Чистий відтік з України, що тривав п’ять тижнів і припинився на тиждень перед католицьким Різдвом, в останній тиждень року змінився чистим припливом у 33 тис. осіб, зокрема 29 тис. у перші три дні, повідомила Держприкордонслужба у Facebook.
За даними відомства, потік на виїзд з України з 24 до 30 грудня знизився порівняно з попереднім тижнем із 301 тис. до 279 тис. осіб, тоді як на в’їзд зріс із 302 тис. до 312 тис.
Прикордонна служба Польщі також зафіксувала за останні сім днів чистий приплив в Україну – одразу 35 тис. осіб порівняно з 15 тис. осіб тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі скоротився зі 184 тис. осіб до 179 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України зріс зі 199 тис. до 214 тис. осіб.
Загалом від початку війни до Польщі з України прибуло 8,817 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 7,028 млн осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними Держприкордонслужби, скоротилася зі 139 тис. до 123 тис., тоді як оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 593 до 428.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний її кордон майже місяць щодня стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. осіб. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, за винятком тижня початку нового навчального року, коли чистий приплив становив рекордні 47 тис. осіб.
Загалом статистика свідчила про поступове повернення українців додому: чистий приплив за період з 10 травня до 23 вересня становив 409 тис. осіб.
Уперше з 10 травня кількість тих, хто виїхав з України за тиждень, перевищила кількість тих, хто в’їхав наприкінці вересня. Тоді чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім імовірною причиною відтоку були масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Загалом же відтоді чистий відтік становив 84 тис. осіб.
Згідно з даними УВКБ ООН станом на 27 грудня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 16,867 млн осіб, із них у Польщу – 8,507 млн, Росію (дані не оновлюють із 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,973 млн осіб, Румунію – 1,738 млн осіб, Словаччину – 1,048 млн осіб, Молдову – 732,9 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 27 грудня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 8,952 млн осіб.
У 2022 році було знято 16 фільмів і серіалів, повідомило Державне агентство України з питань кіно (Держкіно).
Згідно з повідомленням пресслужби Держкіно, за його підтримки було створено 16 фільмів і серіалів на загальну суму 63,8 млн грн, з них: два ігрові телесеріали, п’ять ігрових короткометражних фільмів, чотири ігрові повнометражні фільми, чотири неігрові повнометражні фільми та один неігровий короткометражний фільм.
Крім того, 2022 року підписано договори на створення 42 нових фільмів і серіалів, із них: три ігрові телесеріали, шість ігрових короткометражних фільмів, 18 ігрових повнометражних фільмів, 12 неігрових повнометражних фільмів, два анімаційні фільми та один анімаційний серіал.
Як повідомляється, станом на листопад 2022 року у виробництві перебувають 137 фільмів і серіалів.
Структура затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Дані: КМУ
ПрАТ “Слов’янські шпалери – КФТБ” (раніше – Корюківська фабрика технічних паперів, Чернігівська обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-вересні скоротило чистий прибуток у 5,5 раза порівняно з тим самим періодом 2021 року – до 8,47 млн грн.
Згідно з оприлюдненою в п’ятницю в системі розкриття НКЦПФР звітності підприємства, його чистий дохід знизився майже вдвічі – до 653,19 млн грн.
Компанія за дев’ять місяців поточного року отримала 12,42 млн грн прибутку від операційної діяльності (у 4,7 раза менше), а валовий прибуток скоротився на 47,4% – до 124,88 млн грн.
У документі наголошується, що в умовах війни та наявних ризиків неможливо прогнозувати подальший вплив негативних чинників на господарську діяльність ПрАТ, але стратегічні цілі залишаються незмінними: зберегти наявні можливості та репутацію надійного постачальника, поліпшити якість продукції, зберегти колектив.
“Крім того, підприємство планує продовжити модернізацію виробництва, розвиток дилерської мережі, освоєння нових ринків збуту, зміцнення дисципліни на виробництві”, – зазначається у звіті.
При цьому вказується на високу фінансову незалежність підприємства від зовнішніх запозичень і стабільний фінансовий стан.
За даними асоціації “Укрпапір”, у січні-вересні КФТБ випустила 10,07 млн усл. шматків шпалер – у 2,5 раза менше, ніж роком раніше.
ПрАТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” у п’ятницю також оприлюднило звітність за перше півріччя поточного року, згідно з якою вона отримала 3,6 млн грн збитку проти чистого прибутку 30,22 млн грн роком раніше за умови зниження чистого доходу більш ніж удвічі – до 363,89 млн грн.
Таким чином, у третьому кварталі-2022 фабрика отримала понад 12 млн грн чистого прибутку – на 26,2% менше, ніж за той самий період 2021 року, а чистий дохід скоротився на 44,5% – до 289,3 млн грн.
Водночас перший квартал поточного року фабрика закінчила зі збитком 9,16 млн грн проти чистого прибутку 14,94 млн грн у січні-березні-2021, чистий дохід скоротився у 2,1 раза – до 170,41 млн грн.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТБ” – одна з найбільших європейських шпалерних фабрик, випускає продукцію під ТМ “Слов’янські шпалери”. Присутня на ринку України, в країнах Азії, СНД, Східної Європи та США.
Випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
За інформацією підприємства, на 1 жовтня середня чисельність його працівників становить 468 осіб (скоротилася на 12 осіб).
У 2021 році скоротила чистий прибуток у 6,2 раза – до 43,9 млн грн при збереженні чистого доходу на рівні попереднього року -1,65 млрд грн.
Зміна видатків зведеного бюджету у 2014-2022 році (%)
Дані: НБУ
Гірничо-металургійна група “Метінвест” продовжує випускати металопродукцію на своїх підприємствах, видобувати залізорудну сировину під постійною загрозою ворожих обстрілів і в умовах дефіциту електроенергії.
“Наші підприємства, наскільки це можливо у воєнних умовах, продовжують виробляти продукцію для оборони і відновлення інфраструктури країни, зберігати робочі місця і платити податки”, – цитує прес-служба “Метінвесту” генерального директора компанії Юрія Риженкова.
За його словами, підприємства “Метінвесту” в Україні працюють в умовах війни, але роботу також ускладнює зростання собівартості виробництва, падіння цін на окремі види продукції та логістичні обмеження через блокування морського експорту. Однак навіть за таких складних обставин підприємства групи продовжують працювати з різним рівнем завантаження з огляду на фактори безпеки, логістики та економіки.
“Каметсталь” і спільне підприємство групи “Запоріжсталь” продовжують виробляти продукцію. При цьому на “Каметсталі” в грудні відновлено виробництво чавуну, сталі та прокату після зупинки виробництва, спричиненої атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України наприкінці листопада 2022 року.
На підприємствах Покровської вугільної групи триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля. Центральний ГЗК продовжує виробництво окатишів.
Загалом фокус підприємств групи спрямований на те, щоб оперативно відновити роботу або збільшити рівень виробництва за сприятливої кон’юнктури, наголошується в прес-релізі.
Як і раніше, пріоритетом групи залишається турбота про своїх співробітників, які забезпечують виробничий процес. На всіх підприємствах є бомбосховища, укомплектовані для тривалого перебування людей. Укриття забезпечені водою, їжею та ліками.
“Метінвест” продовжує боротьбу з крадіжками з боку РФ, яка незаконно вивезла понад 234 тис. тонн металу компанії з Маріуполя. Зокрема, 16 підприємств групи подали позови до Європейського суду з прав людини проти РФ за шкоду, заподіяну майну і власності групи в Маріуполі та на інших територіях України з 24 лютого 2022 року.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
