Уряд надав підприємствам української молокопереробної галузі пріоритет у забезпеченні електропостачанням, відтепер молокозаводи отримуватимуть електрику наступними після об’єктів критичної інфраструктури та підприємств військово-промислового комплексу.
Як повідомляється на сайті галузевого об’єднання “Союз молочних підприємств України” (СМПУ), надання галузі пріоритету в енергопостачанні свідчить про визнання урядом важливості молочної переробки для продовольчої безпеки країни.
“СМПУ дякує прем’єр-міністру Денису Шмигалю за надання молокозаводам пріоритету при визначенні груп із першочерговим забезпеченням електропостачання. Молокопереробні підприємства віднесено до бізнесу, який виробляє критично важливі товари і продукти, і занесено до третьої за пріоритетом групи, після груп критичної інфраструктури та об’єктів, що працюють на оборону держави”, – зазначено в повідомленні на сайті організації.
СМПУ також звернувся до уряду з проханням прискорити забезпечення молокопереробних підприємств генераторами на умовах, що забезпечать доступність цього обладнання та допоможуть галузі підтримати безперебійну роботу в умовах відключення електрики.
Як повідомлялося, раніше СМПУ закликав Міністерство енергетики та НЕК “Укренерго” узгодити графік та обсяги електроенергії, які подають молокопереробним підприємствам галузі, щоб зберегти галузі виробництва та переробки молока і не допустити скорочення поголів’я великої рогатої худоби.
На початку листопада асоціація звернулася до Офісу президента, обласних військових адміністрацій (ОВА), Міненерго, Мінекономіки та Мінагрополітики з проханням забезпечити молзаводи безперебійним енергопостачанням. Це необхідно, оскільки підприємствам через регулярне знеструмлення загрожує псування сотень тонн молочної сировини, або вони будуть змушені припиняти закупівлю сирого молока, що може змусити суміжну галузь виробництва молока скорочувати поголів’я корів.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.11.2022
Дані: УВКБ ООН
Долар США стабільний у парі з євро і фунтом стерлінгів на торгах у вівторок, незначно зміцнюється до єни.
У центрі уваги трейдерів цього тижня – засідання одразу кількох великих світових ЦБ, зокрема Федеральної резервної системи (ФРС), Європейського центрального банку (ЄЦБ), Банку Англії, а також швейцарського і норвезького центробанків.
Переважна більшість експертів очікує, що американський ЦБ сповільнить темпи підйому ставки в грудні після її підвищення на 75 базисних пунктів (б.п.) за підсумками чотирьох попередніх засідань. Ставка, як очікується, буде збільшена на 50 б.п., до 4,25-4,5% на засіданні 13-14 грудня.
У вівторок міністерство праці США оприлюднить листопадові дані про динаміку споживчих цін у країні, які дадуть змогу інвесторам робити прогнози щодо того, наскільки високим буде граничний рівень ставки ФРС у поточному циклі підвищення.
Експерти, за даними Trading Economics, у середньому очікують сповільнення темпів інфляції в Штатах минулого місяця до 7,3% у річному вираженні порівняно з 7,7% у жовтні. Базова інфляція, що не враховує ціни на продукти харчування та енергоносії, як очікується, сповільнилася в листопаді до 6,1% з 6,3%.
Дані про інфляцію є навіть більш важливими, ніж рішення ФРС, зазначає керуючий директор підрозділу Wealth Management UBS Group AG Сі Цяо.
“Подальша динаміка ставки американського ЦБ залежатиме від темпів інфляції незалежно від того, сповільнить ФРС підвищення ставки в середу чи ні”, – сказала Сі Цяо на Bloomberg TV.
Експерти IG Australia очікують зниження курсу долара в разі, якщо звіт Мінпраці у вівторок покаже уповільнення інфляції в Штатах до 7-7,2%.
Європейський ЦБ, який проводить засідання в четвер, також може сповільнити темпи підйому ключових ставок до 50 б.п. після їхнього підвищення на 75 б.п. у жовтні та вересні, очікують експерти.
Пара євро/долар за даними на 7:45 кск у вівторок торгується на рівні $1,0542 порівняно з $1,0539 на закриття попередньої сесії.
Курс фунта до цього часу становить $1,2274 проти $,2273 напередодні.
Банк Англії, як і ЄЦБ, проведе засідання 15 грудня. Експерти очікують, що британський ЦБ, який підняв базову ставку в листопаді на 75 б.п. – максимально з 1989 року, також ухвалить рішення уповільнити темпи підвищення до 50 б.п.
“Ми вважаємо, що більшість керівників Банку Англії вважають збільшення ставки на 75 б.п. екстреним кроком, а не новою нормою”, – зазначає економіст BNP Paribas Пол Голлінгсворт.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), у вівторок втрачає 0,12%, ширший WSJ Dollar Index – 0,03%.
Курс долара до ієни піднявся під час торгів до 137,71 ієни порівняно з 137,64 ієни на закриття попередньої сесії.
Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила виділення Україні в 2023 році 18 млрд. євро.
“Учора ввечері ми змогли дійти згоди щодо 18 млрд євро на рік, 1,5 млрд щомісяця – це постійний потік коштів до бюджету”, – сказала вона у вівторок, виступаючи на конференції “Солідарні з українським народом”, що відбувається у вівторок у Парижі під головуванням президента Франції Емманюеля Макрона.
Компанії, пов’язані з менеджерами агропромислової групи “Кернел”, 12 грудня придбали єврооблігації холдингу загальною номінальною вартістю $12,4 млн за ціною 45-46% від номіналу, йдеться в повідомленні “Кернела” на Варшавській фондовій біржі в понеділок увечері.
Згідно з ним, було здійснено чотири угоди з єврооблігаціями з погашенням у 2024 році і купоном 6,5% річних: номіналом $2,4 млн за ціною 45,75% від номіналу, номіналом $2,5 млн (за ціною 46%), номіналом $5 млн (за ціною 45%), номіналом $2,5 млн (за ціною 45,55%).
У повідомленні уточнюється, що угоди були здійснені на позабіржовому ринку.
Як повідомлялося, в середині листопада пов’язані з менеджментом “Кернел” компанії придбали єврооблігації холдингу загальною номінальною вартістю $29,43 млн за ціною 45-48% від номіналу.
Згідно з річним звітом “Кернела”, на середину цього року на ринку оберталися єврооблігації компанії з погашенням у 2024 році номіналом $297,314 млн і з погашенням у 2027 році номіналом $297,724 млн.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Страховики України з 13 грудня отримали можливість здійснювати страхові платежі за договорами перестрахування, укладеними з нерезидентами, повідомляється на сайті Національного банку України.
Ідеться, зокрема, про платежі на підставі: договорів, укладених до 24 лютого 2022 року за документами, що були укладені до 31 травня 2022 року; договорів, укладених із 24 лютого до 31 травня 2022 року, якщо їхніми умовами передбачено покриття військових ризиків.
Водночас встановлюються чіткі вимоги до здійснення відповідних операцій. Так, по-перше, перестраховик-нерезидент, з яким укладено договір перестрахування, повинен мати рейтинг фінансової надійності, що за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає рівню не нижче “A3” (Moody’s Investors Service), “A-” (Standard & Poor’s), “A-” (Fitch Ratings), “A-” (A.M. Best).
По-друге, українська страхова компанія, що здійснює перестрахування, має відповідати низці вимог, серед яких: відсутність рішення НБУ щодо визнання структури власності страховика непрозорою; відсутність рішення НБУ щодо визнання ділової репутації страховика, його власників істотної участі або керівників чи ключових осіб небездоганною; дотримання страховиком нормативу платоспроможності та достатності капіталу і нормативу ризику операцій.
НБУ зазначає, що з метою отримання підтвердження про відповідність вимог для подальшого передання обслуговуючому банку страховик має звернутися до НБУ.
“Надання можливості сплачувати валютні платежі за договорами з перестраховиками-нерезидентами дасть змогу забезпечити дотримання страховиками зобов’язань перед клієнтами та міжнародними партнерами, що виникли станом на 31 травня 2022 року. Це важливо для збереження безперервності роботи страхового ринку країни”, – наголошується в повідомленні.
НБУ також урегулював питання оплати нерезидентам страхових платежів за договорами перестрахування авіаційних ризиків щодо повітряних суден, зокрема тих, що перебувають в оренді або лізингу, уточнив норми щодо здійснення переказів перестраховикам-нерезидентам за міжнародними договорами страхування “Зелена картка”.
Відповідні зміни внесено постановою правління НБУ від 9 грудня 2022 року №242 “Про внесення змін до постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”, яка набирає чинності з 13 грудня 2022 року.
нерезидент, перестрахування, Страховики України, страхові платежі
