Національний банк України, який раніше закладав до базового макроекономічного прогнозного сценарію певні строки “істотного поліпшення безпекової ситуації”, відмовився від такого підходу, проте натомість опублікував у квітневому інфляційному звіті альтернативний сценарій, основною відмінністю якого є повільніший ріст економіки у 2025 році з більшим бюджетним дефіцитом, ослабленням гривні та скороченням міжнародних резервів.
“Альтернативний сценарій прогнозу виходить із припущення більш високих безпекових ризиків і відповідно більш повільного повернення економіки до нормальних умов функціонування на прогнозному горизонті. За цим сценарієм економіка України у 2025 році відновлюватиметься повільніше порівняно з базовим сценарієм. Однак траєкторія інфляції відрізнятиметься несуттєво”, – зазначив Нацбанк у звіті.
Як повідомлялося, у перших після спричиненої російським вторгненням паузи інфляційних звітах за липень і жовтень 2022 року НБУ, окрім базового, надавав і альтернативний сценарій із тривалішим періодом тривалості війни, однак згодом відмовився від нього, хоча такий сценарій продовжував давати МВФ.
У відновленому альтернативному сценарії у квітневому інфляційному звіті цього року зростання ВВП у 2025 році, зокрема, прискориться лише до 3,3% із 3% цього року, тоді як у базовому сценарії йдеться про зростання економіки наступного року на 5,3%.
Водночас на 2026 рік базовий сценарій передбачає уповільнення зростання до 4,5%, тоді як альтернативний – прискорення до 5,6%.
На думку Нацбанку, відновлення економіки в альтернативному сценарії буде більш крихким, до того ж навіть за умов істотніших дефіцитів бюджету. “Посилення диспропорцій на ринку праці на тлі гіршої, ніж у базовому сценарії, ситуації з міграцією стримуватиме споживчу та ділову активність, збільшуватиме тиск на витрати бізнесу з оплати праці. Відновлення промислового виробництва від завданих ушкоджень і втрат за цим сценарієм відбуватиметься повільніше, як і відновлення посівних площ”, – вказав НБУ.
Він додав, що негативний вплив на економічну активність також матиме енергодефіцит, який, однак, допускається незмінним порівняно з базовим сценарієм – близько 5% у 2024-2025 роках.
“Забезпечення макрофінансової стабільності потребуватиме дещо більших обсягів міжнародної допомоги та водночас значно вищих видатків резервів НБУ для підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та помірної інфляції”, – наголосив Нацбанк.
Згідно з документом, основним фактором підтримки економіки буде продовження збереження більш м’якої, ніж у базовому сценарії, фіскальної політики. Дефіцит бюджету без урахування грантів у доходах становитиме 18% ВВП у 2025 році (у базовому – 13,5% ВВП) і 12% ВВП – у 2026 році (у базовому – 7,5% ВВП). Уряд зберігатиме значні видатки для відновлення інфраструктури, підтримки населення, а також на потреби оборони та безпеки. Частково їхній вплив на дефіцит бюджету компенсуватиметься додатковими заходами з мобілізації бюджетних доходів на рівні 3,5% ВВП, додав Нацбанк.
За його прогнозами, великі бюджетні дефіцити у 2025-2026 роках фінансуватимуться як додатковими внутрішніми залученнями, так і зовнішніми. Зокрема, альтернативний сценарій передбачає міжнародну допомогу на рівні $28,7 млрд у 2025 році та $18,5 млрд у 2026 році проти відповідно $25,1 млрд і $12,6 млрд у базовому сценарії. “У результаті це дасть змогу не вдаватися до монетарного фінансування бюджету”, – зазначив НБУ.
Згідно з альтернативним сценарієм, дефіцити бюджету призведуть до зростання державного і гарантованого державою боргу, який наблизиться до 100% ВВП наприкінці прогнозного періоду.
Нацбанк додав, що траєкторія інфляції буде схожою до базового сценарію, однак це потребуватиме суттєвіших видатків міжнародних резервів: споживча інфляція тимчасово прискориться наприкінці 2024 року до 8,6% з подальшим зниженням до 5,5% наприкінці 2025 року проти відповідно 8,2% та 6,0% у базовому сценарії.
Для покриття більшого структурного дефіциту на валютному ринку НБУ витрачатиме більші обсяги міжнародних резервів. Тож, незважаючи на більшу зовнішню фінансову допомогу, резерви залишаться майже незмінними у 2024 році та зменшуватимуться протягом 2025-2026 років до $33 млрд, тоді як у базовому сценарії на кінець 2026 року вони становитимуть $39,3 млрд.
“Водночас такі обсяги резервів дадуть змогу й надалі поступово пом’якшувати валютні обмеження”, – заявив НБУ.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Чинний мер Лондона Садік Хан домігся переобрання, і залишиться на цій посаді на третій термін, повідомляє Sky News.
На виборах, що відбулися на початку травня, Хан, який представляє лейбористів, набрав 43,7% голосів, тоді як його суперник від консерваторів Сьюзан Холл – тільки 32,6%.
Це перший в історії випадок, коли мер Лондона залишиться на своїй посаді три терміни.
На початку травня у Великій Британії відбулися вибори до регіональних органів влади. Згідно з даними, що надходять, на них лейбористи здобули переконливу перемогу. Консерватори, які перебувають при владі, навпаки, показали найгірший результат на таких виборах за останні 40 років.
Європейські ЗМІ зазначають, що регіональні вибори дали уявлення про розстановку сил у британській політиці напередодні загальних виборів, які, як очікується, відбудуться наприкінці 2024 року.
Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) виділяє 60 мільйонів доларів на підтримку українського сільського господарства, заявила заступник адміністратора USAID Ізобель Коулман, повідомляє Радіо Свобода.
За словами Коулмен, пакет допомоги спрямований на впровадження нової програми Harvest («Урожай») для пом’якшення впливу агресії Росії на сільськогосподарське виробництво в Україні.
«Програма має на меті допомогти українським аграріям підвищити ефективність виробництва, зробити його стійкішим і конкурентоспроможнішим під час війни, і водночас закласти підґрунтя для довготривалого сталого розвитку українського агросектору. У рамках Harvest, USAID сприятиме створенню в Україні такого регуляторного та бізнес-середовища, що розкриє потенціал для інновацій і допоможе залучити ресурси приватного бізнесу, щоб допомогти українським агровиробникам і надалі годувати свою країну та багато інших країн світу”, – повідомили в USAID.
Коулмен зазначила, що український аграрний сектор залишається одним із головних рушіїв української економіки – зокрема, у 2023 році він забезпечив понад 60% надходжень від експорту. USAID додає, що програма Harvest увійде до Ініціативи сталості сільського господарства в Україні (AGRI-Україна). З липня 2022 року Агентство вклало в неї понад $350 млн, залучивши ще понад $370 млн від інших донорів.
Акціонери ПрАТ “Промислово страховий альянс” (Київ) 29 квітня ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу компанії з 30 млн грн до 48 млн грн шляхом проведення додаткової емісії акцій.
Як повідомляється в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), під час додаткової емісії планується випустити 1,8 млн акцій номіналом 10 грн.
ПрАТ “Промислово страховий альянс” створено в 1994 році, спеціалізується на ризикових видах страхування. Основною спеціалізацією компанії є добровільне медичне страхування.
Як повідомлялося, Національний банк України 2 лютого поточного року підтвердив відповідність структури власності вимогам щодо прозорості.
Раніше НБУ погодив Олександру Коваленку та Олександру Бедиму пряме володіння 24,96% і 28,98% акцій СК “Промислово страховий альянс” відповідно. До цього у вересні 2021 року регулятор погодив Ігорю Пелепцю пряме володіння 10% акцій страхової компанії.
Згідно з даними НКЦПФР станом на третій квартал 2023 року, акціонерами компанії були 10 фізосіб із пакетами близько 10%.
Світові ціни на продовольство у квітні знизилися на 9,6% порівняно з минулим роком, повідомляють у щомісячній доповіді ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у п’ятницю.
При цьому ціновий індекс березня був переглянутий і підвищений на 0,3%, зазначається в документі на її сайті.
Індекс цін на зернові у квітні зріс на 0,3% порівняно з березнем після трьох місяців зниження. Світові експортні ціни на пшеницю у квітні стабілізувалися, оскільки сильна конкуренція між великими експортерами компенсувала побоювання з приводу несприятливих умов врожаю в низці країн Європейського Союзу, РФ і США. Експортні ціни на кукурудзу зросли під впливом високого попиту на тлі зростаючих логістичних збоїв внаслідок пошкодження інфраструктури в Україні та побоювань з приводу виробництва в Бразилії напередодні основного врожаю.
Індекс цін на рослинну олію також збільшився на 0,3% порівняно з березнем і досяг 13-місячного максимуму. ФАО зазначило, що більш високі котирування на соняшникову і рапсову олію компенсували деяке зниження цін на пальмову і соєву олію.
Індекс цін на м’ясо у квітні збільшився на 1,6% порівняно з попереднім місяцем, оскільки міжнародні ціни на м’ясо птиці, яловичину та баранину зросли. Світові ціни на свинину незначно знизилися, відображаючи млявий внутрішній попит у Західній Європі та постійно млявий попит з боку провідних імпортерів, особливо Китаю.
Індекс цін на цукор знизився на 4,4% порівняно з березнем і виявився на 14,7% нижчим за рівень квітня 2023 року. Зниження пов’язане з поліпшенням перспектив глобальної пропозиції, зокрема через більше, ніж очікувалося раніше, виробництво в Індії та Таїланді, а також поліпшення погодних умов у Бразилії.
Індекс цін на молочні продукти знизився на 0,3% після шести місяців зростання, що пояснюється млявим спотовим імпортним попитом на сухе знежирене молоко та зниженням світових цін на сир, спричиненим зміцненням долара США. Світові ціни на вершкове масло, навпаки, зросли на тлі стійкого імпортного попиту.
АТ “Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” та АТ “Науково-дослідний і проєктно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування” планується передати в управління НАЕК “Енергоатом”.
Як повідомило Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) у Facebook, за підсумками консультацій із міністерством економіки та іншими органами влади напрацьовується дорожня карта передання НАЕК арештованого активу.
Передача майна відбуватиметься відповідно до процедури, передбаченої ст.21 закону про АРМА (Особливості управління активами у виняткових випадках).
Як повідомлялося, арешт на акції “Насосенергомашу” було накладено 2 червня 2022 року.
Власником і кінцевим бенефіціаром “Насосенергомаша” через підконтрольну H.M.S. Capital Limited є громадянин російської федерації Володимир Лук’яненко, засновник і один з акціонерів російської групи компанія “Гидромашсервис”, яка постачає обладнання для різних галузей, у тому числі для підприємств військово-промислового комплексу РФ.
