Український мобільний оператор lifecell у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,6 раза порівняно 2022 роком – до 2 млрд 567,7 млн грн.
Як ідеться у звіті материнської компанії Turkcell на її сайті в середу, виручка lifecell минулого року зросла на 24,4% – до 11 млрд 712,1 млн грн.
EBITDA оператора збільшилася на 25,3% – до 6 млрд 808,9 млн грн, тоді як маржа EBITDA стала більшою лише на 0,3 відсоткових пункти – 58,1%.
Капітальні витрати оператора у 2023 році зросли на 39,9% – до 4 млрд 207,1 млн грн.
Згідно зі звітом, база активних абонентів lifecell за підсумками четвертого кварталу сягнула 11,7 млн з 11,4 млн у третьому кварталі і 10,2 – роком раніше.
Як повідомлялося, за підсумками дев’яти місяців 2023 року виручка lifecell зросла на 26% – до 8 млрд 571,8 млн грн, EBITDA – на 26,1%, до 4 млрд 968,9 млн грн, а чистий прибуток – у 2,9 раза, до 1 млрд 68,6 млн грн. Компанія також збільшила капітальні інвестиції на 51% – до 3 млрд 035,7 млн грн.
Lifecell – третій за величиною мобільний оператор України. Компанія Turkcell є власником 100% акцій ТОВ “Лайфселл”.
Виручка lifecell 2023 року становила 75,9% виручки Turkcell International і 8,4% виручки всього Turkcell. На частку українського оператора припало 10,6% консолідованої EBITDA і 7,4% консолідованого прибутку Turkcell.
Turkcell 29 грудня 2023 року підписала договір про передачу 100% часток, а також усіх прав і боргів ТОВ “Лайфселл” (TM lifecell), а також компанії з аутсорсингу контакт-центрів ТОВ “Глобал Білгі” і провайдера послуг з оренди вишок ТОВ “Укртауер” французькій інвестиційній компанії NJJ Capital. В останньому звіті операції в Україні вказані в розділі припиненої діяльності (discontinued operations). Однак угода застопорилася через відсутність узгодження Антимонопольного комітету України та арешту частини українських компаній у справі проти російського бізнесмена Михайла Фрідмана, який є опосередкованим міноритарним акціонером Turkcell.
В Індонезії завершили підрахунок голосів на виборах президента, за підсумками яких новим главою держави обрали міністра оборони Прабово Субіанто, повідомляє в середу The Jakarta Post з посиланням на дані виборчої комісії.
У Субіанто 58,6% голосів – і цього достатньо, щоб кандидата проголосили переможцем виборів без проведення другого туру голосування. У його конкурентів колишнього губернатора Джакарти Аніса Басведана – 24,9%, у Ганджара Праново – 16,5%.
Загальні вибори в Індонезії відбулися ще 14 лютого. Підрахунок голосів і публікація результатів у країні займає до 35 днів.
Згідно з конституцією Індонезії, перебування на посаді президента обмежене двома термінами.
Раніше аналітичний центр Experts Club включив вибори в Індонезії до списку з топ-10 найбільш значущих для світу, детальніше відео про це доступне за посиланням – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=5s1DXFwl0AkoYtfG
Майже 3 тисячі ДТП з постраждалими зафіксовано за два місяці 2024 року за даними Департаменту патрульної поліції. Це на 6% менше, ніж у січні-лютому 2021 року. Водночас кількість ДТП з вини дітей продовжує зростати: цьогоріч таких аварій вже удвічі більше, ніж за аналогічний період 2021 року. Чверть аварій з постраждалими припадає на час пік: з 17 до 19 години.
2829 ДТП трапилось в Україні за перші два місяці 2024 року. Це на 6% менше, ніж за аналогічний період до початку повномасштабної. Кількість загиблих у ДТП також зменшилась на 13% у порівнянні до відповідного періоду 2021 року.
Майже половина аварій в Україні стається через перевищення безпечної швидкості: 42%. У топі причин ДТП також порушення правил маневрування (18%) та порушення правил проїзду пішохідних переходів (9%).
Окремим пунктом у звітах поліції проходить інформація про ДТП, що сталися з вини дітей — їх кількість стабільно зростає. Так, вже 33 таких аварії стались за 2 місяці 2024-го. Це удвічі більше, ніж у відповідний період 2021 року — 14 ДТП.
Дніпропетровщина незмінно залишається лідером за кількістю ДТП — 290 ДТП. До трійки антилідерів потрапили також Львівщина — 247 аварій з постраждалими та Київ — 241 ДТП.
25% усіх ДТП в країні стається у пікові години ввечері — з 17 до 19 години.
Згідно зі статистикою, у січні-лютому-2024 Україна не імпортувала сталеві напівфабрикати, як і в січні-лютому-2023.
Однак у 2023 році Україна імпортувала цей вид продукції, але незначними обсягами. У 2023 році Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%), загалом на суму $172 тис.
Водночас 2022 року країна імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж 2021 року.
У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Україна в січні-лютому поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні в 3,38 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 364,162 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі зріс у 3,1 раза – до $175,088 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (33,46% поставок у грошовому вираженні), Польщу (17,70%) і Домініканську республіку (8,21%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (36,66% поставок у грошовому виразі), Польщі (23,01%) та Італії (9,60%).
У 2022 році Україна знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (26,55% поставок у грошовому вираженні), Польщі (13,97%) та Італії (12,13%).