Первинні реєстрації електромобілів в Україні в січні-вересні 2023 року зросли в 2,7 раза порівняно з тим самим періодом 2022 року, становивши приблизно 24,2 тис. од., водночас частка нових авто зросла до 20% із 15%, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі у вівторок.
При цьому у вересні, за даними асоціації, реєстрації зросли на 12% порівняно із серпнем поточного року і в 2,7 раза до вересня минулого року – до 4,298 тис. од., зокрема 775 нових і 3523 уживаних.
Левову частку реєстрацій, як і раніше, займають легкові авто – 4,215 тис. од. (нових – 769 од., б/в – 3446 од.), а з 83 комерційних електромобілів новими були тільки шість.
До ТОП-5 нових електромобілів на ринку в липні увійшли Volkswagen ID.4 – 350 од.; Volkswagen ID.6 – 66 од.; Toyota BZ4X – 51 од., Honda E – 49 од., BYD Yuan Plus – 19 од.
П’ятірку лідерів серед уживаних авто, як і в серпні, сформували Nissan Leaf – 590 од.; Volkswagen e-Golf – 433 од.; Tesla Model 3 – 405 од.; Tesla Model Y – 247 од. і Renault Zoe – 194 од.
Як повідомлялося, за даними “Укравтопрому”, українці 2022 року придбали 13,6 тис. електромобілів (нових і старих) – у 1,5 раза більше, ніж роком раніше, водночас частка нових зросла до 17% із 14%.
Україна в січні-вересні поточного року знизила експорт передільного чавуну в натуральному вираженні на 1,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 60,091 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $405,961 млн (зниження на 26,3%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (56,92% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,05%) і США (6,51%).
За дев’ять місяців 2023 року Україна імпортувала 78 тонн чавуну на $129 тис. з Німеччини (49,61%) і Бразилії (50,39%), водночас у червні та липні ввезення чавуну не здійснювалося. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 15 тонн чавуну з Німеччини на $25 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Посівна площа і виробництво високоолеїнового соняшнику в Україні в 2022-2023 маркетинговому році (МР) стали мінімальними за останні роки.
Як повідомили в аналітичному агентстві “УкрАгроКонсалт”, у 2023-2024 МР очікується незначне розширення посівної площі, проте показники виробництва залишатимуться вкрай низькими.
“До війни переробка високоолеїнового соняшнику сягала майже 500 тис. тонн, що є непоганим результатом для такого нішевого сегмента. На жаль, через війну Україна втратила і набуті роками результати, і свою частку на світовому ринку високоолеїнової олії”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що високоолеїнова олія залишається експортно-орієнтованим товаром і майже вся експортується.
Ключовими проблемними питаннями залишаються війна, нестабільність у роботі “зернового коридору” і заборона на імпорт сільськогосподарських товарів з України до країн Східної Європи, що позначиться на ринку високоолеїнового соняшнику, підкреслили експерти.
Однак головним фактором, що обмежує розширення площ під високоолеїновим соняшником в Україні, на думку аналітиків, є нестабільна маржа для агровиробників.
“Іноді низька премія або взагалі її відсутність тягне за собою в більшості випадків продаж високоолеїнового насіння за ціною звичайної сировини, що не завжди покриває собівартість продукції. Це призводить до відмови агровиробників вирощувати цей вид соняшнику або до зменшення площ”, – підкреслили в “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики нагадали, що до війни переробники заохочували аграріїв вирощувати високоолеїновий соняшник: пропонували укладати форвардні угоди, надавали насіння для вирощування з подальшим викупом сировини з урахуванням премії.
“Починаючи з 2023-2024 МР в Україні спостерігатиметься поступове відновлення переробки високоолеїнового соняшнику та переробка його в олію, проте до досягнення довоєнних показників дуже далеко”, – резюмували в “УкрАгроКонсалт”.
ПАТ “Укрнафта” до 10 січня 2024 року чекає на заявки потенційних партнерів на спільну розробку 21 родовища, повідомила прес-служба компанії.
За її даними, йдеться про 10 родовищ на заході та 11 на сході України.
При цьому уточнюється, що “Укрнафта” планує повністю розкрити потенціал своїх родовищ із достатніми запасами, але низькими темпами видобутку, тому чекає від партнерів готовності інвестувати кошти і технології в розвідку і видобуток.
“Якщо говорити про запаси категорії 2P, тобто доведені та ймовірні запаси, – це понад 12 млн тонн нафти і понад 31 млрд куб. м газу”, – зазначив директор компанії Сергій Корецький.
Згідно з прес-релізом, “Укрнафта” вже підготувала варіанти договорів за найкращими світовими зразками. Перевага надається угодам про розподіл продукції (Product Sharing Agreement). Внеском компанії буде родовище та право користування наявною видобувною інфраструктурою, а внеском партнера – розроблений план розвитку родовища для інтенсифікації видобутку та фінансування відповідних робіт.
Алгоритм подачі заявок та відбору потенційних інвесторів наступний: кандидати заявляють про зацікавленість, проходять комплаєнс-процедури, отримують доступ до Virtual Data Room з детальною інформацією про родовища, подають пропозиції щодо планів розробки та умов співпраці.
Далі “Укрнафта” оцінює пропозиції, проводить переговори та обирає переможців окремо для кожного родовища. Потім сторони узгоджують остаточний текст договору про розподіл продукції, потім – Кабінет міністрів, після чого починається реалізація плану розвитку.
Прибуток розподілятиметься згідно з узгодженими умовами.
Як повідомлялося, “Укрнафта”, яка з кінця 2022 року повністю перебуває під контролем держави, має на меті стратегічну мету до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно. У 2023 році компанія планує збільшити видобуток нафти на 5,8% (на 0,077 млн тонн) порівняно з минулим роком – до 1,447 млн тонн, газу – на 0,3% (на 0,003 млн куб. м), до 1,04 млрд куб. м.
Державним підприємством «СЕТАМ» (Міністерства юстиції) на електронному аукціоні OpenMarket було реалізовано майна на загальну суму понад 21 млрд грн. Починаючи з 2014 року було проведено понад 81 тисячу успішних аукціонів.
Завдяки конкуренції на торгах продавці додатково отримали понад 2 млрд грн. Середнє зростання ціни по реалізованим лотам — 11,4%.
База користувачів аукціону є однією з найбільших в Україні. На сьогодні це понад 98 тисяч учасників і кожного дня додаються нові. Найбільше лотів (66,9% від загальної чисельності) на онлайн-аукціонах було продано від Державної виконавчої служби та приватних виконавців.
Серед категорій, з проданого майна, найбільше було реалізовано об’єктів нерухомості та транспортних засобів.
«Новий мільярд продажів доводить, що наш аукціон є інтуїтивно зрозумілим та зручним для покупців. І ми продовжуємо його вдосконалювати, підключаємо нових партнерів та активно працюємо з наявними: державною виконавчою службою, приватними виконавцями, банками та іншими. Наразі на сайті понад 1 000 активних аукціонів і кожного дня з’являються нові», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) — це простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року. Загальна сума продажу з початку роботи 21 млрд грн.
