Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її ще на 3,7 млн тонн – до 80,5 млн тонн зернових та олійних, що вище за минулорічні показники, які становили 73,8 млн тонн зернових та олійних, повідомила пресслужба асоціації.
Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча було засіяно менше порівняно з минулим роком майже на 2 млн га, – йдеться в повідомленні УЗА.
Згідно з повідомленням, оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася – з 20,2 до 22 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, а у 2021-му – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 16 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,4 млн тонн.
Оцінку врожаю ячменю в 2023 році також підвищено – з 5,2 до 5,8 млн тонн (2021 року – 10,1 млн тонн, а 2022-го – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт 2023/2024 МР очікується рівним 3 млн тонн. Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні ще дещо покращилися – з 26,9 до 28 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022-го – 27,3 млн тонн), водночас експорт може скласти близько 22 млн тонн.
Урожай соняшнику 2023 року очікується на рівні 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн т, 2022-го – 11,1 млн тонн), а потенційний експорт може скласти 0,5 млн тонн. Переробка соняшнику на олію може сягнути 13,2 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА оцінює в 4,1 млн тонн, при цьому експорт 2023/2024 МР очікується на рівні 4 млн тонн; сої – 4,8 млн тонн, а потенційний експорт – 3,3 млн тонн.
Згідно з прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може скласти майже 49 млн тонн. Минулого сезону, який закінчився 30 червня 2023 року, за оцінкою УЗА експорт сягнув 58 млн тонн.
В УЗА наголосили, що експортувати такі обсяги в новому сезоні буде можливо, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Світ уже переконався, що експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі – це єдиний шлях швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які його вкрай потребують”, – пояснили в галузевій асоціації.
УЗА зазначила, що в умовах блокування РФ судноплавства в Чорному морі та її атак на портову інфраструктуру продовжує працювати з Європейською Комісією для компенсації європейським перевізникам за транспортування українського зерна від кордону до європейських портів. Цю ініціативу підтримала європейська асоціація COCERAL, яка також звернулася до Європейської Комісії. Це дасть змогу залишити українським виробникам частину ціни, яку вони змушені зараз витрачати на дорожчу логістику, впевнені в асоціації.
Крім того, вирішується проблема збільшення пропускної спроможності Сулинського каналу на Дунаї для забезпечення його цілодобової роботи та збільшення кількості лоцманів. Ведеться робота разом зі США та ЄС зі створення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевантаження українського зерна з барж на більші судна типу Handysize і Panamax, що зробить логістику через Дунай ефективнішою, констатували в УЗА.
“Перешкоди експорту зерна з України негативно впливають на доступність зернових на світовому ринку. Як стверджує американська розвідка в доповіді для Конгресу США, вторгнення РФ в Україну спричинило глибокі перебої в глобальному постачанні продовольства, підвищивши ціни та збільшивши ризик продовольчої безпеки в бідних країнах Близького Сходу та Північної Африки”, – нагадали у бізнес-об’єднанні.
УЗА підкреслила, що зростання цін призводить і до зростання продовольчої інфляції в розвинених країнах. “У разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – резюмували в галузевій асоціації.
Ціни на нафту еталонних марок, що завершили минулий тиждень на максимальних позначках за цей рік, слабо змінюються вранці в понеділок.
Ціна листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:08 кв становить $84,53 за барель, що на 6 центів (0,07%) вище за показник на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $1,72 (2%) – до $88,55 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 9 центів (0,11%) і становили $85,64 за барель. За підсумками минулої сесії вони зросли на $1,92 (2,3%) – до $85,55 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подорожчала на 5,5%, WTI – на 7,2%, причому дві марки завершили торги в п’ятницю на найвищих рівнях з 17 і 16 листопада 2022 року відповідно.
Підтримку котируванням надали побоювання скорочення пропозиції на ринку, а також позитивні статдані з Китаю.
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) в обробній промисловості Китаю в серпні оновив максимум із лютого, повідомила в п’ятницю Caixin Media Co., що розраховує індикатор. Індекс збільшився до 51 пункту з 49,2 пункту в липні. Значення вище позначки в 50 пунктів вказує на зростання активності в секторі.
Трейдери також очікують продовження Саудівською Аравією добровільного зниження видобутку на 1 млн барелів на добу і на жовтень.
Крім того, останні статдані зі США “відносно збалансовані та загалом відповідають очікуванням, що пікового рівня відсоткових ставок Федрезерву вже досягнуто, що зі свого боку підстьобує надії на “м’яку посадку” американської економіки”, зазначив Тайлер Річі з Sevens Report Research.
Тим часом дані нафтосервісної компанії Baker Hughes засвідчили, що за минулий тиждень кількість діючих нафтових бурових установок у США не змінилася і становила 512 одиниць, що є мінімумом з лютого 2022 року. Число газових установок знизилося на 1, до 114.
Польща після 15 вересня не дозволить імпорт зерна з України, оскільки інтерес польських фермерів для уряду країни важливіший за будь-які правила ЄС щодо цього, заявив міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Роберт Телуш.
“Ми знаємо, що могло б статися, якби зерно (з України) потрапило до Польщі після 15 вересня. Тим паче що наразі ціна на зерно низька, а зерносклади вже заповнені. Ми знаємо, що це в наших інтересах і будемо це захищати. Ось чому я їду з цим посланням до Іспанії на саміт міністрів сільського господарства”, – цитує його виступ під час Національної сільськогосподарської виставки в Ченстохові минулої неділі польське видання farmer.pl.
Телуш поінформував громадськість, що в понеділок відвідає Іспанію, де з представниками інших прифронтових країн – Угорщини, Болгарії, Словаччини, Румунії – переконуватиме країни Європейського Союзу продовжити після 15 вересня заборону на імпорт зерна з України в ЄС до кінця 2023 року.
“Коли почалася війна в Україні, польське суспільство, зокрема й фермери, стали рятівниками української справи. (…) Польське суспільство стало паличкою-виручалочкою. Ми сьогодні в Брюсселі голосно заявляємо: мертвий рятувальник – поганий рятувальник. Ми не дозволимо польському фермеру програти через довільні рішення чиновників із Брюсселя”, – сказав заступник міністра сільського господарства Кшиштоф Цецора.
За інформацією державного секретаря Мінсільгоспу Польщі Януша Ковальські, польський уряд підтримав польських фермерів на суму EUR3,181 млрд, тоді як сума фінансової підтримки з боку Європейської комісії становить лише EUR63,614 млн.
Інфляція в Туреччині в серпні прискорилася за підсумками другого місяця поспіль і сягнула максимуму за вісім місяців через підвищення податків, ослаблення курсу ліри і зростання цін на продукти харчування.
Споживчі ціни збільшилися на 58,9% у річному вираженні порівняно з підйомом на 47,8% у липні, йдеться в повідомленні статистичного інституту країни (Turkstat).
Опитані Trading Economics аналітики прогнозували більш помірне прискорення інфляції, до 55,9%.
Ціни на продукти харчування підскочили на 72,9%, це максимальний підйом за останні вісім місяців. У липні вони підвищилися на 60,7%.
Комунальні послуги минулого місяця подорожчали на 25% (у липні – на 19,3%), транспортні – на 70,2% (43,4%), медичні – на 77,6% (75,9%). Зростання вартості меблів і побутової техніки прискорилося до 58,9% з 50,1%.
Базова інфляція, що не враховує вартість продуктів, енергоносіїв, тютюнової продукції та золота, у серпні становила 64,9% проти 56,1% місяцем раніше, повідомляє Turkstat.
Тим часом зростання споживчих цін у щомісячному обчисленні сповільнилося до 9,1% у серпні з 9,5% у липні. Липневий показник був рекордним із грудня 2021 року.
ЦБ Туреччини очікує, що інфляція становитиме 58% у 2023 році, 33% у 2024 році та 15% у 2025 році.
Турецька нацвалюта в понеділок торгується близько 26,77 ліри за $1 порівняно з 26,73 ліри на закриття попередньої сесії. Турецький фондовий індекс BIST 100 виріс з відкриття ринку на 1%.
Раніше проєкт Клуб експертів проаналізував стан економіки Туреччини до виборів, докладніше дивіться тут
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) повідомила про затримку поїзда Одеса-Дніпро № 54 у зв’язку з позаштатною ситуацією. Прибуття очікується у другій половині дня.
“У зв’язку з позаштатною ситуацією на Одещині суттєво затримується поїзд №54 Одеса-Дніпро. Залізничники знайшли спосіб відновити рух безпечно для пасажирів, зараз робимо все можливе для скорочення запізнення”, – ідеться в повідомленні в Telegram-каналі УЗ.
Зазначається, що прибуття поїзда до Дніпра очікується в другій половині дня: для пасажирів буде організовано безплатний обід у дорозі та всі необхідні пересадки в Дніпрі для продовження запланованої подорожі. Згідно з розкладом, поїзд мав прибути на вокзал Дніпра о 09:48.
Місцевий Telegram-канал повідомляє, що пасажирський потяг Одеса-Дніпро вночі зійшов з рейок у районі села Жеребкове Ананьївського району Одеської області та нібито зачепив останнім вагоном вантажний поїзд. Постраждалих немає. Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає.
В УЗ уточнили, що інші 94 поїзди УЗ продовжують рух за графіком.
Молоді архітектори та конструктори втілюватимуть свої найсміливіші творчі задуми в реалізації проєкту реабілітаційного центру для військовослужбовців та ветеранів війни в м. Житомир.
Цьогоріч конкурсне завдання матиме велику соціальну спрямованістю і, як зазвичай, базуватиметься на реальних архітектурно-планувальних та конструктивних вимогах замовника будівництва, яким виступила Житомирська Міська Рада.
Учасники розроблять та запропонують на розгляд авторитетного журі концептуальні проєкти реабілітаційного центру із застосуванням сталевих конструкцій.
«Сучасна архітектура не обмежується лише гарним зовнішнім виглядом, вона має забезпечувати якісну функціональність і, в першу чергу, піклуватися про комфорт для користувача. Особливо це важливо для такої будівлі, як реабілітаційний центр», – коментує Олександр Вдовкін, куратор STEEL FREEDOM.
Нагадаємо, що в конкурсі можуть брати участь студенти архітектори та конструктори 3-6 курсів з 14 профільних українських вишів. Стати учасником STEEL FREEDOM або детальніше дізнатися про конкурс можна відвідавши офіційний сайт.
Реєстрація команд відбудеться з 1 вересня по 2 жовтня 2023 року, а подача проєктів можлива до 1 листопада.
Фінал, з онлайн-трансляцією, в межах якого і будуть визначені переможці, пройде 25 листопада.
Призовий фонд конкурсу розподіляється між I місцем – 30 000 грн, II місцем – 25 000 грн та III місцем – 20 000 грн.
Організатором STEEL FREEDOM виступає Асоціація Український Центр Сталевого Будівництва, а традиційним та незмінним генеральним партнером – компанія Метінвест.
Офіційні партнери: Metipol, Rauta, Tekla, SketchUp, LIRALAND, SVL.
За підтримки інформаційних партнерів: Інтерфакс-Україна, PRAGMATIKA.MEDIA, Build PortaL, Property Times, Prof Build, Commercial Property, Vidbudova, СтройОбзор, Дім та інтер’єр, uaprom.info, Укрметаллургпром, Izba, А:1, die.zodchiy, Куди піти, якщо я архітектор?, youazua.
