Благодійний фонд PIN-UP Foundation закупив необхідні меблі для ХАБу в Дніпрі, який створено для постраждалих від війни дітей.
У місті Дніпро Благодійним Фондом “Rise of Ukraine” створено ХАБ для підтримки та розвитку дітей, які переживають складний період війни. Головною метою цього проєкту є надання можливості дітям розкрити свій потенціал та підтримку в новому для них місті.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation відреагував на запит представників ХАБу і допоміг із закупівлею необхідних меблів. Зокрема, простір для дітей отримав парти для навчальних кабінетів, магнітно-маркерні дошки, мольберти та канцелярію для малювання на полотнах, пуфіки для ігрової зони, кінотеатру, тренінгів, виїзних заходів, а також столи та стелажі для облаштування зони викладачів та волонтерів, які працюють у ХАБі. Завдяки допомозі Фонду кабінети для навчання та розвитку облаштовані всім необхідним. Відтепер діти можуть займатися образотворчим мистецтвом, вивчати англійську мову, займатися танцями та карате, а також отримувати психологічну підтримку.
“Ми раді допомогти облаштувати простір для дітей, які переживають війну. Наша мета – надавати підтримку та можливості розвитку цим маленьким героям. Ми вважаємо, що кожна дитина має право на освіту, мистецтво, розваги та психологічну підтримку. Ми віримо, що цей ХАБ стане місцем, де мрії стають реальністю, а діти зможуть відкрити для себе нові можливості та перейти через всі виклики, які стоять перед ними,” – прокоментувала президентка PIN-UP Foundation Марина Ільїна.
За місяць простір зможе охопити різними активностями близько 200 дітей. Це сприятиме їх соціальній адаптації та розширенню соціального кола, а також зміцненню психологічного стану.
Благодійний фонд PIN-UP Foundation об’єднує волонтерів і професіоналів, неурядові організації та світову спільноту цінностями, направленими на розвиток України. Фонд системно допомагає тим, хто цього найбільше потребує. Програми PIN-UP Foundation покликані підтримувати соціально незахищені категорії населення, сприяти розвитку освіти, спорту, охорони здоров’я та допомозі у відновленні України.
Благодійний фонд «Rise of Ukraine» – це благодійна, некомерційна організація для швидкої допомоги дітям, переселенцям та громадянам на деокупованих та постраждалих територіях України.
Україна в жовтні 2023 року наростила імпорт сиру на 70% і вершкового масла на 14% у грошовому вираженні, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України.
Згідно з повідомленням, у жовтні поточного року сиру ввезли 27 тис. тонн проти 28,6 тис. тонн за аналогічний період минулого року, проте грошей на його імпорт витратили більше – $160 млн проти $150 млн.
“Відчутно, на 62% за вагою, збільшився імпорт вершкового масла, а частка витрат на це зросла в 10 разів порівняно з минулим роком”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що в динаміці імпорту сиру в останні три місяці спостерігається помірне зростання, що свідчить про загострення конкуренції на вітчизняному ринку сиру. Зростання імпорту масла за ці ж три місяці в 14 разів призвело до негативного сальдо в міжнародній торгівлі.
На події було розібрано ряд важливих тем для подальшого опрацювання, які відображають важливі аспекти відбудови та розвитку міст в Україні.
Локальна ідентичність у відбудові міст:
Анна Кирій підкреслила, що пошуки власної ідентичності є актуальним завданням для України, але це питання важливе для багатьох країн. Культура міста відображає відповідь на питання “Хто ми?”, і вона є ключовим елементом відбудови. Міста повинні усвідомити свою ідею та специфіку, розглядаючи місто як бізнес і місто як головну ідею. Також, важливо враховувати взаємодію між бізнесом та містом під час відбудови.
Дослідження принципів фінансування відбудови країни:
Олександр Кіктенко підкреслив важливість експертності, боротьбу з корупцією, державні установи, фінансування та управління. Це свідчить про необхідність налагодження ефективних механізмів фінансування та контролю за витратами у процесі відбудови.
Розробка нових стандартів та містобудівний кодекс:
Сергій Распутний розповів про розробку нових стандартів та містобудівного кодексу орієнтовану на європейські практики, яка має на меті створити безпечні, функціональні, стійкі, екологічні та естетичні міста і селища. Розробка “знизу-вгору” (від громадян до влади) відображає демократичний підхід до містобудування.
Розробка Містобудівного кодексу України:
Ганна Бондар розглянула питання систематизації законодавчих актів, забезпечення балансу інтересів, спрямованості на європейські стандарти та принципи розробки, які включають інклюзивний процес, залучення фахівців та громадян, освітню складову та європейську модель діалогу.
Архітектурна ревізія Харкова:
Ольга Клейтман висвітлила проблеми у Харкові, включаючи ставлення до історичних пам’яток та озеленення. Це вказує на важливість збереження спадщини та зелених зон в містах.
Прозорість і відкритість у відновленні об’єктів:
Артем Гончаренко розповів про те, що забезпечення процесу відбудови прозорістю і ефективністю є важливим завданням, особливо в контексті деокупації та переселення населення. Необхідно знайти фінансові інструменти та методи відновлення, які призначені для максимальної користі для суспільства і розвитку регіону.
Архітектурна освіта для відбудови України:
Олександр Кащенко розказав про збереження принципів та традицій національної освіти в умовах воєнного і повоєнного часу, про такі цільові установки як: мотивація, реалізація та активізація.
Іван Перегінець розповів про системну програму підготовки фахівців та практичну реалізацію енергоефективного будівництва та про досвід КНУБА з впровадження ВІМ в освітній процес.
Загалом, конференція надала цінні ідеї та рекомендації щодо відбудови міст в Україні, звертаючи увагу на важливість культурної ідентичності, ефективного фінансування та прозорості у процесі відбудови.
Партнери конференції:
Агенція відбудови України, AXOR Industry (фурнітура для вікон та дверей), Київський національний університет будівництва та архітектури, Poparada.ua, RED від ЛУН, Ліга майстрів, Property times, Interfax-Україна – інформаційний партнер, Бізнес радіо груп, 5 канал, Expert club – інформаційний партнер.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділить Україні EUR450 млн на два проєкти відновлення, перші два транші по EUR100 млн можуть бути затверджені до кінця 2023 року, повідомляє пресслужба Мінвідновлення.
Як повідомляється, кошти загальним бюджетом у EUR450 млн, розподіляються на два проєкти – Ukraine Recovery III FL і Ukraine Water Recovery FL.
Ukraine Recovery III FL (EUR250 млн, перший транш – EUR100 млн): спрямований на фінансування критично важливої соціальної та міської інфраструктури. Йдеться про відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії, та будівництво нової базової інфраструктури для забезпечення гідних умов життя для переміщених осіб та приймаючих громад;
Ukraine Water Recovery FL (EUR200 млн, перший транш – EUR100 млн): спрямований на фінансування інвестицій у критично важливу водну інфраструктуру в районах, які безпосередньо постраждали від війни або в яких проживає значна кількість ВПО. Йдеться про відновлення водопостачання та водовідведення, включно із заходами, спрямованими на подолання наслідків руйнування Каховської дамби.
Гроші від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) виділяються в рамках співпраці з Україною, принципи якої закладені в Меморандумі про взаєморозуміння, підписаному 21 червня 2023 року в Лондоні на конференції URC 2023. Меморандумом передбачено виділення загалом близько EUR840 млн кредитних коштів на реалізацію проєктів відновлення інфраструктури України.
У разі остаточного затвердження Радою директорів ЄІБ і Комітетом донорів EU4U, перші транші в розмірі EUR100 млн буде підписано до кінця цього року.
ПрАТ “Граве Україна Страхування життя” (Київ) у січні-вересні 2023 року зібрало 286,5 млн грн чистих премій, що на 10,3% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її валові премії за цей період склали 334,6 млн грн, що на 10,8% більше ніж за дев’ять місяців 2022 року. У перестрахування було передано 48,154 млн грн (+13,8%).
За дев’ять місяців компанія виплатила 110,904 млн грн, що на 29,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Адміністративні витрати компанії становили 30,299 млн грн (+34,6%), витрати на збут -126,9 млн грн (+76,5%).
Фінансовий результат до оподаткування 50,769 млн грн, що в 5,4 раза більше, ніж за дев’ять місяців роком раніше.
Чистий прибуток становив 40,021 млн грн (майже в 10 разів більше).
Як повідомлялося, ПрАТ “Граве Україна Страхування життя” і ПрАТ “СК “Граве Україна” входять до НФГ “Граве Україна”, кінцевим бенефіціарієм якої є GRAWE-Vermögensverwaltung (Австрія).
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні майже 11 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в четвер, незважаючи на повномасштабне російське вторгнення в Україну, “Метінвест” Ріната Ахметова залишається опорою економіки країни.
Українські підприємства “Метінвесту” за січень-вересень цього року сплатили 2,8 млрд грн податку на прибуток, 2,4 млрд грн єдиного соціального внеску (ЄСВ) і 2,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Водночас “Метінвест” за дев’ять місяців збільшив плату за землю на 4% порівняно з аналогічним показником 2022 року – до 893 млн грн.
Значними джерелами наповнення державного та місцевих бюджетів України стали плата за користування надрами – 1,5 млрд грн та екологічний податок – 449 млн грн.
У третьому кварталі 2023 року група перерахувала до українського бюджету 4,6 млрд грн, що на 15% перевищує суму за аналогічний період минулого року.
У тому числі за липень-вересень підприємства “Метінвесту” збільшили виплату податку на прибуток на 28% порівняно з липнем-вереснем 2022 року – до 1,7 млрд грн. Відрахування ЄСВ за той самий період зросли на 8% порівняно з третім кварталом 2022 року – до 847 млн грн. А виплата податку на доходи фізосіб зросла на 12% порівняно з показником за липень-вересень 2022 року – до 818 млн грн.
Крім того, за третій квартал-2023 підприємства групи сплатили 618 млн грн за користування надрами, що на 2% більше за аналогічний показник минулого року. Водночас плата за землю за липень-вересень цього року порівняно з таким самим періодом 2022 року зросла на 9%, до 304 млн грн, а екологічний податок – на 24%, до 146 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що на початку великої війни “Метінвест” зіткнувся із серйозними викликами, які група продовжує долати.
“Нам довелося перебудувати бізнес, створити нові логістичні ланцюжки для експорту продукції, змінити операційну модель. Усі ці кроки допомогли компанії вистояти і залишитися одним із найбільших платників податків в Україні. Ми хочемо допомогти українцям, країні та армії, так само як подбали про наших співробітників і жителів регіонів присутності. Тому продовжуємо працювати на перемогу в усіх напрямках”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
Як повідомлялося, “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у січні-березні 2023 року сплатив понад 2,5 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні, у I півріччі-2023 – понад 6,3 млрд грн, а у 2022 році – 20,5 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
