Один із найбільших операторів зернового ринку України – ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв) задля оптимізації використання ресурсів і створення ефективної системи управління змінить модель управління елеваторами, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.
Згідно з повідомленням, у 2024 році 22 елеватори “Нібулона” будуть об’єднані в шість груп:
– Миколаївська: найбільша група, до якої увійшли Перевантажувальний термінал, “Колосівський елеватор”, АК “Врадіївський”, філії “Новоодеський” і “Вознесенський”;
– Кременчуцька: філії “Кременчуцька”, “Глобинська”, “Градизьк”;
– Полтавська: філії “Ромодан”, “Решетилівська”, “Скороходівська”, “Мар’янівська”;
– Черкаська: філії “Золотоніська”, “Переяславська”, “Вітове”;
– Західна: наразі об’єднує філії “Тетерів”, “Смотрич”, “Денихівський”, згодом до цієї групи доєднається “Хмільник” – після розширення місткостей та встановлення сушарки, запланованих на осінь 2024 року;
– Запоріжжя-Дніпро: філії “Тернівська”, “Хортиця”, “Зеленодольська”.
Єдина філія, яка продовжить працювати самостійно, – Бессарабська, оскільки розташована на великій відстані від усіх інших груп елеваторів та орієнтована на перевалку зерна, а не на накопичення та доробку.
Кожна група тепер матиме об’єднану адміністрацію, до складу якої входитимуть директор, головний бухгалтер і технічні працівники: головний інженер і головний енергетик. Також її обслуговуватиме сервісна група, у зоні відповідальності якої планові та капітальні ремонти на філіях.
За кожною групою елеваторів буде закріплена вахтова бригада, до якої входитимуть апаратники обробки зерна та інші фахівці, які надаватимуть допомогу філіям у найбільш завантажені періоди роботи.
У планах департаменту автоматизувати всі елеватори, обладнати їх датчиками, які фіксуватимуть ресурс напрацювання обладнання та автоматично передаватимуть ці дані в єдиний сервісний центр. Тут працюватимуть диспетчери, які відповідатимуть за контроль роботи обладнання всіх елеваторів.
“Як результат очікуємо підвищити ефективність роботи елеваторного напряму за рахунок оптимізації та автоматизації, зменшити собівартість послуг завдяки раціональному використанню ресурсів і збільшити заробітні плати для команд філій на 30-40%”, – резюмували в “Нібулоні”.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулона” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Депозити резидентів в українських банках у січні цього року скоротилися на 2,1%, або 49,2 млрд грн – до 2 трлн 345,9 млрд грн, зниження депозитів зафіксовано вперше після серпня 2022 року, свідчить статистика Національного банку України.
Згідно з нею, депозити населення впали в січні на 2,5%, або на 27,4 млрд грн – до 1 трлн 50,9 млрд грн. Попереднє їхнє зниження було зафіксоване в травні та січні минулого року, однак тоді воно становило відповідно менше ніж 1 млрд грн і менше ніж 4 млрд грн.
НБУ уточнив, що знизилися як депозити в гривні – на 2,6%, або 18,8 млрд грн, до 692,2 млрд грн, так і у валюті – на 2,1% у доларовому еквіваленті, або $0,20 млрд, до $9,47 млрд.
Депозити бізнесу в першому місяці нового року зменшилися на 1,7 п.п., або 21,8 млрд грн – до 1 трлн 259,5 млрд грн. Це пов’язано з падінням гривневих депозитів на 3,5%, або 32,5 млрд грн, – до 884,85 млрд грн. Водночас валютні депозити в доларовому вираженні збільшилися на 3,2%, або $0,31 млрд – до $9,89 млрд.
Середня ставка нових оформлених гривневих депозитів для населення в січні залишилася незмінною – 11,7%, тоді як для корпоративного сектору, після паузи в грудні, опустилася на 0,3 відсоткового пункту (в.п.) – до 9,9%, повернувшись на рівень листопада 2022 року.
Що стосується валютних депозитів, то їхня прибутковість для фізосіб четвертий місяць поспіль залишилася на рівні близько 1,0% річних, тоді як для юросіб набрала 0,2 в.п., повернувшись до показника серпня минулого року – 0,7% річних.
У січні перервалася також тенденція зростання кредитного портфеля, що тривала шість місяців: він скоротився на 0,5%, або 4,76 млрд грн.
За даними регулятора, причиною стало скорочення кредитного портфеля юросіб на 1,2%, або на 8,88 млрд грн, – до 748,10 млрд грн. Найбільший відплив позик зафіксовано в іноземній валюті: зменшення портфеля на 2% у доларовому вираженні, або $0,12 млрд – до $6,23 млрд грн, тоді як у нацвалюті портфель зменшився на 0,7%, або на 3,51 млрд грн – до 512,35 млрд грн.
Водночас кредитний портфель фізосіб зріс на 2,1%, або 4,76 млрд грн, – до 227,31 млрд грн за рахунок збільшення гривневих позик на 2,3%, або 4,90 млрд грн – до 215,49 млрд грн, тоді як валютний портфель знову зменшився на 0,9% – до еквівалента $312 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку, ставки за гривневими кредитами бізнесу і населенню зросли на 0,6 п.п. – до 18,1% і 0,9 п.п. – до 34,6% річних відповідно. Тоді як ставки за валютними позиками для юросіб збільшилися на 0,3 п.п., – до 6,7%, а для фізосіб, навпаки, опустилися на 1,4 п.п. – до 5% річних.
Ставки міжбанківських кредитів і овернайт, як вказав центробанк, у січні знизилися на 0,4 п.п. – відповідно до 14,6% і 14,5% річних.
Як повідомлялося, з 15 грудня НБУ знизив облікову ставку і ставку за ДС “овернайт” з 16% до 15% річних, за тримісячними ДС – з 20% до 19% і за кредитами рефінансування – з 22% до 21%, і зберіг ставки на такому рівні рішенням від 25 січня.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками січня цього року знизилася до 4,7% з 5,1% за підсумками грудня і листопада.
Структура населення України (український інститут майбутнього)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Міжнародна інформаційно-аналітична платформа EastFruit опублікувала статтю, в якій за підсумками сезону 2023/24 років Узбекистан може увійти до числа 5 найбільших світових експортерів свіжої цибулі.
Видання повідомляє, що сезон 2023/24 року ознаменувався заборонами на експорт цибулі з багатьох країн світу. Зокрема заборону на експорт цибулі ввів Єгипет, який зазвичай входить до п’ятірки найбільших експортерів.
В Узбекистані, як і в багатьох інших країнах регіону, були зафіксовані рекорди за площами та обсягами виробництва цибулі. У результаті, ціни на цибулю в Узбекистані в січні були на 40% нижчими, ніж під час її збирання, що гарантувало збитки для перекупників.
Трейдери активно почали шукати можливості експорту цибулі, адже в січні цибулею з Узбекистану були завалені оптові ринки Польщі. Крім того, вже наприкінці березня плануються перші експортні відвантаження нового врожаю цибулі в 300 тис. тонн, який може виявитися новим експортним рекордом. Це дасть змогу Узбекистану випередити Польщу, Афганістан, Іспанію, Єгипет і, можливо, США, за обсягом експорту цибулі та увійти в топ-5 світових експортерів.
Друга половина лютого 2024 року багата на збори акціонерних товариств великих компаній України.
Ми проаналізували календар подій зборів акціонерів, які очікуються найближчим часом, з найбільших акціонерних товариств збори відбудуться у..:
12.02.24 – ПрАТ АСК “Дністер”,
12.02.24 – АТ Банк Альянс,
12.02.24 – ЧАО МХП,
12.02.24 – ПрАТ СК “Надійна”,
12.02.24 – ПрАТ Турбівський каоліновий завод,
13.02.24 – ПрАТ Вовчанський олійноекстракційний завод, ПрАТ
13.02.24 – ПрАТ Кропивницький олійноекстракційний завод,
13.02.24 – ПАТ Науково-виробничий центр “Борщагівський хіміко-фамацевтичний завод”,
15.02.24 – ПрАТ Полтавський олійноекстракційний завод-Кернел Груп,
15.02.24 – ПрАТ Полтавське хлібоприймальне підприємство,
15.02.24 – ПрАТ Суха балка,
15.02.24 – ПрАТ Укрпостач,
19.02.24 – ПрАТ Контур,
23.02.24 – ПрАТ Дніпропетровський комбінат харчових концентратів,
23.02.24 – ПрАТ Метиз,
25.02.24 – ПАТ НТК “Електронприлад”,
26.02.24 – ПрАТ Коростенський завод хімічного машинобудування,
26.02.24 – АТ Володимир-Волинська аграрна компанія,
26.02.24 – АТ Харківобленерго,
29.02.24 – ПрАТ СК “Інтер-Поліс”,
Загальні збори АТ – вищий орган в управлінні акціонерним товариством. Загальні збори мають проводитися щорічно, це є обов’язковою процедурою в діяльності компанії.
Традиційно більша частина з них проводиться в березні, хоча закон дозволяє проведення зборів акціонерної компанії не пізніше 30 квітня.
Світові технологічні компанії звільнили понад 34 тис. осіб з початку 2024 року, за даними сайту Layoffs.fyi.
Американські Microsoft Corp., eBay і PayPal Holdings за цей період скоротили тисячі робочих місць кожна. Загалом звільнення провела 141 компанія.
У січні представники техсектору звільнили майже 31 тис. осіб проти 89,7 тис. роком раніше.
За весь минулий рік кількість звільнень сягнула 263 тис.
За словами аналітиків, на яких посилається Financial Times, за допомогою скорочення штатів компанії демонструють акціонерам фінансову дисципліну і вивільняють ресурси для інвестицій у нові сфери, включно з генеративним (створює контент, його використовують, наприклад, у ChatGPT – ІФ-У) штучним інтелектом.
“Звільнення триватимуть і, можливо, будуть ще масштабнішими”, – цитує газета слова аналітика Jefferies Брента Тілла.
