Ціни на нафту підвищуються під час торгів у вівторок після помірного зниження за підсумками попередньої сесії.
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:06 кск у вівторок становить $92,37 за барель, що на $0,75 (0,82%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти знизилися на $0,01 (0,01%), до $91,62 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася на цей час на $0,82 (0,96%), до $86,28 за барель. На час закриття попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $0,15 (0,2%), до $85,46 за барель.
Підтримку ринку у тому числі надає ослаблення долара, який дешевшає до основних валют у вівторок на тлі посилення апетиту до ризику, пише CNBC. Тим часом побоювання щодо потенційної рецесії у світовій економіці обмежують зростання нафтових котирувань.
Знижувальний тиск на нафтові ціни продовжують чинити тривоги щодо посилення грошово-кредитної політики багатьох великих центробанків світу, спрямованих на стримування інфляції, пише Trading Economics.
Тим часом, Китай, як очікується, збереже м’яку монетарну політику для підтримки економіки в умовах обмежень, пов’язаних з COVID-19.
Учасники ринку готуються до скорочення видобутку нафти ОПЕК+. Як повідомлялося, на початку жовтня ОПЕК+ ухвалила рішення про скорочення квот на нафтовидобуток з листопада на 2 млн барелів на добу.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець зустрівся з Омбудсменом РФ Тетяною Москальковою.
“Під час обміну полоненими я вперше зустрівся з російським Омбудсменом Тетяною Москальковою. Потреба в переговорах була в гуманітарній сфері. Зокрема, йшлося про необхідність активізації процесу репатріації військовополонених та звільнення цивільних заручників”, – написав він у своєму Telegram-каналі в понеділок.
“Ми обговорили наступні моменти: Необхідність відвідування колонії в Оленівці українською та російською сторонами та, за необхідності, за участю третьої сторони; необхідність двосторонньої співпраці з багатьох питань, що стосуються цивільного населення; опрацювання шляхів відвідування військовополонених та інспектування місць їх утримання, як на підконтрольній Росії території, так і в Україні; можливість військовополоненим зателефонувати рідним; ретельний пошук зниклих безвісти; возз’єднання сімей, коли діти і батьки перебувають у різних місцевостях; відновлення документів для біженців; та
За підсумками зустрічі було домовлено про направлення офіційних листів щодо виконання узгоджених завдань у сфері захисту прав людини. “Сподіваюся, що реалізація узгоджених пропозицій стане кроком назустріч нашим громадянам!” – сказав Лубінець.
Український бізнес у третьому кварталі погіршив очікування щодо інфляції в найближчі 12 місяців до 25,2% з 21,7% у попередньому кварталі та погіршив очікування щодо девальвації гривні до 41,93 грн/$1 з 36,06 грн/$1.
Згідно з результатами регулярного щоквартального опитування ділових очікувань підприємств країни, оприлюдненого на сайті НБУ в понеділок, індекс ділових очікувань (ІДО) підприємств зріс порівняно з попереднім кварталом до 79,5% з 72,6%, свідчачи про пом’якшення негативних економічних настроїв.
Нацбанк пояснив, що зростання цього показника відбулося за рахунок поліпшення оцінок за всіма складовими індексу, найбільше за загальними обсягами реалізації продукції власного виробництва.
Зазначається, що підприємства очікують уповільнення темпів скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні за наступні 12 місяців: баланс відповідей становить “мінус” 37,9% у третьому кварталі в порівнянні з “мінус” 48,7% у другому кварталі 2022 року.
При цьому більшість компаній (52,4%) очікують збереження свого фінансово-економічного становища в наступні 12 місяців без змін, 31,3% очікують на погіршення, а 16,2% – на поліпшення.
Згідно зі звітом, 31,7% опитаних очікують скорочення обсягів реалізації продукції (проти 43% у другому кварталі), зокрема й на зовнішньому ринку, 44,4% прогнозують, що обсяги залишаться без змін.
За даними опитування, 32,9% підприємств налаштовані скорочувати кількість працівників, 59,7% – залишити штат без змін.
Скоротилися очікування підприємств щодо зростання заробітних плат працівників у наступні 12 місяців: 41,4% опитаних планують збільшувати заробітну плату, 50,8% – зберігати на поточному рівні, 7,9% – знижувати.
Частка підприємств, які планують залучати іноземні інвестиції, скоротилася до 22,2% із 24,1%, зазначено у звіті про результати опитування.
Кредити в нацвалюті планують залучати 86,3% компаній, тоді як у попередньому кварталі ця частка становила 84,6%.
В опитуванні ділових очікувань, яке наводилося з 1 по 31 серпня 2022 року, взяли участь 642 підприємства з 21 регіону країни. Серед опитаних 18,2% – компанії переробної промисловості, 21,2% – оптової та роздрібної торгівлі, 14,6% – сільського господарства, 13,2% – транспорту та зв’язку, 6,4% – добувної промисловості, 5,1% – сфери електроенергії та водопостачання, 3% – будівництва, 18,2% – підприємства інших галузей.
ІДО – агрегований показник щодо очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного становища підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників.
Значення індексу понад 100 означає перевагу позитивних економічних настроїв у суспільстві, нижче 100 – негативних економічних настроїв.
Translated with www.DeepL.com/Translator (free version)
Україна у січні-вересні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 44,4% порівняно з січнем-вереснем-2021 – до $49,3 млн (у вересні – $4,664 млн), алюмінію та виробів з нього – на 30, 8%, до $239,539 млн. ($32,357 млн.). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,1% – до $2,395 млн ($146 тис.). Імпорт олова та виробів з нього впав на 8% – до $2,789 млн ($322 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 58,5%, до $28,225 млн ($2,090 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за дев’ять місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-вереснем 2021 року – до $75,861 млн (у вересні – $9,406 млн), свинцю та виробів з нього на 67,2% – до $9,370 млн ($0,684 млн), нікелю та виробів – на 69,2%, до $1,079 млн ($0,141 млн).
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомило, що зараз в Україні облаштовано 6570 місць компактного проживання для переселенців.
“В Україні облаштовано 6 570 місць компактного проживання ВПО (внутрішньо-переміщених осіб) і держава продовжує збільшувати їх кількість. Для тих, хто проживає в них, легше забезпечити надання освітніх, медичних та інших послуг. Організацію роботи з нашими переселенцями покладено на місцеву та регіональну владу, однак у тісній взаємодії з центральними”, – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що для людей, які були змушені переїхати, розгорнули модульні міста у п’яти областях, 25 з таких міст побудував уряд Польщі.
“Зрозуміло, цього недостатньо і тому зараз ведуться переговори з міжнародними донорами та урядами інших країн щодо можливого залучення інвестицій. За дорученням президента України розробляється проект будівництва такого житла у регіонах. Кожен ОВА має визначити земельні ділянки, визначити пріоритети, затвердити програми, які можна запропонувати інвесторам, і це має бути зроблено до весни”, – вказано у повідомленні.
В Україні за минулі два тижні 3-17 жовтня укладено 4,05 тис. угод із земельними ділянками сільгосппризначення загальною площею 7,33 тис. га, що у 2,9 разу та 2,6 разу відповідно перевищує показники за попередній період 19 вересня-3 жовтня.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у понеділок, загалом за період з 1 липня 2021 року до 17 жовтня 2022 року, протягом якого в країні функціонує ринок земель сільгосппризначення, відбулося 126,21 тис. транзакцій на земельні ділянки загальною площею 289, 31 тис. га.
За даними відомства, за період 3-17 жовтня щодня укладалося в середньому 289 угод із землею сільгосппризначення загальною площею 0,52 тис. га/добу, тоді як за два тижні 19 вересня – 3 жовтня щодобові показники ринку землі становили в середньому 93 угоди на загальну площу 0,17 тис. га/добу, за тиждень 12-19 вересня – 210 угод загальною площею 0,4 тис. га/добу, за тиждень 22-29 серпня – 164 угоди на 0,28 тис. га/добу, а за 15-22 серпня – 198 угод на 0,69 тис. га.
Ця цифра все ще суттєво нижча за показники до російського вторгнення: згідно з останніми довоєнними даними Мінагрополітики, за період 11-18 лютого в Україні щодня укладалася в середньому 621 угода із землею загальною площею 1,65 тис. га.
За сумарною площею проданих земельних ділянок сільгосппризначення лідирує Харківська область із показником 38,2 тис. га. За нею йдуть Дніпропетровська – 25,4 тис. га, Полтавська – 23,3 тис. га, Кіровоградська – 23,1 тис. га та Херсонська – 21 тис. га області.
За даними Мінагрополітики, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні укладено 25,24 тис. угод із сільгоспземлею загальною площею 44,78 тис. га. Найбільше за час війни земельних ділянок продано у Хмельницькій (4,92 тис. га), Полтавській (4,89 тис. га), Вінницькій (4,87 тис. га), Кіровоградській (4,71 тис. га) та Дніпропетровській областях (4,08 тис. га).
Уточнюється, що за минулі два тижні середня ціна 1 га сільгоспземлі не змінилася порівняно з двотижневим звітним періодом, що передував їм, і збереглася на рівні 37,21 тис. грн/га.
Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення, що запускається в Україні в рамках земельної реформи, що проводиться урядом, почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи купувати та продавати земельні ділянки зможуть лише громадяни країни. Одна фізична особа зможе мати у розпорядженні не більше 100 га.
Право набувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, при цьому кінцевий бенефіціар однієї чи кількох юрособ зможе консолідувати через них сукупно не більше 10 тис. га.
