Президент України Володимир Зеленський відвідає наступного тижня з офіційним візитом Румунію, повідомляє в п’ятницю телеканал Digi24 з посиланням на власні джерела.
Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом та іншими офіційними особами країни.
Повідомляється, що це буде перший візит українського президента до Румунії з моменту початку російського вторгнення в Україну. Можливість такого візиту раніше анонсував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі того ж телеканалу.
Йоганніс і Зеленський уже зустрілися в четвер, у Гранаді, Іспанія, на саміті Європейського політичного співтовариства.
Так само раніше про свій візит в Україну заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр і деякі міністри уряду поїдуть на переговори з представниками уряду України до Києва, щоб встановити якомога більше точок співпраці. Йдеться про безпеку, енергетику, сільське господарство та багато інших проблем, які необхідно вирішити двом країнам.
Нині 39% українських медзакладів відчувають брак фахівців, особливо гострий дефіцит на деокупованих територіях.
Такого висновку дійшли експерти гуманітарного агентства Zdorovi за підсумками чергової хвилі щоквартального дослідження стану медицини в Україні “Барометр”.
“Особливо відчутна нестача кадрів виявилася на деокупованих територіях, оскільки спостерігається низький відсоток повернення фахівців на свої робочі місця”, – повідомляють у прес-релізі агентства.
Водночас, згідно з прес-релізом агентства, приблизно в 47% медзакладів кількість персоналу порівняно з довоєнним періодом не змінилася.
Дослідники зазначають, що 76% медзакладів працюють в умовах часткового дефіциту ресурсів, а 11% визначають рівень дефіциту критичним.
При цьому значний вплив роботи гуманітарних організацій на рівень забезпечення медзакладів відзначили понад 60% респондентів.
Водночас, згідно з опитуванням, 69% респондентів оцінили рівень підготовки медиків до роботи в умовах складної безпекової ситуації, як середній, 20% опитаних назвали свій рівень низьким, 45% учасників опитування визначили критичну потребу в засобах особистого захисту та спеціальному обладнанні для роботи в умовах катастрофи.
“Конкретизуючи матеріальні потреби в засобах особистого захисту та спеціальному обладнанні, респонденти найчастіше зазначали індивідуальні протихімічні пакети, протигази, костюми хімзахисту, спецтранспорт, кисневі станції, генератори, габіони, бронежилети, каски, обладнання для бомбосховищ. 73% респондентів зацікавлені в проходженні тренінгів з медицини катастроф”, – наголошується в прес-релізі.
У новій хвилі дослідження “Барометр” узяли участь 180 представників медичних закладів і департаментів охорони здоров’я з різних областей України, зокрема прифронтових і деокупованих територій.
Zdorovi співпрацює з міжнародними партнерами, серед яких “ICAP Єднання”, RAZOM for UKRAINE, NOVA Ukraine, Americares, Нідерландська рада біженців та інші благодійні фонди й організації.
Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2023 року, за попередніми даними, становили $39 млрд 708,2 млн, повідомив Національний банк України в п’ятницю на сайті.
“У вересні вони знизилися на 1,7% унаслідок інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом і пропозицією на валютному ринку України та боргових виплат країни в іноземній валюті, що значною мірою компенсовано надходженнями від міжнародних партнерів”, – зазначив НБУ.
Він уточнив, що на валютні рахунки уряду в центробанку надійшло $3,329 млрд, з яких $1,592 млрд – макрофінансова допомога від ЄС, $1,25 млрд – грант від США через трастовий фонд Світового банку, $386,4 млн – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і $100 млн – від Світового банку під гарантію Великої Британії.
Одночасно уряд України виплатив за обслуговування і погашення державного боргу в іноземній валюті $465,3 млн, з яких $388,9 млн – за обслуговування і погашення валютних ОВДП, $51,1 млн – борг перед Світовим банком. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $882,1 млн.
Крім того, Нацбанк у вересні продав на валютному ринку $2,692 млрд, викупивши лише $0,7 млн, а переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют) підвищила вартість фінансових інструментів на $12,9 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту”, – зазначив НБУ. Раніше науково-дослідницький проєкт Experts Club та Максим Уракін випустили аналітичне відео про економіку України та світу – https://youtu.be/zCJ1cU3n0sY?si=hn2qK7REvGl9egn2
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Біофармацевтична компанія Biopharma (Київ) планує до 2027 року збільшити кількість своїх плазмоцентрів утричі – до 30, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко.
“Кількість плазмоцентрів плануємо збільшити. Зараз їх функціонує 10, але до 2027 року ми хочемо збільшити їх кількість до 30”, – сказав він під час форуму “Діалоги про стійкість. Як бізнес розвивається в умовах війни” в Києві в четвер.
Він також повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення компанія “не зупиняла роботу практично на жоден день”.
Зокрема, у березні 2022 року “Біофарма” побудувала комплекс дизельгенераторних станцій сумарною потужністю 2 мВт і закупила чотири паливні ємності об’ємом 10 кубометрів, побудувала бомбосховища на заводі та у своєму офісі в Києві.
Як повідомлялося, 2020 року “Біофарма” заявляла про плани до 2025 року інвестувати в розвиток мережі плазмоцентрів $20-23 млн і побудувати плазмоцентри та центри крові в кожному обласному центрі України.
Изменение цен на продовольственное сырье (прогноз до 2025), %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Греція пропонує використовувати свої порти в Егейському морі як коридор для експорту українського зерна, пише грецьке видання Kathimerini.
Згідно з повідомленням, уряд Греції вже обговорював свої пропозиції з партнерами в ЄС про транспортування українського зерна через порти Салоніки та Александропулос. Зерно можна було б везти в порти залізницею через Румунію і Болгарію, а надалі вантажити його на грецькі комерційні судна.
Проблемою в цьому плані залишається обмежена пропускна спроможність залізничної мережі на півночі Греції, яка розташована на кордоні з Болгарією і Туреччиною і уникла руйнувань під час нещодавньої повені.
“Зелене світло” для українського експорту через Грецію водночас могло б стати поштовхом для розбудови та модернізації залізничних колій на півночі Греції, зокрема, на лінії від Александропулоса до Орменіо – станції на кордоні з Болгарією.
Міністр закордонних справ Греції Джордж Герапетрітіс під час візиту до Києва поінформував колег з ЄС, що Греція готова зробити свій внесок у вирішення проблеми, і зосередився на “величезних наслідках” краху угоди з Росією, особливо для країн Глобального Півдня.
В Афінах упевнені, що подібна пропозиція може бути вигідною як для України, так і для Греції, пише видання.
Як відомо, для допомоги Україні з аграрним експортом свої порти вже запропонували Литва і Хорватія.
