулися з провідними компаніями Америки, Японії, Великої Британії та країн Європейського Союзу.
“Загальний обсяг обговорених поставок наступного року становить понад 200 тис. тонн продукції ОГХК. Наразі розпочали роботу над наступними етапами переговорів із контрагентами та процедурами, що передують підписанню контрактів. Сподіваємося, що розширення співпраці, над чим ми зараз активно працюємо, сприятиме нарощуванню економічної стабільності компанії”, – зазначив заступник голови правління компанії Дімітрі Каландадзе, якого цитує прес-служба.
При цьому він констатував, що блокада експортних шляхів і обстріли морської інфраструктури з боку Росії призводять до зривів термінів постачання продукції замовникам. Це безпосередньо впливає на імідж українських експортерів і затримує оплату за товар. Однак у таких умовах дуже важливо напрацьовувати альтернативні шляхи співпраці та розширювати її. Це пріоритет для управління компанії, резюмував заступник голови правління.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочало фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). Раніше ці комбінати були в оренді у структур Фірташа. Потім підприємство було перетворено на ПАТ, а після – на ПрАТ.
Уряд у серпні 2016 року вніс ОГХК до списку компаній, що підлягають приватизації у 2017 році. Її терміни кілька разів відкладали, а конкурс двічі зривався.
ОГХК раніше реалізовувала продукцію більш ніж у 30 країн світу і була одним з найбільших у світі виробників титанової сировини, займаючи 4% світового ринку. Компанія видобуває титанову руду.
