АТ «Слов’янські шпалери-КФТБ» (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у січні-червні 2024 року випустило 8,34 млн умовних шматків шпалер – на 8,9% більше, ніж за той самий період минулого року.
Згідно зі статистичними даними асоціації «УкрПапір», наданими агентству «Інтерфакс-Україна», таким чином, за підсумками шести місяців року фабрика зберегла зазначений за підсумками п’яти місяців темп приросту їх випуску до аналогічного періоду минулого року.
При цьому в грошовому вираженні обсяг виробництва фабрики за перше півріччя збільшився на 7,1% – до 641,4 млн грн.
У червні підприємство випустило 1,7 млн усл. шматків шпалер – на 9,4% більше, ніж у червні-2023, і на 27,6% більше, ніж у травні поточного року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер загалом в Україні в січні-червні 2024 року, оскільки Держстат перестав надавати їх.
Як повідомлялося, у 2023 році «Слов’янські шпалери-КФТБ» наростила випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн усл. шматків, а обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже у вісім разів, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії істотно знизилися обсяги продажів, особливо через роздрібні канали.
АТ «Слов’янські шпалери-КФТБ» випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення).
Крім того, фабрика випускає власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-червні 2-24 року становив 3 млрд 793,5 млн грн, що на 3,3% більше, ніж за той самий період 2023 року, свідчить статистика асоціації «Укрпапір».
Як повідомлялося, комбінат перейшов до позитивної динаміки обсягу виробництва за підсумками першого кварталу (приріст 0,2%), тоді як у січні-лютому відзначалося зниження цього показника на 2,4% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно зі статистикою «УкрПапір», наданою агентству «Інтерфакс-Україна», у натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті збільшилося на 1,4% – до 109,7 млн кв. м, що стабільно залишається найкращим показником у галузі.
Випуск картону скоротився на 4,5% – до 77,9 тис. тонн, зокрема виробництво тарного картону знизилося на 4,3% – до 64 тис. тонн, коробкового на 5,4% – до 13,9 тис. тонн.
Випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшився на 8,5% – до 22,9 тис. тонн, а випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 7% – до 129,3 млн шт.
Комбінат стабільно лідирує у випуску туалетного паперу в Україні: за перше півріччя 2024 року основні підприємства галузі випустили загалом 308,2 млн рулончиків – на 6,6% більше.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-червень 2024 року в Україні випуск паперу та картону зріс на 5,7% до того ж періоду 2023 року – до 290 тис. тонн, картонних ящиків – на 19,4%, до 283,3 млн кв. м.
Київський КБК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м, виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-червні 2024 року обсяги виробництва збільшила на 54,5% до аналогічного періоду 2023 року – до 869,64 млн грн, свідчить статистика асоціації «УкрПапір».
За підсумками п’яти місяців цього року темп приросту виробництва фабрики становив 45,1% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно з наданими агентству «Інтерфакс-Україна» статданими асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 30,7% – до 27,2 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 1,4% – до 68 млн шт. КБФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КБК.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію Інституту ім. Марзєєва з ринку контролю якості ліків та лікарських засобів, вважає завідувачка лабораторії Наталя Останіна.
«Нас намагаються звинуватити в тому, що ми некомпетентні, в тому, що ми фальсифікуємо дані, в тому, що ми не можемо бути уповноваженою лабораторією на нашому ринку України. Ми бачимо, що наша лабораторія поступово витісняється з нашого ринку. Ми не отримуємо жодних напрямків, хоча 28 років поспіль ми працювали і з Держлікслужбою, і з уповноваженими органами, з Міністерством охорони здоров’я, СБУ, поліцією та з іншими компетентними органами», – заявила вона на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
Останіна зазначила, що лабораторія працює на ринку з ринку контролю якості ліків понад 27 років, акредитована за міжнародними стандартами ІСО, зокрема у ВООЗ, веде наукову діяльність, оснащена сучасним обладнанням, а також має у своїй структурі віварій, що дає змогу гарантувати проведення точних досліджень відповідно до міжнародних стандартів.
Водночас Останіна зазначила, що лабораторія, яка входить до структури державної установи НАМН України, в якій працюють понад 40 осіб, отримує фінансування тільки на 15 співробітників, решта фінансуються за госпдоговорами. При цьому останнім часом вона не отримувала замовлень на проведення таких досліджень.
Водночас, за словами Останіної, у серпні минулого року на ринку з’явилася абсолютно нова лабораторія, яка отримала повноваження буквально через два тижні з моменту появи.
«З того моменту, як наша лабораторія перестала отримувати направлення на контроль якості від Держлікслужби, ми стали отримувати зворотний зв’язок. Усі, кого перенаправляли в цю нову лабораторію, поверталися до нас із проханням надати допомогу в проведенні досліджень – у новоствореній лабораторії не було ні стандартів, ні хімреактивів», – сказала вона.
Водночас Останіна зазначила, що оскільки логістику в країні порушено, закуповувати багато стандартних речовин сьогодні дуже складно і довго (понад 30-60 днів постачання).
«Ми з розумінням передавали стандарти з нашого архіву інституту і деякі хімічні речовини, розуміючи, що без цього в нашій країні неможливо провести контроль якості лікарських засобів, і наші громадяни позбудуться багатьох препаратів на нашому ринку», – зазначила експерт.
За її словами, «всі керівники департаментів, які пов’язані з контролем якості лікарських засобів, мабуть, зацікавлені в тому, щоб напрямки йшли не в нашу лабораторію».
При цьому Останіна не назвала перелік препаратів, про які йдеться. Лише уточнила, що йдеться про ТОВ «Добробут Лікілаб».
Завідувачка також повідомила, що стосовно лабораторії було розпочато розслідування. І є постанова суду, де вказано, що нібито під час розслідування встановлено, що лабораторія ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМН України зловживає своїм службовим становищем та разом з уповноваженими особами низки суб’єктів госпдіяльності впровадила схему зі збуту неякісних ліків з метою отримання прибутку собі всупереч інтересам державної установи.
«Нам приписують фальсифікацію досліджень лікарських препаратів, які лабораторія ніколи й не проводила (…) Що ж до лікарських засобів, які проходили в нас контроль, то щодо них вилучили абсолютно всі документи та оригінали журналів хіміків-аналітиків, усі первинні дані щодо проведення аналізу, копії посадових інструкцій на персонал, який працює, тощо. Я думаю, що правоохоронні органи розберуться і доведуть, хто правий, хто винен», – сказала вона.
Останіна повідомила, що «керівництво Держлікслужби, дізнавшись про плани провести пресконференцію, лякає нас, що вони готові виключити нас зі списку уповноважених лабораторій».
«Держлікслужба вважає, що за законом тільки вони мають право вирішувати, куди спрямувати на контроль якості лікарський препарат, не враховуючи можливості уповноважених лабораторій. Я б не стала довіряти новим приватним, щойно створеним лабораторіям, які нічим не підтвердили свою компетентність, окрім як отриманням повноважень від Держлікслужби. Це все-таки державний контроль якості лікарських засобів. Ми звертатимемося відкритим листом і до адміністрації президента, і до президента України, і до Кабінету міністрів, і до МОЗ», – сказала вона.
Завідувачка зазначила, що ситуація, яка склалася на ринку послуг лабораторного контролю якості лікарських засобів, може призвести до зникнення з ринку низки препаратів.
«Ліків у нас на ринку набагато менше, ніж це було кілька років тому, або навіть два роки тому. Звичайно, виною цьому війна, складна логістика, але ще й заборони, які застосовує наша Держлікслужба. Якщо виконавці не змогли зрозуміти, як провести дослідження, вони просто пишуть, що препарат не відповідає заявленій якості і Держлікслужба вводить заборону по всій країні», – сказала вона.
Останіна уточнила, зокрема, що препарати, які застосовуються в сезон ГРВІ від температури, для поліпшення самопочуття під час осінніх застудних захворювань, спочатку заборонили. «Восени їх не було, і тільки в січні місяці після арбітражного контролю, раптом виявилося, що там все добре, правильно, і їх випустили на ринок», – зазначила вона.
За її словами, що суб’єктивний підхід до організації проведення контролю якості лікарських засобів та залучення до проведення контролю недостатньо кваліфікованих спеціалістів може призвести до того, що препарат дійсно буде знято з нашого ринку.
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників.
Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ГОСТ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою,
Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018.
Лабораторія єдина серед наукових держустанов була уповноважена ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» протягом 5-10 років після завершення війни планує провести масштабну «зелену» трансформацію своїх українських активів – ГЗК, «Каметсталі» і «Запоріжсталі» – загальною вартістю близько $9 млрд.
Згідно з матеріалом видання dsnews.ua, для цього буде потрібно залучення зовнішнього фінансування.
Уточнюється, що щойно завершаться бойові дії, група нарощуватиме виробництво (зараз її підприємства завантажені на 65-70%), тому обладнання потрібно підготувати до роботи заздалегідь, що робиться вже зараз.
При цьому стратегія залишається незмінною – створити глобальну компанію з українським корінням на базі «зеленої» та цифрової трансформації виробничих потужностей. Для цього потрібна високоякісна сировина, напівфабрикати та достатня кількість джерел чистої енергії.
Тим часом масштабна «зелена» модернізація підприємств в Україні поставлена на паузу через гостру нестачу е/е будь-якого походження. Однак «Метінвест» може шляхом інвестицій у чисте виробництво допомогти розвиватися українським активам. Так, будівництво «зеленого» в Італії прокатного заводу потужністю близько 3 млн тонн продукції на рік у перспективі підвищить завантаженість українських ГЗК групи, які більше не можуть збувати продукцію в Україні після окупації меткомбінатів Маріуполя. Італійський завод має бути побудований спільно з партнерами за три-чотири роки із залученням до $2 млрд кредитних і партнерських коштів.
Крім того, забезпечені замовленнями ГЗК згодом зможуть модернізувати виробництво для випуску високоякісних окатишів. Зокрема, зараз Північний ГЗК утримує конкуренцію на європейському ринку завдяки оновленому виробництву окатишів з поліпшеними характеристиками.
Розроблена «Метінвестом» задовго до війни стратегія переходу до виробництва «зеленої» сталі передбачала перехід доменних печей сталеплавильних підприємств на технологію DRI – прямого відновлення заліза. Для цього процесу як сировина потрібні поліпшені окатиші. Успішні випробування виробництва таких DRI-окатишів провели на ЦГЗК ще на початку війни.
Війна поставила на паузу великі стратегічні проєкти, проте група, швидко реагуючи, адаптує програму інвестицій для підтримання ефективного обсягу виробництва, насамперед вкладаючи в наявні потужності, що потребують модернізації. З початку війни «Метінвест» здійснював понад $300 млн інвестицій щорічно.
На «Запоріжсталі» і «Каметсталі» у 2023 році проведено капремонти доменних печей. Крім того, на «Запоріжсталі» капітально відремонтовано технологічне обладнання прокатних станів, на «Каметсталі» – коксові батареї. Загалом у модернізацію цих двох підприємств інвестовано 23 млрд грн за останні два роки.
«Метінвест» також послідовно запускає нові лави з видобутку коксівного вугілля в Покровській вугільній групі. На початку року запрацювала 11 лава з видобутку коксівного вугілля в 10 блоці шахтоуправління «Покровське».
Крім цього, важливі точкові інвестиції. Так, завдяки модернізації випалювальної машини в цеху з виробництва окатишів ПівнГЗК у 2023 році вдалося налагодити випуск однорідних окатишів із вмістом заліза 65%, що дало змогу ГЗК утримувати конкурентні позиції на європейському ринку залізорудної сировини.
Цього року планується вкласти в обладнання та робочі майданчики $320 млн капітальних і близько $350 млн операційних інвестицій. У пріоритеті – ремонт доменних печей і агломашин, підтримка обладнання ГЗК і розвиток шахтоуправління в Покровську.
