Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) розпочав посівну кампанію ярих культур 2024 року, під яку відведе 38 тис. га, що на 35,7% більше порівняно з минулим роком, повідомила пресслужба зернотрейдера у Facebook.
Згідно з повідомленням, аграрний підрозділ “Нібулона” вніс корективи в структуру посівних площ. Так, у сезоні 2024 року буде збільшено площі посіву кукурудзи та сої, а площі посівів соняшнику скоротять.
“Це пов’язано з ціновими очікуваннями товарних партій зерна цього року і прогнозуванням кращого економічного результату. Загалом придбано 3 000 посівних одиниць соняшнику, 22 000 – кукурудзи, заплановано придбання 40 тонн сої, закладено та підготовлено до посівної 500 тонн насіння сої власного виробництва”, – розповіли в “Нібулон”.
Посівна, яка через погодні умови розпочинається раніше, ніж було заплановано, вже стартувала в чотирьох кластерах “Нібулону” і проводиться в Миколаївській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій та Житомирській областях. За сприятливих умов аграрії компанії розраховують закінчити посів уже до середини травня з розрахунку 2,0 тис. га посіву на добу.
Директор з агровиробництва “Нібулона” Олег Веселов зазначив, що наразі ризики для врожаю-2024 відсутні. Компанія розраховує на валовий збір ярих культур на рівні: кукурудза – 200 тис. тонн, соя – 15 тис. тонн, соняшник – 25 тис. тонн.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Обсяг кредитів, наданих українськими банками резидентам, у березні зріс одразу на 1,7%, або на 16,9 млрд грн – до 1 трлн 12,2 млн грн, що відповідає рівню кінця 2022 року, свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Згідно з ними, приріст було забезпечено переважно гривневими кредитами, тоді як валютні кредити скоротилися, і лише девальвація гривні в березні дала їм змогу зробити свій внесок у зростання кредитного портфеля в гривневому еквіваленті.
Зокрема, у березні гривневі кредити юрособам збільшилися на 1,8%, або 9,14 млрд грн, тоді як в іноземній валюті скоротилися на 1,2%, або $75 млн – до $6,02 млрд (у гривні зросли на 1,4%, або 3,23 млрд грн).
Зростання гривневих кредитів населенню в березні становило 2,1%, або 4,8 млрд грн – до 223,48 млрд грн, тоді як в іноземній валюті вони зменшилися на 0,5%, або $2 млн – до $310 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку, ставки за гривневими кредитами населенню знизилися лише на 0,1 відсотковий пункт (в.п.) – до 34,5%, тоді як для бізнесу вони залишилися на колишньому рівні – 16,6% річних.
Ставки за валютними позиками для фізосіб, після зниження на 2 в.п. у лютому, в березні знову підскочили на 1,9 в.п. – до 4,9% річних, тоді як для юросіб після паузи в лютому вони зросли на 0,1 п.п. – до 6,8% річних.
Як зазначив центробанк, ставки міжбанківських кредитів з лютого зросли на 0,1 п. п. – до 14,7%, тим часом за “овернайт”, після зниження на 0,1 п. п. у лютому, вони опустилися в березні ще на 0,2 п. п. – до 14,2% річних.
Щодо депозитів резидентів в українських банках, то після зниження в січні 2024 року на 2,1% і зростання в лютому на 1,2%, у березні вони додали ще 2,1%, або 49,9 млрд грн, і досягли 2 трлн 427,7 млрд грн.
За даними регулятора, такий результат був забезпечений переважно приростом депозитів бізнесу на 2,8%, або на 35,8 млрд грн – до 1 трлн 312,7 млн грн. Зокрема, гривневі депозити бізнесу зросли на 2,7%, або 23,9 млрд грн – до 926,0 млн грн, тоді як валютні збільшилися на 0,5%, або на $0,05 млрд – до $9,86 млрд. У лютому, як повідомлялося, гривневі депозити бізнесу зросли на 1,4%, тоді як валютні скоротилися на 1%.
Депозити населення в березні збільшилися на 1,3%, або 13,8 млрд грн. Зокрема, гривневі депозити після зростання на 2% у лютому в березні додали 0,5%, або 3,7 млрд грн – до 709,2 млрд грн. Валютні ж депозити після зниження на 0,5% у лютому в березні збільшилися лише на 0,1%, або $0,01 млрд – до $9,44 млрд.
Середня ставка нових оформлених гривневих депозитів для корпоративного сектору в березні знизилася на 0,2 відсоткових пункти (в.п.) – до 9,6%, тоді як для населення – на 0,1 в.п., до 11,3%.
Що стосується валютних депозитів, то їхня прибутковість для фізосіб шостий місяць поспіль збереглася на рівні близько 1,0% річних, тоді як для юросіб вона зросла на 0,1 п.п. – до 0,8% річних.
Як повідомлялося, з 15 березня НБУ знизив облікову ставку і ставку за ДС “овернайт” з 15% до 14,5% річних, а за кредитами рефінансування та за тримісячними ДС – на 1,5 п.п., до 19,5% і 17,5% річних відповідно.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками березня 2024 року впала до 3,2% з 4,3% за підсумками лютого, 4,7% за підсумками січня і 5,1% – за підсумками грудня і листопада.
Основні показники державного бюджету (помісячно), млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Світовий обсяг виробництва нержавіючої сталі у 2023 році збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн, водночас виробництво скоротилося в усіх основних регіонах, окрім Китаю, повідомляють у пресрелізі Міжнародної організації виробників нержавіючої сталі (World Stainless Association, колишній Міжнародний форум нержавіючої сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, в Європі за минулий рік виробництво нержавіючої сталі скоротилося на 6,2% до 2022 року – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавіючої сталі зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, тоді як у Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Як повідомлялося, випуск нержавіючої сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2%, до 55,255 млн тонн. При цьому в Європі у 2022 році випуск скоротився на 12,4% до 20221 року – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8% – до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка нержавійки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї скоротилася на 2% – до 31,975 млн тонн.
В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Міжнародна науково-дослідна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience і державний Ощадбанк (Київ) розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, щоб давати їм можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії, повідомила її прес-служба.
Згідно з прес-релізом, за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Фермери, які бажають придбати ЗЗР Corteva на суму від 200 тис. грн, можуть узяти позику з відсотковою ставкою від 0,01% річних у гривні, що залежить від графіка погашення, строку кредитування та наявності застави. При видачі кредиту відсутня комісія за надання позики. Максимальний термін кредитування – 12 місяців. Щоб подати заявку на участь, фермерам необхідно звернутися до представників Corteva у своєму регіоні.
Позичальники за цією програмою надаватимуть Ощадбанку спрощений перелік документів і можуть розраховувати на пріоритетний розгляд заявки, а також скорочений час ухвалення рішення про кредитування.
“Започаткована в лютому програма Corteva кредитування за зниженими ставками для придбання насіння Pioneer у партнерстві з Ощадбанком була позитивно сприйнята фермерами, тож ми з радістю вітаємо готовність наших партнерів розширити програму, щоб дати фермерам кращий доступ до передових засобів захисту рослин від Corteva”, – пояснила фінансовий керівник Corteva Agriscience в Україні, країнах Центральної Азії та Кавказу Олена Дуніна.
“Під час війни аграрний сектор зазнав суттєвих втрат. Державний банк вважає своєю місією підтримати аграріїв і надати їм максимально розширений пакет можливостей. (…) Завдяки простим і гнучким умовам партнерської програми Corteva агровиробники мають змогу отримати кредит за зниженими ставками, поповнити обігові кошти та оптимізувати витрати”, – зазначила членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за послуги мікро-, малому та середньому бізнесу Наталія Буткова-Вітвицька.
Corteva Agriscience – глобальна сільськогосподарська компанія. Пропонує комплексні рішення для максимізації врожайності та прибутковості. Має понад 150 науково-дослідних об’єктів та понад 65 діючих речовин у портфоліо.
До її представництва в Україні входять центральний офіс у Києві, науково-дослідний центр у с. Любарці (Київська обл.) та насіннєвий виробничий комплекс у с. Стасі (Полтавська обл.).
У квітні 2022 року компанія прийняла рішення покинути російський ринок через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України.
За даними Національного банку України (НБУ), станом на 1 лютого поточного року Ощадбанк за розміром загальних активів посідав друге місце (369,56 млрд грн) серед 63 банків, що працюють у країні.
Торгова інспекція з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку двох партій бісквітних тістечок загальною вагою 10,55 тис. тонн, імпортованих з України.
Як ідеться в повідомленні інспекції в понеділок у соцмережі X, рішення було ухвалено через неправильне маркування.
Рішення було негайно виконано.
Як повідомлялося, IJHARS 9 квітня в Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку трьох партій баранок загальною вагою 5,34 тис. тонн, імпортованих з України.
Кількома днями раніше в Любліні з польського ринку було вилучено три партії морозива загальною вагою 8,48 тонн, імпортованого з України, у зв’язку з розморожуванням.
Торгова інспекція Польщі на початку квітня заявила про найбільший в її історії штраф у 1,5 млн злотих (близько $380 тис.), накладений на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. тонн технічного ріпаку та кормової пшениці як контрафакту через подальше їхнє використання як продовольчих. Крім того, було ухвалено рішення про заборону імпорту з України партії томатної пасти 57,66 тонн через наявність цвілі.
Головний інспектор IJHARS Пшемислав Рзодкевич (Przemysław Rzodkiewicz) у березні заявив, що за останній рік 1,4% партій продукції з України, що піддалися огляду комісією на кордоні, були забраковані.
