Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Мир” (Київ) на зборах 23 жовтня розглянуть питання про перейменування на ПрАТ “Страхова компанія “Перемога”, повідомляється в порядку денному зборів, оприлюдненому в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з порядком денним, акціонери також планують розглянути питання про додавання до КВЕДів ПрАТ, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, такі види діяльності як перестрахування та діяльність страхових агентів і брокерів. Також компанія планує змінити і місцезнаходження.
Як повідомлялося, СК “Мир” зареєстрована 1992 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Згідно з даними оприлюдненими на сайті компанії, власником 79,9% акцій компанії є ТОВ “АВС Фінанс”, 13,299% – Володимир Бабко.
Жовтень в Україні буде теплішим, ніж торік, а перший сніг випаде в середині листопада, прогнозує доктор фізико-математичних наук у галузі метеорології Вазіра Мартазінова.
“Минулого року жовтень був теплим до кінця місяця. Цього року ще вищою буде температура”, – розповіла Мартазінова на брифінгу в середу.
За її словами, на західній частині території України погода в жовтні буде на 2-4 градуси вищою за норму.
“Норма середньомісячної температури – близько 8 градусів. Це означає, +12-13 градусів. На решті території ще вища температура в жовтні очікується: десь +12-15 градусів може бути”, – уточнила Мартазінова.
Вона також зазначила, що половина листопада теж буде теплішою, ніж 2022 року, а перший сніг випаде в середині листопада, але відразу розтане.
“Перший сніг ми з вами можемо очікувати в передзимовий період. Передзим’я – це середина листопада. Він випаде і зникне. Ось вам і буде перший сніг. І потім наступний сніг – так само”, – сказала Мартазінова.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-червні 2023 року збільшився на 43,8% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 53,1 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у червні-2023 індекс будівельних робіт становив 138,6% показника червня-2022. При цьому в червні до травня поточного року індекс зріс на 4,5%.
Як повідомив Держстат, зростання обсягів будівельних робіт у першому півріччі поточного року порівняно із січнем-червнем 2022-го спостерігалося в усіх сегментах будівництва. Так, у житловому будівництві показник зріс на 14,2%, до 8,92 млрд грн, у нежитловому – на 32,3%, до 13,67 млрд грн, у категорії інженерних споруд – на 62,46%, до 30,59 млрд грн.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт становила 44,3%, ремонту – 32,8%, реконструкції та інших робіт – 22,9%.
Держстат зазначає, що публікація даних була відкладена через воєнний стан. Статдані показники наведено без урахування тимчасово окупованої території та частини території, де ведуться (велися) бойові дії.
Українські підприємства в січні-серпні поточного року наростили споживання металопрокату на 92,46% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,322 млн тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 706,5 тис. тонн, або 30,43% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-серпні 2023 року українськими метпідприємствами вироблено 3,406 млн тонн металопрокату (76,1% відносно аналогічного періоду 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради “УАВтормет”, експортовано порядку 1,791 млн тонн, або 52,6%. В аналогічному періоді 2022 року частка експорту склала близько 80,3% (3,595 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 4,477 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за вісім місяців 2023 року становить 43,59%, що можна порівняти з показником аналогічного періоду 2022 року (44,21%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за вісім місяців 2023 року помітно нижча за показник січня-серпня 2022 року (34,92% і 38,20% відповідно). Частка сортового прокату в експортних поставках за вісім місяців 2023 року істотно перевищує показник аналогічного періоду 2022 року (21,50% у 2023 проти 17,60% у 2022).
“У січні-серпні 2023 року ємність внутрішнього ринку склала 2,322 млн тонн металопрокату, з яких 706,5 тис. тонн або 30,43% припадає на імпорт. В аналогічному періоді 2022 року ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 206,5 тис. тонн, з яких 324,7 тис. тонн, або 26,91% імпортовано. Таким чином, за вісім місяців 2023 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-серпня 2022 року на 92,46%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 3,51%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-серпні 2023 року характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (75,41% і 24,50% відповідно); в аналогічному періоді 2022 року домінування плоского прокату над сортовим було дещо нижчим, але також помітним (відповідно, 59,04% і 39,27%).
Основними експортними ринками української металопродукції в січні-серпні 2023 року, за даними ЄНР “УАВтормет”, є країни Європейського союзу (85,5%) та іншої Європи (7,1%).
Серед металургійних імпортерів за вісім місяців 2023 року перше місце посідають інші країни Європи (38,6%), на другому ЄС-27 (38,4%), на третьому – країни Азії (20,6%).
Країни Євросоюзу можуть почати офіційні переговори з Україною щодо членства в ЄС уже в грудні, наголосила президент Європарламенту Роберта Метсола в інтерв’ю виданню The Guardian.
“Якщо вони йдуть швидко, то і ми повинні відповідати цій швидкості”, – сказала вона.
Метсола хоче, щоб офіційні переговори почалися до Різдва, пише The Guardian. Рішення залишається за міністрами ЄС, які проведуть офіційну зустріч у грудні після того, як у жовтні буде представлено публічний звіт про прогрес України в реформуванні судової системи, боротьбі з корупцією та відкритті ринків.
“Я очікую конкретного результату, тому що найгіршим сигналом може бути те, що ми поставили перед цими людьми завдання і терміни, які самі не можемо виконати”, – зазначила Метсола.
За її словами, Європейський Союз має розпочати масштабні зміни, щоб підготуватися до прийняття України до своїх лав. При цьому “нічого не має бути виключено”, включно зі скасуванням торговельних тарифів і наданням Києву доступу до внутрішніх ринків до повного вступу.
Водночас, підкреслює видання, Метсола, як і деякі інші лідери ЄС, вважає, що блоку необхідно прискорити доступ Україні та балканським країнам, які також подали заявки, для того, щоб обмежити ризик російського втручання на цих колишніх радянських територіях.
Лише за останні чотири місяці було видано майже 50 тисяч дозволів
Майже 50 тисяч дозволів на вогнепальну зброю за чотири місяці — саме стільки дозволів було видано онлайн у новоствореному електронному Єдиному реєстрі вогнепальної зброї. Наразі у сервісі схвалюється переважна більшість заявок — 87% від загальної кількості.
Від середини червня, коли стартувала робота Реєстру, було подано кількість 57 272 заяв. Переважна більшість з них — 87% або 49 977 клопотань — було схвалено.
Пай Заявки на дозвіл користування вогнепальною зброєю
Переважна більшість користувачів авторизувались та подавали заявки на сайті — 30 093 громадян. Ще 9 077 осіб спробували отримати дозвіл на носіння вогнепальної зброї у чатботі.
З 23 червня в Україні запрацював електронний Єдиний реєстр вогнепальної зброї. Відтоді громадяни можуть залишити заявку на отримання дозволу на придбання, зберігання, носіння зброї, повідомити про зміну місця проживання у контексті місця зберігання зброї та податися на продовження дозволу онлайн. крім того, за допомогою сервісу можна отримати інформацію про свою зареєстровану зброю.
