Національний банк України оновив вимоги до структури капіталу банків відповідно до норм ухваленого в червні 2021 року закону щодо удосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи (№1587-IX), які визначають запровадження для банків нової (трирівневої) структури капіталу з 5 серпня 2024 року.
“Передбачається поетапне запровадження нових вимог: до 1 квітня банки мають розробити внутрішні положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу; з 1 квітня до 1 липня – провести тестові розрахунки та повідомити про їхні результати НБУ; з 5 серпня 2024 р. – розпочати здійснення розрахунку регулятивного капіталу згідно з новими вимогами”, – ідеться в релізі регулятора на його сайті.
Зазначається, що положенням про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу визначається: порядок розрахунку основного капіталу I рівня, додаткового капіталу I рівня, капіталу II рівня, їхні складові та відрахування з них; вимоги до складових капіталу, за рахунок яких формується капітал; порядок та умови отримання банком дозволу/погодження Національного банку щодо включення окремих складових до капіталу тощо.
Нацбанк підкреслив, що запровадження нової структури капіталу є черговим значним кроком до стандартів Європейського Союзу.
“Впровадження нової структури капіталу для банків – вагомий крок для підвищення стійкості банківської системи та її конкурентоспроможності. З огляду на результати оцінки стійкості, поточний стан банків і поетапне введення нових вимог, ми впевнені, що банки впораються з цим завданням”, – наводяться в релізі слова першого заступника голови НБУ Катерини Рожкової.
Уточнюється, що положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу затверджено постановою правління Нацбанку від 28 грудня 2023 року №196, яка набирає чинності 30 грудня 2023 року.
Національний банк України, нова_структура_капіталу_для_банків
Міністерство охорони здоров’я має намір у 2024 році реалізувати понад 100 цифрових проєктів, чимало з яких покликані імплементувати в Україні директиви та норми ЄС, повідомила заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич в ефірі телемарафону в п’ятницю.
Вона також повідомила, що МОЗ має намір діджиталізація є частиною антикорупційної програми відомства, яка сформована на 2023-2025 рр. і передбачає реалізацію 67 заходів. Зокрема, йдеться про формування наглядових рад у медзакладах, підвищення підзвітності медзакладів, а також управління запасами лікарських засобів, медичних виробів.
“Там, де будуть використовуватися цифрові рішення, там буде більша прозорість. Автоматизація і певні електронні рішення дають змогу забезпечити і контроль, і підзвітність”, – сказала вона.
Карчевич наголосила, що електронна система управління закупівлями поширюватиметься на закупівлі за кошти місцевих бюджетів, а також на поставки, що здійснюються за рахунок підтримки міжнародних партнерів.
“Електронна система дасть змогу повністю управляти запасами ліків і медичних виробів на території України, незалежно від того, за яке джерело їх було закуплено, поставлено або отримано”, – сказала вона.
Карчевич нагадала, що з 2024 року МОЗ планує поетапне впровадження інформаційної системи донорства крові.
Експорт агропродукції в грудні 2023 року має перевищити 6 млн тонн, що стало можливим завдяки відкриттю українського судноплавного маршруту, повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“Експорт агропродукції за 1-15 грудня склав 3,38 млн тонн, що на 20% більше, ніж за аналогічний період попереднього місяця. Водночас частка сухопутного експорту в загальному експорті знизилася до 14,1% на тлі збільшення активності морських портів. Водночас роль дунайських портів у першій половині грудня була найнижчою за весь 2023 рік”, – зазначив він.
За його інформацією, темпи експорту агропродукції автотранспортом до кінця року скоротилися через продовження страйків із боку сусідніх європейських країн. Наразі на в’їзд в Україну з боку Польщі сформувалася черга з майже 4 тисяч вантажівок. Міністерство інфраструктури України заявляє, що до кінця цього року Україна і Польща можуть дійти спільної позиції щодо блокування кордонів.
“Зазначимо, що рослинні олії залишаються основним товаром, який везеться автомобільним транспортом на експорт”, – уточнили в “УкрАгроКонсалті”.
Говорячи про експорт агротоварів залізничним транспортом, аналітики зазначили, що його темпи в перші тижні грудня лише трохи відстають від темпів минулих місяців. Загальний обсяг експорту в грудні прогнозується на рівні 800-900 тис. тонн, що не відрізняється від середнього показника за останні чотири місяці. Експортні потоки залізницею ще не встигли переорієнтуватися в бік морських портів.
В “УкрАгроКонсалт” повідомили, що станом на 19 грудня до морських портів України за внутрішніми залізничними перевезеннями прямує 6,6 тис. вагонів із зерном (або близько 400 тис. тонн), що майже на тисячу більше, ніж тижнем раніше.
Водночас експорт морським транспортом через порти Дунайського регіону в першій половині грудня склав лише 0,56 млн тонн, що сильно відстає від аналогічного періоду минулого місяця.
“Дунайський регіон поступово втрачає свою привабливість для експортерів, що зумовлено відкриттям набагато дешевшого варіанту експорту через одеські порти”, – пояснили аналітики.
Частково завдяки активності портів Дунайського регіону, у січні-листопаді румунський порт Констанца відвантажив 32,6 млн тонн зерна і встановив рекорд (попередній річний рекорд становив трохи більше 25 млн тонн). Українське зерно склало 13 млн тонн, тобто близько 40% загального обсягу перевалки. За 2022 рік обсяг перевантаженої агропродукції з України в порту Констанца склав 8,6 млн тонн, констатували в “УкрАгроКонсалт”.
Офіційний дилер автомобільних марок Peugeot, Citroёn, DS і Jeep у Києві та Київській області компанія “Ілта” в січні-вересні поточного року отримала 34,84 млн грн чистого прибутку проти збитку 36,67 млн грн за той самий період 2022 року.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття інформації НКЦПФР проміжною звітністю компанії, її чистий дохід зріс на 83% – до 471,55 млн грн.
Прибуток компанії від операційної діяльності зріс у 3,8 раза – до 56,52 млн грн, а валовий прибуток на 66% – до 86,35 млн грн.
ТОВ “Ілта” працює в Україні з 1991 року. Є офіційним дилером у Києві та Київській області автобрендів компанії Stellantis – Peugeot, Citroёn, DS, а з 2023 року – і Jeep.
Компанія надає повний спектр послуг оперативного лізингу легкових і комерційних автомобілів, послуги адміністрування автомобілів клієнтів, продажі нових і старих авто, техобслуговування, а також здає в оренду офісні приміщення у власному бізнес-центрі.
За даними річного звіту компанії, 2022 року вона отримала майже 34 млн грн збитку – на 60,6% більше, ніж роком раніше, за падіння чистого доходу більш ніж удвічі – до 339 млн грн.
З початку повномасштабного вторгнення медична мережа “Добробут” інвестувала в багатопрофільну клініку на пр. Бажана в Києві 400 млн грн.
Як повідомляється у пресрелізі медмережі з посиланням на операційного директора багатопрофільної лікарні “Добробут” на проспекті Бажана Сергія Орла, зокрема, фінансовими партнерами розвитку офтальмологічного напряму клініки виступили Райффайзен Банк, ПУМБ і банк “Креді Агріколь”.
“Ми плануємо й надалі розвивати офтальмологічну хірургію, забезпечуючи найвищий рівень послуг нашим пацієнтам”, – повідомив Орел.
Як повідомлялося, медмережа “Добробут” наприкінці грудня відкрила офтальмологічну клініку на базі багатопрофільної лікарні на пр. Бажана в Києві.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. У портфелі компанії 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямами. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працюють понад 2,8 тис. співробітників.
Завдяки співпраці з міжнародними благодійними організаціями Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps та University of Miami Global Institute, а також завдяки роботі благодійного фонду “Фонд Добробут” клініки мережі продовжили свою роботу навіть під час воєнних дій і значну частину медичних послуг надавали безоплатно. З перших днів війни лікувально-діагностичний центр “Добробуту” в Києві безоплатно надавав ургентну медичну допомогу захисникам України та пораненим цивільним у режимі 24/7.
Частка новобудов, у яких відновилося будівництво, за областями України
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
