Ціни на свиней забійних кондицій у другій половині травня продовжили знижуватися і досягли 55-57 грн/кг, що на 4,5% нижче, ніж тижнем раніше, повідомила асоціація “Свинарі України”.
Згідно з повідомленням, більшість операторів на ринку живця поточного тижня закуповували тварин у діапазоні 55-57 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися і вищі, і нижчі котирування. Останні, зокрема, здебільшого стосуються тварин високих вагових категорій, пропозиція яких усе ще чинить тиск на загальну цінову ситуацію.
За інформацією експертів, у західних областях спостерігався вищий рівень цін, а в решті регіонів котирування тяжіли до позначки 55,5 грн/кг. При цьому середньозважена ринкова ціна зафіксована на рівні 55,8 грн/кг.
Очікування представників м’ясопереробки щодо подальшої цінової динаміки відрізняються. Так, частина заготівельників не виключає подальшого ослаблення цін, посилаючись на мляву реалізацію і пропозицію, що перевищує потреби. Інші оператори констатують, що наявні для бронювання обсяги досить помірні, а середня забійна маса тварин нижча за звичайну. Деякі оператори очікують на швидшу реалізацію з поверненням сприятливих для пікніків погодних умов, пояснили в галузевій асоціації.
Збагачувальна фабрика “Свято-Варваринська” (ЗЗФВ), що входить до групи “Метінвест” у рамках компанії “Метінвест Покровськвугілля”, у квітні поточного року виконала план, виробивши 193 тис. тонн вугільного концентрату.
Згідно з інформацією компанії “Метінвест Покровськвугілля”, фабрика виробляла збагачення рядового коксівного вугілля, видобутого найбільшим в Україні виробником коксівного вугілля ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” (Донецька обл.).
При цьому наголошується, що виробництво не зупинялося в період війни ні на день.
Водночас працівники ШУ “Покровське” завершили підготовку 2,4 км транспортного шляху для забезпечення виходу гірничої маси. Головною особливістю нового конвеєрного ланцюжка є повна автоматизація, а наявність відеокамер дає змогу спостерігати за роботою конвеєрної лінії дистанційно.
Наразі триває монтаж 1-ї південної лави блоку 10 – загальний обсяг проходки становить 290 метрів, з яких уже підготовлено понад 100 метрів.
Крім того, зводиться 11-й блок.
Як повідомлялося, Ш/в “Покровське” в січні-березні поточного року видобуло 1 млн 238,597 тис. тонн коксівного вугілля.
У 2024 році заплановано видобути 5,352 млн тонн вугілля, з яких буде вироблено 2,802 млн тонн вугільного концентрату.
“Метінвест” створив компанію “Метінвест Покровськвугілля”, яка управляє підприємствами Покровської вугільної групи (ПВГ). До компанії входять, зокрема, шахтоуправління “Покровське” і Свято-Варваринська збагачувальна фабрика.
Свято-Варваринська збагачувальна фабрика – виробник вугільного концентрату преміум-класу в Україні. Виробнича потужність підприємства становить близько 8 млн тонн рядового коксівного вугілля на рік з можливістю збагачення п’яти різних класів вугілля. ОФСВ переробляє все вугілля ШУ “Покровське”.
Новий власник Amtel — ТОВ Гістіон із Херсону. Антимонопольний комітет України надав Гістіону дозвіл на придбання Amtel через купівлю «Міжнародної логістичної компанії» в листопаді 2023 року. Зміна власників відбулася у березні 2024 року.
Суму угоди в Dragon Capital не називають. За інформацією Forbes, виходячи з цих оцінок, загальна вартість логістичного комплексу могла скласти $35−40 млн. Джерело, знайоме з угодою, зазначає, що ця цифра не відповідає дійсності і сумма угоди набагото вища.
Amtel — логістичний комплекс класу А і загальною площею 100 208 кв. м. Він був найбільшим об’єктом у портфелі Dragon Capital.
Засновники Гістіона — Олег Лебеденко та Геннадій Гірін. Підприємці володіють торговою маркою фабрики дверей Новий Стиль — New Style Door Factory.
Гірін — CEO мережі 33 м², яка об’єднує 25 будівельних супермаркетів. Також йому належить торговельна марка компанії і частка в ТРЦ Суворівський у Херсоні. Лебеденку належить торгова марка будівельних матеріалів Betonera.
Перед повномасштабною війною група Dragon Capital володіла 778 000 кв. м. Зараз — близько 531 000 кв. м комерційної нерухомості: за період війни компанія втратила три об’єкти і ще три продала.
Окрім продажу Amtel, у 2022−2023 роках група знайшла нових власників для двох офісних центрів у Києві.
БЦ на вул. Діловій у Києві придбало Товариство Червоного Хреста України, випливає з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
БЦ Пори року у 2023 році купила компанія Soft Construct Limited. Її бенефіціари — громадяни Вірменії Віген та Ваге Бадалян. Вони — співвласники глобального розробника ПО для гемблінга BetConstruct. У грудні 2022 року вони вийшли з числа співзасновників букмекера Вбет Україна, свідчать дані YouControl.
Україна в сезоні-2024 зможе зібрати понад 4 млн тонн урожаю ріпаку, прогнозує аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Держстат оприлюднив офіційні дані щодо врожаю ріпаку 2023 року – 4,2 млн тонн (+26% до 2022/2023 МР), але темпи експорту і внутрішньої переробки доводять, що офіційна статистика потребує дооцінки”, – зазначають аналітики.
Вони нагадали, що експорт ріпаку та продуктів переробки продовжує йти рекордними темпами навіть в останні місяці сезону. За 10 місяців сезону експортовано: ріпаку – 3586,2 тис. тонн (+5% до 2022/23 МР), у квітні – 134,1 тис. тонн; ріпакової олії – 406,1 тис. тонн; ріпакового шроту – 351,9 тис. тонн.
Експерти вважають, що прогнозувати врожай ріпаку 2024 року можна також на принципі дооцінки, згідно з яким він може скласти понад 4 млн тонн.
“Погода залишається ключовим фактором при формуванні врожайності. Вплив хвилі похолодання і нічних заморозків на ґрунті на початку травня ще належить оцінити, тому в перспективі можливе зниження прогнозу врожаю ріпаку”, – зазначили в “УкрАгроКонсалт”.
Понад 2,6 тисячі компаній було засновано іноземцями в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Найчастіше створюють бізнес в Україні громадяни Туреччини, Узбекистану, Польщі та Америки.
2652 компанії відкрили іноземці в Україні після початку повномасштабної війни. Загалом гроші в країну під час війни інвестували громадяни зі 100 країн світу.
Серед всіх іноземних бізнесменів найчастіше в Україні відкривали бізнес громадяни Туреччини. Резиденти республіки зазначені як власники у 354 українських компаніях. Це 13% від загальної кількості нових бізнесів з іноземними бенефіціарними власниками.
Громадяни Узбекистану є власниками у 274 нових українських компаніях та обіймають другу позицію рейтингу. Це 10% від загальної кількості. Замикають трійку лідерів громадяни Польщі — 193 бізнеси або 7% від загальної кількості компаній з іноземними власниками, відкритих після 2022 року.
До топу також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану та Ізраїлю. Варто зазначити, що на одну компанію може припадати більше 1 власника.
Найбільшим бізнесом, відкритим іноземцями від початку повномасштабної, стала компанія ТОВ “ТЕНС1МА” із статутним капіталом у 1,28 млрд грн. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
На другому місці — АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Юген”. Статутний капітал цієї компанії становить 700 млн грн, а кінцевим власником є громадянин США.
Замикає трійку лідерів компанія ТОВ “ЛФС” зі статутним капіталом 300 млн грн, власником якої є громадянин Польщі.
“Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна” (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.), великий український виробник гофрокартону, у січні-квітні 2024 року збільшила випуск гофротари на 21,2% порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 30,5 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином, за випуском цієї продукції фабрика стабільно входить до трійки лідерів після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За чотири місяці на фабриці також зросло виробництво тарного картону на 11% – до 24,4 тис. тонн, а паперу випущено 0,33 тис. тонн проти 0,21 тис. тонн роком раніше.
У грошовому вираженні “ПКБФ-Україна” в січні-квітні випустила продукції на 838,3 млн грн – на 13,2% більше.
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, у січні-квітні 2024 року випуск паперу та картону в Україні зріс на 6,5% до того ж періоду 2023 року – до 189,7 тис. тонн, картонних ящиків – на 21,7%, до 187,4 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає здебільшого гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КБФ-Україна” (Волинська обл.), яка за чотири місяці випустила (за даними “Укрпапір”) 21,2 тис. тонн різного картону (на 21,8% більше) і 14,8 млн кв. м гофроящиків.
Як повідомлялося, “ПКБФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше.
