Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Хорватія претендує на майно вартістю понад 2,7 млрд доларів, що знаходиться в Чорногорії та залишилося після розпаду Югославії. І мова йде далеко не лише про відомий навчальний парусник «Jadran».
Про це заявив міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грліч Радман під час візиту до Чорногорії. Загреб має документацію щодо майна, яке опинилося на території Чорногорії, було продане або передане іншим власникам після розпаду Югославії.
Серед нього міністр окремо згадав військові кораблі, підводні човни та військовий госпіталь.
«Jadran» став найвідомішою частиною суперечки. Навчальний вітрильник був побудований у 1930-х роках і використовувався військово-морськими силами Югославії. Зараз судно перебуває в Чорногорії, тоді як Хорватія наполягає на його поверненні.
Але майновий спір — лише частина значно ширшого переліку вимог Загреба до Подгориці.
Офіційне МЗС Хорватії перелічує серед невирішених питань:
– повернення «Jadran» та врегулювання інших майнових претензій;
– компенсації колишнім хорватським в’язням табору Моринь;
– пошук 14 осіб, які досі вважаються зниклими безвісти після війни 1990-х років;
– розслідування та переслідування військових злочинів;
– повернення майна хорватських сімей у Чорногорії та завершення затяжних судових процесів;
– збереження меморіальної дошки на місці колишнього табору Морінь;
– перейменування басейну в Которі, що носить ім’я Зорана Гопчевича;
– врегулювання морського кордону між двома країнами.
Ці питання набувають особливого значення через переговори про вступ Чорногорії до ЄС.
Хорватія вже використовує своє становище держави-члена ЄС для блокування закриття окремих переговорних розділів. У вересні довелося відкласти заплановану міжурядову конференцію після того, як Загреб відмовився погодити закриття кількох розділів.
Наразі Хорватія перешкоджає закриттю розділів, що стосуються транспортної політики, зовнішньої політики та безпеки, судової системи та основних прав, а також юстиції, свободи та безпеки.
Подгориця розраховує завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році. Однак ця дата не гарантована: для просування та остаточного вступу необхідна згода держав ЄС.
При цьому на сьогодні саме Хорватія є головним джерелом двосторонніх вимог до Чорногорії, що безпосередньо впливають на переговорний процес. Порівнянного офіційного пакету претензій з боку інших держав ЄС наразі немає.
Виходить досить цікава ситуація: чим ближче Чорногорія наближається до ЄС, тим більшого значення набувають давні суперечки, що залишилися ще з часів розпаду Югославії.
І майнові претензії Хорватії на суму понад 2,7 млрд доларів тепер стають не лише питанням відносин між Загребом і Подгорицею, а й потенційним чинником, здатним вплинути на терміни вступу Чорногорії до Євросоюзу.
Як повідомляє Еxperts.news, в Україні на тлі загального скорочення кількості кримінальних проваджень щодо рейдерства різко зросла частка справ про протиправне заволодіння майном підприємств: за січень-липень 2026 року зареєстровано вже 17 таких проваджень, що перевищує показник за весь 2025 рік, свідчать дані Генпрокуратури України, опубліковані Opendatabot та проаналізовані аналітичним центром Experts Club.
Загалом за перші сім місяців поточного року зареєстровано 103 кримінальні провадження, які Opendatabot відносить до рейдерства. Їхня загальна кількість скоротилася на 36% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Однак структура таких злочинів помітно змінилася.
На справи за статтею 206-2 КК України — протиправне заволодіння майном підприємства, установи чи організації — припало 17 проваджень, або близько 16,5% усіх справ про рейдерство.
Для порівняння, у 2025 році частка цієї категорії становила близько 7%.
Таким чином, за рік питома вага проваджень, що найбільш безпосередньо пов’язані із захопленням майна підприємств, збільшилася більш ніж удвічі — приблизно з 7% до 17%.
Ще 12 проваджень у січні-липні було відкрито за статтею 206 КК України про протидію законній господарській діяльності.
При цьому більшість зареєстрованих справ, як і раніше, пов’язана не з безпосереднім захопленням активів, а з документами. За статтею 205-1 КК України про підробку документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, порушено 74 провадження — майже 72% від загальної кількості.
Незважаючи на збільшення кількості справ про протиправне заволодіння майном, жодна з 17 таких справ за січень–липень 2026 року не була направлена до суду. Аналогічна ситуація склалася й зі справами про протидію законній господарській діяльності.
Усі 11 справ про рейдерство, переданих до суду з початку року, стосувалися підробки документів.
Таким чином, офіційна статистика показує дві протилежні тенденції: загальна кількість зареєстрованих справ про рейдерство в Україні скорочується, проте частка проваджень, безпосередньо пов’язаних із протиправним заволодінням активами компаній, помітно зростає.
EXPERTS CLUB, БИЗНЕС, МАЙНО, підприємство, РЕЙДЕРСТВО, УКРАЇНА
Страхова компанія “ІНГО” (Київ) за підсумками січня-червня 2026 року зібрала 2,934 млрд грн валових страхових премій, що на 22,9% перевищує результат за аналогічний період 2025 року.
Як повідомляється на сайті компанії, зростання страхового бізнесу забезпечили одразу кілька напрямів. Валові премії з медичного страхування збільшилися на 35,3% – до 664,1 млн грн, з КАСКО – на 33,2%, до 589,7 млн грн. У страхуванні від нещасного випадку вони збільшилися на 32,2% – до 102,1 млн грн. Найвищі темпи компанія зафіксувала у класичному страхуванні майна: валові премії зросли у 2,4 рази – до 537,3 млн грн.
Компанія повідомляє, що за перше півріччя 2026 року фактично перерахувала клієнтам 2,510 млрд грн страхових виплат, що на 46,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Найбільші обсяги нарахованих страхових виплат припали на медичне й автомобільне страхування. Так за програмами медичного страхування “’ІНГО” нарахувала виплати на організацію та оплату медичних послуг, обстежень і лікарських засобів на 386,5 млн грн. Нараховані виплати за ОСЦПВ становили 328,4 млн грн, за КАСКО – 272,3 млн грн, за страхуванням майна – 151,7 млн грн.
“Ми позитивно оцінюємо результати першого півріччя, хоча обсяг страхових виплат зростав швидше за премії. Така динаміка пояснюється одразу кількома чинниками: розширенням портфеля, збільшенням кількості звернень і подорожчанням медичних послуг, ремонту автомобілів та відновлення майна. Для нас принципово, що компанія зберігає здатність обслуговувати більший портфель і в повному обсязі виконувати свої зобов’язання. Водночас структура бізнесу залишається достатньо диверсифікованою, без надмірної залежності від одного виду страхування”, – зазначив голова правління страхової компанії “ІНГО” Андрій Семченко.
Страхова компанія “ІНГО” заснована у 1994 році, компанія входить до трійки найбільших страховиків країни за активами та преміями, має ліцензії на здійснення страхування за 18 класами.
Компанія має статус значимого страховика, є учасником українських і міжнародних професійних об’єднань та працює через мережу з 25 філій, п’ять відділень і дев’ять центрів обслуговування в різних регіонах України.
Дохід від приватизації державного майна 2024 року зріс у 3,1 раза (на 6,75 млрд грн) порівняно з 2023 роком – до 9,9 млрд грн, повідомляють на сайті Фонду держмайна (ФДМ) України. За його даними, 2015 року доходи від приватизації становили 0,2 млрд грн, 2016 року – 0,2 млрд грн, 2017 року – 3,4 млрд грн, 2018 року – 0,3 млрд грн, 2019 року – 0,5 млрд грн, 2020 року – 2,2 млрд грн, 2021 року – 5,1 млрд грн, 2022 року – 1,7 млрд грн, 2023 року – 3,15 млрд грн.
«У 2024 році ФДМУ вдалося встановити новий рекорд за надходженнями від приватизації», – констатували у відомстві.
Загалом торік український бюджет отримав від приватизації 11,1 млрд грн, крім 9,9 млрд грн доходів, ще 1,2 млрд грн становило ПДВ.
При цьому, від продажу об’єктів малої приватизації надійшло майже 3,5 млрд грн, де найдорожчим лотом став київський готель «Козацький» – 0,4 млрд грн, а два проданих активи великої приватизації – столичний готель «Україна» та «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» – забезпечили 6,45 млрд грн бюджетних надходжень.
ФДМ 2024 року також почав передавати на аукціони держактиви, які не мають балансової вартості або якщо вона дорівнює нулю, з початковою ціною 1 грн. У таких аукціонах була висока конкуренція.
«Ми пропонуємо ринку широкий вибір об’єктів: від великих об’єктів до єдиних майнових комплексів для розвитку бізнесу, нерухомості. Завдяки цьому кожен може відшукати варіанти для інвестування. В останнє десятиліття приватизація стала прозорішою, а її результати – суттєво покращилися», – зазначила в.о. голови ФДМ Іванна Смачило.
ДП «СЕТАМ» (Міністерства юстиції України) на електронному аукціоні OpenMarket було реалізовано майна на загальну суму понад 22 млрд грн. Починаючи з 2014 року було проведено понад 83 тис. успішних аукціонів.
Завдяки конкуренції на торгах продавці додатково отримали понад 2,3 млрд грн. Середнє зростання ціни по реалізованим лотам — 11,8%.
База користувачів аукціону є найбільшою в Україні. На сьогодні це понад 101 тис. учасників і кожного дня додаються нові. Найбільше лотів (68,5% від загальної чисельності) на онлайн-аукціонах було продано від Державної виконавчої служби та приватних виконавців.
Серед категорій проданого майна, найбільше було реалізовано об’єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна.
«Крок за кроком покращуємо аукціон і бачимо результати співпраці як з державними та приватними виконавцями, так і з партнерами за напрямком добровільного продажу. Тільки з початку цього року ми вже встигли продати права вимоги за договорами позичальників – фізичних осіб за 13,1 млн грн, приміщення у Києві за 25,2 млн грн, комплекс будівель та приміщень у Львівській області за 22,6 млн грн та безліч іншого дороговартісного майна. Окремо дякуємо нашим покупцям за довіру до нашого електронного аукціону. Працюємо далі», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.
Нагадуємо, що ДП «СЕТАМ» працює за такими напрямками, як:
• Реалізація арештованого майна державними та приватними виконавцями, а також майна конфіскованого за рішеннями суду;
• Реалізація активів банків, а також прав вимоги;
• Проведення аукціонів з реалізації майна за заявками фізичних і юридичних осіб (добровільний продаж);
• Проведення аукціонів по оренді майна;
• Продаж прав на укладення договору фінансового лізингу.
Найдорожчі реалізовані лоти за весь час:
Будівля – корпус №4 та земельна ділянка у м. Київ.
Ціна продажу: 563 710 000 грн.
Продавець: АБ «УКРГАЗБАНК».
Посилання на перебіг торгів: setam.net.ua/auction/332803
Будівля готельно-офісного та торгово-офісного комплексів у м. Київ.
Ціна продажу: 334 925 314 грн.
Продавець: АТ «Укрексімбанк».
Посилання на перебіг торгів: setam.net.ua/auction/484723
Дві земельні ділянки у Київській області.
Ціна продажу: 308 523 316 грн.
Продавець: АТ «Ощадбанк».
Посилання на перебіг торгів: setam.net.ua/auction/466893
Аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) — це простий та ефективний засіб реалізації та придбання майна через мережу інтернет. Онлайн-аукціон працює на всій території України з 2014 року. Загальна сума продажу з початку роботи 22 млрд грн.
21 травня 2024 року в державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” відбулися перші онлайн-аукціони з продажу конфіскованих квартир колаборантів, оголошені Фондом держмайна (ФДМУ).
«Торги з реалізації майна одного з російських олігархів та колаборанта відбулися вперше в системі Прозорро.Продажі, яка дозволяє у прозорий та відкритий спосіб продавати всі активи, повʼязані з країною-агресором. Це повторні торги з продажу квартир, на яких вартість об’єктів є вдвічі зниженою. Попри це, загалом 11 учасників прийшли змагатися за санкційне майно. Конкуренція учасників на торгах дозволила підвищити стартову ціну, і після укладання угод за результатами онлайн-аукціонів до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії надійде понад 6.9 млн гривень», — прокоментував Сергій Бут, СЕО Прозорро.Продажі.
Вартість квартири, що належала Михайлу Шелкову, стартувала на торгах з майже 3.8 млн гривень. За неї змагалося два учасники, найвищою стала ставка понад 4 млн гривень. Чотирикімнатне житло площею 175.5 м кв. знаходиться у будинку із закритою територією у Приморському районі Одеси.
Квартиру Володимира Сальдо ФДМУ виставив на торги зі стартовою ціною майже 1.9 млн гривень. В результаті конкуренції з 9 учасників її фінальна вартість склала понад 2.9 млн гривень. Нерухомість площею майже 130 м кв. знаходиться неподалік пляжу Аркадія в Одесі.
Переможці аукціонів мають 20 робочих днів на сплату вартості лотів після дня завершення аукціону. Договір купівлі-продажу підписується лише після надходження коштів на рахунки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
«У Фонді держмайна України сьогодні в опрацюванні 753 одиниці санкційного майна. Це квартири та будинки, підприємства та заводи, нежитлові приміщення, автомобілі і навіть паркомісця. Кожен актив ворогів України ми активно готуємо до реалізації: знімаємо арешти, приводимо у відповідність документацію, проводимо реєстраційні дії тощо. Робимо все для того, аби активи підсанкційних осіб працювали на відновлення України!», — зазначив голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
31 травня 2024 року в системі Прозорро.Продажі відбудуться торги з продажу ще одного санкційного активу — конфіскованого у російського олігарха заводу “ПентоПак”. Взяти участь у торгах можна зареєструвавшись на одному з акредитованих в системі Прозорро.Продажі майданчиків.
Нагадаємо, санкційне майно реалізується Фондом державного майна на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1233 від 21 листопада 2023 року.В системі Прозорро.Продажі відбулися перші в Україні онлайн-аукціони з продажу санкційного майна
