Середня вартість 1 кв.м у котеджних містечках Києва станом на 01 жовтня 2022 року за даними консалтингової компанії «РеалЕкспо» та порталу заміської нерухомості www.zagorodna.com становила 58 489 грн., що на 24 970 грн. більше, ніж у січні. Зростання ціни в гривнях з початку року склало 74,49%.
Таке зростання пов’язане із зростанням курсу долара з початку року на 51%, підвищенням вартості будівельних матеріалів на 50%. Реальна вартість квадрата за мінусом долара, що зріс, у гривнях протягом 9 місяців зросла +23,49%.
Щодо вартості у котеджних селищах Києва, то на неї, за словами директора КК «РеалЕкспо» та керівника порталу www.zagorodna.com Віктора Коваленка, «сильно тиснуть збудовані котеджні містечка та квартири в новобудовах».
Середня вартість у котеджних містечках Києва,
січень-вересень-2022, грн/кв.м
(за даними www.zagorodna.com)
| Район Києва | Січень | Вересень |
| Голосіївський | 43451 | 76324 |
| Дарницький | 23356 | 43747 |
| Деснянський | 20440 | 30688 |
| Дніпровський | 22929 | |
| Оболонський | 39854 | |
| Печерський | 60300 | |
| Подільський | 54411 | 91039 |
| Святошинський | 28297 | 46397 |
| Солом’янський | 26550 | 50392 |
| СЕРЕДНЄ | 33519 | 58489 |
Мінімальна вартість 1 кв. м – 20550 грн. у збудованих таунхаусах «Пирогово» на вул. Лауреатській,102 у Голосіївському районі.
Максимальна вартість 1 кв. м – 150 000 грн. у готовому КМ «Коник» на вул. Лютневій у Голосіївському районі.
Лідером за середньою вартістю “квадрату” у котеджних селищах Києва є Подільський район (91039 грн.). Середня вартість з початку року зросла на 67,3%; на другому місці – Голосіївський район (76 324 грн.). Вартість квадрата у районі з початку року зросла на 75,65%; на третьому місці – Солом’янський район (50 392 грн.), середня вартість квадрата зросла з січня на 89,8%.
У Дніпровському районі середня вартість «квадрату» найнижча по Києву – 22929 грн.
Середня вартість квадратного метра у котеджних містечках Києва змінювалася залежно від типу нерухомості. Станом на 01/10/2022 вона виглядала так:
Вартість типів нерухомості у котеджних містечках Києва,
грн/кв.м, січень-вересень-2022
| Тип нерухомості | Січень | Вересень |
| Дуплекс | 25829 | 36989 |
| Таунхаус | 28164 | 52944 |
| Квадрекс | 47369 | 93717 |
| Котедж | 41817 | 64203 |
“Квадрат” у квадрексах виявився найдорожчим, оскільки квадрекси є лише у 2 містечках, і ціна в одному з них дуже висока та впливає на середню вартість.
На другому місці за вартістю йдуть котеджі (64 203 грн.). У них вартість дорожча на 21,27%, ніж квадратний метр у таунхаусах. Квадратний метр у таунхаусах дорожчий на 43,13% ніж у дуплексах.
Середня вартість квадратного метра у котеджних містечках Києва змінювалася залежно від стану будівництва/готовності. Станом на 01/10/2022 вона виглядала так:
Середня вартість «квадрату» в побудованих містечках дорожча на 3,15%, ніж у містечках, що будуються.
Висновки:
На зростання цін у котеджних містечках Києва впливає:
Вартість «квадрату» залежить від розташування: чим ближче до центру Києва, тим вартість дорожча; від типу нерухомості: у таунхаусах «квадрат» – дешевше, у котеджах – дорожче; від стану будівництва: у побудованих містечках вартість «квадрату» вища, ніж у містечках, що будуються.
Купуйте та продавайте котеджі та таунхауси у Києві на порталі заміської нерухомості zagorodna.com
Автор: Віктор Коваленко, директор консалтингової компанії “РеалЕкспо”
Курс долара помірно знижується до євро, проте зростає до японської єни, оновлюючи максимальне значення за 24 роки.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), практично не змінюється вранці в середу, як і ширший WSJ Dollar.
Пара євро/долар до 8:52 кв торгується на рівні $0,9721 порівняно з $0,9707 на закриття сесії у вівторок, євро додає близько 0,1%.
Тим часом курс американської валюти до ієни зріс майже на 0,3% і становив 146,25 єни порівняно зі 145,86 єни напередодні. Це рекордний курс із серпня 1998 року. Востаннє ієна падала до 24-річного мінімуму наприкінці вересня, після чого міністерство фінансів Японії провело інтервенції на валютному ринку для підтримки нацвалюти.
Долар зміцнюється до ієни через різноспрямовані курси грошово-кредитної політики: поки Федрезерв активно підвищує відсоткові ставки, Банк Японії продовжує дотримуватися вкрай м’якої ДКП.
Фунт подорожчав на 0,4% і становить $1,1012, порівняно з $1,0968 на закриття попередньої сесії.
Трейдери оцінюють суперечливі сигнали щодо програми екстреної купівлі держбондів Банку Англії.
Голова британського ЦБ Ендрю Бейлі заявив, що регулятор завершить скупку бондів у п’ятницю, як було заплановано. “Суть інтервенцій для стабілізації фінансових ринків частково полягає в тому, що це є тимчасовим явищем”, – сказав він.
Однак потім Financial Times написала з посиланням на три анонімні джерела, що ЦБ приватно натякнув представникам деяких банків про можливість продовження програми придбання облігацій, щоб захистити пенсійні фонди Великобританії від збитків.
Національний банк Україна з 1 січня 2023 року почне вилучати з обігу паперові банкноти номіналами 5, 10, 20 та 100 грн зразків 2003 – 2007 років (тобто попереднього покоління) для поступової заміни на оновлені грошові знаки, а саме оборотні монети номіналами 5 та 10 грн зразка 2018 року та банкноти номіналами 20 і 100 грн нового покоління, повідомила прес-служба банку в понеділок.
Відповідне рішення ухвалено постановою правління НБУ №213 від 4 жовтня 2022 року оприлюднено на сайті центробанку.
Згідно з повідомленням, головна мета такого рішення – підвищення якості готівки в обігу (через зношуваність банкнот попереднього покоління, які вже досить тривалий час обертаються), покращення готівкових розрахунків та їх зручності для населення. Крім того, велика кількість різних дизайнів банкнот одного номіналу в обігу може призводити до плутанини, зазначили в НБУ.
“Поступова заміна банкнот попередніх поколінь на відповідні оборотні монети та осучаснені банкноти підвищить захист і якість грошей і зробить розрахунок зручнішим для громадян. Це не створить незручностей, але принесе користь і державі, і банкам, і торговельним мережам, і громадянам”, – йдеться у повідомленні.
Від початку наступного року Нацбанк спільно з банками розпочне поступове вилучення з готівкового обігу зазначених банкнот, зокрема банки України не видаватимуть з кас такі банкноти за всіма видами готівкових операцій, а НБУ перестане підкріплювати такими банкнотами каси банків.
Банк наголосив, що такі банкноти залишаються дійсними платіжними засобами, тому громадяни зможуть продовжувати ними розраховуватись без обмежень, їх не потрібно спеціально обмінювати.
Церемонія коронації короля Великобританії Карла III відбудеться 6 травня наступного року, повідомив у вівторок Букінгемський палац.
“Букінгемський палац радий оголосити, що коронація Його Величності Короля відбудеться у суботу 6 травня 2023 року”, – йдеться у заяві королівської резиденції.
Церемонія у Вестмінстерському абатстві проведе архієпископ Кентерберійський.
Крім того, разом із Карлом III коронують і королеву-консорт Каміллу.
Королева Єлизавета II померла 8 вересня у шотландському замку Балморал у віці 96 років. Рада престолонаслідування 10 вересня проголосила її сина новим монархом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії Карлом III.
Международный валютный фонд (МВФ) оставил без изменения свой июльский прогноз роста мировой экономики в 2022 году – 3,2% (в январе ожидался рост на 4,4%, в апреле – на 3,6%). На 2023 год оценка снижена до 2,7% с 2,9% в июле и 3,6% в апреле (в январе МВФ прогнозировал рост мирового ВВП на 3,8%).
“Мировая экономика продолжает сталкиваться с серьезными проблемами, вызванными затяжным воздействием трех мощных сил: российского вторжения в Украину, “кризиса стоимости жизни”, вызванного постоянным и усиливающимся инфляционным давлением, и замедления темпов роста в Китае. (…) ВВП стран, представляющих более трети мировой экономики, сократится в 2023 году, в то время как три крупнейшие экономики – США, Европейский Союз и Китай – продолжат буксовать. Словом, худшее еще впереди, и для многих 2023 год будет ощущаться как рецессия”, – говорится в обзоре.
Война РФ против Украины спровоцировала энергетический кризис в Европе, который резко увеличивает стоимость жизни и препятствует экономической деятельности, пишет МВФ. “Цены на газ в Европе выросли более чем в четыре раза с 2021 года, при этом РФ сократила поставки до менее чем 20% от уровней 2021 года, что повышает вероятность нехватки энергии следующей зимой и далее. В более широком смысле война также привела к росту цен на продовольствие на мировых рынках, несмотря на недавнее снижение цен после сделки по зерну в Черном море, что вызвало серьезные трудности для семей с низкими доходами во всем мире, особенно в странах с низкими доходами”, – указывает фонд.
В докладе также отмечается, что устойчивое и все усиливающееся инфляционное давление вызвало быстрое и синхронизированное ужесточение денежно-кредитных условий наряду с сильным укреплением доллара по отношению к большинству других валют. “Более жесткие глобальные валютно-финансовые условия будут влиять на экономику, снижая спрос и помогая постепенно подавлять инфляцию. Однако до сих пор ценовое давление остается довольно стойким и вызывает серьезное беспокойство у политиков. Мы ожидаем, что глобальная инфляция достигнет пика в конце 2022 года, но останется высокой дольше, чем ожидалось ранее, и к 2024 году снизится до 4,1%”, – отмечается в обзоре.
СТРАНОВЫЕ ОЦЕНКИ
МВФ несущественно, но все же улучшил свой прогноз роста экономики стран с формирующимся рынком и развивающихся стран на 2022 год – до 3,7% с 3,6% (в апреле ожидал 3,8%), на 2023 год – понизил до 3,7% с 3,9% (апрельский – 4,4%).
Прогноз роста экономики Китая в текущем году ухудшен до 3,2% с 3,3% (в апреле ожидался рост на 4,4%, в январе – на 4,8%), в 2023 году – до 4,4% с 4,6% (апрельская оценка – 5,1%).
Оценка роста ВВП Индии также снижена – до 6,8% с 7,4% (апрель – 8,2%) в 2022 году, на 2023 год осталась без изменений – 6,1% (апрель – 6,9%).
При этом прогноз роста бразильской экономики существенно повышен на 2022 год – до 2,8% с 1,7% в июле и 0,8% в апреле, на 2023 год также повышен – до 1% с до 0,9% (апрельский прогноз – 1,4%).
Оценка роста ВВП развитых стран в 2022 году ухудшен на 0,1 процентного пункта – до 2,4% (апрель – 3,5%) и на 0,3 п.п. – до 1,1% – в 2023 году (2,4% – апрельская оценка).
МВФ продолжил снижение прогноза по росту ВВП США в 2022 году – на 0,7 п.п. до 1,6% (апрель – 3,7%). На следующий год оценка осталась прежней – 1% (апрель – 2,3%).
Экономика стран еврозоны в текущем году, по мнению МВФ, вырастет на 3,1%, прогноз улучшен с 2,6% в июле и 2,8% в апреле). На 2023 год оценка ухудшена на 0,7 п.п. – до 0,5% (апрель – 2,3%).
Прогноз роста ВВП Италии в 2022 году был повышен до 3,2% с 3% в июле и 2,3% в апреле. В 2023 году МВФ ожидает снижение экономики на 0,2%, в июле прогнозировал рост на 0,7%, в апреле – на 1,7%.
Экономика Германии в 2022 году вырастет, по мнению МВФ, только на 1,5% (лучше июльского прогноза – 1,2%). При этом в 2023 году ожидается снижение экономики на 0,3% (в июле ожидался рост на 0,8%, в апреле – на 2,7%).
Прогноз для Испании на текущий год повышен до 4,3% с 4% (в апреле – 4,8%) и снижен до 1,2% с 2% в 2023 году.
Для Франции оценка на текущий год улучшена до 2,5% с 2,3% и на 0,4 п.п., на 2023 год ухудшена – до 0,7% с 1%.
Прогноз роста экономики Великобритании на 2022 год улучшен до 3,6% с 3,2%, на 2023 год – ухудшен до 0,3% с 0,5%. Оценка роста ВВП Японии на текущий год осталась на уровне 1,7%, на 2023 год сократилась до 1,6% с 1,7%.
Анкара має намір видобувати нафту і газ у водах Лівії в рамках енергетичної угоди, укладеної Туреччиною з цією країною, заявив турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган.
“Після угоди щодо вуглеводнів, підписаної нами з Лівією, ми вестимемо співпрацю в новій області – у видобутку нафти та інших ресурсів з лівійського континентального шельфу”, – наводить його слова Bloomberg.
Також Ердоган заявив про плани подвоїти пропускну спроможність Трансанатолійського газопроводу (TANAP), що йде з Азербайджану через Грузію та Туреччину до Греції.
Bloomberg нагадує, що минулого тижня цю угоду уклали Анкара та адміністрація Абдель Хаміда ад-Дбейби: він мав залишити посаду прем’єра після 25 грудня 2021 р., але не зробив цього, пославшись на зрив президентських виборів у Лівії. У результаті прем’єр іншого лівійського уряду Фатхі Башага відкинув цю угоду, наголосивши, що ад-Дбейба не має повноважень укладати договори із зарубіжними державами.
При цьому нинішні домовленості ґрунтуються на угоді 2019 року, яку Анкара уклала з попереднім визнаним на міжнародному рівні урядом Лівії, і якій Туреччина надала військову допомогу у протистоянні з силами маршала Халіфи Хафтара.
У свою чергу, в ЄС заявили, що нова угода не відповідає нормам Конвенції ООН з морського права і порушує інтереси третіх сторін. Також Греція, Кіпр та Єгипет розцінюють договір як спробу Туреччини домінувати у водах регіону.
У Лівії протягом тривалого часу паралельно існували два органи виконавчої влади: Уряд національної згоди у Тріполі, на заході країни, та тимчасовий кабінет на сході країни, який підтримувався армією маршала Халіфи Хафтара. За даними західних ЗМІ, сили Хафтара підтримували Росія, Франція, Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет, Греція та Кіпр. На боці уряду у Тріполі, у свою чергу, виступали Туреччина, Катар та Італія.
У жовтні 2021 року у Женеві представники протиборчих сторін підписали угоду про постійне припинення вогню. Вибори президента в Лівії, перші після повалення та вбивства Муаммара Каддафі, були заплановані на 24 грудня 2021 року, проте голосування не відбулося. Це сталося через суперечки навколо виборчого законодавства.
