Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 29 вересня знижує тарифи на поліси “Зелена картка” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,4%, повідомляють на його сайті.
Згідно з інформацією МТСБУ, остання зміна тарифів була 21 квітня 2023 року в бік підвищення на 3,15%, 30 грудня 2022 року в бік підвищення на 3,1%, перед цим їх також підвищили 17 листопада на 6,9% після зниження на 5,5% 3 жовтня, до цього, 26 липня того самого року, їх підвищили майже на чверть (на 26,3%).
Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа і Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
Таким чином, за даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів знижується до 949 грн (з 982 грн раніше), для автобусів – до 3,567 тис. грн (3,691 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,239 тис. грн (2,317 тис. грн).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових авто становить тепер 1,511 тис. грн (проти 1,564 тис. грн до цього), автобусів – 4,954 тис. грн (5,126 тис. грн), вантажівок – 2,972 тис. грн (3,075 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть відповідно 6,709 тис. грн і 8,306 тис. грн, для вантажних – 14,070 тис. грн і 26,566 тис. грн, для автобусів – 17,340 тис. грн і 32,204 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 691 грн (раніше – 715 грн), на один місяць – 1,017 тис. грн (1,052 тис. грн), на півроку – 2,332 тис. грн (2,413 тис. грн), на рік – 3,321 тис. грн (3,436 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Відношення держборгу України до ВВП з 2009 по 2023 рік (млн грн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у січні-серпні 2023 року збільшило обсяг виробництва на 18,9% до аналогічного періоду 2022 року – до 862,12 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія наростила випуск картонної продукції на 1,8% – до 18,1 тис. тонн, паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції – на 3,3% – майже до 5 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 44,3%, склавши 3,8 млн шт.
Водночас у серпні компанія трохи (на 2,3%) скоротила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем минулого року – до 3,07 тис. тонн, що також на 7% менше, ніж у липні поточного року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Північний гірничо-збагачувальний комбінат (Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, модернізував виробництво окатишів, що дало змогу підвищити їхню якість шляхом збільшення частки заліза в продукті.
Згідно з інформацією компанії в понеділок, у цеху виробництва окатишів №2 Північного ГЗК реалізували модернізаційний проєкт на випалювальній машині ЛУРГИ 552В.
При цьому уточнюється, що завдяки впровадженню інновації, фахівцям вдалося налагодити випуск однорідних окатишів із вмістом заліза 65% і більше. Це відкрило перед підприємством перспективи утримання конкурентних позицій на європейському ринку залізорудної сировини (ЗРС).
Прес-служба зазначає, що до початку повномасштабної війни ПівнГЗК був значною мірою орієнтований на забезпечення залізорудною сировиною українських метпідприємств групи “Метінвест”. Але з тимчасовою втратою контролю над маріупольськими заводами і блокуванням чорноморських портів комбінат змушений був шукати альтернативні ринки збуту товарної продукції. Перспективу становили меткомбінати Європи. Технологи Північного ГЗК застосували операційні поліпшення в технологічному ланцюзі виготовлення концентрату і окатишів, щоб ЗРС Північного ГЗК відповідала вимогам європейських металургів.
Для підвищення якості виготовлення продукції на випалювальній машині ЛУРГИ 552В був проведений масштабний ремонт з модернізацією грохота сирих окатишів. Спеціальна конструкція обладнання унеможливила потрапляння в випалювальну машину екземплярів продукції, більших за стандарт. Завдяки цьому на виході підвищилася якість неофлюсованих окатишів.
Виготовлені з преміум-концентрату марки А1, вони мають потрібний діаметр у межах від 10 до 18 мм і вміст заліза 65+%, що відповідає вимогам європейських споживачів. Крім того, модернізація обладнання дає змогу підприємству знизити витрати на природний газ, електроенергію, а також скоротити обсяги використання концентрату на виготовлення окатишів за рахунок зменшення кількості відсіву.
Як пояснив генеральний директор Північного ГЗК Андрій Скачков, фахівці підприємства працювали над удосконаленням технологічного процесу виготовлення окатишів з 2019 року. Проводили заходи з операційних поліпшень для зниження витрат природного газу протягом 2021-2022 років, на початку 2023 року було реалізовано перший етап модернізації автоматичної системи управлінням технологічним процесом (АСУТП).
“Також підвищенню якості окатишів сприяло й налагодження на рудо-збагачувальній фабриці (РЗФ) №1 техпроцесу виробництва концентрату із вмістом заліза 68%. Усе це дало змогу, незважаючи на війну, переорієнтувати наше виробництво для європейського ринку, забезпечивши колектив комбінату роботою в цей неспокійний час. Наразі залізорудну сировину, виготовлену на СєГЗК, замовляють металурги Словаччини, Польщі, Румунії та Сербії”, – констатував топ-менеджер, якого цитує прес-служба.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група СКМ (71,25%) і “Смарт-холдинг” (23,75%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
До Всесвітнього дня серця Vodafone Україна поділився результатами благодійної ініціативи «Добра справа в подарунок»
Благодійній програмі Vodafone «Добра справа в подарунок» виповнюється 12 років. До Всесвітнього дня серця, який відзначається 29 вересня, компанія поділилася результатами благодійної ініціативи на допомогу дітям із вадами серця.
За 12 років благодійної програми Vodafone «Добра справа в подарунок» врятовано 235 дитячих сердець та перераховано понад 18 млн. гривень на операції дітям і покупку устаткування для дитячого відділення Інституту Серця.
Ідея благодійного проекту полягає у тому, що кошти, що раніше планувалися для придбання подарунків клієнтам на свята, Vodafone направляє на допомогу дітям, які потребують термінової операції з усунення вродженої вади серця. Після хірургічного втручання діти отримують можливість жити здоровим повноцінним життям.
Також клієнти Vodafone отримали можливість приєднатися до програми, направляючи на благодійність накопичені бонуси за програмою лояльності Vodafone Bonus.
З лютого 2022 року клієнти Vodafone мають змогу обміняти бонуси, які отримують за користування мобільним зв’язком, також, на допомогу українцям, постраждалим від бойових дій. Завдяки переказаним бонусам, Vodafone перерахував до благодійного фонду «Повернись живим» понад 4,5 мільйони гривень.
Благодійна програма «Добра справа в подарунок» реалізується в партнерстві з МБФ «Українська Біржа Благодійності», Інститутом Серця МОЗ України та МБФ «Повернись живим».
Про Vodafone
Vodafone – одна з найбільших світових телекомунікаційних компаній, що надає широкий спектр послуг, зокрема мобільний голосовий зв’язок, передачу даних, обмін повідомленнями, фіксований інтернет і кабельне телебачення. Оператор працює в 17 країнах та має партнерські угоди з операторами 46 країн. Станом на 30 червня 2023 року Vodafone надає послуги понад 323 мільйонам абонентів мобільного зв’язку і 28 мільйонам користувачів фіксованого інтернету, 21 мільйону користувачів ТВ-послуг та об’єднує понад 160 мільйонів IoT пристроїв і платформ. Більш детальна інформація на сторінці: www.vodafone.com.
Vodafone Україна – провідна українська телеком компанія, що надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G, фіксованого зв’язку та інтернету. Інвестиції Vodafone у період активного будівництва мереж швидкісного в 2015 – 2 кварталі 2023 року досягли 39 млрд грн. Рекордні інвестиції дозволили забезпечити технологічне лідерство й розвивати нові технологічні послуги – Інтернет речей (IoT), технології та рішення для Smart City, аналітика великих даних, фінтех послуги, хмарні сервіси. В Україні послугами Vodafone користуються 15,2 млн клієнтів. З грудня 2019 року Vodafone Україна входить до складу NEQSOL Holding.
Народні депутати пропонують з наступного року не проводити набір студентів у вищі навчальні заклади для здобуття ступенів бакалавра та магістра на вечірню та заочну форми навчання, а також для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра.
Відповідний законопроєкт № 10092 про внесення до деяких законів змін, що стосуються державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді, повідомляє сайт парламенту.
Законопроєкт пропонує внести зміни до закону “Про вищу освіту”, згідно з якими встановити, що у 2024 році прийом на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється в особливому порядку, який визначає орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Згідно з пропонованими змінами, у 2024 році конкурсний відбір для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року та/або вступних випробувань 2022-2024 років, проведених з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та творчого конкурсу (конкурсу фізичних здібностей).
Законопроєкт також пропонує встановити, що у 2024 році вступні випробування включають українську мову, математику, історію України та предмет на вибір (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література).
Окрім цього автори законопроєкту пропонують доповнити закон “Про повну загальну середню освіту” положеннями про звільнення від державної підсумкової атестації учнів, які завершують навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти. Для учнів, які завершуватимуть здобуття початкової середньої освіти у 2024 році, пропонується провести державну підсумкову атестацію в режимі пілотування.
