Ціни на нафту еталонних марок опускаються вранці в понеділок після падіння за підсумками п’ятниці та минулого тижня.
Ціна квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 78:11 кв становить $81,33 за барель, що на $0,29 (0,36%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти впали в ціні на $2,05, до $81,62 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу знизилися на $0,33 (0,43%) і склали $76,16 за барель. За підсумками минулої сесії вони подешевшали на $2,12 – до $76,49 за барель.
За минулий тиждень обидві марки впали в ціні більш ніж на 2%.
Трейдери стежать за ситуацією на Близькому Сході і чекають на зустріч ОПЕК+, на якій обговорюватимуть продовження обмежень на нафтовидобуток ще на один квартал.
“Ми все ще очікуємо, що ОПЕК+ продовжить скорочення видобутку на другий квартал 2024 року і почне поступово скасовувати їх тільки в третьому кварталі”, – написали аналітики Goldman Sachs.
Банк вважає, що ціни на нафту коливатимуться в діапазоні від $70 до $90 за барель.
Тим часом дані нафтосервісної компанії Baker Hughes показали, що за минулий тиждень кількість діючих нафтових бурових установок у США збільшилася на шість і сягнула 503 одиниць. Кількість газових установок тим часом скоротилася на одну, до 120.
Прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Денков з делегацією уряду прибули з візитом в Україну, повідомляє Болгарське національне телебачення (БНТ).
До складу делегації також входять міністри юстиції, довкілля та енергетики – Атанас Славов, Юліан Попов і Румен Радев, заступники міністрів оборони і закордонних справ – Станімір Георгієв і Тихомир Стойчев, а також глава Міноборони адмірал Еміль Єфтімов.
Подробиці візиту не повідомляють.
Експорт товарів за категоріями в січні-вересні 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Питання перезавантаження влади в Україні залежить від дефіциту фінансів, сказав у неділю на прес-конференції в Києві президент України Володимир Зеленський.
“У нас є розмова з прем’єр-міністром. І вона базується виключно на дефіциті грошей. Якщо відповідний дефіцит продовжуватиметься, ми робитимемо все, щоб інфраструктура, і це не тільки про Кабмін ідеться, щоб інфраструктура управління нашої держави зменшилася”, – сказав він.
“Зменшення кількості міністерств, зменшення кількості міністрів, скоординоване управління. Тому тут у нас абсолютно відкритий діалог, і ми до цього готові. Я думаю, що показником буде розуміння, що в нас буде навесні. Трохи пізніше, місяць-два, будемо все розуміти”, – сказав Зеленський.
FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей – Financial Action Task Force) на пленарному засіданні 21-23 лютого в Парижі знову проігнорувала заклик України занести Росію до списку високоризикованих юрисдикцій – так званого “чорного” списку.
У FATF лише нагадали про свою заяву із засудженням дій Росії річної давності й додали, що “члени зі стурбованістю відзначають потенційні ризики для міжнародної фінансової системи, включно зі зростаючими фінансовими зв’язками Росії з країнами, на які поширюються контрзаходи FATF, ризиками фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також шкідливою кібердіяльністю та атаками програм-здирників”.
Організація констатувала, що, з огляду на серйозність цих ризиків, багато членів FATF вживають проактивних заходів для захисту себе і світової фінансової системи, і знову закликала всі юрисдикції продовжувати зберігати пильність у зв’язку з вищезазначеними ризиками.
“Як і після початку агресивної війни з боку РФ, члени FATF продовжуватимуть стежити за ситуацією та ризиками для світової фінансової системи. Будучи призупиненим членом FATF, РФ, як і раніше, несе відповідальність за виконання своїх зобов’язань щодо впровадження стандартів FATF”, – йдеться в оновленій заяві.
Міністерство фінансів України, зі свого боку, привітало такі розширені коментарі, але наголосило, що вони не в змозі всебічно розв’язати проблему триваючого та навмисного ігнорування Кремлем стандартів і принципів FATF відтоді, як рік тому її членство було призупинено.
“Міністерство розуміє політичні проблеми, пов’язані з досягненням консенсусу щодо подальших заходів, однак факти свідчать, що необхідно зробити більше для протидії загрозам, які Росія представляє для цілісності світової фінансової системи”, – йдеться в заяві Мінфіну в п’ятницю.
Українське міністерство нагадало, що торік Росія збільшила торгівлю зброєю з державами, занесеними до “чорного” списку ФАТФ, – Іраном і Північною Кореєю, а з грудня продовжують з’являтися докази того, що Росія закуповує північнокорейські ракети для використання на полі бою проти України, порушуючи санкції ООН.
На думку Києва, на наступному пленарному засіданні FATF має ухвалити більш жорсткі обмежувальні заходи для пом’якшення цих серйозних загроз. Мінфін України також закликав окремі країни не чекати на рішення FATF, а заносити Росію до своїх національних списків юрисдикцій із високим рівнем ризику, що потребуватиме ретельнішого вивчення всіх транзакцій, пов’язаних із Росією, та до інших обмежувальних заходів.
“FATF – організація, якій доручено забезпечувати безпеку глобальної фінансової системи – повинна виконати свій мандат. Відсутність більш жорстких обмежувальних заходів небезпечно грає на руку Кремлю, даючи йому і, можливо, іншим зловмисним суб’єктам зелене світло для продовження поступового руйнування заснованої на правилах міжнародної структури”, – прокоментував рішення пленарного засідання міністр фінансів Сергій Марченко.
У комюніке FATF зазначено, що в пленарному засіданні під головуванням Т. Раджі Кумара з Сінгапуру взяли участь делегати з понад 200 юрисдикцій. Серед ключових результатів – нове керівництво з реалізації Рекомендації 25 про бенефіціарне право та прозорість юридичних утворень, засноване на оцінці ризиків.
Пленарне засідання також погодилося опублікувати для громадського обговорення низку варіантів потенційних змін Рекомендації 16 та її Пояснювальної записки щодо електронних переказів. Пропоновані зміни спрямовані на адаптацію стандартів FATF до змін у бізнес-моделях платіжних систем і стандартах обміну повідомленнями, а також на те, щоб вони залишалися технологічно нейтральними.
До переліку юрисдикцій, що перебувають під посиленим контролем, які працюють із FATF над усуненням стратегічних недоліків у своїх режимах протидії відмиванню грошей, організація додала Кенію і Намібію, виключивши з нього Барбадос, Гібралтар, Уганду та ОАЕ у зв’язку зі значним прогресом.
Пленарне засідання погодило призначення з липня 2024 року на дворічний термін нового президента FATF: ним стане віцепрезидентка FATF з 1 липня 2020 року по 30 червня 2023 року Еліза де Анда Мадрасо з Мексики.
Україна готова зафіксувати рівень експорту яєць, м’яса курки та цукру до Польщі на рівні 2022-2023 років, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми вже запровадили 16 вересня механізм верифікації та контролю на чотири групи зернових. Ми також готові йти в частині встановлення рівня експорту для яєць, м’яса курки і цукру на рівні 2022-2023 років. Це досить великі обсяги. Ми готові їх зафіксувати і рухатися в цих межах”, – сказав Шмигаль на форумі “Україна. Рік 2024” у неділю.
Прем’єр-міністр також розповів, що представники українського уряду було на українсько-польському кордоні в п’ятницю і поспілкувалося з українськими перевізниками, які поверталися на зерновозах із Європи.
Коментуючи протести польських фермерів на українсько-польському кордоні, прем’єр-міністр нагадав, що вони відбуваються на тлі гібридної війни РФ у Європі. “Про це не потрібно забувати. Є підтримка радикальних і проросійських політичних сил на території всього Європейського Союзу, зокрема, в Польщі. Це призводить до жахливих речей, які ми бачимо, коли висипають зерно і діють протиправно”, – наголосив він.
Шмигаль зазначив, що польський уряд і поліція реагують на ці порушення адекватно, порушуються відповідні справи. Перші порушники вже постали перед судом, їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
За інформацією прем’єра, уряд України озвучив п’ять кроків для розблокування українсько-польського кордону, а також повідомив Європейську комісію про запропонований Україною “план взаєморозуміння” з Польщею. Тепер Україна спільно з Єврокомісією приступить до їх реалізації.
Як повідомлялося, Україна 23 лютого на українсько-польському кордоні озвучила п’ять кроків для деблокади кордону. Зокрема, Україна погодилася обмежити надходження до Польщі м’яса птиці, яєць і цукру та експортуватиме до ЄС їх без квот і мита в обсягах, не більших, ніж у середньому у 2022 і 2023 роках. Крім того, Україна готова продовжувати механізм верифікації експорту зерна, кукурудзи, соняшнику та ріпаку, тобто без дозволу Польщі ці чотири групи товарів не потраплятимуть на польський ринок.
Другим кроком стане звернення України до Єврокомісії з пропозицією провести невідкладний скринінг кластерів 4 і 5, до яких входять аграрна політика і транспорт.
Третім кроком стала пропозиція польському уряду ухвалити спільне звернення до Єврокомісії із закликом зупинити російський аграрний експорт до ЄС.
Четвертий крок – створення “Тристороннього штабу: Україна, Польща, Європейська комісія” під співголовуванням аграрних міністрів України, Польщі та представника Єврокомісії.
П’ятий крок – розширити вільний пропуск через кордон не тільки для боєприпасів і гуманітарної допомоги, а й на критично необхідне Україні пальне.
