Міжнародна мережа JYSK у четвер відкрила магазин у ТРЦ “ВЕГА” в Білій Церкві після оновлення та розширення торговельної площі, повідомила пресслужба ритейлера.
Згідно з повідомленням, торговельна площа магазину зросла з 890 кв. м до 1077 кв. м, площа складу – зі 140 кв. м до 213 кв. м.
Магазин оновлено відповідно до сучасної концепції мережі 3.0 з новим плануванням і дизайном. Також у магазині представлені три виставкові зони. Для співробітників обладнано нову їдальню та гардеробну.
Як повідомлялося, від початку 2023 року мережа JYSK відкрила п’ять нових магазинів і оновила роботу трьох діючих.
Наразі в Україні працюють 88 магазинів JYSK та інтернет-магазин jysk.ua. Як зазначають у компанії, ця цифра має збільшитися до 100 уже 2024 року. Штат JYSK у країні налічує понад 800 співробітників.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group більш ніж з 3,2 тис. магазинів у 48 країнах.
Виручка JYSK у 2022/23 фінансовому році склала EUR 5,2 млрд.
Котировки межбанковского валютного рынка Украины (грн за 1 pln, период с 01.07.23 по 31.07.23)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту еталонних марок продовжують підніматися вдень у четвер на тлі ослаблення долара США.
Листопадові ф’ючерси на нафту сорту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 14:29 кв торгуються на рівні $93 за барель, що на $1,12 (на 1,22%) вище, ніж на закриття попередньої сесії.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали на $1,14 (1,29%) – до $89,66 за барель.
Очікуване зростання світового попиту на нафту на 1,5 млн барелів на добу в другому півріччі 2023 року порівняно з першим півріччям перевершить пропозицію на 1,24 млн б/д, йдеться в опублікованому напередодні звіті Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
За оцінкою МЕА, у третьому кварталі баланс світового ринку нафти переріс у дефіцит, оскільки більш активне скорочення пропозиції збіглося з рекордно високим попитом.
Тим часом індекс DXY, що показує вартість долара США щодо шести основних світових валют, знижується на 0,03%, що підвищує привабливість сировинних товарів, які котируються в американській валюті.
В Україні виробники олії завантажені сировиною, що стало причиною обвалу внутрішніх закупівельних цін на насіння соняшнику, ринок соняшнику пройде “цінове дно” в середині жовтня, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Усередині країни переробні заводи почали обвалювати ціни на соняшник, оскільки на вересень вони законтрактували необхідні обсяги сировини. Є заводи, укомплектовані насінням олійних на місяць наперед, інші – на один-два тижні. Відповідно переробники купуватимуть сировину в широкому ціновому діапазоні 10500-12500 грн/тонна”, – пояснили аналітики та висловили сподівання, що в перші тижні жовтня ринок побачить найнижчі ціни на соняшник.
За інформацією експертів, незважаючи на дію заборони на імпорт соняшнику в п’ять сусідніх країн ЄС, Болгарія контрактує український соняшник і вже укладено багато договорів. Хоча Болгарія офіційно не заявляла про майбутнє зняття заборон на імпорт українського зерна, але торгівля в цьому напрямку дуже активна.
“Певне зниження цін на рослинні олії на глобальному ринку підтримає сформований знижувальний ціновий тренд на українському ринку соняшнику”, – прогнозують у ВАР.
Національний банк України (НБУ) з 15 вересня вирішив знову знизити облікову ставку до 20% річних з 22% річних відповідно до очікувань ринку.
“З огляду на баланс ризиків, стрімке зниження інфляції та здатність підтримувати курсову стійкість, правління НБУ вирішило знизити облікову ставку до 20% (…) Подальше сповільнення інфляції та можливість НБУ забезпечувати курсову стійкість дають змогу продовжити цикл зниження ставки при збереженні достатньої привабливості гривневих заощаджень. Такий крок підтримає відновлення економіки і водночас не створює загроз для макрофінансової стабільності”, – зазначається на сайті центробанку в четвер.
НБУ зазначив, що цінова динаміка виявилася кращою, ніж очікував НБУ, насамперед завдяки збільшенню пропозиції продуктів харчування, зокрема хороші врожаї посприяли зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти.
“Водночас зниження базової інфляції (до 10% р/р у серпні) було близьким до липневого прогнозу НБУ. Вагому роль в ослабленні фундаментального цінового тиску відігравали заходи НБУ щодо забезпечення привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку. Вони, зокрема, сприяли подальшому поліпшенню курсових та інфляційних очікувань”, – додав центробанк.
Зазначається, що загальна тенденція до зниження інфляції зберігатиметься, однак потенціал її швидкого уповільнення майже вичерпаний.
“З одного боку, кращі врожаї обмежуватимуть зростання цін і в наступні місяці. Зберігатиметься також вплив від фіксації окремих тарифів на житлово-комунальні послуги”, – пояснив Нацбанк.
НБУ й надалі забезпечуватиме стійкість валютного ринку для утримання під контролем курсових та інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому зниженню
З іншого боку, тиск на витрати бізнесу буде значним як через втрати, пов’язані з війною, так і через подорожчання електроенергії та пального, що може стримувати уповільнення інфляції, додав НБУ.
Надалі НБУ очікує продовження циклу зниження облікової ставки, реалізація якого узгоджуватиметься з необхідністю підтримання привабливості гривневих активів як передумови стійкості валютного ринку та стійкого зниження інфляції.
У Міністерстві інвестицій, промисловості та торгівлі (МІПТ) відбулася зустріч заступника міністра Сарвара Хамідова із заступником голови Агентства зі співробітництва в галузі міжнародного розвитку КНР Деном Боціно.
У ході переговорів розглянуто хід реалізації проектів за рахунок грантових коштів Уряду КНР, крім того, обговорено перспективи розширення двостороннього фінансово-технічного співробітництва. Китайська сторона високо оцінила реформи, що здійснюються в Узбекистані останніми роками, та висловила готовність до подальшої інтенсифікації взаємодії у реалізації соціально значущих проектів.
На завершення зустрічі відбулася церемонія підписання Меморандуму щодо реалізації пріоритетних грантових проектів. Документом передбачається реалізація 14 проектів на загальну суму понад 190 мільйонів доларів США у таких галузях, як сільське та водне господарство, охорона здоров’я, освіта та інституційний розвиток.
