Дистанційна школа “Оптима” заявила про вимушене припинення будівництва освітнього центру під Києвом через необґрунтовані звинувачення з боку правоохоронців у незаконному заволодінні земельною ділянкою.
Як повідомила на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” (у вівторок) засновниця і гендиректорка дистанційної школи “Оптіма” Марія Мілецька, ідеться про слідчі дії з боку правоохоронних органів, які інкримінували їй незаконне заволодіння земельною ділянкою площею близько 4 га під Києвом.
За словами Мілецької, реалізація проєкту призупинена, як мінімум, на чотири місяці.
Зі свого боку, адвокат Мілецької Олександр Протас зазначив, що, згідно зі звинуваченнями з боку правоохоронних органів, Мілецька не має законних прав на земельну ділянку, незважаючи на те, що вона придбала її на вторинному ринку за ринковою ціною.
Протас уточнив, що ділянка була відчужена із земельного фонду Міністерства оборони шість-сім років тому і відтоді кілька разів змінювала власників.
“Як виявилося згодом, ця земля перебуває під слідством, оскільки стала джерелом збагачення якихось чиновників. Я не беруся коментувати, наскільки законно чи незаконно ця земля свого часу була передана фізичним особам, але Марія Мілецька цю землю придбала абсолютно законно, за ринковою ціною. Компанія, що займається професійним пошуком земельних ділянок, запропонувала цю землю, усі розрахунки відбувалися в безготівковій формі, не було жодних зауважень від державного реєстратора, нотаріуса, який здійснював цю реєстрацію. І після того, як земля була придбана у власність, Марія Олександрівна, на жаль, стала учасником кримінального провадження”, – сказав він.
При цьому адвокат наголосив на “безпрецедентному тиску (на Мілецьку – ІФ-У) з боку слідчих, які здійснюють розслідування цієї справи”.
“Я був присутній під час обшуків, що несподівано відбулися, я був свідком відвертих погроз на адресу. Необхідності проведення таких слідчих дій, як обшук, узагалі не було, тому що документи, які були потрібні правоохоронцям, були надані в добровільному порядку”, – сказав він.
Протас зазначив, що вже “існують два рішення суду, де Марія Олександрівна визнана абсолютно добропорядним набувачем цієї землі”.
“Колегія суддів стала на бік нашої підзахисної в тому, що Марія Мілецька не відчужувала землю в Міністерства оборони, що Мілецька придбала її у фізичних осіб, до яких до останнього часу в держави і не було жодних претензій”, – сказав він.
Протас уточнив, що місцева селищна рада ще 2017 року розподілила цю землю між своїми жителями і до 2023 року вони були абсолютно законними власниками цих земель.
Водночас Протас зазначив, що наразі підстав для звернення до ЄСПЛ у його підзахисної поки що немає, бо не вичерпані всі передбачені національним законодавством можливості для захисту.
Своєю чергою, засновник школи “Оптіма” громадянин Латвії Робертс Вайшла зазначив, що школа вже реалізувала в Україні кілька освітніх проєктів. Зокрема, це проєкт Optima Kids, який надає освітні матеріали та дає змогу дітям підготуватися до школи, та коледж, у якому проводиться навчання за трьома спеціальностями.
Крім того, “Оптіма” отримала акредитацію Кембриджа і готує контент, за яким українські діти можуть навчатися за кембриджськими стандартами та програмами в Україні.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2023 році перевезла 148,4 млн тонн вантажів усіма видами сполучень, що на 1,5% менше порівняно з 2022 роком і пов’язано з наявністю в базі порівняння довоєнних січня-лютого 2022 року, повідомляється на сайті компанії.
Згідно з ним, з березня по грудень 2023 року УЗ перевозила в середньому щомісяця на 23% вантажів більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Уточнюється, що рекордним минулого року став листопад, коли компанія перевезла 14,1 млн тонн вантажів.
Згідно з релізом, у морські порти для подальшого експорту торік було перевезено 22,3 млн тонн усіх вантажів, тоді як на експорт через сухопутні переходи – 34,4 млн тонн.
Внутрішні перевезення протягом 2023 року зросли на 11,4% – до 84,8 млн тонн порівняно з 2022 роком.
За інформацією УЗ, у номенклатурі вантажів лідерами за обсягами у 2023 році стали зернові – 30,6 млн тонн (+5,9%), мінбудматеріали – 29,6 млн тонн (+29,6%), руда залізна та марганцева – 27,5 млн тонн (-13,2%), кам’яне вугілля – 26,2 млн тонн (-11,2%) і чорні метали – 8,2 млн тонн (-10,6%).
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи у 2023 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 24,4% порівняно з попереднім роком – до 2,183 тис. тонн.
За даними підприємства, у грудні шахта “Покровська” видобула 40 тис. тонн руди, “Криворізька” – 25 тис. тонн, “Козацька” – 40 тис. тонн, а також “Тернівська” – 40 тис. тонн, загалом по комбінату в грудні виробництво становило 145 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Експорт товарів за категоріями в січні-вересні 2023 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту опускаються в середу на тлі загального зниження апетиту до ризику і зміцнення долара США, незважаючи на напруженість, що зберігається в регіоні Червоного моря.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кв становить $77,66 за барель, що на $0,63 (0,8%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У вівторок ці контракти подорожчали на $0,14 (0,2%), до $78,29 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилися в ціні до цього часу на $0,65 (0,9%), до $71,75 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $0,28 (0,4%), до $72,4 за барель.
Трейдери, здається, “більше побоюються нестачі попиту, ніж дефіциту пропозиції наразі”, говорить портфельний керуючий SIA Wealth Management Колін Сізінскі, слова якого наводить Market Watch.
Різке зниження індексу Empire State Manufacturing у січні “є сигналом уповільнення зростання в США, і китайська економіка викликає серйозне занепокоєння”, зазначає експерт.
Зростання ВВП Китаю в четвертому кварталі 2023 року прискорилося до 5,2% у річному вираженні з 4,9% у жовтні-грудні, проте виявилося гіршим за очікування ринку (+5,3%).
Доларовий індекс DXY у середу додає 0,1%, напередодні він зріс на 0,6%.
