Організація Об’єднаних Націй – Генеральна Асамблея ООН ухвалила в четвер резолюцію з вимогою до Росії терміново вивести свої війська та персонал з найбільшої в Європі атомної електростанції і негайно повернути об’єкт Україні.
Резолюція також повторює вимоги Асамблеї до Росії негайно “припинити свою агресію проти України” і вивести всі війська, а також знову підтверджує прихильність 193 членів світової організації до “суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України”.
Резолюція була схвалена 99 голосами проти 9 при 60 країнах, які утрималися, і 25 країнах, які не голосували.
Проти резолюції виступили Білорусь, Куба, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Бурунді, Північна Корея та Еритрея. Китай, Індія, Південна Африка та багато країн Близького Сходу були серед тих, хто утримався.
У резолюції висловлюється “серйозне занепокоєння з приводу нестабільної ситуації з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції”. У ній говориться, що повернення станції під повний контроль України забезпечить її безпеку і дозволить Міжнародному агентству з атомної енергії “здійснювати безпечні, ефективні та дієві гарантії”.
Побоювання ядерної катастрофи були на першому плані відтоді, як російські війська окупували станцію невдовзі після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Запорізька АЕС, яка має шість ядерних реакторів, розташована на підконтрольній Росії території на південному сході України поблизу лінії фронту і постійно потрапляє під перехресний вогонь.
Читати далі: Україна готується до того, що Росія може саботувати найбільшу в Європі атомну станцію
МАГАТЕ неодноразово висловлювало занепокоєння з приводу перебоїв у постачанні електроенергії до Запоріжжя, яка має вирішальне значення для роботи станції, а також з приводу проблем з її постачанням. Не називаючи винних, Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявив 15 квітня в Раді Безпеки ООН, що його агентство підтвердило три атаки на Запорізьку АЕС, починаючи з 7 квітня.
І Україна, і Росія регулярно звинувачують одна одну в атаках на завод, і в четвер ці звинувачення продовжилися.
Посол України в ООН Сергій Кислиця представив резолюцію, заявивши Генеральній Асамблеї, що Росія “продовжує порушувати ключові принципи технологічної та фізичної ядерної безпеки” і продовжує атакувати завод.
За його словами, Україна і сусідні країни зазнали “катастрофічних наслідків” ядерного вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році, але наслідки можливого інциденту на Запорізькій АЕС, “яку навмисно перетворили на ключовий компонент військової стратегії Росії, були б ще більш катастрофічними”.
Кислиця попередив, що “якщо ми просто стоятимемо зі схрещеними руками, ця удача не буде тривати вічно, і інцидент буде неминучим”.
“Ядерна безпека і захист залежать від нашої здатності зайняти сильну і спільну позицію щодо неприпустимості продовження окупації і мілітаризації Запорізької атомної електростанції”, – заявив український посол.
Заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський звинуватив Україну та її західних прихильників у спробі проштовхнути резолюцію з реальною метою отримати “благословення” Генеральної Асамблеї на результати мирної конференції з питань України, що відбулася минулого місяця в Швейцарії, і в “привнесенні політичних елементів”.
У комюніке конференції майже 80 країн закликали до того, щоб “територіальна цілісність” України була основою будь-якої мирної угоди, спрямованої на припинення війни. У ньому також йдеться про те, що Запорізька та інші атомні електростанції повинні залишатися під контролем України відповідно до принципів МАГАТЕ.
Полянський звинуватив прихильників комюніке в тому, що вони намагаються “просувати неправдивий західний наратив про джерело загроз для ядерних об’єктів в Україні”. Він заявив, що єдиною загрозою для ядерних об’єктів в Україні сьогодні є “регулярні, безрозсудні атаки Києва на Запорізьку атомну електростанцію”, пов’язану з нею інфраструктуру та прилегле місто, де живуть працівники станції та їхні сім’ї.
https://time.com/6997689/un-zaporizhzhia-nuclear-power-plant-russia-ukraine/
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що уряд зобов’язується виділити до CAD 389 млн ($285 млн за поточним курсом) на підвищення рівня підготовки українських пілотів на F-16 через Коаліцію військово-повітряних сил у рамках Контактної групи з оборони України.
Згідно з повідомленням на сайті прем’єр-міністра Канади, Трюдо пообіцяв надати подальшу допомогу, щоб Україна могла продовжувати захищати свою свободу.
Зокрема, канадська підтримка включає виділення до CAD 389 млн на підвищення рівня підготовки пілотів F-16.
“Ці кошти, виділені в рамках раніше оголошеного військового фінансування, сприятимуть навчанню пілотів у збройних силах України, а також нададуть критично важливе обладнання для забезпечення безпечної експлуатації F-16 в Україні”, – сказано в повідомленні.
Як зазначили у пресслужбі, це буде багаторічний внесок у Коаліцію можливостей ВПС (до $389 млн на п’ять років). Ця підтримка ґрунтується на більш ніж $75 млн, наданих коаліції ВПС для інструкторів з технічного обслуговування в Данії, тренування літаків і пілотів-інструкторів у Франції, закупівлі критичного обладнання та боєприпасів для F-16, а також навчання англійської мови в Canadian Forces Language School.
“Ці заходи являють собою розраховану на кілька років програму, яка здійснюватиметься коштом раніше виділеного фінансування, оголошеного в лютому 2024 року”, – сказано в повідомленні.
Також в офісі прем’єра нагадали про анонсоване раніше на саміті НАТО виділення додаткових CAD 500 млн на військову допомогу Україні в рамках обіцянки НАТО про довгострокову допомогу у сфері безпеки України. Сюди входить майже $444 млн Міністерству національної оборони Канади на покриття видатків на військову техніку, допомогу та навчання Збройних сил України, а також понад $56 млн для трастового фонду NATO Comprehensive Assistance Package (CAP) для України, щоб допомогти відновити український сектор безпеки і оборони та сприяти переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО. Канадське фінансування через CAP також надає обладнання для жінок у Збройних силах України.
“Ці додаткові кошти доповнюють наявну військову допомогу Канади Україні на загальну суму 1,1 мільярда доларів цьогоріч”, – сказано в повідомленні.
ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), відновило видобуток титанової сировини і повноцінне функціонування кар’єрів Іршанського ГЗК.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, цю філію було зупинено в жовтні 2022 року. Таке рішення було ухвалено тоді через відсутність контрактів на реалізацію концентрату ільменіту і одночасно значних запасів готової продукції на складах.
Наразі керівництво ОГХК уклало великий контракт на реалізацію продукції філії для стратегічного північноамериканського споживача. Відповідно, виникла потреба у відновленні працездатності комбінату в повному обсязі.
“Ще у квітні ми поступово почали готуватися до повноцінного відновлення роботи філії, зокрема до повного відновлення видобутку. Провели всі необхідні закупівлі, зробили максимальну кількість ремонтних робіт. Зараз у нас є активний контракт з американським кінцевим споживачем на 70 тис. тонн ільменітового концентрату Іршанського ГЗК”, – сказав т.в.о. голови правління ОГХК Єгор Перелигін.
За його словами, ще 25-40 тис. тонн зараз на стадії обговорення. Додатково компанія готується почати переговори на 30 тис. тонн для європейського кінцевого споживача, з планом відвантаження на четвертий квартал цього року.
“Оскільки старі запаси на складах ми вже майже реалізували, що є гарною новиною, то відновлення кар’єрних робіт просто критично необхідне”, – зазначив Перелигін.
Він уточнив, що планується виробництво концентрату ільменіту на рівні 12 тис. тонн щомісяця до кінця поточного року.
“Розуміємо, що якщо буде відкриватися можливість збільшення обсягу виробництва, обов’язково дотиснемо цю “педаль газу”. Але є кілька бар’єрів і негативних факторів впливу, які постійно вносять коригування в нашу виробничу програму. Усі добре розуміють, що ми перебуваємо в активній стадії війни і необхідно готуватися до сюрпризів чи незапланованих проблем. Зокрема, це стосується стабілізації поставок е/е на комбінат”, – додав керівник компанії.
Він також пояснив, що ОГХК пройшов важкий і довгий шлях, щоб кваліфікувати ільменітовий концентрат ІГЗК на північноамериканському ринку, для компанії стратегічно важливо зберегти цю динаміку до 2025 року, оскільки тоді можна говорити про довгострокові контракти і багаторічну кваліфікацію продукції.
“Моя персональна мрія: щоб 2/3 продукції ІГЗК експортувалося на стратегічний для нас як країни ринок і щоб наша співпраця з американською хімічною промисловістю тільки зміцнювалася, а обсяги зростали. Це дасть нам змогу перейти до горизонтів планування на 1-3 роки, навіть під час війни, і матиме хороший стабілізаційний ефект”, – пояснив Перелигін.
За його словами, це також дасть змогу перейти до ширшого опрацювання місцевої ресурсної бази, зокрема шляхом повернення до реалізації програми капінвестицій.
“Адже, на жаль, через брак довгострокових грошей і велику кількість непрогнозованих подій останні два роки була практично на паузі”, – резюмував т.в.о. голови правління ОГКГ.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Динаміка імпорту товарів товарів у січні-квітні 2024 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Офіційний курс гривні після підвищення в середу на 5 коп. у четвер опустився відразу на 17 коп. – до 40,8823 грн/$1, що є новим історичним мінімумом.
За даними учасників ринку, ближче до кінця торгів на міжбанку курс впритул підійшов до рівня 41 грн/$1.
Довідкове значення курсу гривні, що встановлюється Національним банком України (НБУ) на 12:00, у четвер знизилося на 16 коп. – до 40,8423 грн/$1, тоді як на готівковому ринку долар цього дня подорожчав на 12 коп. – до 41,10 грн/$1.
Днем раніше Нацбанк анонсував нові ослаблення валютних обмежень, зокрема полегшив обслуговування єврооблігацій за рахунок дивідендів гарантів і поручителів. Крім того, НБУ з 11 липня розширив перелік доступних до купівлі оборонних товарів за кордоном для волонтерів і дозволив бізнесу купівлю інвалюти для погашення кредитів, наданих Міжнародними фінансовими організаціями (МФО).
З початку 2024 року офіційний курс гривні опустився на 7,6%, або на 2,88 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 11,8%, або на 4,32 грн.
Загалом за червень офіційний курс гривні знизився на 3 коп. – до 40,5374 грн/$1, хоча в середині місяця курс оновив рекордний мінімум за всю історію – 40,6908 грн/$1, тоді як у травні його падіння становило 90 коп.
НБУ пояснював таке ослаблення зростанням видатків уряду після отримання зовнішнього фінансування в березні-квітні, а також впливом оголошеного 3 травня найбільшого з початку повномасштабної війни пакета пом’якшень валютних обмежень для підприємств.
Чистий продаж доларів Нацбанком у перший тиждень липня зменшився до $630,91 млн з $670,41 млн попереднього. У червні він становив $2,99 млрд порівняно з $3,07 млрд у травні.
Раніше Центр економічної стратегії (ЦЕС) оприлюднив оновлений консенсус-прогноз семи інвесткомпаній та аналітичних центрів. Згідно з ним, прогноз курс гривні на кінець поточного року знизили з 40,5 грн/$1 до близько 42 грн/$1, що загалом корелює із закладеним у держбюджеті на кінець 2024 року 42,1 грн/$1. Прогноз середньорічного курсу також було погіршено з 38,7 грн/$1 до 40,1 грн/$1 порівняно із закладеним у бюджеті на рівні 40,7 грн/$1.
ПАТ “Укртрансгаз” (Київ) 11 липня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, що може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, зокрема пожежонебезпечних об’єктах і об’єктах, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна закупівлі відповідних послуг -130,9 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 19 липня
“Укртрансгаз”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
