Група “Нафтогаз” у січні-червні 2024 року сплатила до державного бюджету України 44 млрд грн податків, ще 3,2 млрд грн – до місцевих бюджетів, повідомила компанія на своєму сайті в четвер.
У т.ч. за червень 8,7 млрд грн спрямовано до держбюджету, 0,5 млрд грн – до місцевих бюджетів.
“Незважаючи на воєнні виклики, ми продовжуємо стабільно працювати, зберігаємо робочі місця, наповнюємо бюджети всіх рівнів і посилюємо економіку нашої країни”, – зазначив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” 2023 року сплатили 90,2 млрд грн податків, 83,4 млрд грн з яких – до державного бюджету і 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів.
Україна в січні-червні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 11,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 24,206 тис. тонн із 275,854 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився у 8,2 раза – до $29,345 млн з $240,401 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (30,50% поставок у грошовому виразі), Туреччини (22,13%) і Румунії (13,20%).
Крім того, у січні-червні Україна імпортувала 54,932 тис. тонн цієї продукції, порівняно з 3,745 тис. тонн за січень-червень-2023 (зростання в 14,7 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 5,4 раза – до $90,924 млн із $16,874 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (43,97%), Норвегії (13,68%) і Казахстану (12,71%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ припинили виплавку феросплавів. Пізніше феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2023 року знизила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 1,5% порівняно з 2022 роком – до 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 47,2% – до $297,595 млн. Основний експорт здійснювали до Польщі (52,79% постачань у грошовому вираженні), Туреччини (14,13%) і Нідерландів (8,46%).
Крім того, за 2023 рік Україна імпортувала 14,203 тис. тонн цієї продукції, що на 30,9% менше порівняно з 2022 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 41% – до $42,927 млн. Ввезення здійснювали переважно з Польщі (23,94%), Індії (16,08%) і Вірменії (14,35%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Кабінет міністрів затвердив умови приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства “Готель “Україна” на електронному аукціоні зі стартовою ціною в 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Як повідомлялося, у квітні Кабінет міністрів України включив до переліку об’єктів великої приватизації ДП “Готель “Україна”. У травні акційна комісія визначила стартову ціну приватизації готелю “Україна” 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн.
Столичний готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. Готель категорії “4 зірки” на 14 поверхів має 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Загальна площа будівлі становить 22,4 тис. кв. м. Заборгованість готелю до теперішнього часу становить понад 45 млн грн.
Президент України Володимир Зеленський, як очікується, наступного тижня здійснить візит до Великої Британії, передає The Guardian.
За інформацією видання, Зеленський також здійснить свій перший візит до Ірландії в суботу вранці. Там запланована зустріч з ірландським міністром закордонних справ Саймоном Гаррісом.
Очікується, що Ірландія, яка тривалий час дотримується політики військового нейтралітету, але надає Україні нелетальну допомогу, запропонує велику підтримку. Зокрема, підтримає зусилля України щодо повернення близько 20 тис. дітей, які були примусово переміщені в Росію і Білорусь.
Минулого тижня президент України зустрівся з призначеним британським прем’єром Кіром Стармером на саміті НАТО у Вашингтоні, але це буде його перша нагода зустрітися з ширшою делегацією лейбористського уряду, яка прагнутиме підтвердити подальшу підтримку з боку Великої Британії.
Як повідомляється, конференція – це четверта зустріч Європейського політичного співтовариства, колективу, створеного після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, який був дітищем французького президента Еммануеля Макрона.
“Вона покликана сприяти зміцненню зв’язків між лідерами країн ЄС і країнами, що не входять до ЄС, у неформальній обстановці. Попередні конференції відбулися в Іспанії, Молдові та Чеській Республіці”, – сказано в повідомленні.
Крім Великої Британії, запрошено країни, які не є членами ЄС, зокрема, Норвегію, Ісландію, Грузію, Косово, Сербію, Албанію і Туреччину, хоча Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини, який не був присутній на попередніх самітах, не підтвердив свою участь.
ПрАТ «Транснаціональна корпорація «Граніт» із промислово-будівельної групи «Ковальська» Олександра і Сергія Пилипенків перемогло в аукціоні Держгеонадр з продажу спеціального дозволу на видобування гранітів ділянки Коростень-Щорсівська-II Коростенського родовища (Житомирська обл.). Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на дані майданчика UBIZ.ua, акредитованого АТ «Прозорро.Продажі».
Торги відбулися в пʼятницю, 12.07.2024 (NADRA.INFO анонсували аукціон). Єдиним конкурентон ТНК Граніт стало ТОВ «І.Б.К. Девелопмент» Олександра Лукʼянця, Олега Волинцева і Віталія Жуківського.
Аукціон був другим повторним і стартував з 5 898 024,89 грн. Це удвічі менше, ніж початкова вартість першого аукціону (11 796 049,78 грн), який не відбувся 06.06.2024, і на чверть – порівняно з повторними торгами 25.06.2024. Зауважимо, під час попередніх спроб, ТНК Граніт не могла купити спецдозвіл, оскільки була єдиним учасником аукціонів (порядок вимагає, щоб учасників було щонайменше двоє).
Під час сьогоднішнього аукціону учасники не торгувалися. Кінцеві ставки (вони ж початкові) такі:
Переглянути торги можна за посиланням. Якщо переможець відмовиться викупити лот, втратить 11 796 049,78 грн гарантійного внеску.
Нагадаємо, ТНК Граніт з 2006 р. розробляє сусідню ділянку Коростенського родовища. Як ми вже писали раніше, з відкритих джерел відомо, що група Ковальська контролює такі видобувні обʼєкти (про деякі ми писали тут і тут):
Ковальська купує другий дозвіл на Коростенське родовище гранітів
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 33,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $75,101 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 5,4% – до $41,555 млн млн.
У червні імпортовано міді на $10,114 млн, експортовано – на $8,658 млн.
Крім того, Україна в січні-червні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 68,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $12,954 млн (у червні – $1,880 млн), алюмінію та виробів із нього – на 24,1%, до $208,745 млн (у червні – $36,852 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 3,9% – до $560 тис. (у червні – $137 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 19,5% – до $1,350 млн (у червні – $330 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 37,4%, до $28,340 млн (у червні – $5,110 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші шість місяців 2024 року зріс на 12,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $54,175 млн (у червні – $10,383 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 30,8% – до $5,404 млн (у червні – $1,070 млн), нікелю та виробів становив $422 тис. (у червні – $180 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $125 тис.
Експорт цинку за шість місяців цього року становив $98 тис. (у червні – $14 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $72 тис. Експорт олова та виробів становив $181 тис. (у червні – $35 тис.) проти $52 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
