Агрохолдинг ІМК готується до весняної посівної кампанії 2023 року, під час якої планує засіяти всі 100% свого земельного банку (120 тис. га), для цього він зараз закуповує всі необхідні матеріали та ремонтує сільгосптехніку.
Як повідомила група компаній на Варшавській фондовій біржі в четвер, восени 2022 року вона засіяла озиму пшеницю на площі приблизно 33 тис. га, що на 80% більше порівняно з попередніми роками, водночас усі посіви зійшли й перебувають у доброму стані.
ІМК уточнив, що у 2022 році зібрав 121,9 тис. тонн пшениці за врожайності 6,7 тонн/га, і 64,2 тис. тонн соняшнику з урожайністю 3,4 тонни/га.
“Триває збирання кукурудзи – основної культури ІМК, якою у 2022 році було зайнято 42% земельного банку компанії. Станом на 1 лютого 2023 року вже прибрано 70% площ під кукурудзою. Врожайність кукурудзи – 10,7 тонн/га (2021 року – 10,6 тонн/га)”, – підкреслив холдинг у повідомленні.
Водночас російське повномасштабне вторгнення РФ в Україну та блокада морських експортних шляхів призвела до скорочення продажів урожаю ІМК на 35% у 2022 році – до 483 тис. тонн із 743 тис. тонн у 2021 році.
ІМК уточнив, що в першій половині 2022 року був змушений розвивати альтернативні експортні маршрути через західні кордони України, але вони не могли повністю компенсувати обсяги експорту через українські чорноморські порти. Унаслідок цього в травні-липні 2022 року холдинг експортував у середньому 14 тис. тонн урожаю на місяць проти 70 тис. тонн за довоєнних часів.
Після укладення в серпні 2022 року Стамбульських зернових угод і часткового розблокування чорноморського експорту холдинг наростив експорт сільгоспкультур майже до довоєнного рівня – у грудні 2022 року ІМК відвантажив на зовнішні ринки близько 66 тис. тонн урожаю.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових та олійних культур.
За підсумками 2021 року “ІМК” збільшив чистий прибуток у 2,5 раза порівняно з 2020 роком – до $78,71 млн, показник EBITDA – на 53%, до $110,35 млн, виручку – на 12,6%, до $181,69 млн.
Проїзд через три пункти пропуску на українсько-польському кордоні може бути ускладнений у зв’язку з проведенням 2-3 лютого акцій протесту, повідомляють у Державній прикордонній службі України.
“2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних дорогах до пунктів пропуску “Корчова – Краковець”, “Медика – Шегині” та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску “Хребенне – Рава-Руська” з боку Польщі заплановано проведення акцій протесту, які можуть вплинути на рух транспортних засобів, що перетинають державний кордон. Просимо врахувати цю інформацію, щоб правильно планувати свої поїздки”, – повідомляється в Телеграм-каналі Держприкордонслужби.
Про точні місця проведення акцій протесту і вимоги протестувальників у прикордонному відомстві не повідомляють.
Джерело: https://t.me/DPSUkr/9345
Ціни на нафту активно піднімаються вранці в четвер, відновлюючись після падіння до мінімумів за три тижні напередодні на даних про чергове зростання запасів палива в США.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $83,55 за барель, що на $0,71 (0,86%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $2,62 (3,1%), до $82,84 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $77,17 за барель, що на $0,76 (0,99%) вище підсумкового значення попередньої сесії. Минулої сесії контракт впав у ціні на $2,46 (3,1%), до $76,41 за барель, мінімуму з 10 січня.
Напередодні міністерство енергетики США повідомило, що запаси нафти в країні минулого тижня збільшилися на 4,14 млн барелів. Зростання показника фіксується протягом шести тижнів поспіль. Опитані Bloomberg аналітики очікували зниження запасів нафти на 1 млн барелів.
Тим часом товарні резерви бензину зросли на 2,58 млн барелів, дистилятів – на 2,32 млн барелів. Експерти чекали збільшення запасів бензину на 2 млн барелів і скорочення запасів дистилятів на 1,5 млн.
“Дані Міненерго вказали на несподіване зростання запасів усіх видів палива”, – сказав керуючий партнер Tyche Capital Advisors Тарік Захір. Слабкість нафтового ринку цілком може тривати, і додаткові зниження стануть можливістю для відкриття довгих позицій, додав він.
Також у середу стало відомо, що міністри моніторингового комітету ОПЕК+ (JMMC), розглянувши дані щодо видобутку за листопад і грудень 2022 року, рекомендували не міняти квоти на нафтовидобуток. Наступне засідання JMMC заплановано на 3 квітня 2023 року.
Крім того, ключовою подією для світових ринків стало перше цього року засідання Федеральної резервної системи. Федрезерв очікувано підвищив ключову відсоткову ставку на 25 базисних пунктів і повідомив, що чекає нових підйомів ставки з метою повернення інфляції до цільового рівня у 2%.
“Ці заяви прозвучали досить по-яструбиному”, – зазначив Захір з Tyche Capital.
Ціни на золото і срібло, як очікується, зростуть у 2023 році на тлі ослаблення долара США і пом’якшення грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи, вважають аналітики.
Щорічне опитування London Bullion Market Association (LBMA), в якому взяли участь 30 аналітиків, вказало на обережний оптимізм щодо цін на ці метали. Експерти очікують, що золото і срібло в середньому будуть дорожчими на 3,3% і 8,8% до кінця поточного року порівняно з 2022 роком.
Серед ключових чинників, які можуть спровокувати зростання цін, 43% опитаних назвали зниження долара США і монетарну політику ФРС, тоді як 14% – інфляцію, а 11% – геополітичні чинники.
Середня ціна золота, згідно з прогнозами аналітиків, складе $1859,90 за тройську унцію, проте прогнозний діапазон залишається широким: від $1594 до $2025 за унцію. Цей діапазон відповідає торішньому прогнозу, зазначає LBMA. Середня ціна золота у 2022 році становила $1800,09 за унцію.
Ціни на срібло в нинішньому році, як очікується, підвищаться до $23,65 за унцію з $21,73 за унцію в 2022 році. Нижня межа прогнозу становить $17,50 за унцію, верхня – $27.
Набагато менш оптимістично опитані аналітики налаштовані щодо цін на паладій: експерти очікують їх падіння на 14,3%, до $1809,80 за унцію у 2023 році. Середня ціна у 2022 році склала $2112,06 за унцію.
Тим часом ціни на платину, як очікується, зростуть на 12,5% у поточному році порівняно із середньою ціною за 2022 рік на рівні $1080,4 за унцію. Прогнозний діапазон становить $988-1241 за унцію.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до керівництва Грузії із закликом звільнити українського громадянина і колишнього грузинського президента Михайла Саакашвілі.
“Прямо зараз українського громадянина, колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі повільно вбивають. Сам факт того, що нам досі доводиться боротися з такою спробою де-факто публічної страти людини в Європі у XXI столітті – це ганьба!”, – написав Зеленський у своєму твітері.
У зв’язку з цим він закликав владу Грузії реалізувати зобов’язання за європейськими нормами захисту прав людини і звільнити Саакашвілі.
“З огляду на загрозу його життю, закликаю грузинську владу згадати свої зобов’язання за європейськими нормами захисту прав людини, припинити зловживання і звільнити Міхеїла! Україна запропонувала рішення. Я закликаю світ допомогти врятувати життя Михайлу і запобігти його страті”, – написав президент.
Раніше в Києві під час пресконференції з главою Австрії Александром Вон дер Белленом Зеленський продемонстрував журналістам передані йому фотографії виснаженого експрезидента Грузії та висловив упевненість у тому, що грузинське керівництво має намір убити Міхеїла Саакашвілі.
Як повідомлялося, Саакашвілі таємно прибув до Грузії 29 вересня 2021 року. 1 жовтня його затримали в Тбілісі, після чого помістили у в’язницю в місті Руставі, де він оголосив голодування. 8 листопада його без узгодження з родичами та адвокатами перевели з в’язниці в місті Руставі в тюремну лікарню в Тбілісі (район Глдані). 20 листопада Саакашвілі перевели у військовий госпіталь у місті Горі, де він припинив голодування. 12 травня минулого року Саакашвілі помістили в цивільну клініку “Вівамед” у Тбілісі, де він перебуває і нині.
1 лютого на судовому процесі у справі про можливе відтермінування свого тюремного покарання Саакашвілі заявив через відеозв’язок, що перебуває у вкрай важкому стані і потребує необхідного лікування. Після того, як він спробував зняти майку їм показати своє виснажене тіло, відеозв’язок було перервано.
У Грузії експрезидент проходить за кількома кримінальними справами. Своє затримання він вважає незаконним, а звинувачення на його адресу сфальсифікованими.
Міністр оборони України Олексій Резніков і міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню підписали меморандум із Thales Group про постачання радіолокаційних систем GM 200 для протиповітряної оборони України.
“Разом із моїм французьким колегою Себастьяном Лекорню підписали меморандум із Thales Group про постачання радарів MG-200 для ППО України. Це обладнання допоможе нам виявляти ворожі дрони та ракети, зокрема балістичні. Наше небо буде захищене від смертоносних атак Росії”, – написав він у Twitter у середу.
