Ціни на нафту знижуються вранці в понеділок після істотного підйому за підсумками минулого тижня, спричиненого оптимізмом щодо впливу скасування коронавірусних обмежень у Китаї на попит на паливо в країні та світі.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кск становить $84,66 за барель, що на $0,62 (0,73%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $1,25 (1,5%), до $85,28 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $79,35 за барель, що на $0,51 (0,64%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт підвищився в ціні на $1,47 (1,9%), до $79,86 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent зросла в ціні на 8,3%, WTI – на 8,5%. Обидва контракти завершили торги на максимумах з початку року.
Відкриття китайської економіки “стало найважливішим фактором зростання цін на нафту на минулому тижні”, а дані про зниження інфляції в США також додали інвесторам оптимізму з приводу американської економіки, зазначив президент Strategic Energy & Economic Research Майкл Лінч.
Крім того, ціни підтримало ослаблення долара, додав експерт.
Цього тижня увагу трейдера буде сфокусовано на щомісячних звітах ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства, які будуть оприлюднені у вівторок і середу відповідно, зазначає Trading Econimics.
Тим часом кількість діючих нафтових бурових установок у США минулого тижня збільшилася на 5 одиниць і становила 623, повідомила нафтосервісна компанія Baker Hughes. Кількість газових установок скоротилася на 2, до 150.
Уряд Німеччини виділив кошти на екомодернізацію українських підприємств у рамках програми “Найкращі доступні технології та методи управління (ЛДТІМ) для України”, що передбачає співфінансування кількох проєктів із впровадження бізнесом ЛДТІМ у розмірі до EUR2 млн кожен, повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
“Ми розуміємо, що маємо докласти чималих зусиль для отримання фінансових інструментів для відновлення нашої економічної стійкості. І це оновлення важливо проводити за технологіями, які будуть менше шкодити довкіллю”, – зазначив Стрілець, слова якого наводяться в релізі міністерства з посиланням на його виступ у національному телемарафоні в четвер.
Він уточнив, що подання документів на участь у програмі відкрито, а відбір проєктів триватиме до 28 лютого 2023 року.
Водночас міністр зазначив, що Міндовкілля спільно з народними депутатами доопрацювали необхідний рамковий законопроєкт №6004-д, який окреслить рамки екомодернізації та відновлення підприємств за найкращими доступними технологіями та дасть змогу залучити кошти міжнародної технічної допомоги на реалізацію таких проєктів.
Міністр висловив упевненість, що досвід реалізації цієї програми стане якісним початком співпраці з іншими європейськими партнерами.
Він навів дані Київської Школи Економіки, згідно з якими від початку війни в Україні пошкоджено або зруйновано щонайменше 412 підприємств, з яких 64 – це великі та середні.
Щодо післявоєнної відбудови України загалом, за словами Стрільця, на найвищому політичному рівні України справді є чітке розуміння, що її відбудова має бути зеленою та з використанням найкращих доступних технологій, а Європейський зелений курс, до якого Україна долучилася ще 2020 року, може стати основою післявоєнної “зеленої” розбудови країни.
На його думку, для України це не тільки можливість зробити свій внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату, а й розв’язати ті проблеми, які виникли після 24 лютого 2022 року.
“Адже ніхто не буде сперечатися, що нам важливо розвивати “зелену” енергетику, тому що від цього залежить наша енергобезпека та енергобезпека Європи. Нам важливо, щоб кожен зруйнований будинок був відновлений уже за новими стандартами, а кожен дитсадок, школа, інший соціальний об’єкт – побудований за сучасними енергозберігаючими технологіями. Ми вже сьогодні робимо кроки для того, щоб залучати інвестиції в такі проєкти”, – зазначив глава Мінприроди.
Згідно з інформацією на сайті Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), воно реалізує проєкт “Найкращі доступні технології та методи управління (ЛДТІМ) для України” за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV) та допоможе українським підприємствам впровадити ці технології й скоротити промислові викиди. Політичним партнером проєкту ЛДТІМ у реалізації реформи промислового забруднення є Мінприроди України.
Згідно з умовами участі в проєкті, гранти в розмірі 20% сукупних витрат на реалізацію проєкту ЛДТІМ надано як співфінансування, але не більше ніж EUR2 млн на один проєкт, у межах наявних коштів програми.
80% гранту виплачується частинами відповідно до плану закупівлі обладнання/послуг підприємства, 20% – після проведення фінального аудиту.
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наступного тижня відвідає кілька АЕС в Україні.
“Гроссі наступного тижня буде в Україні для встановлення постійної присутності фахівців з ядерної безпеки на всіх об’єктах атомної енергетики країни”, – йдеться в заяві МАГАТЕ.
“Гендиректор відвідає Південноукраїнську АЕС, Рівненську АЕС, а також Чорнобильську АЕС для запуску місій, до яких увійдуть по два експерти на кожному об’єкті”, – підкреслюється в документі.
Зазначається, що двох експертів також розмістять на Хмельницькій АЕС.
У МАГАТЕ нагадують, що агентство вже забезпечило постійну присутність чотирьох експертів на Запорізькій АЕС, яка нині перебуває на окупованій російським агресором території.
“Ми повинні продовжувати робити все можливе для запобігання небезпеки виникнення серйозної ядерної аварії”, – наводять у заяві слова Гроссі.
Крім цього, гендиректор під час візиту до Києва зустрінеться з високопоставленими представниками уряду України та обговорить пропозиції щодо створення зони безпеки навколо ЗАЕС.
Раніше голова Державної інспекції ядерного регулювання (ДІЯРУ, Держатомрегулювання) Олег Коріков повідомляв про прибуття найближчим часом місії МАГАТЕ на всі три атомні станції, розташовані на підконтрольній Україні території.
Віце-прем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомляє, що станом на вечір п’ятниці в Україні вже розгорнуто 30 тисяч терміналів Starlink. “30 тисяч терміналів Старлінк уже в Україні. 24/7 команда Мінцифри працює, щоб забезпечити ще більшу кількість терміналів. Міжнародні партнери допомагають у цьому. Адже Старлінки стали частиною критичної інфраструктури України. Завдяки їм українці залишаються на зв’язку там, де не працює звичайна мережа при відключенні світла”, – написав Федоров у телеграмі.
Він уточнив, що останню партію – 8 тисяч терміналів – Україні допомогла придбати Польща.
“Сотні Старлінків із цієї партії вже працюють у Пунктах незламності по всій країні. Ще частину передали енергетикам і медикам. Учора заїхав протестувати супутниковий інтернет в одному з Пунктів незламності від ДСНС в Ірпені”, – наголосив міністр.
Він подякував прем’єр-міністру Польщі Матеушу Моравецькому та держсекретарю з цифровізації Янушу Цешинському за надання терміналів Україні.
“Окреме спасибі Національному інституту телекомунікацій і компанії Orlen. Завдяки вам мільйони українців залишаються на зв’язку!” – підсумував Федоров.
Ціни на золото активно зростають у понеділок завдяки ослабленню долара США і можуть завершити торги вище позначки $1900 за унцію вперше з квітня минулого року.
Котирування лютневих контрактів на золото на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) до 18:30 кск збільшилися на 0,9% – до $1915,7 за тройську унцію.
Срібло з поставкою в березні зросло в ціні на 1% і коштує $24,25 за унцію.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США відносно шести основних світових валют, у п’ятницю незначно зростає, проте напередодні індикатор впав на 1% після публікації даних, що вказали на уповільнення грудневої інфляції в Штатах до 6,5% з 7,1% у листопаді.
“Дані про інфляцію підтвердили, що вона, як і раніше, знижується, хоча все ще значно перевищує цільовий показник у 2%, – написав ринковий аналітик Kinesis Money Руперт Роулінг. – Американський Центробанк, імовірно, все одно підвищить ставку на засіданні наприкінці місяця, але, найімовірніше, підйом становитиме всього 25 базисних пунктів”.
При цьому він попередив, що існують побоювання, що золото подорожчало занадто сильно, і незабаром йому може знадобитися корекція, тому “інвесторам варто проявляти обережність у спробах встрибнути в цей вагон із золотом, що йде”.
Президент України Володимир Зеленський у неділю підписав указ про введення в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони України про застосування персональних санкцій проти 198 російських пропагандистів і учасників ток-шоу на російських каналах, а також інших діячів медіасфери РФ.
Відповідний документ №23/2023 оприлюднено на сайті глави держави.
“Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, – йдеться в указі.
Зазначене рішення РНБО додається до указу, воно містить перелік із 198 діячів російської культури та медіасфери, проти яких запроваджуються персональні санкції.
До списку, серед інших, потрапили російський блогер, перекладач і публіцист Дмитро Пучков (Goblin), політик Сергій Станкевич, генеральний продюсер російського пропагандистського телеканала “Звезда” Борис Яновський, телеведуча Яна Рудковська, актор і телеведучий Борис Корчевников, російський музичний критик і журналіст Сергій Сосєдов, соціолог Євген Копатько, політолог Ростислав Іщенко, Родіон Мірошник, публіцист і пропагандист Володимир Корнілов, спортивний журналіст Дмитро Губернієв, режисер Андрій Кончаловський та інші пропагандисти російських центральних телеканалів, а також т. зв. російські “воєнкори”. н. російські “воєнкори”.
До списку також потрапила колишня українська телеведуча, яка нині знімає пропагандистські ролики для російського телебачення на тимчасово окупованих територіях України, Діана Панченко.
Проти осіб, які потрапили до зазначеного списку, запроваджується повний пакет персональних санкцій терміном на 10 років.
“Цей указ набирає чинності з дня опублікування”, – йдеться в підписаному президентом документі.
