Аналітики Standard Chartered оцінили, що доларові стейблкоіни до кінця 2028 року можуть перетягнути з банків США близько $500 млрд депозитів, посиливши конкуренцію за фінансування між традиційними банками та криптоінфраструктурою.
Найбільш вразливими в банку називають регіональні кредитні організації – їхні доходи сильніше пов’язані з чистою процентною маржею (різниця між прибутковістю активів і вартістю депозитів), тому відтік фінансування швидше б’є по прибутковості.
Механіка ризику для банків полягає в тому, що «безпечний шар» грошей частково переходить з депозитів у токени: платіжні функції і частина транзакційної активності можуть переходити в стейблкоіни, а резерви емітентів частіше розміщуються не в банківській системі, а в казначейських паперах США. Зокрема, найбільші емітенти Tether і Circle, за оцінкою Standard Chartered, тримають основну частку резервів в US Treasuries, тобто «пере-депонування» в банки відбувається мало.
Фактор прискорення – регулювання. Reuters зазначає, що прийнятий в США федеральний закон про стейблкоіни, як очікується, підштовхне їх більш широке використання; при цьому документ заборонив емітентам платити відсоток за стейблкоінами, але банки вважають, що зберігається «лазівка» для виплат прибутковості через треті сторони (наприклад, криптобіржі), що посилює конкуренцію за депозити.
Якщо сценарій реалізації оцінки Standard Chartered підтвердиться, частина фондування буде зміщуватися з банківської системи на ринок держборгу США, оскільки зростання стейблкоїнів підвищує попит на короткі казначейські папери, якими забезпечуються резерви.
Банки у листопаді 2025 року наростили обсяг кредитування на 2,6%, або на 33,5 млрд грн – до 1 трлн 347,5 млрд грн і збільшили депозитну базу на 0,9%, або на 27,1 млрд грн – до 2 трлн 982,1 млрд грн, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з даними регулятора, основний приріст кредитного портфеля забезпечив корпоративний сегмент, де обсяг кредитів підвищився на 2,6%, або на 25,4 млрд грн — до 995,5 млрд грн.
Гривневі кредити бізнесу збільшилися на 2,5%, або на 17,1 млрд грн — до 706,9 млрд грн, а валютні – на 2,4%, або на $160 млн — до $6,84 млрд.
Домогосподарства також наростили обсяг кредитів на 2,6%, або на 8,6 млрд грн — до 343,5 млрд грн.
Збільшення депозитів у листопаді пов’язано зі збільшенням обсягу депозитів фізичних осіб: гривневі внески зросли на 1,1%, або на 14,9 млрд грн – до 1 трлн 355,5 млрд грн, а валютні – на 0,9%, або на $95 млн – до $10,66 млрд у доларовому еквіваленті.
Щодо юридичних осіб, то їхні гривневі депозити збільшилися у листопаді на 0,7%, або на 11,4 млрд – до 1 трлн 555,8 млрд грн, тоді як обсяг валютних депозитів зменшився на 5,9%, або на $615 млн – до $9,78 млрд.
Нацбанк зазначив, що протягом місяця курс долара зріс до 42,1928 грн/$1 з 41,9701 грн/$1, при цьому 26 листопада було зафіксовано історичний мінімум офіційного курсу гривні – 42,4015 грн/$1.
Від початку року обсяг гривневих кредитів юридичним особам зріс на 21,5%, а кредитів населенню — на 25,3%. Щодо валютних кредитів, то бізнес збільшив їх на 13,7%, тоді як населення зменшило на 11,1% – до $237 млн.
Гривневі депозити юридичних осіб з початку року зросли на 2,7%, а валютні зменшились на 3,0%. Населення наростило гривневі вклади за 11 місяців на 14,0%, валютні — на 7,5%.
Скорочення гривневих депозитів на 2,9% у січні після зростання на 4,6% у грудні було сезонним і не пов’язане з обговоренням законопроєкту про мобілізацію, що підтверджується зростанням гривневих депозитів у лютому на 2,3%, заявив голова Національного банку України Андрій Пишний.
“Із року в рік надходження на рахунки клієнтів зростають наприкінці року і скорочуються на початку. Це логічний тренд, який був і в мирний час. Бізнес і держава намагаються завершити всі розрахунки, зокрема й із зарплати, до кінця року, а на початку наступного року населення ці кошти витрачає або інвестує”, – пояснив Пишний ефект сезонності.
За його словами, Нацбанк не побачив помітного впливу на динаміку вкладів законопроєкту про мобілізацію і “вкидань” щодо нібито введення оподаткування на всі карткові операції, спростованих Мінфіном.
“Ба більше, у перші тижні його (законопроєкту про мобілізацію) обговорення залишки коштів і далі збільшувалися. Крім того, профільний комітет парламенту чітко сформулював, що не підтримуватиме норму блокування рахунків. Це можливо, як зараз, виключно в судовому порядку”, – підкреслив він.
Пишний також уточнив, що центробанк не здійснював “жодних проривних новацій” щодо розкриття банківської таємниці в лютому.
“Ми лише уточнили термінологію згідно зі змінами в законодавстві щодо доступу до інформації, який уповноважені державні органи в установленому порядку мали і до цих змін. Національний банк і надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані проти тіньового сектору, водночас суворо обстоюючи захист конфіденційності банківських операцій відповідно до світових стандартів. а лише уточнив термінологію”, – заявив голова НБУ.
НБУ на своїй сторінці у Facebook слідом за очільником нагадав, що за 2023 рік обсяг гривневих коштів населення в банках збільшився на 121 млрд грн, або на 20,5%, і сягнув історичного максимуму – 711 млрд грн, а станом на початок березня населення зберігало на гривневих рахунках у банках близько 707 млрд грн.
“Показники свідчать про довіру до банків і національної валюти, частка строкових вкладів фізичних осіб у гривні зросла на 4,2 в. п. за рік. Незважаючи на широкомасштабну війну, рівень доларизації депозитів населення знизився більш ніж на 2 в. п. – до близько 34%”, – навів дані регулятор.
Депозити резидентів в українських банках у січні цього року скоротилися на 2,1%, або 49,2 млрд грн – до 2 трлн 345,9 млрд грн, зниження депозитів зафіксовано вперше після серпня 2022 року, свідчить статистика Національного банку України.
Згідно з нею, депозити населення впали в січні на 2,5%, або на 27,4 млрд грн – до 1 трлн 50,9 млрд грн. Попереднє їхнє зниження було зафіксоване в травні та січні минулого року, однак тоді воно становило відповідно менше ніж 1 млрд грн і менше ніж 4 млрд грн.
НБУ уточнив, що знизилися як депозити в гривні – на 2,6%, або 18,8 млрд грн, до 692,2 млрд грн, так і у валюті – на 2,1% у доларовому еквіваленті, або $0,20 млрд, до $9,47 млрд.
Депозити бізнесу в першому місяці нового року зменшилися на 1,7 п.п., або 21,8 млрд грн – до 1 трлн 259,5 млрд грн. Це пов’язано з падінням гривневих депозитів на 3,5%, або 32,5 млрд грн, – до 884,85 млрд грн. Водночас валютні депозити в доларовому вираженні збільшилися на 3,2%, або $0,31 млрд – до $9,89 млрд.
Середня ставка нових оформлених гривневих депозитів для населення в січні залишилася незмінною – 11,7%, тоді як для корпоративного сектору, після паузи в грудні, опустилася на 0,3 відсоткового пункту (в.п.) – до 9,9%, повернувшись на рівень листопада 2022 року.
Що стосується валютних депозитів, то їхня прибутковість для фізосіб четвертий місяць поспіль залишилася на рівні близько 1,0% річних, тоді як для юросіб набрала 0,2 в.п., повернувшись до показника серпня минулого року – 0,7% річних.
У січні перервалася також тенденція зростання кредитного портфеля, що тривала шість місяців: він скоротився на 0,5%, або 4,76 млрд грн.
За даними регулятора, причиною стало скорочення кредитного портфеля юросіб на 1,2%, або на 8,88 млрд грн, – до 748,10 млрд грн. Найбільший відплив позик зафіксовано в іноземній валюті: зменшення портфеля на 2% у доларовому вираженні, або $0,12 млрд – до $6,23 млрд грн, тоді як у нацвалюті портфель зменшився на 0,7%, або на 3,51 млрд грн – до 512,35 млрд грн.
Водночас кредитний портфель фізосіб зріс на 2,1%, або 4,76 млрд грн, – до 227,31 млрд грн за рахунок збільшення гривневих позик на 2,3%, або 4,90 млрд грн – до 215,49 млрд грн, тоді як валютний портфель знову зменшився на 0,9% – до еквівалента $312 млн.
Згідно з інформацією Нацбанку, ставки за гривневими кредитами бізнесу і населенню зросли на 0,6 п.п. – до 18,1% і 0,9 п.п. – до 34,6% річних відповідно. Тоді як ставки за валютними позиками для юросіб збільшилися на 0,3 п.п., – до 6,7%, а для фізосіб, навпаки, опустилися на 1,4 п.п. – до 5% річних.
Ставки міжбанківських кредитів і овернайт, як вказав центробанк, у січні знизилися на 0,4 п.п. – відповідно до 14,6% і 14,5% річних.
Як повідомлялося, з 15 грудня НБУ знизив облікову ставку і ставку за ДС “овернайт” з 16% до 15% річних, за тримісячними ДС – з 20% до 19% і за кредитами рефінансування – з 22% до 21%, і зберіг ставки на такому рівні рішенням від 25 січня.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками січня цього року знизилася до 4,7% з 5,1% за підсумками грудня і листопада.
Середня ставка нових оформлених у вересні гривневих депозитів для корпоративного сектору другий місяць поспіль знизилася на 0,9 в.п. (відсоткового пункту) – до 12,5%, тоді як для домогосподарств вона залишилася на рівні близько 12,25% річних після першого за 14 місяців зниження в серпні на 0,5 в.п.
Згідно з даними НБУ на його сайті, прибутковість валютних депозитів для фізосіб у вересні також залишилася незмінною – близько 1,15% річних, тоді як за депозитами юросіб вона скоротилася в середньому на 0,15 п.п. – до 0,58% річних.
Ставки міжбанківських кредитів, як вказав Нацбанк, у вересні впали на 1 п.п. – до 17,2% річних, у тому числі овернайт – на 0,3 п.п., до 16,4% річних.
Що стосується обсягів депозитних вкладів, то розрив між вкладами юросіб і фізосіб у вересні продовжив скорочуватися: якщо юрособи скоротили їх на 12,1 млрд грн, або на 1,1% – до 1 трлн 116,3 млрд грн, то фізособи наростили на 22,9 млрд грн, або на 2,4% – до 999,4 млрд.
Населення збільшило депозити як у гривні – на 2,5%, до 663,7 млрд грн, так і у валюті – на 2%, до еквівалента 335,7 млрд грн, тоді як депозити юросіб у вересні у валюті скоротилися на 5,4% – до 340,2 млрд грн, тоді як у гривні збільшилися на 0,8% – до 776,1 млрд грн.
Сумарний кредитний портфель, який повернувся в липні до повільного зростання, у вересні додав ще 4,9 млрд і досяг 975,0 млрд грн.
Зростання забезпечили гривневі кредити корпоративному сектору, які збільшилися на 1,9% – до 509,6 млрд грн, тоді як валютні знизилися на 1,4% – до еквівалента 230,8 млрд грн.
Споживчі кредити у вересні зменшилися як у національній валюті – на 0,3%, до 202,4 млрд грн, так і у валюті – на 0,4%, до еквівалента 12,5 млрд грн.
Як повідомлялося, НБУ 15 вересня знизив облікову ставку з 22% до 20% річних, одночасно зменшивши з 22% до 20% і ставку за тримісячними депозитними сертифікатами, тоді як за депозитними сертифікатами овернайт ставка знизилася з 18% до 16%.
Інфляція в Україні в річному вимірі за підсумками вересня сповільнилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і з 11,3% за підсумками липня.
Середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств, оформлених у грудні, становила 10,6% річних, що на 0,6 відсоткового пункту (в.п.) вище за рівень листопада та на 4,9 в.п. за рівень травня, коли було досягнуто історичного мінімуму такої ставки.
Як ідеться в інформації Нацбанку України (НБУ) на його сайті, загалом за 2022 рік ставка за депозитами в нацвалюті збільшилася на 3,5 п.п.
Водночас ставка за гривневими кредитами домашнім господарствам у грудні залишилася на рівні листопада – 35,1% річних, а за рік її зростання становило лише 1,4 п.п.
Ставка за валютними депозитами, що досягла історичного мінімуму в 0,4% річних у квітні, у грудні знизилася з 0,7% до 0,6%, що може бути пов’язано з депозитами під купівлю валюти, ставка за якими, як правило, близька до нуля.
Що стосується корпоративного сектору, то ставка за новими гривневими депозитами в грудні зросла на 0,8 п.п. – до 10,4%, тоді як за валютними скоротилася на 0,1 п.п. – до 1,4% річних.
Середня ставка виданих у грудні гривневих кредитів корпоративному сектору зменшилася на 0,7 п.п. – до 20,1%, тоді як за валютними – на 0,2 п.п., до 5,2%.
Загалом за рік гривневі кредити корпоративному сектору подорожчали на 11 п.п., валютні – на 1,1 п.п.
Як повідомлялося, НБУ з 3 червня підняв облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни та боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.
Нацбанк розраховує, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде настільки істотним. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій терміном від п’яти до 24 місяців до 14-19,5% річних, тоді як на вторинному ринку вони досягають 20% річних і вище.
