Узбекистан посів 40-те місце у світі з 66 балами у всесвітньому рейтингу відкритості даних Open Data Inventory (ODIN) організації Open Data Watch. У 2020 році країна займала 44-е місце з 63 балами.
Рейтинг Open Data Inventory (ODIN) оцінює охоплення та відкритість офіційної статистики для виявлення прогалин, просування політики відкритих даних, покращення доступу та заохочення діалогу між національними статистичними управліннями та користувачами даних. Він оцінює повноту статистичних пропозицій країни та ступінь відповідності інформації, що міститься в них, міжнародним стандартам відкритості.
У період з 2020 по 2022 роки загальний бал Узбекистану збільшився з 52 до 56 за охопленням даних і з 72 до 74 за відкритістю даних.
Узбекистан покращив позиції у соціальній та економічній статистиці, але погіршив показники зі статистики довкілля. Зокрема, якщо у розділі «забруднення» країна 2020 року мала 56 балів, то сьогодні — 0 балів.
Серед країн Центральної Азії Узбекистан посів перше місце. У світовому рейтингу Казахстан розташувався на 48 місці, Киргизстан – 89, Таджикистан – 120 та Туркменістан – 192.
За підсумками рейтингу 2022 року Сінгапур посів перше місце. Слідом йдуть Данія та Фінляндія.
При Університеті світової економіки та дипломатії в Ташкенті відкрився Інститут передових міжнародних досліджень.
Основними напрямками діяльності Інституту є міждисциплінарне вивчення актуальних проблем міжнародних відносин, світової економіки, міжнародного права, регіонознавства та країнознавства, підготовка інформаційно-аналітичних документів, прогнозів та рекомендацій щодо актуальних проблем сучасної світової політики та економіки.
В Інституті буде організовано проведення фундаментальних та прикладних досліджень Афганістану та Південної Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, європейських та американських напрямів, сучасного глобального розвитку, проблем сталого розвитку, енергетичної геополітики, економічної дипломатії, міжнародного права, а також вивчення питань антропології та конфліктології.
Даний «мозковий центр», що складається з 8 дослідницьких центрів та лабораторій, сформований з досвідчених та висококваліфікованих фахівців та експертів міжнародних відносин, включаючи дипломатів, 3 докторів наук та 5 кандидатів наук, у тому числі які мають досвід роботи в міжнародних організаціях, зокрема структурах ООН , ВНЗ США, Великобританії, Японії та інших.
Кіпрська T.A.S. Overseas Investments Limited з групи “ТАС” Сергія Тігіпка отримала 40,03% в австрійській TransAnt GmbH (Лінц) – спільному підприємстві, створеному австрійськими ÖBB Rail Cargo Group і voestalpine Stahl GmbH для виробництва інноваційних та економічно ефективних залізничних вантажних вагонів.
“Для нещодавно розпочатого етапу зростання компанії в лютому 2023 року було залучено ще одного стратегічного інвестора з великими ноу-хау в галузі залізничних вагонів і сучасними доступними активами для виробництва вантажних вагонів”, – повідомляється в інформації на сайті TransAnt.
Згідно з даними австрійського реєстру, частка voestalpine Stahl скоротилася з 80,2% до 48,1%, Rail Cargo Group – з 19,8% до 11,87%.
СП уточнює, що після того як його перші вагони в безперервному режимі працюють на залізниці з 2019 року, наразі опрацьовується ще одна серія, і TransAnt зосереджена на створенні власної технології виготовлення.
“Уже в другій половині 2023 року планується виготовити додаткові вагони в більшій кількості за цією новою технологією виготовлення”, – вказала компанія.
Як повідомлялося, раніше конкурентні відомства України та Кіпру надали TAS Overseas Investments Limited з Групи “ТАС” дозвіл на купівлю понад 25% у TransAnt.
“TransAnt GmbH – це спільне підприємство, створене наприкінці 2020 року між Rail Cargo Austria Aktiengesellschaft і voestalpine Stahl GmbH з метою роботи в секторі залізничних вантажоперевезень. На даному етапі TransAnt не займається комерційною діяльністю. Однак після завершення цієї угоди очікується, що вона активно займатиметься виробництвом, розробкою, постачанням, продажем і орендою “гнучких” вагонів і надбудов для перевезення вантажів у промисловому секторі”, – вказувала Комісія із захисту конкуренції Кіпру.
Спочатку Rail Cargo Group повідомляло про плани паритетного володіння в СП з voestalpine, однак у voestalpine до угоди з Групою “ТАС” був контрольний пакет, у зв’язку з чим Антимонопольний комітет України класифікував TransAnt і voestalpine Stahl GmbH і пов’язані з ними компанії як єдиний суб’єкт господарювання – Групу VAS. Це глобальна сталеливарна і технологічна група, що працює в автомобільній і споживчій промисловості, аерокосмічній і нафтогазовій промисловості, а також у залізничній промисловості, яка котирується на Віденській фондовій біржі і не має кінцевих власників-бенефіціарів.
Група “ТАС” заснована 1998 року бізнесменом Сергієм Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
До групи входить “Дніпровагонмаш” (ДВМ) – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів. Річна потужність виробництва – 9 тис. вагонів. У 2021 році ДВМ скоротив випуск вантажних вагонів на 39,2% – до 477 шт, реалізацію – на 44% до 461 од, проте торік виробив 623 вагони. Дані про фінпоказники за 2022 рік поки що відсутні, проте підприємство відзвітувало про 32,7 млн грн чистого прибутку.
Тігіпко наприкінці 2022 року повідомляв “Forbes Україна”, що “Дніпровагонмаш” випускає 70 вантажних вагонів на місяць і готується локалізувати виробництво в Австрії.
Міністерство праці та соціального захисту Казахстану затвердило перелік затребуваних професій у сфері науки, охорони здоров’я, промисловості та IT, за якими іноземці можуть отримати посвідку на проживання в республіці в спрощеному порядку, повідомила прес-служба відомства в середу.
Наказ “Про затвердження переліку затребуваних професій для отримання іноземцями дозволу на постійне проживання в Республіці Казахстан і правил його формування” вводиться в дію з 28 лютого 2023 року.
Перелік передбачає 21 затребувану професію в різних сферах, зокрема охорони здоров’я, інформаційно-комунікаційних технологій, науки. Зокрема, це нейрохірург, гематолог, онколог, неонатолог, ендокринолог.
Серед них також інженер-дослідник із технології неорганічних речовин, інженер-дослідник із технології органічних речовин, інженер-технолог фармації, інженер-дослідник із підготовки корисних копалин, інженер авіаційний, інженер з апаратно-програмного забезпечення космічної системи, інженер із впровадження нової техніки й технології, інженер із лазерного устаткування, інженер-дослідник із технології виробництва целюлози, паперу, поліграфії та волокна, інженер-медичний радіохімік, інженер-медичний фізик, класифік, інженер з технології виробництва целюлози, паперу, поліграфії і волокна, інженер-медичний радіохімік.
“Іноземці, які володіють затребуваними професіями, можуть оформити в органах внутрішніх справ посвідку на тимчасове проживання у спрощеному порядку без підтвердження своєї платоспроможності”, – уточнюють у прес-релізі.
Посвідку на проживання видаватимуть на 10 років або на термін дії паспорта іноземця.
Народні депутати України пропонують осучаснити та синхронізувати законодавство в українській виноробній галузі відповідно до міжнародних стандартів, зокрема, дозволити розлив вин у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та нержавіючої сталі.
Відповідний законопроєкт №9030 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції” зареєстровано в парламенті 17 лютого.
Серед авторів документа, зокрема, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Наталуха та голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія.
“У чинному законодавстві діють норми щодо розливу виноробної продукції тільки в скляну тару. Такі норми свідчать про застарілі національні стандарти. У таких економічно розвинених країнах світу, як США, Велика Британія та Франція, розлив вин дозволений у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та нержавіючої сталі. Тому, враховуючи сучасну міжнародну практику, пропонується дозволити розлив вина в таку тару”, – уточнюють автори законопроєкту в пояснювальній записці до документа.
Також пропонується скасувати необхідність отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих українських виробників вина. Замість ліцензування пропонується передбачити створення Реєстру малих виробництв виноробної продукції, включення до якого буде підставою для набуття суб’єктом господарювання статусу малого виробника виноробної продукції.
Законопроєкт №9030 пропонує передбачається усунути низку чинних обтяжливих вимог до матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції, оскільки вони закуповують для своєї діяльності сировину українського походження (виноград, плоди, ягоди, мед), що сприяє розвитку агропереробки в країні.
Крім того, передбачається спрощення процедури подання звітності для виробників вин, з нинішньої щомісячної на щорічну, що зменшить бюрократичне навантаження на них. Водночас передбачається зберегти відповідальність малих виробництв виноробної продукції у вигляді штрафу за неподання або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та/або обігу (зокрема імпорту та експорту) алкогольних напоїв.
Автори законопроєкту наголошують, що документ розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик і сучасних трендів розвитку виноробної галузі; передбачає зняття необґрунтованих адміністративних бар’єрів для діяльності виробників вин виноградних, плодоягідних та/або напоїв медових; дає змогу створити сприятливі умови для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, на момент його розроблення в Україні налічується лише 26 малих виробництв виноробної продукції, тоді як 2013 року їхня кількість сягала сотні, а 2018-го – 52. Таким чином, виноробна галузь України перебуває в занепаді, хоча українські виробники на міжнародному рівні демонструють високу якість свого продукту та отримують визнання і винагороди.
“Для прикладу, в Італії малих виробництв виноробної продукції 48 тис., у Франції близько 27 тис., в Іспанії – майже 14 тис., у Грузії – понад 1 тис. Навіть у країнах, де менш сприятливий клімат для виноградарства (або кліматичні умови подібні до України), їхня кількість більша, ніж в Україні. Так, у Словаччині малих виробництв виноробної продукції понад 28 тис., у Німеччині – близько 10 тис., у Чехії – близько 1,2 тис., у Канаді – 900, у Польщі – 400, у Нідерландах – понад 180 (і ця кількість постійно зростає)”, – констатують автори законопроєкту.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні випустила продукцію на 41,11 млн грн, що більш ніж у 2,7 раза перевищує аналогічний показник січня 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, у натуральних показниках у 2,4 раза зросло виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 6,3 тис. тонн, тоді як виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції скоротилося на 25,6% – до 0,35 тис. тонн, туалетного паперу в рулончиках – на 16%, до 1,5 млн шт.
Загалом випуск паперу та картону збільшився у 2,1 раза – до 6,65 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину (КДМ) виробничою потужністю 800м/хв (удвічі більшою, ніж першою), що дало змогу “Папір-Мал” до кінця року вийти на позитивну динаміку випуску паперу та картону, незважаючи на падіння випуску паперу на 37%.
З початком повномасштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року фабрика повністю зупинила виробництво та відтермінувала запуск другої КДМ, проте вже в березні відновила випуск продукції.
Обсяг виробництва компанії у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
