За запитом українського уряду Японія надала Україні серію транспортних засобів, повідомляє японське посольство.
“За запитом українського уряду Міністерство оборони Японії та Сили самооборони Японії надали Україні серію транспортних засобів за рішенням, ухваленим у травні 2023 року. Партія зі 101 автомобіля прибула до Польщі 5 червня, а потім її передали Україні”, – ідеться в повідомленні в соцмережі Х.
У посольстві наголосили, що Японія і надалі підтримуватиме Україну.
Своєю чергою Міноборони в Х висловило подяку Японії за підтримку і поінформувало, що в допомогу входять позашляховики Toyota HMV і Mitsubishi Type 73 Kogata, а також гусеничні інженерні машини PC-065B.
Реальний ВВП у 2021-прогноз до 2025
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
З моменту повномасштабного вторгнення Покровська громада стала справжнім гуманітарним хабом, до якої щодня надходить різноманітна допомога від представників як всеукраїнських організацій, так і міжнародних фондів. Всі вони об’єднані спільною метою – допомогти мирному населенню в протистоянні ворогові.
Не менш важливою складовою в такій співпраці є відкритість до взаємодії керівників Покровської МВА, які щодня працюють над тим, аби «закрити» всі потреби мешканців громади.
Днями до міста завітали представники Благодійної організації «Координаційний штаб волонтерів» (м.Київ), які тісно співпрацюють з європейськими країнами в питаннях гуманітарної допомоги.
“Перемагає той, хто руйнує стратегічний план противника. Тому вся увага – саме Донеччині, бо саме цей регіон «most important», що в перекладі з англійської «найбільш важливий». З 2022 року ми активно допомагаємо нашим Захисникам та прифронтовим громадам Донеччини, мешканці яких щодня потерпають від обстрілів”, – розповів голова фонду Олександр Кузняк.
Під час візиту до Покровська благодійники-волонтери зустрілись з керівниками військової адміністрації, зокрема, заступницею начальника Покровської МВА Наталією Іваньо, та обговорили наявні потреби громади.
Із собою привезли електроінструменти, які стануть в пригоді фахівцям комунальних служб міста.
“Ми приїздимо на Донеччину щонайменше 1 раз на місяць. Формуємо фуру з гуманітарним вантажем за потребами, які нам передають військові та керівники громад. У Покровську вже не вперше, тісно взаємодіємо з Сергієм Добряком, який завжди відкритий до співпраці, особливо в гуманітарних питаннях. Плануємо й надалі підтримувати Покровську громаду, яка знаходиться в безпосередній близькості до лінії фронту. Це сьогодні надважливо”, – додав Олександр Кузняк.
Своєю чергою, заступниця начальника Покровської МВА Наталія Іваньо подякувала благодійникам за допомогу та активну громадську позицію.
Українські аграрії завершили весняну посівну, під час якої було засіяно олійними культурами 7,2 млн га, а зерновими та зернобобовими близько 5,6 млн га, що на 22,6% вище за прогноз, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, аграрії засіяли понад 99% прогнозованих площ ярих зернових і зернобобових. Вони відвели під кукурудзу 3,93 млн га, що становило 100,4% прогнозованих площ, ячмінь – 783 тис. га (95,7%), пшеницю – 252,7 тис. га (102,6%), овес – 163,7 тис. га (100,7%), горох – 162,5 тис. га (101,6%), гречку – 100,8 тис. га (80,7%), просо – 69,7 тис. га (81,8%).
Під соняшник відведено 5,19 млн га (98%), сою – 2,03 млн га (102%).
Цукрові буряки посіяно на площі 250,1 тис. га (97%).
Як повідомлялося, Мінагрополітики у квітні прогнозувало посівні площі зернових і зернобобових культур у 2024 році на рівні 10,6 млн га, що на 395 тис. га нижче за показник 2023 року.
Валове виробництво зернових та олійних культур у 2024 році Мінагрополітики очікує на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн – зернових, 21,7 млн тонн – олійних.
Аграрії 2024 року зможуть зібрати 19,2 млн тонн пшениці (2023-го зібрано 22,2 млн тонн), 4,9 млн тонн ячменю (5,7 млн тонн), 26,7 млн тонн кукурудзи (30,5 млн тонн), 5,2 млн тонн сої (4,7 млн тонн), 12,4 млн тонн соняшнику (12,9 млн тонн), 4,1 млн тонн ріпаку (4,7 млн тонн).
Цього літа, як ніколи відтоді, як російські війська перетнули кордон у лютому 2022 року, Україна гостро потребує найрішучішого підтвердження дипломатичної та економічної підтримки Заходу, а також підтримки у сфері безпеки.
Військова допомога з боку Сполучених Штатів і європейських союзників знову збільшується, але війни виграють не тільки на полі бою. Політична та дипломатична підтримка України також потребує посилення. Здвоєні події цього літа – Саміт з питань миру в Україні у Швейцарії в червні та саміт з нагоди 75-ї річниці НАТО у Вашингтоні в липні – надають безпрецедентну можливість зробити це.
Саміт 15-16 червня, організований швейцарським урядом, може стати останньою можливістю цього року привернути увагу широкої міжнародної громадськості до глобальних наслідків конфлікту в Україні. Як і до і після початку війни, адміністрація Байдена може дати імпульс як для більш термінової дипломатичної роботи з досягнення миру, так і для консолідації військової підтримки України союзниками кількома тижнями пізніше на саміті НАТО.
Обстановка у Швейцарії була складною. Останніми місяцями головною метою Вашингтона і європейських столиць було забезпечення фінансової та військової підтримки військових дій України. Білому дому знадобилося сім місяців, щоб подолати блокуючу пропозицію Палати представників про виділення Україні військової допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів. В Європі Угорщина майже два місяці утримувала пакет допомоги в 50 мільярдів євро, перш ніж погодилася на його виділення.
Згаяний час вплинув на перебіг конфлікту. Росія використовувала зимові місяці для підготовки до нового наступу, поки Захід дискутував, а запаси української зброї виснажувалися. Зараз на території України перебуває понад 400 000 військовослужбовців, а енергетична інфраструктура і друге за величиною місто України, Харків, перебувають під серйозною загрозою. На міжнародному рівні дипломатичний порядок денний став перевантаженим: криза в Ізраїлі та Газі поглинає увагу Білого дому та урядів інших країн. Президентські та парламентські вибори в США і Європі можуть призвести до створення атмосфери, менш сприятливої для надання допомоги Україні.
Але саме в такі моменти дипломатія і символізм мають величезне значення і можуть нагадати про те, що поставлено на карту – і не тільки для України.
Конференція у Швейцарії – це найамбітніша на сьогоднішній день спроба залучити країни світу – не тільки західних союзників України – до підтримки припинення конфлікту, що порушив світові поставки енергії та продовольства, спричинив загрозу ядерного конфлікту, призвів до другого за величиною у світі потоку біженців і призвів до сотень тисяч жертв.
На сьогоднішній день, за деякими даними, понад 100 країн і міжнародних організацій зобов’язалися взяти участь у конференції, хоча Росія не була запрошена до участі. У багатьох країн можуть бути різні погляди на те, як можна розв’язати цей конфлікт; багато країн прагнуть підтримувати зв’язки як з Росією, так і з Україною, незважаючи на те, що вони проголосували на Генеральній Асамблеї ООН, засудивши початкове вторгнення. Україна, однак, усвідомлює всі нюанси.
Президент Зеленський у своєму виступі 2 червня на діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі, у якому беруть участь представники оборонних відомств та інших відомств Азіатсько-Тихоокеанського регіону, дав зрозуміти, що Україна «готова вислухати різноманітні пропозиції й думки, що приведуть нас… до завершення війни та встановлення сталого і справедливого миру». Український уряд разом зі Швейцарією старанно працює над порядком денним, який може об’єднати, а не розділити міжнародну думку.
Це не завадило Росії та її союзникам сприйняти саміт як загрозу. На зустрічі з лідерами Індонезії, Сінгапуру, Філіппін та інших азіатських держав Зеленський у Сінгапурі звернув особливу увагу на зусилля Китаю відмовити країни від участі в саміті. Китай разом із Бразилією також запропонував провести альтернативну конференцію в пізніші терміни. Тому для зміцнення міжнародної рішучості на саміті необхідна сильна позиція Вашингтона та ключових європейських союзників.
Зараз можна провести паралелі з лютим 2022 року. На початку війни візити президента і кабінету міністрів до Києва, а також президента Зеленського до Вашингтона зіграли вирішальну роль у зміцненні прихильності США до України в народній уяві та в очах як союзників, так і супротивників. Вони також надіслали недвозначний сигнал про політичну і дипломатичну підтримку українців, коли ті протистояли і перемогли тотальне російське вторгнення з метою повалення свого уряду.
У червні 2024 року Україна знову потребує такого підтвердження, оскільки Росія знову впевнена у своїх цілях. Ставки, як і раніше, високі: Україна, принаймні для порядку, заснованого на правилах, який зберігався протягом 70 років після Другої світової війни і закінчення холодної війни, є визначальним конфліктом нашої епохи. Перемога Росії перекреслить усі розрахунки Сполучених Штатів і Європи щодо їхньої власної безпеки та процвітання в майбутньому і знищить обмеження на насильство між державами в усьому світі.
Ми ще не дійшли до цього моменту, але Росія, Китай та інші країни, які сумніваються у стійкості Сполучених Штатів, прагнуть підірвати міжнародні зобов’язання перед Україною. Українці жалкуватимуть про те, що президент Байден не відвідає саміт у Швейцарії, але він зустрінеться із Зеленським у Франції на полях 80-ї річниці Дня Д у Франції. Крім того, віцепрезидентка Камала Гарріс, яка представлятиме адміністрацію, може працювати з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та іншими присутніми світовими лідерами, аби згуртувати учасників і послати їм безпомилковий сигнал у цей критичний момент: Україна не самотня.
P. Майкл Маккінлі – нерезидент, старший радник CSIS, колишній посол США в Афганістані, Бразилії, Колумбії та Перу.
Посол Дархан Калетаєв взяв участь у презентації ресурсного центру “Будинок мами” в Києві.
У презентації взяли участь представники секретаріату першої леді, Міністерства закордонних справ України, ЮНІСЕФ, офісу омбудсмена України, Київської державної міської адміністрації, Національної дитячої спеціалізованої клініки “ОХМАТДИТ”, Торгово-промислової палати України, надзвичайні та повноважні посли і дипломати європейських держав і країн СНД, акредитовані в Україні, українські підприємці, представники ЗМІ та ін.
Проєкт реалізується Громадським фондом “Ана үйі” за підтримки посольства республіки Казахстан в Україні.
Виконавча директорка громадського фонду “Ана үйі” Ажаркул Клишбаєва під час презентації поінформувала про перший рік роботи ресурсного центру “Будинок мами”. З липня 2023 року до теперішнього часу 18 жінок отримали необхідну допомогу, внаслідок чого 24 дитини уникли потрапляння до інтернатних закладів. Фонд планує відкрити аналогічні установи в інших регіонах України.
Проєкт реалізується в Узбекистані, Киргизстані, Туреччині, Малайзії, Азербайджані.
