Міжнародна мережа JYSK відкрила в четвер новий магазин в Івано-Франківську в ТРЦ Veles Mall (вул. Вовчинецька, 225а), повідомила пресслужба ритейлера.
“Магазин розташований на цокольному поверсі поруч із бомбосховищем і забезпечений альтернативними джерелами живлення”, – уточнив Country Director JYSK в Україні Євген Іваниця, наголосивши на пріоритеті з точки зору безпечного шопінгу.
Магазин реалізує сучасну концепцію JYSK 3.0, його торговельна площа – 1038 кв. м, складська – 388 кв. м, під офісні приміщення відведено 40,85 кв. м.
Це третій магазин JYSK в Івано-Франківську та 98 в Україні. У 2025 фінансовому році, що починається у вересні, мережа планує відкрити ще 8 нових магазинів і оновити 12 наявних. Штат JYSK в Україні налічує понад 800 співробітників.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group більш ніж з 3,4 тис. магазинів у 48 країнах. Виручка JYSK у 2022/23 фінансовому році становила EUR5,2 млрд.
Прогноз дефіциту потужності енергосистеми,%
Джерело: Open4Business.com.ua
Україна в січні-липні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 343,678 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 2,25 раза – до $124,520 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (87,67% поставок у грошовому виразі), Угорщини (4,25%) і Китаю (3,08%).
За сім місяців року країна експортувала 1,025 тис. тонн коксу на $231 тис. до Молдови (99,57%) і Латвії (0,43%), водночас у січні та березні-2024 експорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис. Експорт здійснювали до Молдови (100% постачань у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Фонд державного майна (ФДМ) реалізував на приватизаційному аукціоні ДП “Одеський науково-дослідний і проектний інститут землевпорядкування” за 25,8 млн грн, повідомив глава відомства Віталій Коваль.
“Ціна на ЕМК ДП “Одеський науково-дослідний і проєктний інститут землеустрою” зросла в 5,17 раза. Майже з 5 млн грн до переможних 25,8 млн грн”, – написав він у Telegram.
Покупець також зобов’язаний додатково сплатити 5,16 млн грн ПДВ. Відповідно, загальний економічний ефект від приватизації підприємства становитиме 30,96 млн грн.
Комплекс інституту розташований у центрі Одеси. Новий власник отримає частку в розмірі 81/100 інженерно-лабораторного корпусу з господарськими будівлями і спорудами, автотранспортні засоби та інше майно.
Згідно з умовами продажу, покупець зобов’язаний погасити прострочену кредиторську заборгованість і не допустити звільнення працівників протягом шести місяців.
Держслужба з лікарських засобів та контролю за наркотиками призупинила дію ліцензії лабораторії Інституту громадського здоров’я імені Марзєєва.
“З огляду на системність виявлених порушень, дію свідоцтва про галузеву атестацію, виданого лабораторії, призупинено до усунення зауважень”, – повідомляють на сайті Держлікслужби.
У Держслужбі зазначили, що дію свідоцтва призупинено за підсумками обстеження загального рівня відповідності лабораторії критеріям галузевої атестації з організації лабораторного контролю лікарських засобів, яке було проведено 18-19 липня.
За інформацією служби, під час обстеження “було встановлено невідповідності, які стосуються системи управління якістю, обладнання та проведення випробувань лікарських засобів”.
“Основні висновки свідчать, що численні порушення цілісності даних ставлять під сумнів результати контролю якості лікарських засобів, які були перевірені під час обстеження. Встановлено проведення досліджень за методами, які не відображені в затверджених в Україні методах контролю якості”, – повідомляє Держлікслужба.
Крім того, у держслужбі зазначили, що лабораторія не поінформувала Держлікслужбу, зокрема, про відсутність ресурсів для проведення досліджень і неузгодження субпідрядних робіт, порушення поводження зі зразками лікарських засобів.
Держлікслужба наголошує також, що наразі окрім лабораторії інституту ім. Марзєєва прекваліфікацію ВООЗ мають ще дві лабораторії: Центральна лабораторія Держлікслужби та лабораторія фарманалізу ДП “Державний експертний центр (ДЕЦ) МОЗ”. Крім того, ДП “Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів та медпродукції” акредитована Європейським директоратом з якості лікарських засобів (EDQM) і входить до загальноєвропейської мережі лабораторій OMCL.
Як повідомлялося, раніше лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва звернулася до президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра, керівництва СБУ і МОЗ із проханням запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки. У лабораторії наголосили, що “держконтроль якості лікарських засобів переводять у руки приватного бізнесу, при цьому Держлікслужба використовує у своїх цілях приватну уповноважену лабораторію ТОВ “Добробут-Лікілаб”, створену під себе”.
Як повідомлялося раніше, лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра, керівництво СБУ та Міністерства охорони здоров’я запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки.
3авідувачка лабораторії інституту ім. Марзєєва Наталія Останіна вважає, що керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію з ринку контролю якості лікарських засобів, передаючи направлення на контроль якості від Держлікслужби приватній лабораторії ТОВ “Добробут Лікілаб”.
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників. Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою, Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018. Лабораторія єдина серед наукових держустанов була прекваліфікована ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
Україна в січні-липні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 68,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 107,341 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 55,1% – до $549,282 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (34,90% поставок у грошовому виразі), Єгипту (13,19%) і Польщі (9,82%).
У січні-липні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-липні-2023 ввезла 92 тонни напівфабрикатів на $169 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
